Ухвала

від 14.04.2014 по справі 11/777/149/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

14.04.2014 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі прокурора ОСОБА_4 , засудженого ОСОБА_5 , його захисників: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , представника ТОВ «Завод «Конвектор» - ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому засіданні кримінальну справу за апеляціями захисника засудженого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 , засудженого ОСОБА_5 на вирок Ужгородського міськрайонного суду від 17.12.2013 року, яким

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з вищою освітою, неодруженого, раніше несудимого,

-визнано винним та засуджено за ч.3 ст.28-ч.2 ст.205, ч.4 ст.190, ч.3 ст.28 ч.2 ст.358, ч.3 ст.358, ч.2 ст.190, ч.2 ст.358 КК України

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця с.Вільхівка Іршавського району, мешканця АДРЕСА_2 , приватного підприємця, одруженого, з незакінченою вищою освітою, раніше несудимого,

-визнано винним та засуджено за ч.3 ст.28-ч.2 ст.205, ч.4 ст.190, ч.3 ст.28 ч.2 ст.358, ч.3 ст.358, ч.2 ст.190, ч.2 ст.358 КК України,

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця м.Ужгорода, мешканця АДРЕСА_3 , з середньо-спеціальною освітою, одруженого, приватного підприємця, раніше несудимого,

-визнано винним та засуджено за ч.3 ст.28-ч.2 ст.205, ч.4 ст.190, ч.3 ст.28-ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України,

В с т а н о в и в :

Згідно встановлених судом обставин, в кінці грудня 2009 року ОСОБА_5 , будучи менеджером з постачання товарів приватного підприємства «Карніка» та будучи відповідно до договору про повну матеріальну відповідальність від 11.12.2008 року, відповідальним за постачання будівельних матеріалів на дане підприємство, з метою незаконного збагачення, шляхом введення в оману керівництва даного підприємства, в частині придбання будівельних матеріалів по завищеним цінам через фіктивне підприємство, орагінізував злочинну групу, до складу якої залучив свого знайомого ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Вище вказана група зорганізувалась у стійке злочинне об`єднання, між членами якого існували міцні внутрішні зв`язки. При підготовці до вчинення злочинів було розроблено єдиний план, в якому передбачено розподіл функцій учасників групи, спрямований на незаконне заволодіння коштами ПП «Карніка», шляхом створення фіктивного підприємства і реалізації через таке будівельних матеріалів по завищеним цінам, без сплати загальнообов`язкових податкових та інших платежів, а різницю у вартості матеріалів з врахуванням ніби-то сплачених загальнообов`язкових платежів, через банківський рахунок такого підприємства конвертувати в готівку. Даний злочинний план був доведений до відома учасників злочинної групи та всіма погоджений.

28.01.2010 року ОСОБА_5 , діючи у складі організованої ним злочинної групи, разом із ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , на виконання злочинного плану групи, направленого на незаконне збагачення, зареєстрували на останнього в органах державної реєстрації приватне підприємство «Уж Експрес», що за адресою Ужгородський район с.Кінчеш, вул..Шевченка, 5, умисно, з метою отримання грошової винагороди, без мети здійснення основного задекларованого виду діяльності оптової торгівлі та посередництва в оптовій торгівлі та ухилення від оподаткування. В подальшому, з метою досягнення єдиного злочинного наміру, направленого на незаконне заволодіння коштами ПП «Карніка», шляхом завищення цін на будівельні матеріали без сплати загальнообов`язкових податкових та інших платежів, відкрили в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у м.Ужгороді поточний рахунок № НОМЕР_1 на ПП «Уж Експрес», а також отримали печатку.

Створений ОСОБА_5 разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , суб`єкт підприємницької діяльності «УЖ Експрес» було фіктивним та на початку січня 2010 року, ОСОБА_5 , будучи менеджером з постачання товарів ПП «Карніка», зустрівся із своїм знайомим ОСОБА_12 та ОСОБА_13 біля Державної податкової інспекції, що у м.Ужгороді по вул.Загорській, для оформлення реєстраційних документів на приватне підприємство «Уж Експрес», але самостійно оформити необхідні документи вони не змогли, а тому звернулись з даного приводу до ОСОБА_14 , який є приватним підприємцем, та за грошову винагороду надає послуги по оформленню в органах державної реєстрації реєстраційних документів на приватне підприємство. В кінці січня 2010 року ОСОБА_14 , не усвідомлюючи злочинних намірів членів організованої групи: ОСОБА_5 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , на їх прохання оформив всі реєстраційні документи на ПП «Уж Експрес», та після чого передав їх вище вказаним особам, які в свою чергу розрахувались з ним за надані послуги.

Разом з тим. В період з липня по грудень 2010 року, ОСОБА_5 , будучи менеджером з постачання товарів приватного підприємства «Карніка», разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , який є директором фіктивного підприємства «Уж Експрес», діючи у складі організованої ним групи, для досягнення єдиного злочинного наміру, направленого на незаконне заволодіння коштами ПП «Карніка», шляхом шахрайства, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, шляхом введення в оману керівництва даного підприємства, в частині придбання будівельних матеріалів та інструментів по завищеним цінам через фіктивне підприємство, подавали від ПП «Уж Експрес» фіктивні, підроблені бухгалтерські документи, а саме рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, для сплати ПП «Карніка» за нібито отриманий товар грошових коштів.

В свою чергу, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , діючи у складі організованої ОСОБА_5 злочинної групи, відповідно до відведеної їм ролі при невстановлених слідством обставинах за вказівкою ОСОБА_5 готували рахунки-фактури. В яких вказували завищену вартість будівельних матеріалів та інструментів із зазначенням податку на додану вартість, а також з умовою попередньої оплати.

Продовжуючи сої злочинні дії, направлені на заволодіння грошовими коштами ПП «Карніка», шляхом обману, ОСОБА_5 , діючи у складі організованої групи, шляхом обману та зловживанням довірою, усвідомлюючи, що виготовлені ОСОБА_15 та ОСОБА_13 рахунки-фактури від фіктивного підприємства «Уж-Експрес» не відповідають дійсності, подав їх для оплати керівництву ПП «Карніка».

Зокрема, за період з липня по грудень 2010 року за вказаною вище схемою, по підроблених рахунках-фактурах на розрахунковий рахунок фіктивного підприємства «Уж Експрес» з ПП «Карінка» було перераховано кошти на загальну суму 109090 грн.24 коп.

Вказані кошти, за вказівкою ОСОБА_5 , протягом 2010 року були зняті ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , та декілька разів і в присутності ОСОБА_5 , в приміщенні ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відділення № 1 у м.Ужгороді, з поточного рахунку № НОМЕР_1 ПП «Уж Експрес», за допомогою грошових чеків, які невстановленими особами, у невстановленому слідством місці було підроблено на суму 75000 гривень, цими членами організованої ОСОБА_16 групи ОСОБА_12 та ОСОБА_13 було знято у вигляді готівки та привласнено грошових коштів на загальну суму 152285, 50 грн., які і були розділені між ними.

З метою продовження своєї злочинної діяльності та створення враження справжності господарської діяльності ПП «Уж Експрес» і маючи намір заволодіти коштами в особливо великому розмірі, членами організованої ОСОБА_5 групи ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на ПП «Карніка» було поставлено товар на загальну суму 108180 грн.32 коп., та частина шиферу 8-ми хвильового на суму 44256,24 грн. так і не була поставлена ПП «Уж Ексрес» на ПП «Карніка».

В результаті злочинної діяльності членами організованої ОСОБА_5 групи ОСОБА_12 та ОСОБА_13 приватному підприємству «Карніка» завдано матеріальної шкоди на загальну суму 44256 грн.24 коп.

Крім того, в період з липня по грудень 2010 року ОСОБА_5 , діючи у складі організованої ним групи, для досягнення єдиного злочинного наміру, направленого на незаконне заволодіння коштами ПП «Карніка», шляхом шахрайства, працюючи в даному підприємстві, відповідно до відведеної йому злочинної ролі, займався пошуком будівельних матеріалів та інструментів. Після чого, надавав вказівки ОСОБА_12 , та ОСОБА_13 на виготовлення від імені фіктивного підприємства «Уж Експрес» рахунків-фактур.

В свою чергу, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , діючи у складі організованої ОСОБА_5 злочинної групи, відповідно до відведеної їм ролі, при невстановлених слідством обставинах, за вказівкою ОСОБА_5 , готували рахунки-фактури, в яких вказували завищену вартість будівельних матеріалів та інструментів із зазначенням податку на додану вартість , а також з умовою попередньої оплати.

Крім того, в кінці грудня 2009 року ОСОБА_5 , будучи менеджером з постачання товарів приватного підприємства «Карніка», будучи відповідно до договору про повну матеріальну відповідальність від 11.12.2008 року, відповідальним за постачання будівельних матеріалів на дане підприємство, з метою незаконного збагачення, шляхом введенння в оману керівництва даного підприємства, в частині придбання будівельних матеріалів по завищеним цінам через фіктивне підприємство, організував злочинну групу, до складу якої залучив свого знайомого ОСОБА_12 та ніде непрацюючого , малозабезпеченого ОСОБА_13 , який є директором фіктивного підприємства «Уж Експрес».

В подальшому, ОСОБА_5 , діючи, у складі організованої ним групи, для досягнення єдиного злочинного наміру, направленого на незаконне заволодіння коштами ПП «Карінка», шляхом шахрайства, працюючи на даному підприємстві, в період з липня-грудня 2010 року, відповідно до відведеної йому ролі, займався пошуком будівельних матеріалів та інструментів. Після чого надавав вказівки ОСОБА_17 та ОСОБА_13 на виготовлення від імені фіктивного підприємства «Уж Експрес» рахунків-фактур, видаткових та податкових накладних.

В свою чергу, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , діючи у складі організованої ОСОБА_5 злочинної групи, відповідно до відведеної їм ролі при невстановлених слідством обставинах, за вказівкою ОСОБА_5 готували рахунки фактури. В яких вказували завищену вартість будівельних матеріалів та інструментів із зазначенням податку на додану вартість, а аткож з умовою попередньої оплати.

Крім того, 04.01.2011 року, ОСОБА_5 , будучи менеджером з постачання товарів приватного підприємства «Карніка» та будучи відповідно до договору про повну матеріальну відповідальність від 11.12.2008 року, відповідальним за постачання будівельних матеріалів на дане підприємство, разом з ОСОБА_18 , з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, діючи умисно від імені директора ПП «Уж Експрес», уклав фіктивну угоду оренди майна від фізичної особи № 1 з приватним підприємцем ОСОБА_19 , згідно якої «Уж Експрес» надало в оренду строком на 5 днів будівельну техніку молот бурильний «МАКІТА R820» в кількості 6 штук, на загальну вартість 60000 гривень, при цьому пред`явив ОСОБА_19 фото копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ПП «Уж Експрес» (ЄДРПОУ 36908299), яку завірив своїм підписом та мокрою печаткою ПП «Уж Експрес», чим запевнив останнього в тому, що він є виконавчим директором даного підприємства. Натомість ОСОБА_19 надав ОСОБА_5 та ОСОБА_12 грошові кошти в сумі 52000 гривень, які ОСОБА_5 та ОСОБА_12 зобов`язались повернути до 09.01.2011 року, однак вказані грошові кошти ними ОСОБА_19 так і не було повернуто.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців серії АЕ № 511177 право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори має право тільки керівник ПП «Уж Експрес», яким є ОСОБА_13 .

Згідно висновку почеркознавчої експертизи документів № 914 від 29.04.2011 року рукописні записи та підписи під графою «Орендар» в угоді оренди майна від фізичної особи № 1 від 04.01.2011 року, під графою «Прийняв» в акті прийому-передачі від 04.01.2011 року та в нижній частині копії свідоцтва серії НОМЕР_2 про державну реєстрацію юридичної особи ПП «Уж Експрес» виконані ОСОБА_5 .

В результаті злочинної діяльності ОСОБА_5 та ОСОБА_12 , шахрайським шляхом ними було здобуто грошових коштів на загальну суму 52000 гривень.

На вказаний вирок подано апеляції засудженим ОСОБА_5 та його захисником адвокатом ОСОБА_6 , в яких просять вирок Ужгородського міськрайонного суду скасувати, а ОСОБА_5 виправдати, посилаючись на порушення кримінально-процесуального закону допущені судом першої інстанції під час судового розгляду справи, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, встановленим в ході судового розгляду, неповноту та однобічність проведеного у справі судового слідства.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, засудженого ОСОБА_5 та його захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_20 і ОСОБА_7 , які підтримали доводи апеляційної скарги, прокурора та представника ТОВ «Завод «Конвектор», які вважають апеляції засудженого та його захисника безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення з наступних міркувань.

У відповідності до ст.365 КПК України(1960 року), вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.

У відповідності до ст..323 КПК України(1960 року) вирок суду повинен бути законним і обгрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ст.324 КПК України(1960 року) постановляючи вирок, суд повинен вирішити, зокрема, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний; чи має це діяння склад злочину і якою саме статтею кримінального закону він передбачений; чи винен підсудний у вчиненні цього злочину тощо.

В свою чергу, згідно ч.2 ст.327 КПК України(1960 року) обвинувальний вирок не може грунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена, а ч.1 ст.334 КПК України(1960 року) визначено, що мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких грунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; обставини, що пом`якшують або обтяжують покарання; мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення необгрунтованою - підстави для цього.

Вказаним вимогам закону оскаржуваний вирок не відповідає.

З контексту п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» слідує, що відповідно до вимог статей 22 і 64 КПК України(1960 року) та постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 грудня 1985 р. N 11 "Про додержання судами України процесуального законодавства, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ" у кожній справі з достатньою повнотою мають встановлюватись час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину; форма вини, спрямованість умислу, мотиви злочину, його наслідки, характер і розмір заподіяної шкоди; обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності, та інші обставини, що характеризують особу підсудного.

В свою чергу, у відповідності до п.18 даної Постанови ПВС № 5 від 29.06.1990 року мотивування у вироку висновків щодо кваліфікації злочину полягає у зіставленні ознак установленого судом злочинного діяння і ознак злочину, передбаченого тією чи іншою статтею кримінального закону, його частиною або пунктом, і формулюванні висновку про їх відповідність.

Суд першої інстанції визнав доведеною вину ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, відповідальність за які передбачена ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.4 ст.190, ч.3 ст.28-ч.2 ст.358, ч.3 ст.358, ч.2 ст.190 та ч.2 ст.358 КК України; ОСОБА_12 за ч.3 ст.28-ч.2 ст.205, ч.4 ст.190, ч.3 ст.28-ч.2 ст.358, ч.3 ст.358, ч.2 ст.190 та ч.2 ст.358 КК України; ОСОБА_13 за ч.3 ст.28-ч.2 ст.205, ч.4 ст.190, ч.3 ст.28-ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України.

У відповідності до п.1 Постанови ПВС «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об`єднаннями» № 13 від 23.12.2005 року суди мають досліджувати докази не лише стосовно конкретних злочинів, а й щодо тих ознак, які вказують на їх вчинення саме організованою групою чи злочинною організацією, - щодо виду об`єднання, мети його створення і плану злочинної діяльності, тривалості існування, матеріальної бази, кількісного складу, вербування нових членів, структури та ієрархії об`єднання, наявності в нього корупційних зв`язків, існування певних правил поведінки його членів, розподілу між ними функцій тощо. У мотивувальній частині вироку необхідно наводити дані про те, коли саме і протягом якого часу було утворено організовану групу чи злочинну організацію, як довго вона функціонувала, відомості про організаторів об`єднання та характер стосунків, які склалися між ними і членами останнього. При розгляді багатоепізодних справ судам слід установлювати, на якому етапі злочинної діяльності об`єднання набуло ознак стійкого і до якого саме виду воно належить, маючи на увазі, що нерідко об`єднання зазнає таких змін після вчинення ряду злочинів у простих формах співучасті (групою осіб або групою осіб за попередньою змовою) чи трансформується з одного виду в інший (наприклад, декілька організованих груп об`єднуються в злочинну організацію, організована група озброюється і набуває ознак банди).

В свою чергу, згідно п.2 цитованої постанови ПВС суди мають ретельно з`ясовувати характер дій тих осіб, котрих органи досудового слідства визнали організаторами злочинної діяльності стійких об`єднань чи вчинення конкретних злочинів у простих формах співучасті, оскільки, як правило, такі особи є найбільш небезпечними суб`єктами організованої злочинної діяльності. При цьому слід ураховувати, що відповідно до ч. 3 ст. 27 КК організатором є особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням, а також особа, яка утворила організовану групу або злочинну організацію чи керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування злочинної діяльності такої групи або організації, а у відповідності до п.9 - під організованою групою (ч. 3 ст. 28 КК) належить розуміти внутрішньо стійке об`єднання трьох і більше осіб, яке було попередньо утворене з метою вчинення ряду злочинів або тільки одного, який потребує ретельної довготривалої підготовки. Таку групу слід вважати утвореною з моменту досягнення її учасниками домовленості про вчинення першого злочину за наявності планів щодо подальшої спільної злочинної діяльності.

Даних рекомендацій Пленуму ВСУ суд першої інстанції при постановленні вироку до уваги не взяв.

Так, суд першої інстанції, визнавши доведеним, що ОСОБА_5 був організатором злочинної групи, не встановив, яким чином він здійснював керівництво групою щодо підготовки та вчинення злочинів, у чому полягала його діяльність як організатора злочинної групи.

Визнавши, що злочини ОСОБА_5 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 вчинялись в організованій злочинній групі, судом першої інстанції не було з`ясовано розподіл функцій між її учасниками, хто і яку роль виконував; не встановлено, хто саме з учасників організованої злочинної групи та яким чином(шляхом) здійснював підроблення бухгалтерських документів; грошових чеків, по яким знімалась готівка в банківських установах.

Судом першої інстанції у вироку не наведено достатньо доказів, які б підтверджували, що всі дії та операції ОСОБА_13 та ОСОБА_12 здійснювались саме за вказівкою ОСОБА_5 ..

По епізоду з ОСОБА_19 судом не дано належної оцінки укладенню цивільно-правової угоди між останнім та ОСОБА_5 , не з`ясовано, з якою метою ОСОБА_19 було укладено фіктивну угоду про оренду майна, будучи наперед обізнаним про відсутність такого в ПП «Уж Експрес», а натомість надано ОСОБА_5 грошові кошти в позику.

Крім того, згідно п.18 Постанови ПВС № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов`язання може бути кваліфіковане як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, не виконуючи зобов`язання, однак судом першої інстанції у вироку, на думку колегії суддів, не наведено, на підставі яких саме фактичних даних, отриманих під час досудового або судового слідства, визнавши правильною кваліфікацію дій ОСОБА_5 , ОСОБА_12 за ч.2, ч.4 ст.190 КК України та Раца за ч.4 ст.190 КК України, не давши належної оцінки частковому виконанню цивільно-правових зобов`язань по поставці ПП «Уж Експрес» ПП «Карніка» товарів на загальну суму 108180 грн.32 коп., він дійшов висновку про наявність у них умислу на невиконання взятих на себе зобов`язань; не наведено якими доказами спростовано твердження ОСОБА_5 про те, що шифер на ПП «Карніка» не допоставлено не з його вини.

Всупереч вимогам кримінально-процесуального закону судом надано перевагу показам ОСОБА_5 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , даним ними під час досудового слідства в якості підозрюваних; в той час, як згідно п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» визнання обвинуваченим (підсудним чи засудженим) своєї вини має бути всебічно перевірене, а згідно ч.2 ст.74 КПК України(1960 року) показання обвинуваченого, в тому числі й такі, в яких він визнає себе винним, підлягають перевірці. Визнання обвинуваченим своєї вини може бути покладено в основу обвинувачення лише при підтвердженні цього визнання сукупністю доказів, що є в справі.

У відповідності до п. 17 Постанови ПВС України "Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини в сфері господарської діяльності" від 25.04.2003 року N 3, під незаконною діяльністю, про яку йдеться у ст. 205 КК ( 2341-14 ), слід розуміти такі види діяльності, які особа або не має права здійснювати взагалі, або ж, маючи право на це за певних умов чи з дотриманням певного порядку, здійснює з їх порушенням. В свою чергу, згідно п.18 даної постанови ПВС України Дії осіб, на ім`я яких за їхньою згодою зареєстровано суб`єкт підприємництва з метою, зазначеною в ст. 205 КК ( 2341-14 ), мають кваліфікуватись як пособництво фіктивному підприємництву, а в разі, коли їх діями здійснено легалізацію (державну реєстрацію) суб`єкта підприємництва (підписання та нотаріальне посвідчення установчих документів, призначення на посаду керівника підприємства тощо), - як виконавство цього злочину.

Суд першої інстанції, дійшовши висновку про правильність правової кваліфікації дій підсудних ОСОБА_5 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 за ч.3 ст.28 ч.2 ст.205 КК України, з огляду на ці роз`яснення Пленуму ВСУ, належним чином не співставив ознаки установленого злочинного діяння і ознаки злочинів, передбачених даними статями кримінального закону, при формулюванні висновку про їх відповідність.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що суд першої інстанції, призначаючи підсудним покарання за ч.ч.2, 3 ст.358 КК України, з врахуванням, що злочини ними вчинювались протягом 2010-2011 років, судом не зазначено, за якою саме редакцією статті 358 КК України такі підлягають відповідальності.

Отже, в світлі вище викладеного, апеляційний суд приходить до переконання, що судом першої інстанції, за такого неповного та поверхневого дослідження доказів, зроблено передчасний висновок про винність ОСОБА_5 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у вчиненні інкримінованих їм діянь.

У відповідності до ст..367 КПК України Підставами для скасування або зміни судових рішень, зазначених у частині першій статті 347 цього Кодексу, при розгляді справи в апеляційному суді є: 1) однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства; 2) невідповідність висновків суду, викладених у вироку (постанові), фактичним обставинам справи; 3) істотне порушення кримінально-процесуального закону; 4) неправильне застосування кримінального закону; 5) невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

А відтак, однобічність та неповнота судового слідства, невідповідність висновків фактичним обставинам справи, численні істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону унеможливили постановлення судом першої інстанції законного та обгрунтованого вироку і правильне вирішення даної справи по суті, в зв`язку з цим висновком колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, в ході якого суду першої інстанції необхідно усунути вказані вище недоліки.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України (в ред..1960 року), апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційні скарги засудженого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.

Вирок Ужгородського міськрайонного суду від 17.12.2013 року відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Запобіжний захід ОСОБА_5 залишити попередній тримання під вартою.

Запобіжний захід ОСОБА_12 та ОСОБА_13 залишити попередній -підписку про невиїзд.

Судді: