Ухвала

від 14.04.2014 по справі 271/8/14-ц

ЧЕРВОНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАКІЇВКИ

14.04.2014

Справа № 271/8/14-ц

Провадження №2/271/344/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2014 року

Червоногвардійський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі

головуючої судді Заставенко М.О.,

при секретарі Бановій О.М.,

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрально-Міського районного суду м.Макіївки Донецької області, Держави Україна, Державного казначейства України про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

28.02.2013р. до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Центрально-Міського суду м.Макіївки про порушення кримінальної справи та стягнення моральної шкоди, вмотивована тим, що суддя Центрально-Міського суду м.Макіївки при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, Відокремленого підрозділу «Макіївський об'єднаний район електричних мереж» (далі - ВП «Макіївський об'єднаний район електричних мереж») про захист від переслідування за звернення до суду, стягнення матеріальної та моральної шкоди, порушує його права гарантовані ст.97 КПК України, не прийняла рішення по його заяві про порушення кримінальної справи, чим йому завдана моральна шкода, що полягає у незабезпеченні його права на доступ до правосуддя, яку він оцінює в 10 млн. гривень (т.1 а.с.3).

Ухвалою Червоногвардійського районного суду м.Макіївки від 22.05.2013р. провадження по справі було закрито. Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 27.06.2013р. апеляційна скарга ОСОБА_1 відхилена, ухвала суду першої інстанції залишена без змін (т.1 а.с.87-88, 124-125).

Ухвалою колегії судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.10.2013р. касаційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково, ухвали Червоногвардійського районного суду м.Макіївки від 22.05.2013р., апеляційного суду Донецької області від 27.06.2013р. скасовані в частині вимог про відшкодування моральної шкоди та в цій частині справа направлена на новий судовий розгляд до суду першої інстанції (т.1 а.с.164).

Під час розгляду справи 05.02.2014р. Позивач доповнив позовні вимоги (т.1 а.с.184) звернувшись до Держави Україна, Державного казначейства України, які мотивує тим, що по цивільній справі за його позовом до Держави Україна, Відокремленого підрозділу «Макіївський об'єднаний район електричних мереж» про захист від переслідування за звернення до суду, стягнення матеріальної та моральної шкоди, розгляд справи тривав з 05.10.2011р. Тільки 02.12.2013р. по справі прийнято рішення про відмову в задоволенні позовних вимог та ним була отримана вступна та резолютивна частина рішення, в якій зазначено, що повний текст буде виготовлено протягом п'яти днів з дня розгляду справи. На його звернення 09.12.2013р. та 11.12.2013р. до помічника судді, що прийняв рішення та голови суду з проханням видати копію рішення, йому було відмовлено. Апеляційну скаргу він подавав не знаючи змісту повного тексту рішення суду. Вважає, що дії Центрально-Міського районного суду м.Макіївки не відповідають Конституції України, Законам України, судом порушуються процесуальні закони, та навіть свої рішення. В порушення вимог процесуального закону, попереднє засідання суддею призначалось 20 разів та не проводилось без поважних причин, розгляд справи необґрунтовано тривав більше двох років. Коли суддя побачила, що не зможе виснажити Позивача такими чисельними відвідуваннями суду, вона почала його переслідувати, а саме в судовому засіданні 21.05.2013р. під час з'ясування його думки про можливість проведення судового засідання за відсутності представника Відповідача, що в черговий раз не з'явився в судове засідання, не дала Позивачу висказати свою думку, перебивала його, а потім ухвалила постанову про стягнення з нього штрафу в розмірі 340 гривень, за невиконання розпоряджень головуючого по справі судді. Крім того чисельні заяви про відвід судді головуючого по справі - були залишені без задоволення. На підставі викладеного Позивач оцінює завдану йому моральну шкоду в розмірі 10 млрд. гривень.

В судовому засіданні позивач підтримав доповнені позовні вимоги посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, додатково зазначив, що ухвалою апеляційного суду Донецької області від 14.03.2014р. рішення Центрально-Міського районного суду м.Макіївки від 02.12.2013р. залишено без змін, а також прийнята окрема ухвала від 14.03.2014р., в якій встановлені факти не дотримання головуючим по справі норм процесуального права, зазначено, що попереднє засідання було призначено на 17.10.2011р. його проведення відкладалось судом та фактично було проведено лише 13.02.2012р. Однак Позивач наполягає на тому, що 13.02.2012р. попереднє судове засідання не проводилось, ніяких процесуальних рішень з цього приводу не приймалось суддею, при ознайомленні з матеріалами цивільної справи Позивач не бачив рішень суду з цього приводу. Крім того зазначив, що його заява про порушення кримінальної справи відносно відповідача - ВП «Макіївський об'єднаний район електричних мереж», що була подана в судовому засіданні 02.03.2012р. під час розгляду цивільної справи, в порушення закону України, Рішення Конституційного суду України від 14.12.2011р. №19-рп/2011 не була розглянута судом и лише через три місці, з порушенням строків встановлених законом, направлена за належністю до прокуратури. Звернув увагу суду на те, що супровідний лист від 20.06.2012р. до його заяви про порушення кримінальної справи, долучений до матеріалів цивільної справи та пронумерований №232а, що на думку позивача свідчить про те, що фактично він був залучений значно пізніше. Ця обставина підтверджується листом в.о. прокурора м.Макіївки А.Хариної. Вважає, що апеляційний суд безпідставно направляв справу до суду першої інстанції для усунення недоліків, після чого в матеріалах справи з'явилась ухвала суду від 13.02.2012р. та супровідний лист до його заяви про порушення кримінальної справи. Також зазначив, що звертався до суду з заявою про призначення по справі судово-технічної експертизи, яка головуючим по справі по суті вирішена не була. Вважає, що відповідачами були порушені його законні права на справедливий судовий розгляд і вирішення справи, а держава Україна порушила ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник президента України в судове засідання не з'явився, просив суд розглянути справу за його відсутності. Надав суду письмові заперечення (т.1 а.с.210) в яких посилався на рішення Конституційного суду України від 03.10.2001р. №12-рп/2001 (справа про відшкодування шкоди державою) та неприпустимість ототожнювання Президента України як глави держави із «Державою Україна» при оспорюванні дій (бездіяльності) органів державної влади чи будь-яких інших суб'єктів, таким чином Президент України не є учасником вказаних правовідносин, не може набувати в них прав та обов'язків і нести відповідальність за їх невиконання.

Представник Центрально-Міського суду м.Макіївки Донецької області в судове засідання не з'явився, просив суд розглянути справу за його відсутності. В письмових поясненнях наданих суду (т.1а.с.83) посилався на те, що суд (суддя) як орган (особа), що здійснює правосуддя не може бути відповідачем у цивільній справі, просив суд провадження по справі закрити.

Представник Державного Казначейства України був повідомлений про час та місце розгляду справи відповідно до закону, в судове засідання не з'явився, заяв про відкладення справи суду не надавав.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши надані письмові докази та матеріали цивільної справи № 2-2208/11; 2/270/11/2013, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) установив наступне.

У низці рішень Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що право на суд, окремим аспектом якого є права на доступ до правосуддя, не є абсолютним (у рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975р., «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.19992р.»).

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Проте в даному випадку між позивачем та відповідачами такі правовідносини не виникають, оскільки оскаржені Позивачем дії вчиненні при здійсненні правосуддя, а тому законність таких дій може перевірятись лише судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом. Згідно з ч.1 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Таким чином, суддя виступає як посадова особа, уповноважена на виконання функцій держави, а не як приватна особа, до якої можна звернутись з позовом. Відповідно до ст.125 Основного закону України в Україні діють місцеві, апеляційні, вищі спеціалізовані суди та Верховний Суд України. Особи мають право оскаржити рішення до судів вищої інстанції в порядку та з підстав, визначених у процесуальному законодавстві. Питання притягнення судді до відповідальності врегульовано законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду юстиції». Таким чином, на сьогодні чинне законодавство дає можливість громадянину повною мірою реалізувати своє право на оскарження судового рішення та дій судді під час здійснення правосуддя.

Ч.4 ст.338 ЦПК України встановлено, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

З урахуванням постановленої по даній справі ухвали колегії судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.10.2013р., якою касаційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково, ухвала Червоногвардійського районного суду м.Макіївки від 22.05.2013р. про закриття провадження по справі та ухвала апеляційного суду Донецької області від 27.06.2013р., якою рішення суду першої інстанції залишено без змін, скасовані в частині вимог про відшкодування моральної шкоди та в цій частині справа направлена на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Ухвала вмотивована тим, що судами не враховано вимоги ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог, щодо відшкодування моральної шкоди фактично позбавили позивача гарантованого ст.55 Конституції України права на захист своїх порушених прав судом, суд вважає доцільним вирішити вимоги позивача по суті (т.1 а.с.164).

За правилами ст.10 і 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Ст. 57 ЦПК України передбачено, що докази - будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Це, зокрема, пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідки, показання свідків, письмові та речові докази, зокрема звуко - і відеозаписи, висновки експертів.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування шкоди за рахунок держави, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадовими і службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Разом з тим, ч. 6 ст. 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Отже завдана шкода підлягає відшкодуванню за умови, коли такі дії або бездіяльність чи рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду визнано незаконними.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

З оглянутих в судовому засіданні матеріалів цивільної справи № 2-2208/11; 2/270/11/2013 встановлено.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м.Макіївки Донецької області від 02.12.2013р. по справі № 2-2208/11; 2/270/11/2013 за позовною заявою ОСОБА_1 до держави Україна, Державної казначейської служби України, ПАТ« ДТЕК Донецькобленерго» в особі відокремленого підрозділу «Макіївський об'єднаний район електричних мереж», Прокуратури Центрально-Міського району м.Макіївки, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» про захист від переслідування за звернення до суду, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в задоволенні позовних вимог відмовлено (т.2 а.с.176-186). Копія рішення долучена до матеріалів справи (т.2 а.с.19).

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 14.03.2014р. апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Центрально - Міського районного суду м.Макіївки Донецької області від 02.12.2013р. відхилена, рішення суду першої інстанції залишено без змін (т. 2 а.с.233-236). Копія ухвали долучена до матеріалів справи (т. 2 а.с. 20-23).

Під час розгляду апеляційної скарги апеляційним судом встановлено не дотримання судом ст.ст. 129, 130, 157 ЦПК України, щодо строків призначення та проведення попереднього судового засідання, а також розумних строків розгляду справи, що знайшло своє відображення в окремій ухвалі апеляційного суду Донецької області від 14.03.2014р. постановленої за результатами перегляду рішення Центрально-Міського районного суду м.Макіївки Донецької області від 02.12.2013р. (т.2 а.с.237). Копія ухвали долучена до матеріалів справи (т.2 а.с.24-25).

Як вбачається з дослідженої в судовому засіданні апеляційної скарги ОСОБА_1 поданої на рішення Центрально-Міського районного суду м.Макіївки Донецької області від 02.12.2013р. рішення судді щодо відмови в задоволенні відводів головуючому по справі судді, неприйняття рішення головуючим по справі по заявленому клопотанню про призначення по справі судово-технічної експертизи Позивачем в апеляційному порядку не оскаржувались, у встановленому законом порядку не скасовані та не визнані протиправними (т.2 а.с.210). Копія апеляційної скарги долучена до матеріалів справи (т.2 а.с.16-18).

Тобто підстав для стягнення моральної шкоди в цієї частині вимог, судом не встановлено.

ОСОБА_1 під час розгляду цивільної справи Центрально-Міським районним судом м.Макіївки 02.03.2012р. звернувся до суду з заявою про порушення кримінальної справи відносно відповідача по справі «Донецькобленерго» (т.1 а.с.188). Копія заяви долучена до матеріалів справи (т.2а.с.8). 20.06.2012р. головуючий суддя дану заяву направив до прокуратури Центрально-Міського району м.Макіївки (т.1 а.с.232а). Копія супровідного листа долучена до матеріалів справи (т.2 а.с.9)

Що стосується стягнення моральної шкоди завданої порушенням судом норм процесуального права та несвоєчасного направлення за належністю в порядку ст.97 КПК України його заяви про порушення кримінальної справи відносно ВП «Донецькобленерго» такі дії суду не були визнані протиправними, вимоги про визнання їх протиправними в суді не заявлялись, тому правові підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні.

Доводи Позивача про фальсифікацію матеріалів цивільної справи, шляхом долучення до матеріалів справи ухвали суду про призначення справи до розгляду від 13.02.2012р. (т.1 а.с.138), копія якої долучена до матеріалів даної справи (т.2 а.с.7), супровідного листа до скарги ОСОБА_1 про порушення кримінальної справи (а.с.232а), копія якого долучена до матеріалів даної справи (т.2а.с.9) а також повернення справи апеляційним судом до суду першої інстанції для усунення недоліків, судом не приймаються до уваги, оскільки належними та допустимими доказами Позивачем в судовому засіданні не доведені.

Також позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральних чи фізичних страждань і відповідно причинного зв'язку між діями суду щодо не проведення у встановлені законом строки призначення та проведення попереднього судового засідання та порушенням розумних строків розгляду справи, і завданою йому шкоди.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у зв'язку з відсутністю для цього правових підстав.

Оскільки при пред'явленні позову позивач був звільнений від сплати судового збору, то з врахуванням положень ст. 88 ЦПК України судові витрати стягненню не підлягають, оскільки компенсуються за рахунок держави.

На підстав викладеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 8, 10, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Центрально-Міського районного суду м.Макіївки Донецької області, Держави Україна, Державного казначейства України про стягнення моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

СУДДЯ: