Постанова

від 14.04.2014 по справі 813/722/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2014 року Справа № 813/722/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Мричко Н.І.

за участю секретаря судового засідання Щура В.Р.

представників позивача Держицького І.Р., Антонюка А.Р.

представника відповідача та третьої особи Ониська З.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермер-Сервіс" до Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000162220 від 20.01.2014 року, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фермер-Сервіс" (далі - ТзОВ «Фермер-Сервіс») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі ГУ Міндоходів у Львівській області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000162220 від 20.01.2014р., яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток на суму 810803грн., в т.ч. 540535грн. за основним платежем, 270268грн. за штрафними санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта перевірки відповідача №70/22-70/19159234 від 13.12.2013р. не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Позивач зазначає, що реальність його правовідносин з ТзОВ «Гомін», СФГ «БМВ» підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Наявність товарно-транспортних накладних не є обов'язковою, а їх відсутність не свідчить про нереальність договору поставки. Також вказує, що в акті перевірки податковим органом не наведено будь-яких фактів щодо визнання первинних документів, поданих позивачем під час перевірки, недійсними.

Згідно з ухвалою від 02.04.2014р. суд долучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Головне управління Міндоходів у Львівській області.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали. Додатково пояснив, що позивач здійснював господарську діяльність з контрагентом і в цей період ТзОВ «Гомін», СФГ «БМВ» подавали податкову звітність, перебували на обліку у відповідних податкових органах та на час здійснення господарської діяльності були зареєстровані як платники ПДВ з видачею відповідного свідоцтва. У зв'язку з цим вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача та третьої особи проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву. Додатково пояснив, що під час проведення перевірки позивачем не подано достатніх та належних доказів на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами. У зв'язку з викладеним, просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позову. Представник відповідача зазначив, що подані позивачем первинні документи містять істотні недоліки, а тому, не можуть підтверджувати реальність господарських відносин ТзОВ «Фермер-Сеярвіс» з контрагентами.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, подала до суду доповнення до заперечення на адміністративний позов, в яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що подані позивачем податкові накладні не відповідають вимогам, встановленим законодавством, оскільки в них відсутні дані про договір, на підставі якого вони виписані. Крім того, згідно з договорами зберігання, на зберігання ТзОВ «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод», не лише ріпак, а й кукурудза. Вказані факти, на думку третьої особи, свідчать про невідповідність поданих позивачем первинних документів вимогам бухгалтерського обліку.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

Позивач - ТзОВ «Фермер-Сервіс» зареєстроване 19.02.1991р. Кам'янка-Бузькою районною адміністрацією як юридична особа, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 19159234. Взяте на облік в органах Державної податкової служби з 03.02.1992р. за №42, перебуває на обліку в ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі ГУ Міндоходів у Львівській області. Місцезнаходження позивача: м.Кам'янка-Бузька, вул.Шевченка, 52/д.

На підставі наказу від 30.10.2013р. №463, виданого ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі ГУ Міндоходів у Львівській області, відповідно до направлень від 18.11.2013р. №1501-1507

проведена планова виїзна перевірка ТзОВ «Фермер-Сервіс» (код ЄДРПОУ - 19159234) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2012р. За результатами перевірки складено акт від 13.12.2013р. №70/22-70/19159234.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

1) п.2.138 ст.138, п.1.139 ст.139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 540535грн. за 3 квартал 2012року;

2) п.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України, у зв'язку з чим донараховано позивачу податок з доходів фізичних осіб в сумі 1050грн., в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб при виплаті платникам податків доходів за період, що перевірявся, на суму 1050грн;

3) розділ 3 «Порядку заповнення податкового розрахунку» Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1020.

На підставі Акта перевірки 13.12.2013р. №70/22-70/19159234 ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі ГУ Міндоходів у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення №0000162220 від 20.01.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток на суму 810803грн., в т.ч. 540535грн. за основним платежем, 270268грн. за штрафними санкціями.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням №0000162220 від 20.01.2014року позивач зве+рнувся до суду з вимогою про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.

Суд при вирішенні спору по суті виходив з наступного.

Суд встановив, що між позивачем та ТзОВ «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод» укладено договір на відповідальне зберігання зернових і олійних культур від 02.07.2012р. №02/07, за умовами якого власник (позивач) передає, а зберігач (ТзОВ «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод») приймає на відповідальне зберігання зерно в кількості 1000 тонн, забезпечує зберігання і видачу його власнику в строки, встановлені договором, та надає послуги по відвантаженню зерна.

Згідно з сертифікатом відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки №5339, послуги з зберігання зерна та продуктів його переробки, які надає ТзОВ «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод», відповідають правилам і стандартам, нормативно-правовим актам зберігання зерна і продуктів його переробки на зерновому складі.

Відповідно до свідоцтва про атестацію №А10-133 від 12.07.2010р. виробничо-технологічна лабораторія ТзОВ «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод» відповідає критеріям атестації і атестована на проведення вимірювань показників об'єктів згідно з галуззю атестації.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про відсутність економічної доцільності укладеного договору між позивачем та ТзОВ «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод» про відповідальне зберігання зернових і олійних культур від 02.07.2012р. №02/07, зважаючи на наявність у позивача аерозольного складу загальною площею 1856 кв.м. та зернового складу площею 1853,5 кв.м. Суд зазначає, що згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 17.07.2012р. саме ТзОВ «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод», а не позивач володіє на праві приватної власності аерозольним складом загальною площею 1856 кв.м. та зерновим складом площею 1853,5 кв.м.

На підтвердження реальності господарських відносин з ТзОВ «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод» позивач надав суду копії актів приймання-передачі від 15.08.2012р., від 12.09.2012р.

Оплата послуг за договором про відповідальне зберігання зернових і олійних культур від 02.07.2012р. №02/07з ТзОВ «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод» здійснювалась відповідно до договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.09.2012р., укладеного між позивачем та ТзОВ «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод».

Суд встановив, що зерно, передане позивачем на зберігання ТзОВ «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод» на виконання умов договору про відповідальне зберігання зернових і олійних культур від 02.07.2012р. №02/07, доставлялось позивачу ТзОВ «Гомін» та СФГ «БМВ».

Щодо господарських відносин позивача з ТзОВ «Гомін» (код ЄДРПОУ - 22356521) суд встановив таке.

Між позивачем та ТзОВ «Гомін» укладено форвардний контракт №11-04/12/2 від 11.04.2012р., відповідно до умов якого продавець (ТзОВ «Гомін») поставляє покупцю товар на базисі поставки вул.Шевченка, 129А, м.Камянка-Бузька в термін до 15 серпня 2012 року.

Згідно з п.2.1. вказаного договору транспортування товару на склад покупця провадиться за рахунок продавця. Покупець може забезпечити здійснення транспортування товару у випадку неможливості його забезпечення продавцем.

Пунктом 2.3. форвардного контракту №11-04/12/2 від 11.04.2012р. передбачено, що поставка вважається здійсненою в момент підписання акта приймання-передачі товару на базисі поставки відповідно до умов контракту.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивач надав копії таких документів: реєстру поступлення ріпаку від ТзОВ «Гомін», накладних від 31.07.2012р. №25, від 26.07.2012р. №26, від 26.07.2012р. №27, від 22.08.2012р. №30, від 10.09.2012р. №34, актів приймання-передачі від 31.07.2012р., від 22.08.2012р., від 10.09.2012р., податкових накладних від 26.07.2012р. №2/2 на суму 45000грн., №3/2 на суму 31500грн., від 10.09.2012р. №3/2 на суму 556346,11грн., від 22.08.2012р. №3/2 на суму 3828900грн., від 24.04.2012р. №6/2 на суму 99999,97грн., від 24.04.2012р. №7/2 на суму 99999,97грн., від 06.04.2012р. №2/2 на суму 149999,96грн.

На підтвердження оплати товару за договором позивач надав суду копії платіжних доручень №380174 від 06.04.2012р., №380239 від 19.04.2012р., №380254 від 23.04.2012р., №380638 від 27.07.2012р., №380638 від 16.08.2012р., №380769 від 23.08.2012р., №380815 від 23.08.2012р., №380822 від 23.08.2012р., №380841 від 31.08.2012р., №380915 від 14.09.2012р.

Суд встановив, що зберігання зерна, отриманого від ТзОВ «Гомін», здійснювалось позивачем на складі ТзОВ «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод» відповідно до договору про відповідальне зберігання зернових і олійних культур від 02.07.2012р. №02/07.

З матеріалів справи випливає, що ТзОВ «Гомін» постачало зерно ріпаку безпосередньо на склад ТзОВ «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод» згідно з умовами договору на відповідальне зберігання зерна №25-07-2012 від 25.07.2012р., укладеного між ТзОВ «Гомін» та ТзОВ «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод».

Факт поставки зерна ТзОВ «Гомін» на склад ТзОВ «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод» підтверджується корпіями таких документів: накладних №28/2 від 31.07.2012р., №28/1 від 30.07.2012р., №25/2 від 07.07.2012р., №26/07 від 26.07.2012р., №28/14 від 10.08.2012р., №28/11 від 08.08.2012р., №25/6 від 20.07.2012р., №28/6 від 04.08.2012р., №25/3 від 28.07.2012р., №51 від 31.07.2012р., №28/8 від 06.08.2012р., №28/7 від 04.08.2012р., №28/5 від 04.08.2012р., №29 від 07.08.2012р., №27/07 від 26.07.2012р., №28/9 від 27.08.2012р., №28/4 від 01.08.2012р., товарно-транспортних накладних від 31.07.2012р., від 30.07.2012р., від 27.07.2012р., від 26.07.2012р., від 10.08.2012р., від 08.08.2012р., від 30.07.2012р., від 04.08.2012р., від 28.07.2012р., від 01.08.2012р., від 06.08.2012р. №06/08-1, від 04.08.2012р. №26/07-1, від 04.08.2012р. №04/08-1, від 07.08.2012р. №07/08-1, від 26.07.2012р. №26/07-1, від 07.08.2012р. №07/08-1, від 01.08.2012р. №01/08-1, карток аналізу зерно за липень 2012 року ТзОВ «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод», отриманого від ТзОВ «Гомін» (Т.1 а.с.191-206).

На підтвердження використання у господарській діяльності одержаного від ТзОВ «Гомін» та СФГ «БМВ» ріпаку, а саме реалізації його контрагенту Zaklad Chemiczne "Organica-Azot" S.A. (Республіка Польща), позивач надав суду копії договору купівлі-продажу №12/7/OF від 12.07.2012р., митних декларацій (Т.1 а.с.229- 236), інвойсів №18 від 20.08.2012р., №13 від 17.08.2012р., №19 від 27.08.2012р., №12 від 17.08.2012р., №15 від 17.08.2012р., №11 від 17.08.2012р., №22 від 27.08.2012р., №14 від 17.08.2012р., міжнародних товарно-транспортних накладних №093930, №004990, №001262, №100968, №004957, якості №518760 від 20.08.2012р., №519213 від 17.08.2012р., №519546 від 27.08.2012р., №519212 від 17.08.2012р., №519215 від 17.08.2012р., №519211 від 17.08.2012р., №519544 від 27.08.2012р., №519214 від 27.08.2012р., договору купівлі-продажу №09/091-2012-К від 04.09.2-12р. з ТзОВ «Укрселко», акта прийому-передачі зерна №1 від 12.09.2012р., виписки з банку по особовим рахункам позивача з 02.07.0212р. по 31.10.2012р., видаткових накладних №ФС-01407 від 12.09.2012р., рахунків-фактури №КЗ-0000077 від 30.08.2012р., №КЗ-0000016 від 25.07.2012р., актів №КЗ-0000021, №КЗ-0000104.

Відповідач обґрунтовує неможливість підтвердження реальності господарських відносин позивача з ТзОВ «Гомін» відсутністю товарно-транспортних накладних, які підтверджують факт транспортування товару на склад позивача.

Суд зазначає, що відповідно до п.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. (далі - Правила), товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з преамбулою наказу Мінтрансу від 14.10.1997р. №363 "Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні", на який посилається відповідач, правила, затверджені вказаним наказом, розроблені для виконання низки державних документів, направлених на забезпечення збереження вантажів, захисту їх від розкрадання, безпеки пасажирів на транспорті, боротьби із злочинністю. Тобто, дотримання вказаних правил, зокрема, вимоги про наявність товарно-транспортної накладної під час перевезення вантажів є обов'язковою для перевізників.

Суд бере до уваги, що між позивачем та ТзОВ «Гомін» укладено форвардний контракт №11-04/12/2 від 11.04.2012р. щодо поставки зерна ріпаку, а відтак, обов'язкова наявність товарно-транспортних накладних для вказаного договору не передбачена.

Крім того, суд зазначає, що наказ №488/346 від 29.12.1995р. Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля», яким затверджена форма товарно-транспортної накладної та встановлений обов'язок її застосування усіма суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форми власності, не пройшов державну реєстрацію в Мінюсті, а відтак, його можна вважати таким, що не набрав чинності.

З огляду на наведене, відсутність товарно-транспортної накладної не може розглядатись як порушення норм податкового законодавства України та впливати на обчислення податків і зборів.

Суд зазначає, що відповідач помилково посилається на реєстр поступлення товару від ТзОВ «Гомін» та картки аналізу зерна як на документи, які не підтверджують проведення господарської операції з поставки товару між позивачем та ТзОВ «Гомін», оскільки вказані документи складені на підтвердження господарської операції між ТзОВ «Гомін» та ТзОВ «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод» №25-97 2012 від 25.07.2012р., у зв'язку з чим підписані уповноваженими представника вказаних товариств.

Крім того, в період здійснення господарських операцій ТзОВ «Гомін», було включене до ЄДРПОУ та було платником податку на додану вартість. Доказів відсутності статусу платника податку на додану вартість у ТзОВ «Гомін» чи анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість у ТзОВ «Гомін» з боку відповідача надано не було.

Таким чином, суд дійшов висновку, що подані позивачем докази в повній мірі підтверджують факт реальності здійснення господарських операцій з ТзОВ «Гомін».

Щодо господарських взаємовідносин позивача з СФГ «БМВ» (код ЄДРПОУ - 31228323) суд встановив наступне.

Між позивачем та СФГ «БМВ» укладено договір купівлі-продажу №27 від 02.04.2012р., відповідно до умов якого продавець (СФГ «БМВ») зобов'язується поставити і передати у власність, а покупець (позивач) прийняти і оплатити українського походження врожаю 2012 року.

Згідно з п.4 вказаного договору продукція постачається в повному обсязі в термін до 31.12.2012р. Приймання-передача продукції здійснюється на складні покупця за адресою: м.Кам'янка-Бузька, вул.Шевченка, 129а. Постачання продукції підтверджується такими документами: видатковою накладною, рахунком-фактурою продавця.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивач надав копії таких документів: реєстру поступлення ріпаку від СФГ «БМВ», накладних від 26.07.2012р. №25, 04.08.2012р. №62, №63, від 05.08.2012р. № 64, №65, від 06.08.2012р. №66, №67, від 07.08.2012р. №68, №69, від 08.08.2012р. №70, №71, від 09.08.2012р. №72, №73, від 10.08.2012р. №74, №75, від 10.09.2012р. №110 - 115, від 11.09.2012р. №116 - 118, від 12.09.2012р. №119, №120, податкових накладних від 04.08.2012р. №64/2 на суму 57772,01грн., №63/2 на суму 58960, 01грн., від 05.08.2012р. №66/2 на суму 58168,01 грн., №65/2 на суму 57750грн., від 06.08.2012р. №68/2 на суму 57332грн., №67/2 на суму 58520грн., від 07.08.2012р. №70/2 на суму 57332грн., №72/2 на суму 59026,01грн., від 08.08.2012р. №70/2 на суму 57728грн., №78/2 на суму 58608грн., від 09.08.2012р. №79/2 на суму 58168,01грн., №80/2 на суму 46860грн., від 10.08.2012р. №81/2 на суму 44880грн., від 10.09.2012р. №94/2 на суму 59850грн., №95/2 на суму 59850грн., №96/2 на суму 59490грн., №97/2 на суму 58635грн., №98/2 на суму 59715грн., від 11.09.2012р. №99/2 на суму 59895грн., №100/2 на суму 59805грн., №101/2 на суму 59715грн., договору №02 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.10.2012р., видаткових накладних №ФС-01750 від 29.10.2012р., №ФС-01649 від 09.10.2012р., №ФС-01650 від 09.10.2012р. та довіреностей до них.

Факт оплати за договором підтверджується копіями платіжних доручень №380548 від 03.07.2012р., №380637 від 27.07.2012р., №380680 від 01.08.2012р., №380672 від 01.08.2012р., №380681 від 02.08.2012р., №380743 від 14.08.2012р., №380807 від 22.08.2012р., №380875 від 04.09.2012р., №380913 від 14.09.2012р., №381077 від 24.10.2012р.

З матеріалів справи випливає, що СФГ «БМВ» постачало зерно ріпаку безпосередньо на склад ТзОВ «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод» згідно з умовами договору на відповідальне зберігання зерна №17-07 від 17.07.2012р.

Факт поставки земна СФГ «БМВ» на склад ТзОВ «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод» підтверджується копіями таких документів: накладних №04 від 19.07.2012р., №2 від 19.07.2012р., №05 від 19.07.2012р., №6 від 21.07.2012р., №12 від 23.07.2012р., №10 від 23.07.2012р., б/н від 23.07.2012р., №17 від 27.07.2012р., №б/н від 26.07.2012р., б/н від 23.07.2012р., №14 від 25.07.2012р., №13 від 24.07.2012р., №16 від 27.07.2012р., №12 від 24.07.2012р., №1 від 17.07.2012р., №3 від 19.07.2012р., б/н від 23.07.2012р., товарно-транспортних накладних від 20.07.2012р. №20/07-2, від 19.07.2012р. №19/07-1, від 20.07.2012р. №20/07-1, від 21.07.2012р. №21/07-1, від 24.07.2012р. №24/07-3, від 24.07.2012р. №24/07-2, від 23.07.2013р. №23/07-2, від 27.07.2012р. №27/07-2, від 26.07.2012р. №26/07-1, від 23.07.2012р. №23/07-3, від 25.07.2012р. №25/07-1, від 24.07.2012р. №24/07-4, від 27.07.2012р. №27/07-1, від 24.07.2012р. №24/07-1, від 17.07.2012р. №17/07-1, від 19.07.2012р. №19/07-2, від 23.07.2012р. №23/07-1, карток аналізу зерна за липень 2012 року ТзОВ «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод», отриманого від СФГ«БМВ» (Т.1 а.с.207-222).

На підтвердження використання у господарській діяльності одержаного від ТзОВ «Гомін» та СФГ «БМВ» ріпаку, а саме реалізації його контрагенту Zaklad Chemiczne "Organica-Azot" S.A. (Республіка Польща), позивач надав суду копії договору купівлі-продажу №12/7/OF від 12.07.2012р., митних декларацій (Т.1 а.с.229- 236), інвойсів №18 від 20.08.2012р., №13 від 17.08.2012р., №19 від 27.08.2012р., №12 від 17.08.2012р., №15 від 17.08.2012р., №11 від 17.08.2012р., №22 від 27.08.2012р., №14 від 17.08.2012р., міжнародних товарно-транспортних накладних №093930, №004990, №001262, №100968, №004957, якості №518760 від 20.08.2012р., №519213 від 17.08.2012р., №519546 від 27.08.2012р., №519212 від 17.08.2012р., №519215 від 17.08.2012р., №519211 від 17.08.2012р., №519544 від 27.08.2012р., №519214 від 27.08.2012р., договору купівлі-продажу №09/091-2012-К від 04.09.2-12р. з ТзОВ «Укрселко», акта прийому-передачі зерна №1 від 12.09.2012р., виписки з банку по особовим рахункам позивача з 02.07.0212р. по 31.10.2012р., видаткових накладних №ФС-01407 від 12.09.2012р., рахунків-фактури №КЗ-0000077 від 30.08.2012р., №КЗ-0000016 від 25.07.2012р., актів №КЗ-0000021, №КЗ-0000104.

Відповідач обґрунтовує неможливість підтвердження реальності господарських відносин позивача з СФГ «БМВ» відсутністю товарно-транспортних накладних, які підтверджують факт транспортування товару на склад позивача.

Суд зазначає, що відповідно до п.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. (далі - Правила), товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з преамбулою наказу Мінтрансу від 14.10.1997р. №363 "Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні", на який посилається відповідач, правила, затверджені цим наказом, розроблені для виконання низки державних документів, направлених на забезпечення збереження вантажів, захисту їх від розкрадання, безпеки пасажирів на транспорті, боротьби із злочинністю. Тобто, дотримання вказаних правил, зокрема, вимоги про наявність товарно-транспортної накладної під час перевезення вантажів є обов'язковою для перевізників.

Суд бере до уваги, що між позивачем та СФГ «БМВ» укладено договір купівлі-продажу №27 від 02.04.2012р. щодо купівлі зерна ріпаку, а відтак, обов'язкова наявність товарно-транспортних накладних для вказаного договору не передбачена.

Крім того, суд зазначає, що наказ №488/346 від 29.12.1995р. Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля», яким затверджена форма товарно-транспортної накладної та встановлений обов'язок її застосування усіма суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форми власності, не пройшов державну реєстрацію в Мінюсті, а відтак, його можна вважати таким, що не набрав чинності.

З огляду на наведене, відсутність товарно-транспортної накладної не може розглядатись як порушення норм податкового законодавства України та впливати на обчислення податків і зборів.

З матеріалів справи випливає, що під час проведення перевірки відповідач безпідставно не взяв до уваги накладні та товарно-транспортні накладні за серпень 2012 року, які підтверджують поставку зерен ріпаку позивачу СФГ «БМВ», а саме: накладні 03.08.2012р. №60, №61, від 01.08.2012р. №57, №56 від 02.08.2012р. №58, №59, від 11.08.2012р. №76, №77, товарно-транспортні накладні від 03.08.2012р., від 01.08.2012р., від 02.08.2012р., від 11.08.2012р.

Суд зазначає, що відповідач помилково посилається на реєстр поступлення товару від СФГ «БМВ» та картки аналізу зерна як на документи, які не підтверджують проведення господарської операції з поставки товару між позивачем та СФГ «БМВ» оскільки вказані документи складені на підтвердження господарської операції між СФГ «БМВ» та ТзОВ «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод» відповідно до договору №17/07 від 17.07.20012р., у зв'язку з чим підписані уповноваженими представника вказаних товариств.

Крім того, в період здійснення господарських операцій СФГ «БМВ», було включене до ЄДРПОУ та було платником податку на додану вартість. Доказів відсутності статусу платника податку на додану вартість у СФГ «БМВ» чи анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість у СФГ «БМВ» з боку відповідача надано не було.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази в повній мірі підтверджують факт реальності здійснення господарських операцій з СФГ «БМВ».

Згідно з ч.1 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

В числі обов'язкових ознак господарської діяльності в відповідності до вищезазначених норм: здійснення їх суб'єктами господарської діяльності в сфері громадського виробництва; скерованість на виготовлення і реалізацію продукції, виконання робіт або надання послуг; результати цієї діяльності (продукція, роботи, послуги), які мають вартісний характер і ціновий вираз.

Згідно із статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктами 1, 2 ст.135 ПК України передбаченого, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні"від 16.07.1999 року № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Виходячи з вимог вказаного вище Закону, відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до вимог п. 3.2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з пп. 2.4 п. 2 Положення "Про документальне забезпечення запасів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Згідно з пп. 2.15 -2.16 п. 2 вказаного Положення, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документів обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна зв'язку показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним документам, встановленому порядку приймання, зберігання та витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, юридичним або фізичним особам.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні. Виходячи з вимог Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні"від 16.07.1999 року № 996-ХІV, обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку. Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені до вимог чинного законодавства.

Стаття 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні"від 16.07.1999 року № 996-ХІV встановлює вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з положеннями цієї статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, згідно з ч. 2 цієї статті, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Отже, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні відповідати вимогам чинного законодавства України. При цьому, фактичні витрати на послуги повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тієї чи іншої господарської операції.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-ХІV.

Також суд зазначає, що відсутність окремих документів, а так само помилки в їх оформлені не можуть бути підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю дійсно мали місце. Вказана позиція суду узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, висловленою в інформаційному листі від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11.

Із встановлених обставин суд робить висновок, що надані позивачем докази в повній мірі підтверджують реальність господарських відносин з контрагентами, а відповідні первинні документи є тими документами, на підставі яких ведеться податковий та бухгалтерський облік згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

Суд також враховує постанову про закриття кримінального провадження від 31.03.2012р. Головного управління Міндоходів у Львівській області, якою встановлено відсутність у діях посадових осіб позивача ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України (умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів). Досудовим розслідуванням підтверджено господарську діяльність позивача з придбання ріпаку у ТзОВ «Гомін» та СФГ «БМВ» та подальшого експорту ріпаку контрагенту Zaklad Chemiczne "Organica-Azot" S.A., а відтак, встановлено неможливість здобути докази щодо вчинення службовими особами позивача умисного ухилення від сплати податків.

Таким чином, із урахуванням встановлених обставин у справі та доказів якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, не підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому, позивачем не допущені порушення податкового законодавства в межах цього спору.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області №0000162220 від 20.01.2014р., яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток на суму 810803грн., в т.ч. 540535грн. за основним платежем, 270268грн. за штрафними санкціями, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

У відповідності до вимог ст. 94 КАС України на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 487,20 грн з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Державною податковою інспекцією у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області від 20.01.2014 року №0000162220.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермер-Сервіс" сплачений судовий збір в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови суду виготовлений 22.04.2014 року.

Суддя Мричко Н.І.