Постанова

від 24.04.2014 по справі 812/1991/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/1991/14

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кравцова Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора м. Алчевська в інтересах держави в особі Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Комунального підприємства «Алчевське управління механізації» про стягнення заборгованості зі сплати земельного податку, -

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2014 року Прокурор м. Алчевська в інтересах держави в особі Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства «Алчевське управління механізації» про стягнення заборгованості зі сплати земельного податку в сумі 47368,29 грн., в обґрунтування якого зазначив наступне.

Комунальне підприємство «Алчевське управління механізації» зареєстровано виконавчим комітетом Алчевської міської ради 09.08.1996, знаходиться на обліку в Алчевській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області з 22.08.1996 за №608.

Згідно державного акту на право користування земельною ділянкою, виданого головою Алчевської міської ради 22.06.1995, відповідач є постійним користувачем земельної ділянки площею 4,2906 га по вул. Шевцової, м. Алчевськ. Цільове призначення ділянки - для експлуатації адміністративно-виробничих будівель та споруд.

Згідно державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, виданого відділом Держкомзему у м. Алчевську 25.02.2009, відповідач є постійним користувачем земельної ділянки площею 20 га в північно-східній частині м. Алчевська на кінці вул. 9 Січня. Цільове призначення ділянки - для експлуатації будівель та споруд, складування та переробка побутових відходів на міському звалищі.

За відповідачем утворився податковий борг із сплати земельного податку у розмірі 47368,29 грн., що підтверджується податковими деклараціями.

Платником податку не вжито заходів до погашення податкового боргу та земельний податок не сплачено.

Враховуючи, що самостійно податковий борг Комунальне підприємство «Алчевське управління механізації» не сплатило, прокурор просить стягнути його в судовому порядку.

До початку судового засідання прокурор надав суду уточнену позовну заяву, згідно якої просив стягнути з Комунального підприємства «Алчевське управління механізації» заборгованість із сплати земельного податку в сумі 45706,56 грн. у зв'язку зі зменшенням суми податкового боргу.

У судове засідання прибули прокурор та представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, до суду надав клопотання про розгляд справи без його участі, згідно якого уточнені позовні вимоги Прокурора м. Алчевська в інтересах держави в особі Алчевської об'єднаної державної про стягнення з Комунального підприємства «Алчевське управління механізації» заборгованості зі сплати земельного податку у розмірі 45706,56 грн. визнав у повному обсязі.

Ухвалою суду від 24.04.2014 на підставі ч.6 ст.128 КАС України справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суддя виходить з наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Згідно п.п.9.1.10 п.9.1 ст.9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків та зборі, зокрема, належить і плата за землю.

Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг-це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п.57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Суддею встановлено, що Комунальне підприємство «Алчевське управління механізації» взято на облік платника податків в Алчевській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області з 22.08.1996 за №608 (арк. справи 43)

За відповідачем виник податковий борг з плати за землю, що підтверджується податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9007420240 від 18.02.2013 за 2013 рік, №9003540080 від 31.01.2014 за 2014 рік, від 12.07.2013 за 2013 рік, обліковою карткою платника та розрахунком заборгованості з плати земельного податку.

Враховуючи заяву прокурора про зменшення позовних вимог, несплачена заборгованість з плати за землю, що підлягає стягненню з КП «Алчевське управління механізації», складає 45706,56 грн.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.

Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини, щодо направлення відповідачу податкових вимог виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку разом із нормами Податкового кодексу України слід застосовувати також норми раніше діючого законодавства.

Відповідно до п.п.6.2.1. п.6.2 ст.6 Закону № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п.6.2.3. п.6.2 Закону № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Відповідно до ст. 6 Закону України № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) та з метою погашення податкового боргу податковим органом приймались заходи, передбачені Законом № 2181, а саме, 02 серпня 2010 року позивачем винесено першу податкову вимогу № 1/182, яку отримано відповідачем 04.08.2010, що підтверджується особистим підписом його уповноваженого представника на корінці першої податкової вимоги. 03 вересня 2010 року позивачем винесено другу податкову вимогу № 2/217, яку отримано відповідачем 07.09.2010, що підтверджується особистим підписом його уповноваженого представника на корінці другої податкової вимоги (арк. справи 41, 42).

Однак зазначені заходи не призвели до позитивних результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Частиною 1, 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно частини 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочиснтва України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Підстав для неприйняття визнання адміністративного позову відповідачем суддя не вбачає.

Таким чином, суддя приходить до висновку, що позовні вимоги Прокурора м. Алчевська в інтересах держави в особі Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Комунального підприємства «Алчевське управління механізації» про стягнення заборгованості зі сплати земельного податку є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Уточнений адміністративний позов Прокурора м. Алчевська в інтересах держави в особі Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Комунального підприємства «Алчевське управління механізації» про стягнення заборгованості зі сплати земельного податку задовольнити повністю.

Стягнути кошти в сумі 45706,56 грн. (сорок п'ять тисяч сімсот шість гривень 56 копійок) з Комунального підприємства «Алчевське управління механізації» (94203, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Шевцової, 3а; код ЄДРПОУ 01240427) в рахунок погашення податкового боргу зі сплати земельного податку з наявних розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Н.В. Кравцова