КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13974/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 квітня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,
за участю секретаря - Костюченка М.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Інвест» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И Л А:
04 вересня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві в якому просив: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.07.2013 №0004072250 та №0004062250.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено.
Відповідач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.
Як свідчать обставини справи, ДПІ Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відповідно до п.п.78.1.11, п.78.1, ст.78 Податкового кодексу України та на підставі наказу № 1772 від 26.11.2012 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку правовідносин позивача з ТОВ «Алвіга-К» щодо питань правильності нарахування повноти та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість та податку на прибуток за весь період взаємовідносин.
В результаті чого податковим органом складено акт перевірки № 379/22-50/35636272 від 30.11.2012, в якому відображено допущені позивачем порушення, а саме: п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334/94, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 139 928 грн. за 2010 рік; пп.7.2.1, пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1. пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97 в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 111 943 грн, у тому числі за травень 2010 року на суму 66 806 грн, за червень 2010 року на суму 25 088 грн, за серпень 2010 року на суму 20 049 грн.
31 липня 2013 року на підставі наведеного акту контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення за №0004072250 та №0004062250.
Вважаючи порушенням своїх прав з боку податкового органу та з метою їх відновлення суб'єкт підприємницької діяльності ТОВ «Агро Інвест» звернувсь за захистом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відсутні докази набрання законної сили рішенням, прийнятим в порядку кримінально-процесуального судочинства за результатами розгляду кримінальної справи, в рамках якої було призначено перевірку позивача, тому у відповідача були відсутні законні підстави для прийняття податкових повідомлень-рішень.
Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.
При цьому, відповідно до п. 86.9 ст. 86 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.
Як вбачається з постанови слідчого СВ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС лейтенанта податкової міліції Острик М.М., в рамках кримінальної справи №71-00187, яка порушена відносно ОСОБА_3 за частини п'ятої ст.27, частини другої ст.205 КК України по факту фіктивного підприємництва з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло матеріальну шкоду державі у великому розмірі, та вчинене повторно, за частини другої ст.205 КК України.
За таких умов, колегія суддів не приймає до уваги посилання суду першої інстанції, як на підставу для визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень, на п. 86.9 ст. 86 ПК України, оскільки в даному випадку розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) ТОВ «Алвіга-К», а не ТОВ «Агро Інвест», яке перевірялось та відносно якого власне винесено відповідні податкові повідомлення-рішення.
Частиною першою ст. 69 цього КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (частина 2 цієї статті).
Як вбачається з матеріалів справи, 13 січня 2012 року при допиті в якості свідка директора та засновника ТОВ «Алвіга-К» ОСОБА_3, з попередженням про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань, дачу завідомо неправдивих показань, передбачених ст.ст. 384, 385 КК України, останній показав, що зареєстрував ТОВ «Алвіга-К» за грошову винагороду на прохання невстановленої слідством особи без мети здійснення фінансово-господарської діяльності та ніякого відношення до діяльності цього підприємства не має, документи фінансової звітності підприємства не підписував.
Даючи оцінку вище зазначеним поясненням керівника Товариства-контрагента, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідно до частини першої ст. 70 КАС України такий доказ є належним, оскільки містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною другою цієї статті визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Отже, обставини щодо фіктивності операцій з поставки послуг з посиланням на конкретне джерело інформації щодо цих фактів (пояснення керівника) є належними доказами, оскільки стосуються як обставин щодо реальності поставок, суми ПДВ у зв'язку з якими позивач включив до податкового кредиту, так і юридичної сили первинних документів (актів приймання-передачі, податкових накладних) як допустимого доказу цих сум. Маючи дані щодо джерела такої інформації, суд в разі виникнення сумнівів у її достовірності, зокрема з підстав порушення встановленого законом порядку її отримання, повинен її перевірити з використанням передбачених частиною другою ст. 69 КАС України засобів доказування в адміністративному судочинстві.
Таким чином, надані позивачем документи не є належно оформленими первинними документами, оскільки не відповідають встановленим п. 201.1 ст. 201 ПК та частини другої ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вимогам щодо їх складення і підписання повноважною особою платника податків, тому не можуть бути належним документальним підтвердженням проведення господарських операцій та підставою для формування спірних сум валових витрат і податкового кредиту з ПДВ.
При розгляді даної справи колегією суддів враховано правову позицію Верховного Суду України, яка викладена: в постанові від 21.01.2011 у справі за позовом ТОВ «СІБ» до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, а саме, неналежним чином оформлена (підписана не уповноваженою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту за наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги; та в постанові від 05.03.2012 по справі №21-421а11, згідно з якою складені і підписані неповноважними особами податкові накладні не можуть вважатися належно оформленими звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.
Хоча фактичні обставини справи №21-421а11, яка переглядалася Верховним Судом України, стосувалися лише правильності оформлення податкових накладних, на підставі яких сформовано спірний податковий кредит з ПДВ, однак суд вважає, що з метою однакового застосування законодавства застосований Верховним Судом України підхід є цілком прийнятним. Для з'ясування правильності оформлення й інших первинних бухгалтерських документів, для яких частина друга ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює відповідні обов'язкові вимоги, у т.ч. щодо їх складення та підписання відповідними уповноваженими особами.
Окрім того, така правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною і у постанові від 05.03.2012 року, у якій ВСУ зазначено, що сама лише наявність у платника податків податкових накладних, виписаних від імені його контрагентів, не є достатньою підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту, якщо особи, від імені яких складено такі документи заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.
Відповідно до частини першої ст. 244-2 КАС України, суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
У свою чергу, статус ТОВ «Алвіга-К» як платника ПДВ не спростовує наявність вказаних порушень і не може свідчити про правомірність формування податкового кредиту з ПДВ, адже за змістом наведеного вище п. 198.6 ст. 198 ПК не дозволяється віднесення до податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних, що оформлені з порушенням вимог ст. 201 ПК. Також не спростовують відсутність належно оформлених первинних бухгалтерських і податкових документів по взаємовідносинах з ТОВ «Алвіга-К».
Констатація позивачем того, що платник податків не може нести відповідальність за порушення податкової дисципліни його контрагентами, загалом є вірною, але в даному випадку ця теза не спростовує допущені саме позивачем порушення податкового законодавства і не може звільняти останнього від настання відповідних юридичних наслідків.
Таким чином, висновок відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства, є таким, що відповідає фактичним обставинам справи. А, відтак, податкові повідомлення-рішення податкового органу є законними і підстави для їх скасування відсутні.
Також на думку судової колегії слід звернути уваги на документи які складені у невідповідності до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Наказ Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, а саме 2.4. згідно якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Такими документами є податкові та видаткові накладні, а також договори купівлі-продажу.
Наведені документи первинної звітності також суперечать положенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідно до якої первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку про відсутність належних правових підстав для скасування вказаних рішень ДПІ у Святошинському районі м. Києва.
Згідно до частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв'язку з цим виникає необхідність у задоволені апеляційної скарги та відповідно у скасуванні постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2013 року.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2013 року - скасувати.
У задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Інвест» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя : Н.М. Троян
Судді : Н.П. Бужак,
В.А. Твердохліб
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Бужак Н.П.
Твердохліб В.А.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.04.2014 |
Оприлюднено | 24.04.2014 |
Номер документу | 38376528 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Троян Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні