Постанова

від 22.04.2014 по справі 815/1094/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1094/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глуханчука О.В.,

секретар судового засідання - Гур`єва К.І.

за участю сторін: представника позивача - Лазарчука М.І. (за довіреністю)

представника відповідача - Трусова А.С. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства «АСКАТ» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «АСКАТ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання незаконними дій щодо відмови у розгляді заперечень до Акту позапланової невиїзної документальної перевірки №396/15-51-22-01/36796334 від 23 вересня 2013 року; визнання незаконними дій щодо видалення даних про задекларовані суми податкових зобов'язань за період: квітень 2012 року - березень 2013 року із «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»; зобов'язання поновити задекларовані суми податкових зобов'язань за період: квітень 2012 року - березень 2013 року у «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області за наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «АСКАТ» на підставі висновків акту перевірки неправомірно здійснено коригування в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, а саме видалено дані про задекларовані ПП «АСКАТ» суми податкових зобов'язань за період: квітень 2012 року - березень 2013 року.

Проте, позивач з висновками та твердженнями, викладеними в Акті перевірки не погоджується, вважає їх помилковими та такими, що спростовуються наступним.

Так, позивач вказує, що висновок щодо недостовірності задекларованих платником даних податкового обліку може бути зроблений податковим органом лише після визначення податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку. Однак, за результатами перевірки ПП «АСКАТ» податкові повідомлення-рішення не приймались, відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, відтак дії відповідача щодо коригування даних про задекларовані позивачем суми податкових зобов'язань є протиправними.

Також позивач наголошує на неправомірність відмови відповідача від розгляду по суті заперечень до акту перевірки, посилаючись на пропущення строків подачі заперечень. Позивач зазначає, що перебіг строку у 5 робочих днів для надання заперечень, при отриманні позивачем акту 04 листопада 2013 року, починається з 05 листопада 2013 року і закінчується 11 листопада 2013 року. Натомість, відповідач не розглянув заперечення, зареєстровані 11 листопада 2013 року, неправомірно посилаючись на те, що з дня отримання акту пройшло більше 5 робочих днів.

Враховуючи викладене, вважаючи неправомірними дії відповідача, позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, надав заперечення відповідно до яких зазначив, що перевіркою повноти визначення позивачем податкових зобов'язань за період з 01 квітня 2012 року по 31 березня 2013 року встановлено їх завищення всього у сумі 17 230 351, 00 грн., оскільки за результатами перевірки не встановлено операцій, що мали вплив на формування позивачем цих показників, у зв'язку з ненаданням документів.

Відтак, з огляду на виявлені порушення податкового законодавства, видалення даних про задекларовані позивачем суми податкових зобов'язань за період: квітень 2012 року - березень 2013 року із «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» є правомірним, у зв'язку із чим підстави для задоволення позову відсутні.

Щодо посилань позивача на неправомірність не розгляду заперечення на акт перевірки, відповідач зазначив, що у разі отримання акту перевірки позивачем 04 листопада 2013 року, останній день подання заперечень припадає на 08 листопада 2013 року, тоді як заперечення зареєстровано 11 листопада 2013 року. Отже, позивачем порушено строки подання заперечень, внаслідок чого вони не розглядались.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, у період з 19 вересня 2013 року по 23 вересня 2013 року на підставі наказу ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 ПК України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка приватного підприємства «АСКАТ» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 квітня 2012 року по 31 березня 2013 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 23 вересня 2013 року №396/15-51-22-01/36796334 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «АСКАТ», код за ЄДРПОУ 36796334, з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 квітня 2012 року по 31 березня 2013 року», у висновку якого зазначено про порушення вимог п. 185.1, ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 ПК України, в результаті чого ПП «АСКАТ» за період з 01 квітня 2012 року по 31 березня 2013 року завищено податкові зобов'язання у сумі 17 230 351, 00 грн. (а.с. 11-21).

Позивач з висновками акту не погодився та, скориставшись своїм правом, відповідно до п. 86.7 ст. 87 ПК України, надав заперечення на акт до ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, вхідна дата - 11 листопада 2013 року (а.с. 22-84).

Відповідно до листа ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 19 листопада 2013 року №11242/22-01 про розгляд заперечень на акт перевірки, заперечення до акту перевірки залишені без розгляду, у зв'язку із пропуском строку їх подання (а.с. 85).

З огляду на оскарження позивачем дій відповідача щодо відмови у розгляді заперечень ПП «АСКАТ» до акту позапланової невиїзної документальної перевірки №396/15-51-22-01/36796334 від 23 вересня 2013 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 86.7 ст. 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Як встановлено судом, примірник акту від 23 вересня 2013 року №396/15-51-22-01/36796334 отримано позивачем 04 листопада 2013 року, про що свідчить підпис директора ПП «АСКАТ» в акті перевірки.

Отже, відлік строку для подання заперечень на акт перевірки, в силу приписів п. 86.7 ст. 86 ПК України, розпочався для позивача 04 листопада 2013 року, тобто з дня отримання акту, відповідно останній день подання заперечень припадає на 08 листопада 2013 року. Натомість, як вже було зазначено, позивач заперечення на акт перевірки надав до податкової 11 листопада 2014 року, тобто з порушенням строку їх подачі, встановленого п. 86.7 ст. 86 ПК України.

Однак, позивач не погоджується з таким порядком обчислення початку перебігу строку для подання заперечень на акт перевірки, посилаючись на ст. 253 ЦК України, відповідно до якої перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Враховуючи викладене, на думку позивача перебіг строку для надання заперечень на акт перевірки (5 робочих днів) починається з 05 листопада 2013 року і закінчується 11 листопада 2013 року.

Проте, суд не погоджується з такими доводами позивача, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 5.2 та п. 5.3 ст. 5 ПК України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Водночас, згідно з положеннями ч. 2 ст. 1 ЦК України, до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд вважає, що відлік строку для надання заперечень на акт перевірки обчислюється відповідно до приписів п. 86.7 ст. 86 ПК України - з дня отримання акта (довідки), у даному випадку 04 листопада 2013 року.

З огляду на зазначене, відповідач при залишенні без розгляду заперечень позивача на акт перевірки діяв правомірно, відповідно до приписів чинного податкового законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи та вже було зазначено, відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «АСКАТ».

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право:проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з положеннями п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

У відповідності з п. 79.1 ст. 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Як вбачається з акту перевірки, перевірка позивача проводилась за наявності обставин, передбачених п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п. 79.1 ст. 79 ПК України).

Проте, як вбачається з акту, перевірку позивача було проведено на підставі наступних документів, а саме установчих та реєстраційних документів ПП «АСКАТ», звітної форми «Деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», Декларацій з ПДВ та уточнюючих розрахунків до них, Додатку №5 до податкової декларації з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», висновку про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативним підрозділом ГУ Міндоходів в Одеській області від 18 вересня 2013 року №8681/7/07-103.

Крім того, в акті також зазначено, що під час проведення перевірки за перевіряємий період не були надані, зокрема, податкові накладні та первинні документи, які свідчать про здійснення операцій з продажу, придбання товарів, робіт, послуг та підтверджують суми заявлених податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з ПДВ, реєстри виданих та отриманих податкових накладних.

Водночас, у судовому засіданні встановлено, що будь-яких запитів з метою надання позивачем вказаних документів на адресу підприємства не надсилалось, що не заперечується відповідачем.

З приводу зазначеного у судовому засіданні представник відповідача пояснив, що причиною не витребування у позивача необхідних для перевірки документів було те, що відповідачем встановлено, що ПП «АСКАТ» за податковою адресою не знаходиться, про що свідчать надані суду довідка про встановлення місцезнаходження платника податків та рапорт.

Проте, враховуючи обставини справи, суд критично ставиться до вказаних доводів відповідача, оскільки в силу приписів п. 79.1 ст. 79 та пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальна перевірка має проводитись на підставі вказаних документів. Натомість, відповідачем не було здійснено необхідних дій для їх отримання, з метою належного дослідження при проведенні перевірки.

При цьому, за результатами перевірки на підстав викладених в акті висновків, ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області здійснено коригування в «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», а саме видалені дані про задекларовані приватним підприємством «АСКАТ» суми податкових зобов'язань за період: квітень 2012 року - березень 2013 року, з чим позивач не погоджується.

З приводу зазначено, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Статтею 74 ПК України встановлено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено з метою реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.

Приписами статті 54 ПК України встановлено порядок визначення сум податкових та грошових зобов'язань.

Так, згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому, пунктом 54.3 статті 54 ПК України встановлено випадки визначення сум грошових зобов'язань контролюючим органом.

Така сума грошового зобов'язання вважатиметься узгодженою, якщо відповідно до статті 57 ПК України платник податків не здійснить одну з двох дій, або сплатить суму, визначену у податковому повідомленні-рішенні, або розпочне процедуру його оскарження.

Таким чином, формування зобов'язань платника податків здійснюється на підставі поданої ним звітності та узгоджених податкових повідомлень-рішень.

Відповідно результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ уточнюються по мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених, зокрема, податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке податкове повідомлення-рішення.

Отже, висновок щодо правильності чи недостовірності задекларованих платником даних податкового обліку, як підстави для внесення змін до вказаної бази даних, може бути зроблений податковим органом лише після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Враховуючи викладене, коригування інформації внесеної до бази автоматизованого співставлення податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України можливе за наслідками проведеної перевірки платника ПДВ за результатами якої прийнято податкове повідомлення-рішення, якщо податкове зобов'язання визначене цим рішенням є узгодженим.

Натомість, як встановлено у судовому засіданні, відповідачем не приймалися податкові повідомлення-рішення за наслідками податкової перевірки та складання Акту №396/15-51-22-01/36796334 від 23 вересня 2013 року, відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались. При цьому зміни до автоматизованої системи були внесені.

Таким чином, відповідачем безпідставно здійснено коригування даних про задекларовані приватним підприємством «АСКАТ» суми податкових зобов'язань за період: квітень 2012 року - березень 2013 року та виключено з Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України показники податкової звітності позивача з податку на додану вартість.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що оскаржувані дії відповідача призвели до ситуації, коли права позивача порушені, а їх захист для нього ускладнений, оскільки акт перевірки оскарженню не підлягає, у розгляді заперечень на акт, хоч і правомірно, проте відмовлено, а податкові повідомлення-рішення не приймались.

Крім того, у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку ст. 54 ПК України та його узгодження.

З огляду на зазначене, суд вважає, що порушене відповідачем право позивача на формування даних податкового обліку підлягає відновленню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо видалення даних про задекларовані суми податкових зобов'язань за період: квітень 2012 року - березень 2013 року із «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та зобов'язання поновити задекларовані суми податкових зобов'язань за період: квітень 2012 року - березень 2013 року у «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які посилався в обґрунтування своїх позовних вимог і вони підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 6-8, 23, 69, 71, 72, 86, 158-163, 186, 254 КАС України, Податковим кодексом України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства «АСКАТ» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області щодо видалення даних про задекларовані приватним підприємством «АСКАТ» суми податкових зобов'язань за період: квітень 2012 року - березень 2013 року із «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (код ЄДРПОУ 38723430) поновити задекларовані приватним підприємством «АСКАТ» (код ЄДРПОУ 36796334) суми податкових зобов'язань за період: квітень 2012 року - березень 2013 року у «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 22 квітня 2014 року.

Суддя О.В. Глуханчук

Адміністративний позов приватного підприємства «АСКАТ» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області щодо видалення даних про задекларовані приватним підприємством «АСКАТ» суми податкових зобов'язань за період: квітень 2012 року - березень 2013 року із «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (код ЄДРПОУ 38723430) поновити задекларовані приватним підприємством «АСКАТ» (код ЄДРПОУ 36796334) суми податкових зобов'язань за період: квітень 2012 року - березень 2013 року у «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

22 квітня 2014 року