Ухвала

від 23.04.2014 по справі 235/7308/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 235/7308/13-ц Номер провадження 22-ц/775/2138/2014

Головуючий у 1 інстанції Воробйов С.О. Доповідач Біляєва О.М.

Категорія 23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Біляєвої О.М.,

суддів Папоян В.В., Мальованого Ю.М.,

при секретарі Саєнко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАН" до ОСОБА_1 про зміну умов договору оренди землі за апеляційною скаргою відповідача на ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 січня 2014 року,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 січня 2014 року забезпечено позов шляхом заборони ОСОБА_1 здійснювати дії, спрямовані на оформлення будь-яких договірних відносин, пов'язаних з використанням і розпорядженням орендованої земельної ділянки площею 6,25 га в 12 лоті, яка належить ОСОБА_1 згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданого 01 квітня 2011 року, кадастровий номер 1422781600:11:000:0253.

Не погоджуючись з ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення норм процесуального права.

В обґрунтування скарги зазначає, що суд не навів мотивів в оскарженій ухвалі, з яких він дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову в обраний позивачем спосіб в майбутньому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду. Задовольнивши заяву про забезпечення позову, суд фактично задовольнив позовні вимоги ТОВ „ЛАН".

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Забезпечуючи позов в обраний позивачем спосіб, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів може завдати шкоду майновим інтересам позивача.

Проте погодитись із таким висновком суду не можна, оскільки він зроблений з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову визначені у статті 152 ЦПК України, зокрема, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Стаття 153 ЦПК України зазначає, що про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. 209 ЦПК, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.

Проте суд першої інстанції, задовольняючи клопотання позивача про забезпечення позову, не навів в оскаржуваній ухвалі мотиви прийняття такого рішення, не зазначив, яким чином не прийняття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, не навів жодних обставин та не послався на докази, які б обґрунтовували припущення щодо необхідності вжиття заходів по забезпеченню позову.

В матеріалах справи відсутні докази про те, що не прийняття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам слід ураховувати, що вжиті заходи не повинні бути фактичним вирішенням справи.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Однак при постановленні ухвали суд першої інстанції зазначені вимоги закону не врахував та обрав спосіб забезпечення позову, яким фактично вирішив спір. Тобто при вирішенні питання про забезпечення позову судом порушені норми процесуального права.

Згідно зі ст. 312 ЦПК України, допущені порушення норм процесуального права є підставою для скасування ухвали та постановлення нової ухвали. З урахуванням викладеного вище апеляційний суд в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАН" про забезпечення позову відмовляє.

Керуючись ст.307 ч.2 п.2, ст.ст. 312, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 січня 2014 року скасувати.

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАН" про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді