Постанова

від 17.04.2014 по справі 804/13061/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 квітня 2014 рокусправа № 804/13061/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року по справі № 804/13061/13-а за позовом Приватного підприємства "АТЛ", ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.06.2013 року № 0001932220,-

в с т а н о в и В:

Приватне підприємство "АТЛ", ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с.54-58), просили скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001932220 від 25.06.2013 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем на суму 107 451,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 24849,75 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на безпідставні висновки перевіряючих осіб щодо невиконання підприємством обов'язку зареєструватися платником ПДВ з огляду на перевищення загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, яка визначена п.181.1 ст.181 ПК України. Позивач вказував на те, що при визначені загальної суми виручки, ДПІ не врахувала операції, які звільненні від оподаткування податком на додану вартість, у зв'язку з чим дійшла необґрунтованого висновку про обов'язок підприємства зареєструватися платником ПДВ.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обгрунтована доводами та висновками, які викладено в акті перевірки, що став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що

апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалам справи, що повноважними особами Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «АТЛ» з питань дотримання вимог по реєстрації суб'єктів як платників податку на додану вартість та правильності формування податкових зобов'язань по ПДВ за період з 01.04.2010 року по 01.05.2013 року, за результатами якої складений Акт перевірки від 07.06.2013 року № 2274/22-1/36840304.

В акті перевірки зроблено висновки про порушення підприємством вимог п. 181.1 ст. 181, п. 183.2, п. 183.10 ст. 183, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим позивачем були занижені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі - 107 452, 00 грн., в тому числі за: 2011 рік - у сумі 36 717, 00 грн., 2012 рік - у сумі 53 981, 00 грн., 2013 рік - у сумі 16 754, 00 грн.; вимог п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим декларації з податку на додану вартість до податкової інспекції з червня 2011 року по квітень 2013 року включно надані не були.

Такі висновки ДПІ, з огляду на акт перевірки, обґрунтовані наступним.

Проведеною перевіркою встановлено, що у перевіреному періоді ПП "АТЛ" здійснювало фінансово-господарську діяльність у сфері:

- роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;

- роздрібної торгівлі фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах.

Згідно наданих до перевірки звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій загальний обсяг продаж за період з 01.05.2010 року по 01.05.2011 року склав 311717,2грн.

Встановивши загальну суму виручки, яка перевищує 300 000грн. за останні 12 календарних місяців, ДПІ зроблено висновок про порушення ПП "АТЛ" вимог п.181 ст.181 ПК України, в частині не подання заяви про реєстрацію платником податку на додану вартість.

З цих підстав, визначивши загальний обсяг продажу за період з 11.05.2011 року (період з якого позивач мав бути зареєстрований платником ПДВ) по 30.04.2013 року (період по який проводилась перевірка), ДПІ вказує на те, що здійснені у цей період операції, мають оподатковуватися податком на додану вартість.

Крім цього, з огляду на висновок про обов'язок підприємства зареєструватися платником ПДВ, ДПІ зроблено висновок про порушення ПП «АТЛ» вимог п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, в частині не подання до ДПІ декларацій з податку на додану вартість.

Будь-яких інших обставин, з якими б ДПІ пов'язувала порушення ПП «АТЛ» вимог податкового законодавства, Акт перевірки від 07.06.2013 року № 2274/22-1/36840304 не містить.

На підставі акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.06.2013 року за № 0001932220, яким ПП «АТЛ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у розмірі - 107 451, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі - 24 849, 75 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржене рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Відповідно до п.181. п.181 ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Отже, вказаними нормами права визначено підстави за наявності яких у особи виникає обов'язок зареєструватися платником податку на додану вартість. Однією із таких підстав є перевищення загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість). В той же час, вказаною нормою права визначено, що до загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, відносяться лише суми від здійснення операцій, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом.

Таким чином, визначаючи загальну суму від продажу товарів/послуг у розмірі 311717,2грн., ДПІ була зобов'язана встановити, які суми виручки надійшли до позивача за результатами здійснення операцій, що оподатковуються податком на додану вартість.

Таких відомостей акт перевірки, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, не містить.

В той же час, встановлені обставини справи свідчать про те, що до складу вказаної суми увійшли суми від операцій, які, в силу приписів пп..197.1.27 п.197.1 ст.197 ПК України, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Так, відповідно до пп..197.1.27 п.197.1 ст.197 ПК України звільняються від оподаткування операції з постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами), а також виробів медичного призначення за переліком, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Не дивлячись на те, що в акті перевірки відображено види господарської діяльності позивача, у тому числі роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах, яка фактично здійснювалась позивачем у перевіреному періоді, ДПІ не вжила заходів щодо з'ясування загального об'єму цих операцій, у тому числі звільнених від оподаткування ПДВ, у загальному обсязі операцій, від здійснення яких позивач отримав виручку у розмірі 311717,2грн.

Позивачем до суду надано докази (розрахунки, звіти по аптечним закладам, фіскальні чеки РРО), які свідчать про те, що у періоді, за який ДПІ зроблено висновок про перевищення підприємством 300000грн. загальної суми від здійснення господарських операцій, позивач мав господарські операції на суму 172191,32грн., які звільненні від оподаткування.

Встановивши такі обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність висновків ДПІ щодо невиконання позивачем обов'язку зареєструватися платником ПДВ, що свідчить про необґрунтованість прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі ДПІ фактично посилається на ті обставини, які встановлено перевіркою, натомість, вказаним підставам для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення судом першої інстанції, як зазначено вище, надано належну правову оцінку.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в частині задоволення позову приватного підприємства «АТЛ», якому спірним рішенням збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ.

В той же час, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 є керівником підприємства, а ОСОБА_2 головним бухгалтером ПП «АТЛ». Саме виходячи з посад, які останні обіймають, ними і був заявлений позов, який задоволено судом. Задовольняючи позов суд першої інстанції не з'ясував та не обґрунтував у рішенні, яким чином спірне податкове повідомлення-рішення відповідача порушує права ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як посадових осіб ПП «АТЛ». Як зазначено вище, цим рішенням ДПІ збільшено грошове зобов'язання платнику податків - ПП «АТЛ», тобто воно стосується прав та інтересів юридичної особи, а не її посадових осіб. Сам факт того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є посадовими особами цього підприємства, з урахуванням змісту та обсягу заявлених у позові вимог, не може бути підставою для задоволення їх позову.

З цих підстав, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу ДПІ задовольнити частково, скасувавши постанову суду першої інстанції в частині задоволеного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.ст.202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року по справі № 804/13061/13-а, в частині задоволеного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволені позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року по справі № 804/13061/13-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Постанову виготовлено у повному обсязі 18.04.2014р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк