Постанова

від 07.12.2010 по справі 2а-16407/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 грудня 2010 року 09:45 № 2а-16407/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Чупринко Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомВиконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експо 2000 Україна» простягнення коштів, за участю:

позивача -ОСОБА_1

відповідача -ОСОБА_2

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 7 грудня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Виконавча дирекція Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі по тексту -позивач) звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експо 2000 Україна»про стягнення коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час проведення документальної позапланової ревізії відповідача по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.01.2006р. по 25.06.2010р. Центральною міжрайонною виконавчою дирекцією Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності встановлено порушення частини першої статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" та п. 4.1 Інструкції «Про порядок забезпечення застрахованих осіб і членів їх сімей путівками на санаторно-курортне лікування, які придбані за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 02.06.005р. №55 на підставі чого винесені рішення №175 від 15.06.2010р. та №197 від 29.06.2010р. якими вирішено стягнути з відповідача донараховані страхові внески, пеня та штраф на загальну суму 7 749,00грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суду стягнути з відповідача кошти в розмірі 2 835,00грн. у зв'язку з частковим погашенням заборгованості.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував та визнав адміністративний позов в частині стягнення коштів у розмірі 2 835,00грн., в частині стягнення 4 914,00грн. не визнав, оскільки відповідачем частина заборгованості погашена, що підтверджується платіжним дорученням №271 від 29.09.2010р. на суму 4 914,00грн. наявним в матеріалах справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Експо 2000 Україна»зареєстровано як платник страхових внесків в Центральній міжрайонній виконавчій дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 01.10.2001р. №17938.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" № 2240-ІІІ від 18.01.2001р. (далі по тексту -Закон України № 2240-ІІІ від 18.01.2001р.) та Інструкцією про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №38 від 19.09.2001р. (далі по тексту -Інструкція № 38 від 19.09.2001р.).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України № 2240-ІІІ від 18.01.2001р. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі по тексту - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.

Відповідач листом від 19.04.2010р. №006 звернувся до Центральної міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з проханням провести перевірку та видати довідку про відсутність заборгованості у зв'язку з перереєстрацією в Шевченківський район м. Києва.

Згідно з частиною першою статті 28 Закону України № 2240-ІІІ від 18.01.2001р. страховик-Фонд має право, зокрема, здійснювати перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників та накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.

Відповідно до наказу Центральної міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 07.06.2010р. №05-99 проведено позапланову ревізію по коштах Фонду за період з 01.-1.2006р. по 07.06.2010р.

За результатами перевірки складний Акт №421 від 07.06.2010р. ревізії по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ТОВ «Експо 2000 Україна».

В ході ревізії виявлено порушення порядку витрачання страхових коштів при наданні послуг, пов'язаних із санаторно-курортним лікуванням.

Відповідно до частини першої статті 47 Закону України № 2240-ІІІ від 18.01.2001р. для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.

Порядок забезпечення застрахованих осіб і членів їх сімей путівками на санаторно-курортне лікування, які придбані за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності регулюється Порядком отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009р. №12, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 квітня 2009 року №339/16355 та Інструкцією «Про порядок забезпечення застрахованих осіб і членів їх сімей путівками на санаторно-курортне лікування, які придбані за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 02.06.005р. №55.

Відповідно до п.4.1. Інструкції №55, рішення про виділення путівки застрахованій особі, приймається комісією (уповноваженими) із соціального страхування підприємства, установи, організації на підставі особистої заяви та медичної довідки про потребу санаторно-курортного лікування (форма №070/о).

Всупереч вимогам Закону України № 2240-ІІІ від 18.01.2001р. та Інструкції №55 відповідачем видано співробітнику ОСОБА_3 путівку в санаторій ВАТ «ТОК»Судак»№002598 від 10.12.2006р., загальною вартістю 2100,00грн., строком на 21 календарний день без наявності оригіналу медичної довідки про потребу санаторно-курортного лікування (форма №070/о).

Таким чином, неправомірно використані кошти за рахунок Фонду склали 1890,00грн. (2100,00грн. (вартість путівки) -210,00грн. (10% часткової оплати вартості путівки)=1890,00грн.).

Також ревізією встановлено, що путівка в санаторій «ВЕСНА»№137598 від 16.02.2010р. вартістю 4095,00грн. строком на 21 календарний день видана ОСОБА_3 з порушенням норм Закону України № 2240-ІІІ від 18.01.2001р. та Інструкції №55.

Вартість путівки в санаторій «ВЕСНА»за відрахуванням внесеної часткової вартості в сумі 819,00грн. (20% вартості), до зарахування не приймається і сума неправомірно використаних коштів за рахунок Фонду склала (4095,00грн. (вартість путівки) -819,00грн. (20 % вартості) = 3276,00грн.).

Зазначені обставини відображенні в Акті ревізії №421 -Д від 25.06.2010р.

Відповідно до підпункту 4 пункту 14 розділу 15 Інструкції № 38 від 19.09.2001р. письмового пояснення чи заперечення до Акту ревізії відповідачем у п'ятиденний термін не подано.

За результатами ревізії (Акт №421 від 07.06.2010р.) позивачем прийнято рішення про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування №175 від 15.06.2010р., яким не прийнято до зарахування витрат у сумі 1890,00грн. та відповідно до статті 30 Закону України № 2240-ІІІ від 18.01.2001р. за порушення порядку витрачання страхових коштів накладено штрафні санкції у розмірі 50% від неприйнятих до зарахування витрат -945грн.

Загальна сума належних до сплати фінансових та штрафних санкцій згідно рішення №175 від 15.06.2010р. склала 2 835грн. (1890грн. + 945,00грн.= 2835,00грн.).

Рішення №175 від 15.06.2010р. отримано відповідачем, що підтверджується відміткою уповноваженої особи.

За результатами ревізії (акт №421-Д від 25.06.2010р.) прийнято рішення №197 від 29.06.2010р., яким не прийнято до зарахування витрат у сумі 3 276грн. та відповідно до статті 30 Закону України № 2240-ІІІ від 18.01.2001р. за порушення порядку витрачання страхових коштів накладено штрафні санкції у розмірі 50% від неприйнятих до зарахування витрат -1638грн.

Загальна сума належних до сплати фінансових та штрафних санкцій згідно рішення №197 від 29.06.2010р. складає 4914,00грн. (3276,00грн. +1638,00грн.=4914,00грн.).

Рішення №197 від 29.06.2010р. отримано відповідачем, що підтверджується відміткою уповноваженої особи.

Відповідно до абз. 3 п.п. 5.3.1. п.5.3. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181 відповідач в десятиденний термін від дня отримання рішення повинен перерахувати вищевказані кошти на розрахунковий рахунок Центральної міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Станом на день розгляду справи відповідачем сплачено частину заборгованості в розмірі 4 914,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №271 від 29.09.2010р.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Експо 2000 Україна»перед Виконавчою дирекцією Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності станом на день розгляду справи становить 2 835,00грн.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи, що відповідачем в установленні строки сума заборгованості в повному обсязі не сплачена та визнання відповідачем позову в частині стягнення заборгованості в розмірі 2 835,00грн., суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 136, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експо 2000 Україна» (код ЄДРПОУ 30522567; р/р 26003301157 в філії АКБ «Меркурій»м. Києва, МФО 300755; юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10; фактична адреса: 02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 41а) на користь Центральної міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (р/р №25602512023336 в КРД «Райффайзен банк Аваль», МФО 322904, код ЄДРПОУ 26079358, код платежу 26079358) суми фінансових та штрафних санкцій в розмірі 2 835 (дві тисячі вісімсот тридцять п'ять) гривень 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 08.12.2010р.

Суддя В.В. Амельохін