Рішення

від 17.04.2014 по справі 905/814/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.04.2014 Справа № 905/814/14

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Мирошниченка Я.С.,

При секретарі судового засідання Татьковій Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНКО", м. Донецьк

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю " СТРОЙИНВЕСТ ДОНБАСС", м.Донецьк

про стягнення заборгованості у розмірі 1530836,55 грн., з яких 1466587,94 грн. - сума основного боргу, 64248,61грн.- 3% річних , -

За участю представників сторін:

від позивача: Калачик В.В., за довіреністю.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАНКО", м. Донецьк (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю " СТРОЙИНВЕСТ ДОНБАСС", м.Донецьк (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1530836,55 грн., з яких 1466587,94 грн. - сума основного боргу, 64248,61грн.- 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог Позивач, посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за Договором №2000 від 01.06.2011р., а саме на несвоєчасну оплату товару, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 1466587,94 грн.

Крім того, Позивач просить суд стягнути з Відповідача суму 3% річних у розмірі 64248,61грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.625 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.180, ст.193,224,231 Господарського кодексу України, ст. ст.1,2,12,54,58 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження позовних вимог Позивач надав суду (у копіях): договір №2000 від 01.06.2011р., акт звірки взаємних розрахунків станом на 19.07.2012р.,довідку з ЕДРПОУ щодо Позивача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.02.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Справу призначено до розгляду на 19.02.2014р.

19.02.2014р. Представник Позивача через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку з нез'явленням сторін у судове засідання, ненаданням сторонами витребуваних документів в повному обсязі та необхідністю витребування нових доказів розгляд справи відкладався судом з 19.02.2014р. на 12.03.2014р.

11.03.2014р. Позивач надав до початку розгляду господарським судом справи по суті заяву про зміну підстав позовної заяви.

Відповідно до п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" та ст.63 Господарського процесуального кодексу України заяву про зміну підстав позовної заяви повернуто без розгляду.

19.03.2014р. Позивач надав через канцелярію господарського суду про зміну підстав позовної заяви.

Суд дослідив надану заяву та встановив, що надана Позивачем заява не може бути задоволена відповідно до п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції",Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК.

Таким чином, оскільки суд 12.03.2014р. перейшов до розгляду справи по суті, ця заява залишена судом без розгляду та приєднана до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав, своїми процесуальними правами відповідно ст.22 ГПК України не скористався. Про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (повідомлення про вручення поштового відправлення від 14.03.2014р.). Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 25.02.2014р., 83023, Донецька область, м.Донецьк , Калінінський район, вул. Ходаковського ,5.

Враховуючи вищенаведене , суд визнав за можливе розглянути справу згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Представник Позивача клопотання щодо фiксацii судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здiйснювався без застосування техничного фiксування судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК Украiни.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, всебiчно i повно з'ясувавши всi факти і обставини справи, об'ективно оцiнивши докази, якi мають значення для вирiшення справи, суд:

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАНКО», м. Донецьк (надалі - Позивач/Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРОЙИНВЕСТ ДОНБАСС», м. Донецьк (надалі - Відповідач/Покупець), укладено Договір №2000 (надалі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити сипкі стройматеріали на умовах цього Договору.

Згідно п. 2.1. Договору, Постачальник здійснює передачу товару Покупцю у строки узгоджені сторонами.

Договір, набуває чинності з моменту підписання, та діє до повного виконання зобов`язань кожною із сторін.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінивши зміст зазначеного договору, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.3 ст.264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

На виконання умов Договору (а.с.8-9) Позивачем був поставлений товар Відповідачу за видатковими накладними на загальну суму 10609206,99 грн.

Доказів наявності заперечень, з боку Відповідача, щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не надано.

На виконання вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного та повного розгляду справи, перевірено в межах яких договорів здійснювалась поставка, чи відповідав поставлений товар тому, який сторони визначили у вказаному вище договорі, чи укладались між сторонами будь-які інші договори, зокрема, за яким здійснювали поставку товару на підставі видаткових накладних, наявних в матеріалах справи.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що спірні правовідносини між Позивачем та Відповідачем виникли саме з Договору №2000 від 01 червня 2011 р.

На підтвердження цих обставин сторони підписали Акт звірки взаємних розрахунків станом на 14.01.2014 р. за Договором №2000 від 01.06.2011 р.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених Договором №2000 від 01.06.2011 р.

Згідно п. 4.4. Договору, кінцеві фінансові взаєморозрахунки сторони здійснюють на протязі 3-х банківських днів після підписання акту звірки, який складається й підписується сторонами тричі на місяць 1, 13 й 23 числа.

Акт звірки взаємних розрахунків був підписаний сторонами 19 липня 2012 р. Таким чином, остаточна оплата мала бути здійснена до 25 липня 2012 р.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, Покупець грошове зобов'язання перед Продавцем в частині розрахунку за прийнятий товар у повному обсязі не виконав. Сума боргу у розмірі 1466587,94 грн.- не сплачено.

Часткова сплата Відповідачем суми боргу у розмірі 9142619,05 грн. підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків станом на 14.01.2014 р. за Договором №2000 від 01.06.2011 р.

Відповідачу було пред`явлено Претензію №4 від 19.07.2012 р. , у якій Позивач наполягає на погашенні наявної заборгованості, зокрема, а Договором.

Відповідач, у Відповіді на претензію №63 від 08.08.2012 р. визнав заборгованість, зокрема за Договором, та пояснював її відсутністю фінансування.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у сумі 1466587,94 грн. не надав, тому суд, вважає позовні вимоги Позивача, у частині стягнення суми основного боргу, доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно, Позивачем заявлені вимоги про стягнення з Відповідача 3% річних у розмірі 64248,61 грн.

Ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентв не встановлений договором або законом.

Позивачем наданий арифметичний розрахунок 3% за період з 20.08.2012 р. по 03.02.2014 р. на суму основного боргу 1466587,94 грн. у розмірі 64248,61 грн.

Судом встановлено, що розрахунок є вірним, у зв`язку з чим ця вимога підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст.32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНКО", м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю " СТРОЙИНВЕСТ ДОНБАСС", м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 1530836,55 грн., з яких 1466587,94 грн. - сума основного боргу, 64248,61грн.- 3% річних - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " СТРОЙИНВЕСТ ДОНБАСС", м.Донецьк ( 83023,Донецька область, м.Донецьк, Калінінський район, вулиця Ходаковського, будинок 5, код ЕДРПОУ 35397759) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНКО", м. Донецьк (83014,м.Донецьк, Калінінський район, проспект Павших Комунарів, будинок 61, код ЕДРПОУ 32727466) суму основного боргу у розмірі 1 466 587,94 грн., 3% річних у розмірі 64 248,61грн. та судовий збір у розмірі 30 616,73 грн.

У судовому засіданні 17 квітня 2014 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23 квітня 2014 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Я.С. Мирошниченко