Ухвала

від 26.05.2014 по справі 271/8/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 271/8/14-ц Номер провадження 22-ц/775/4691/2014

Головуючий у 1 інстанції: Заставенко М.О.

Доповідач: Краснощокова Н.С.

Категорія: 30

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Краснощокової Н.С.

суддів: Безрученко Ю.О., Могутової Н.Г.

при секретарі: Папченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Червоногвардійського районного суду міста Макіївки від 14 квітня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області, держави Україна в особі Міністерства юстиції України, Державного казначейства України про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Червоногвардійського районного суду міста Макіївки Донецької області від 14 квітня 2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У апеляційній скарзі позивач просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Вважає оскаржуване рішення ухваленим з порушенням статей 3, 56 Конституції України. Зокрема, посилається на те, що 02 грудня 2013 року суддею Центрально - Міського районного суду м. Макіївки було винесено рішення про відмову у задоволенні всіх його вимог у справі за його позовом до Держави України, що розглядався в суді з жовтня 2011р. Це рішення суду першої інстанції винесено з грубими порушеннями норм матеріального і процесуального права, порушені норми ЦК України, ЦПК України, Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 97 Кримінального Кодексу України, Рішення Конституційного Суду України від 14.12.2011 р. № 19-рп/2011, Конституції України, статті 6.1 та 13 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Здійснення правосуддя суддею Центрально - Міського районного суду м. Макіївки у справі, у якій оскаржувались порушення законів і Конституції України суддями цього ж суду завжди породжує конфлікт інтересів. Будь - яке рішення, ухвалене суддею Яременко І.В. у цій справі не можу бути законним, суддя повинна була взяти самовідвід. Але суддя залякувала та переслідувала його, відмовила йому у праві висловити думку при вирішення питання щодо розгляду справи без участі відповідача та винесла ухвалу про стягнення з нього штрафу у розмірі 340 грн. Замість захисту інтересів в суді він зіткнувся тільки із знущанням та ухваленням незаконних рішень.

Суд першої інстанції ухвалюючи оскаржуване рішення виходив з наступних встановлених обставин у справі.

Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області від 02.12.2013 року у справі № 2-2208/11, 2/270/11/2013 за позовною заявою ОСОБА_1 до держави Україна, Державної казначейської служби України, ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в особі відокремленого підрозділу «Макіївський об'єднаний район електричних мереж», Прокуратури «Центрально-Міського району м. Макіївки, треті особи: публічне акціонерне товариство «Банк Фінанси та кредит», публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» про захист від переслідування за звернення до суду, відшкодування матеріальної та моральної шкоди в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 14.03.2014 року апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області від 02.12.2013 року відхилена, рішення суду першої інстанції залишено без змін. Під час розгляду справи апеляційним судом встановлено недотримання судом строків призначення та проведення попереднього судового засідання та розумних строків розгляду справи у зв'язку з чим було постановлено окрему ухвалу.

Під час розгляду цієї цивільної справи ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про порушення кримінальної справи відносно відповідача ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», головуючий суддя направив заяву до прокуратури Центрально - Міського району м. Макіївки.

Оскільки дії судді не були визнані протиправними та позивачем не надано доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральних чи фізичних страждань і причинного зв'язку між діями суду та завданою йому шкодою суд відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення з держави України моральної шкоди в сумі 10 мільйонів гривень.

В засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1 підтримував апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні, представник відповідача держави Україна в особі Міністерства юстиції України Кісаров Г.В. проти скарги заперечував та просив рішення залишити без зміни. Представник відповідача Центрально - Міського районного суду м. Макіївки в засідання апеляційного суду не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, у поданих запереченнях просив скаргу відхилити.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову суд обґрунтовано виходив із встановлених у справі фактичних обставин та вимог діючого законодавства.

Із справи вбачається, що ОСОБА_1 у липні 2012р. звернувся із позовною заявою до Центрально - Міського районного суду м. Макіївки, у якій просив порушити кримінальну справу за фактом порушення його прав, гарантованих ст. 97 КПК України, порушити кримінальну справу за його заявою від 2.03.2012р., поданою в Центрально - Міський районний суд м. Макіївки та яка не розглянута судом, зобов'язати державу відшкодувати моральну шкоду в розмірі 10 мільйонів гривень. В обґрунтування позову посилався на те, що у жовні 2011р. він направив у Центрально - Міський районний суд м. Макіївки позов до Держави Україна та окремого підрозділу ПАТ «Донецькобленерго» Макіївський об'єднаний район електричних мереж, а у березні 2012р. подав у цей же суд заяву про порушення кримінальної справи відносно відповідача окремого підрозділу ПАТ «Донецькобленерго» Макіївський об'єднаний район електричних мереж, але заява про порушення кримінальної справи у передбачений ст. 97 КПК України триденний строк і до часу подання позову не розглянута.

Ухвалою Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 22 травня 2013р., залишеною без зміни ухвалою апеляційного суду Донецької області від 27 червня 2013р. провадження у справі було закрито.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 листопада 2013р. зазначені ухвали скасовані в частині вимог про відшкодування моральної шкоди та в цій частині справа направлена на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, в решті ухвали залишені без зміни.

5 лютого 2014р. позивач подав заяву про доповнення до позову, у якій збільшив вимоги про відшкодування моральної шкоди до 10 мільярдів гривень. Посилався на те, що його позов, поданий 5 жовтня 2012р. до Держави Україна та окремого підрозділу ПАТ «Донецькобленерго» Макіївський об'єднаний район електричних мереж, розглянуто 2 грудня 2013р., у позові відмовлено. Він отримав вступну та резолютивну частину рішення, у якій зазначено, що повний текст буде виготовлено протягом п'яти днів з дня розгляду справи. На його звернення 9 та 11 грудня 2013р. до помічника судді та голови суду з проханням видати копію повного тексту рішення отримав відмову та вимушений був подати апеляційну скаргу, не знаючи змісту повного тексту рішення. При розгляді справи суддею порушені вимоги процесуального закону, так, було призначено і частково проведено двадцять судових засідань попереднього розгляду справи, хоча законом передбачено відкладення попереднього судового засідання лише один раз. Справа розглядалась більше двох років, всупереч визначеному ст. 157 ЦПК України розумному строку не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі. Суддя, що розглядала справу, переслідувала його, перебивала, не давала висловити свою думку при розгляді питання про розгляд справи без участі відповідача, ухвалила постанову про стягнення з нього штрафу за невиконання розпоряджень головуючого у справі.

Відмовляючи у задоволенні позову суд обґрунтовано виходив із того, що дії суду чи судді не визнані протиправними, позивачем не надано доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральних чи фізичних страждань, причинного зв'язку між діями чи бездіяльністю суду та завданою йому шкодою, тому відсутні підстави для покладення на державу цивільно - правової відповідальності.

Відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно із ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно із ст. 23 ЦПК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Статтею 1176 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.

Позивач просив відшкодувати моральну шкоду, спричинену діями суду, пов'язаними із розглядом конкретної справи за його участю.

При цьому дії чи бездіяльність суду чи судді незаконними не визнані, відповідне судове рішення відсутнє. Суд також обґрунтовано зазначив, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральних чи фізичних страждань, причинного зв'язку між діями чи бездіяльністю суду та завданою йому шкодою.

За вказаних обставин висновки суду про відмову у позові є вірними.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно з ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Червоногвардійського районного суду міста Макіївки від 14 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: