Рішення

від 23.04.2014 по справі 314/866/14-ц

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/866/14-ц Провадження № 2/314/546/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2014 м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Галянчук Н.М.,

при секретарі Майдановій Н.І.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідачів ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільнянськ цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, Вільнянської районної державної адміністрації, про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину, визнання недійсним та скасування розпорядження і державного акту на земельну ділянку, визнання права власності на ? частину земельної ділянки в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину, визнання недійсним та скасування розпорядження і державного акту на земельну ділянку, визнання права власності на ? частину земельної ділянки в порядку спадкування. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько ОСОБА_4 - ОСОБА_7. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати ОСОБА_7, бабуся ОСОБА_4 - ОСОБА_8. Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з земельної частки (паю) сільськогосподарського призначення площею 4,98 в умовних кадастрових гектарах, розташованого на території Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, посвідченого сертифікатом на земельну частку (пай) серії РН № 179559. У встановлений законом термін позивач, як спадкоємець частки померлого батька, звернулась до Вільнянської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а її брат ОСОБА_10 в цей же час звернувся із заявою про відмову від прийняття спадщини. Державним нотаріусом Коробкою О.В. 30 березня 1999 року було заведено спадкову справу № 126 щодо майна померлої ОСОБА_8 Таким чином, вона прийняла спадок у вигляді ? частини земельної частки (паю), однак свідоцтво про право на спадщину нею не отримано.

У 2013 році з відповіді відділу Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області їй стало відомо, що право на земельну частку (пай) по сертифікату серії РН № 2179559 після померлої ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 25.04.2001 № 724 успадкувала громадянка ОСОБА_12.

В подальшому позивачу стало відомо, що 04 квітня 2001 року ОСОБА_12 Привільненській сільській раді Вільнянського району Запорізької області склала довіреність, якою доручила ОСОБА_13 отримати на її ім'я спадкове майно після смерті ОСОБА_8. Діючи за довіреністю, ОСОБА_13 подав до Вільнянської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, яка була прийнята державним нотаріусом Коробкою О.В. та в результаті заведена спадкова справа № 305/2001. Не перевіривши належним чином коло спадкоємців, а також існування вже заведеної спадкової справи, нотаріус 25 квітня 2001 року видала ОСОБА_12 свідоцтво № 724 про право на спадщину на все спадкове майно після смерті ОСОБА_8

На підставі розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації від 23 серпня 2002 року № 422 ОСОБА_12 в подальшому переоформила сертифікат на земельну частку (пай) та отримала земельну ділянку в натурі площею 4,05 га, яка посвідчена державним актом серії ІІІ-ЗП № 038263.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_12 померла. Спадкоємцями після її смерті є відповідачі по справі, які у встановлений законом термін звернулись до приватного нотаріуса Вільнянського територіального округу Коробки О.В. із заявами про прийняття спадщини та 15 грудня 2012 року отримали свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну земельну ділянку.

На підставі викладеного, вважаючи, що права позивача як спадкоємця майна померлої ОСОБА_8 порушено, остання змушена звернутися до суду з вказаним позовом.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі на тих підставах, що в ньому зазначені.

Представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_5 позов не визнав, зазначивши про пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки ОСОБА_4 було добре відомо про оформлення у 2002 році спірної земельної ділянки ОСОБА_12 Крім того, посилався на відсутність правових підстав для визнання недійсним розпорядження Вільнянської районної державної адміністрації від 23.08.2002, оскільки у ньому немає жодних даних про те, що земельна ділянка, надана ОСОБА_12, якимось чином пов'язана з земельним паєм померлої ОСОБА_8 У зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача Вільнянської районної державної адміністрації у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином (а.с. 34, 46, 56), причини неявки суду не повідомив, будь-яких клопотань на адресу суду не надав. У зв'язку з чим причина неявки визнана судом неповажною.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки відповідача, повідомленого про дату судового засідання, тобто незалежно від поважності причин його неявки, навіть якщо вони є поважними, суд на підставі наявних у справі доказів вирішує справу.

На підставі викладеного, суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько ОСОБА_4 - ОСОБА_7, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, виданим Привільненською сільською радою Вільнянского району 06 листопада 1996 року (а.с. 61).

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати ОСОБА_7, бабуся ОСОБА_4 - ОСОБА_8, що підтверджується копією Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть та копією актового запису про смерть № 23 від 05 листопада 1998 року (а.с. 65-66).

Після смерті спадкодавця ОСОБА_8 відкрилась спадщина у вигляді права на земельну частку (пай) сільськогосподарського призначення у КСП «Перше травня» Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області площею 4,98 в умовних кадастрових гектарах, посвідченого сертифікатом серії РН № 179559.

Заповіту ОСОБА_8 не складала, тому успадкування спадщини, яка відкрилась після її смерті, має здійснюватись за законом.

У встановлений законом термін позивач ОСОБА_4, як спадкоємець частки померлого батька, звернулась до Вільнянської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а її брат ОСОБА_10 в цей же час звернувся із заявою про відмову від прийняття спадщини. На підставі поданих заяв державним нотаріусом Коробкою О.В. 30 березня 1999 року було заведено спадкову справу № 126 щодо майна померлої ОСОБА_8 (а.с. 14-16, 73-75).

04 квітня 2014 року ОСОБА_4 звернулась до Вільнянської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_8 Разом з тим, державний нотаріус Вільнянської державної нотаріальної контори ОСОБА_14 своєю постановою від 04.04.2014 відмовила ОСОБА_4 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) сільськогосподарського призначення площею 4,98 в умовних кадастрових гектарах, розташованого на території Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області. В обґрунтування своєї відмови державний нотаріус зазначила, що при перевірці алфавіту спадкових справ за 1996-2001 роки виявлено, що після смерті ОСОБА_8 заведено 2 спадкових справи: № 126/1999 по заяві ОСОБА_4 та № 305/2001 по заяві ОСОБА_12, останній 25 квітня 2001 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, що складається з права на земельну частку (пай) в КСП «Перше травня» Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області розміром 4,98 в умовних кадастрових гектарах, що унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину за законом по спадковій справі № 126/1999 онуці спадкодавця ОСОБА_4 (а.с. 105).

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч. 1 ст. 58 Конституції України) ЦК України (2004 року) застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року.

Встановлено, що ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто до набрання чинності ЦК України (2004 року), тому при вирішенні вказаного спору суд має керуватися відповідними положеннями ЦК УРСР (1963 року).

Встановлено, що ОСОБА_8 належало право на земельну частку (пай) в КСП «Перше травня» Привільненської сільської ради Вільнянського району площею 4,98 в умовних кадастрових гектарах, посвідченого сертифікатом на земельну частку (пай) серії РН № 179559 (а.с. 12, 87).

За змістом ст. 524 ЦК України (1963 року) спадкування здійснюється за законом і за заповітом.

Спадкуванням вважається перехід майна померлого (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Стаття 529 ЦК України (1963 року) встановлює коло спадкоємців першої черги, а згідно з частиною другою цієї статті онуки та правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, який був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Відповідно до ст. 548 ЦК України (1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України (1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, зважаючи, що позивач ОСОБА_4 є онукою померлої ОСОБА_8 та у встановлений законом строк звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, вона на підставі п. 2 ч. 1 ст. 549 ЦК України (1963 року) прийняла ту частку спадщини, яка належала б її померлому батьку, тобто в даному випадку ? частину спадкового майна.

Також судом встановлено, що 04 квітня 2001 року ОСОБА_12 у Привільненській сільській раді Вільнянського району Запорізької області склала довіреність, якою доручила ОСОБА_13 отримати на її ім'я спадкове майно після смерті ОСОБА_8 (а.с. 83). Діючи за довіреністю, 25 квітня 2001 року ОСОБА_13 подав до Вільнянської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, яка була прийнята державним нотаріусом Коробкою О.В. та в результаті заведена спадкова справа № 305/2001 (а.с. 17-21, 76-89).

25 квітня 2001 року державний нотаріус видала ОСОБА_12 свідоцтво про право на спадщину, зареєстроване в реєстрі за № 724, на все спадкове майно після смерті ОСОБА_8, в тому числі на сертифікат на право на земельну частку (пай) в КСП «Перше травня» Привільненської сільської ради Вільнянського району площею 4,98 в умовних кадастрових гектарах серії РН № 179559 (а.с. 21, 88).

На підставі свідоцтва про право на спадщину, право на земельну частку (пай) за сертифікатом серії РН № 179559 передано ОСОБА_12, про що зроблено відповідний запис у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай).

Згідно з відповіддю відділу Держземагентства у Вільнянському районі на підставі свідоцтва про право на спадщину від 25.04.2001 № 724 після померлої ОСОБА_8 успадкувала право на земельну частку (пай) по сертифікату серії РН № 179559 та отримала на його підставі Державний акт на право власності на землю серії ІІІ-ЗП № 038263 ОСОБА_12 (а.с. 63).

Із матеріалів справи також вбачається, що розпорядженням голови Вільнянської районної державної адміністрації № 422 від 23 серпня 2002 року затверджено розмір та надано у приватну власність ОСОБА_12 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,05 га (а.с. 10-11).

03 жовтня 2002 року ОСОБА_12 на підставі вказаного розпорядження № 422 від 23 серпня 2002 року був виданий Державний акт на право власності на землю серії ІІІ-ЗП № 038263 (а.с. 13).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_12 померла. Спадкоємцями після її смерті є відповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_5, які у встановлений законом термін звернулись до приватного нотаріуса Вільнянського районного нотаріального округу Запорізької області Коробки О.В. із заявами про прийняття спадщини, в результаті чого заведена спадкова справа № 31/2012 (а.с. 22-30, 90-104).

15 грудня 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 отримали свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну земельну ділянку (а.с. 29-30, 101, 103).

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, ч. 1, ч. 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України, повинні довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст. 57-59 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не вбачає підстав для застосування строків позовної давності, так як погоджується з доводами позивача, що про порушення її прав вона дізналась лише у 2013 році з листа відділу Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області, відповідачами належних та допустимих доказів щодо спростування цих тверджень позивача суду не надано.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність і допустимість, достовірність кожного доказу, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Таким чином, оцінивши надані докази у сукупності, суд приходить до висновку, що свідоцтво про право на спадщину за законом від 25 квітня 2001 року, видане державним нотаріусом Вільнянської державної нотаріальної контори Коробкою О.В., зареєстроване в реєстрі за № 724, прийняте розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації № 422 від 23 серпня 2002 року, Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЗП № 038263, свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 грудня 2012 року № 1008 та № 1011, видані приватний нотаріусом Вільнянського районного нотаріального округу Запорізької області Коробкою О.В., позбавили позивача права власності на спадкове майно, яке згідно із вимогами ст. 86 ЦК України (1963 року) охоронялося законом, а держава забезпечувала стабільність правовідносин власності.

У зв'язку з наведеним, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню в частині визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину від 25.04.2011 № 724, визнання недійсним розпорядження та виданого на підставі нього державного акту, визнання недійними свідоцтв про право на спадщину від 15.12.2012 № 1008, № 1011, а також визнання права власності на ? частину земельної ділянки. При цьому, у своєму позову ОСОБА_4 додатково ставить питання про скасування в частині розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації № 422 від 23 серпня 2002 року, а також скасування виданого на підставі цього розпорядження державного акту, проте згідно з вимогами ч. 3 ст. 152 ЗК України, захист права власності на землю здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або місцевого самоврядування, тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, Вільнянської районної державної адміністрації, про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину, визнання недійсним та скасування розпорядження і державного акту на земельну ділянку, визнання права власності на ? частину земельної ділянки в порядку спадкування - задовольнити частково.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 25 квітня 2001 року, видане державним нотаріусом Вільнянської державної нотаріальної контори Коробкою О.В., зареєстроване в реєстрі за № 724, на земельну частку (пай) площею 4,98 умовних кадастрових гектарів, посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РН № 179559, після смерті ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, виданого на ім'я ОСОБА_12.

Визнати частково недійсним розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації № 422 від 23 серпня 2002 року в частині затвердження розміру та надання у приватну власність ОСОБА_12 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,05 га.

Визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП № 038263, виданий на ім'я ОСОБА_12 на підставі розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації № 422 від 23 серпня 2002 року.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 15 грудня 2012 року № 1008, видане приватний нотаріусом Вільнянського районного нотаріального округу Запорізької області Коробкою О.В., ОСОБА_2 в частині ? частки земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,05 га кадастровий номер 2321587000:02:001:0150, розташованої на території Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, посвідчену Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП № 038263, після смерті ОСОБА_12, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 15 грудня 2012 року № 1011, видане приватний нотаріусом Вільнянського районного нотаріального округу Запорізької області Коробкою О.В., ОСОБА_5 в частині ? частки земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,05 га кадастровий номер 2321587000:02:001:0150, розташованої на території Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, посвідчену Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП № 038263, після смерті ОСОБА_12, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4.

Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на ? частину земельної ділянки загальною площею 4,05 га, розташованої на території Привільненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, кадастровий номер 2321587000:02:001:0150, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.М. Галянчук

23.04.2014