Ухвала

від 26.03.2014 по справі 2а-10263/12/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" березня 2014 р. м. Київ К/800/8158/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М. Бившевої Л.І. Шипуліної Т.М. за участю секретаря Титенко М.П. за участю представників позивача:не з'явився, відповідача:Маісурадзе З.А., прокуратури:не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2012

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2013

у справі № 2а-10263/12/2070

за позовом Комунального підприємства «Харківський метрополітен»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби (правонаступник Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів)

про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2013, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби № 0000140046 від 28.05.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 983 304,00 грн. (у т.ч. 983 303,00 грн. основний платіж та 1,00 штрафних (фінансових) санкцій); скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби № 0000150046 від 28.05.2012 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в 1 кварталі 2011 року у розмірі 970 603,00 грн.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких наводить доводи законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що представниками податкового органу проведено

документальну планову перевірку Комунального підприємства «Харківський метрополітен» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, за результатами якої 15.05.2012 складено акт №112/46-1/04805918.

Перевіркою встановлено порушення позивачем приписів: пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (надалі - Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»), який діяв на час виникнення спірних правовідносин, пункту 135.5.13 пункту 135.5 статті 135, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2, пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до: заниження податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 на загальну суму 983 303,00 грн., у тому числі за І квартал 2011 року в сумі 983 303,00 грн.; завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 на загальну суму 6 050 850,00 грн., у тому числі: за І квартал 2011 року в сумі 970 603,00 грн., за ІІ - IV квартали 2011 року в сумі 5 080 247,00 грн.

На підставі висновків акта відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: від 28.05.2012 № 0000140046, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 983 304,00 грн., у т.ч. 983 303,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 28.05.2012 №0000150046, яким зменшено позивачу суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року у розмірі 970 603,00 грн. та за ІІ - IV квартали 2011 року у розмірі 5 080 247,00 грн.

Податкові повідомлення-рішення від 28.05.2012 № 0000140046 та № 0000150046 були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, однак рішенням ДПС у Харківській області від 01.08.2012 № 3909/10/10-2-17 та рішенням ДПС України від 31.08.2012 № 1160/0/61-12/10-2115, вказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугували висновки ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, ДПІ у Московському районі м. Харкова та ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова про порушення контрагентами позивача ТОВ «Ваго-Рев», ТОВ «Діамант СТ» та ТОВ «AZ-Харків» своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.03.2010 між позивачем (Замовник) та TOB «Ваго-Рев» (Виконавець) укладено договір № 248-03/Т, згідно якого Виконавець зобов'язався надати послуги з виконання технічного обслуговування і поточного ремонту рухомого складу метрополітену згідно Технічного завдання.

Крім того, між КП «Харківський метрополітен» та TOB «Ваго-Рев» були укладені додаткові угоди до договору № 248-03/Т від 01.03.2010.

Виконання вказаних робіт підтверджено, наданими судам, актами здачі-прийняття виконаних робіт: № 1 від 10.01.2011, № 1Д від 12.01.2011, № 2 від 20.01.2011, № 3 від 31.01.2011, № 1/Т від 31.01.2011, № 2Д від 31.01.2011, № 6 від 28.02.2011, № 4 від 10.02.2011, № 5 від 21.02.2011, № 3/Т від 28.02.2011.

TOB «Ваго-Рев» виписало податкові накладні: № 1 від 10.01.2011, № 2 від 12.01.2011, № 4 від 19.01.2011, № 5 від 27.01.2011, № 6 від 27.01.2011, № 8 від 31.01.2011, № 3 від 25.02.2011, № 1 від 10.02.2011, № 2 від 18.02.2011, № 4 від 25.02.2011.

За виконані роботи КП «Харківський метрополітен» розраховувалось шляхом перерахування безготівкових коштів на поточні рахунки контрагента, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Крім того, позивачем було надано висновок експертизи № 63.2.04-1618.10 щодо спроможності суб'єкта господарювання виконувати роботи підвищеної небезпеки щодо ТОВ «Ваго-Рев», Дозвіл № 2640.10.30-29.56.6 на початок виконання роботи підвищеної небезпеки, наданий ТОВ «Ваго-Рев» Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 11.08.2010, Сертифікат на систему управління якістю, виданого ТОВ «Ваго-Рев» Національним органом України з сертифікації.

Також, судами встановлено, що 22.07.2010 між КП «Харківський метрополітен» та TOB «Ваго-Рев» укладено договір підряду на виконання робіт № 593-07/Т, згідно умов якого Підрядник зобов'язався за свій рахунок придбати матеріали та вузли основного механічного обладнання вагонів метрополітену для виконання робіт за даним Договором та на власний ризик, своїми силами і засобами, за завданням замовника і за його рахунок виконати роботи по заміні вузлів основного механічного обладнання вагонів: рам візків та колісних пар згідно Технічного завдання.

Виконання вказаних за Договором робіт підтверджено актом здачі-прийняття виконаних робіт № 2/Т від 28.01.2011 на суму 4 749 000,00 грн.

TOB «Ваго-Рев» виписало податкові накладні: № 3 від 17.01.2011; № 7 від 17.01.2011.

За виконані роботи КП «Харківський метрополітен» розраховувалось шляхом перерахування безготівкових коштів на поточні рахунки контрагента, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

11.03.2010 між КП «Харківський метрополітен» (Довіритель) та TOB «Ваго-Рев» (Повірений) укладено договір доручення № 300-03/МТП, згідно якого Довіритель доручив, а Повірений зобов'язався від імені Довірителя та за рахунок довірителя здійснити пошук підприємств, що мають відповідну ліцензію на збір та приймання металобрухту, відібрати найбільш вигідну пропозицію такого підприємства та укласти з ним Договір на постачання металобрухту.

Виконання вказаних за Договором робіт підтверджено актами здачі-прийняття виконаних робіт: № 1 від 31.01.2011 на суму 240,00 грн.; № 2 від 28.02.2011 на суму 240,00 грн.

TOB «Ваго-Рев» виписало податкові накладні: № 9 від 31.01.2011, № 5 від 28.02.2011.

За виконані роботи КП «Харківський метрополітен» розраховувалось шляхом перерахування безготівкових коштів на поточні рахунки контрагента, що підтверджено відповідними платіжними дорученнями: від 08.02.2011 № 518, від 03.03.2011 № 933.

Також, судами встановлено, що КП «Харківський метрополітен» 17.03.2011 було отримано від ТОВ «Діамант СТ» манометр МТП-1М вартістю 150,00 грн. Факт отримання товару підтверджено видатковою накладною від 17.03.2011 № РН-058. Товар поставлено на підставі рахунку-фактури № СФ-082 від 15.03.2011.

ТОВ «Діамант СТ» виписало податкові накладні № 22 від 16.03.2011. Сплата за товар здійснювалась КП «Харківський метрополітен» згідно платіжного доручення від 16.03.2011 № 1149.

КП «Харківський метрополітен» 23.02.2011 було отримано від ТОВ «AZ-Харків» батарейки в асортименті вартістю 2 125,20 грн. (у т.ч. податок на додану вартість у розмірі 354,20 грн.). Факт отримання товару підтверджено видатковою накладною від № 000-000202 від 23.02.2011. Товар поставлено на підставі рахунку-фактури № 000-000235 від 16.02.2011.

ТОВ «AZ-Харків» виписало позивачу податкову накладну № 98 від 17.02.2011. Сплата за товар здійснена згідно платіжного доручення від 17.02.2011 № 703.

Відповідно до пп. 5.2.1 п 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з підпунктом 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу. Виведення з експлуатації основних фондів будь-якої групи здійснюється на підставі наказу керівника платника податку або у разі їх примусового відчуження чи конфіскації згідно із законом. Проведення будь-яких робіт, пов'язаних з поліпшенням основних фондів, без наявності вказаних вище документів не є свідченням про виведення таких основних фондів із експлуатації.

Абзацом четвертим підпункту 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.2 статті цього ж Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

З наведених законодавчих положень вбачається, що податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування валових витрат від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання формування валових витрат поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Судами встановлено, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача, які надані ним в підтвердження формування валових витрат відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», виписані підприємствами, які станом на момент спірних правовідносин були платниками податку на прибуток, що не заперечується відповідачем, під час здійснення господарських операцій перебували на обліку в органах державної податкової служби.

Як зазначалось вище, реальність і фактичне здійснення господарських операцій, за укладеними договорами підтверджено належним чином засвідченими, копіями податкових накладних, видаткових накладних, розрахунковими-документами.

Таким чином, на підставі наявних первинних документів, складеними у відповідності до вимог чинного законодавства України, суди законно підтвердили правильність формування валових витрат позивача.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій, які скасували податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби № 0000140046 від 28.05.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 983 304,00 грн. (у т.ч. 983 303,00 грн. основний платіж та 1,00 штрафних (фінансових) санкцій); скасували податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби № 0000150046 від 28.05.2012 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в 1 кварталі 2011 року у розмірі 970 603,00 грн.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте податковий орган цього обов'язку не виконав.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій .

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210, 214, 215, 220, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2013 у справі № 2а-10263/12/2070 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)А.М. Лосєв Судді (підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна