Ухвала

від 08.04.2014 по справі 814/759/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

08 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/759/13-а

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Мишевській О.В.,

за участю: представників ПП "Алекс" - Пастушенко Нелі Борисівни та Демчука Володимира Володимировича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Алекс" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2013 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Алекс" до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про скасування наказу,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2013 року приватне підприємство (далі - ПП) "Алекс" звернулося до суду з адміністративним позовом до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (далі - Южноукраїнська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування наказу від 30.01.2013р. № 53 "Про організацію документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Алекс".

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2013 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, директором ПП "Алекс" подана апеляційна скарга, в якій з посиланням на те, що вказана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про її скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що 30 січня 2013 року Южноукраїнською ОДПІ видано наказ № 53 "Про організацію документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Алекс" відповідно до п.п.78.1.1 п. 78.1 ст.78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України в зв'язку з отриманням від ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Актів про результати позапланових невиїзних перевірок ТОВ "Будівництво УКР-М" та ТОВ "Маріком".

Копію наказу та повідомлення про проведення перевірки позивачу було надіслано рекомендованим листом який позивач отримав 06 лютого 2013 року.

На підставі зазначеного наказу № 53 фахівцем Южноукраїнської ОДПІ в період з 04 лютого 2013 року по 08 лютого 2013 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП "Алекс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при правових відносинах із суб'єктами господарської діяльності ТОВ "Будівництво УКР-М" за період квітень, травень, вересень 2011 року, травень, червень, серпень 2012 року, ТОВ "Маріком" за період травень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 8/22-01/19300093 від 15.02.2013 року, яким зафіксовано порушення п. 198.1., п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Звернувшись до суду, позивач зазначав, що в встановлений строк надав контролюючому органу письмові пояснення та копії витребуваних документів, а тому у відповідача не було законних підстав для прийняття оскаржуваного наказу про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки.

06 березня 2013 року на підставі Акту перевірки Южноукраїнською ОДПІ Миколаївської області ДПС прийнято податкове повідомлення рішення № 0000112201.

Не погодившись з наказом відповідача № 53 від 30.01.2013 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що органи податкової служби діяли в межах своїх повноважень, а оскаржуваний наказ є реалізованим та вичерпав свою дію, а відтак його не може бути скасовано. І оскільки позивач надав відповідачу необхідні документи для проведення перевірки, суд дійшов висновку, що права позивача оскаржуваним наказом не порушуються, що і стало підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Так, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

За змістом пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Також, згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом ТОВ "Foods and Goods L.T.D." до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - ДПА в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки.

Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно правової позиції Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Відтак, з огляду на наведене, позовні вимоги платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, позивач, допустивши посадових осіб Южноукраїнської ОДПІ до проведення перевірки, фактично не погоджувався з діями контролюючого органу, що були вчинені останнім до початку невиїзної документальної позапланової перевірки, за таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволення позовних вимог в частині скасування наказу про призначення перевірки, оскільки позивач не використав свого права не допуску посадових осіб до проведення перевірки, шляхом своєчасного звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, та не допущено порушень норм процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Алекс" - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її оголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 11 квітня 2014 року.

Головуючий:

Судді: