Постанова

від 19.11.2010 по справі 2а-13188/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 листопада 2010 року 15:54 № 2а-13188/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Чупринко Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Максітрейд» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, за участю:

позивача -Личковаха М.Ю.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 листопада 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Максітрейд»(далі по тексту -позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі по тексту -відповідач) з урахуванням зміни позовних вимог про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва з невизнання податкової декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2010 року (від 03.08.2010р.), податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року (від 17.08.2010р.), податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року (від 20.09.2010р.), податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року (від 19.10.2010р.), податкової декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2010 року (від 27.09.2010р.), податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року (від 27.09.2010р.), податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2010 року (від 27.10.2010р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Максітрейд»як податкової звітності протиправними; зобов'язання відповідача визнати податкові декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Максітрейд», а саме: податкову декларацію з прибутку за перше півріччя 2010 року (від 03.08.2010р.), податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року (від 17.08.2010р.), податкову декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2010 року (від 27.09.2010р.), податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року (від 27.09.2010р.), податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року (від 20.09.2010р.), податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року (від 19.10.2010р.), податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2010 року (від 27.10.2010р.) як податкову звітність; визнання дії Державної відповідача з відмови від прийняття податкових декларацій з податку на додану вартість за :серпень 2010 року (від 20.09.2010р.), вересень (від 19.10.2010р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Максітрейд»протиправними та визнання дії відповідача з проведення невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності від 27.10.2010р. протиправними.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем неправомірно та безпідставно не визнані податкові декларації з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, а також неправомірно проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що при невизнанні податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року та з податку на прибуток підприємств за перше півріччя 2010 року діяв в межах чинного законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Максітрейд»(код ЄДРПОУ 36972432) перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Дніпровському районі м. Києва.

Позивач 3 серпня 2010 року подав до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва податкову декларацію з прибутку підприємств за перший квартал 2010 року разом з додатком К1/1 в електронному вигляді.

Листом №21333/10/28-04 від 10.08.2010р. відповідачем повідомлено, що декларація з податку на прибуток підприємств за перший півріччя 2010 року не визнана як податковий звіт на підставі «у заголовній частині декларації (поле 3) не відображено повну назву підприємства (відповідно до установчих документів)»та запропоновано подати нову декларацію з податку на прибуток підприємства.

В серпні 2010 року позивач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року .

Листом №22551/10/28-04 від 21.08.2010р. відповідач повідомив, що подана декларація податку на додану вартість за липень 2010 року не визнана на підставі «у заголовній частині декларації (поле 4) не відображено повну назву підприємства (відповідно до реєстраційних документів)»та запропоновано подати нову декларацію з податку на додану вартість.

20 вересня 2010 року позивачем надіслано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року.

27 вересня 2010 року позивач повторно надіслав відповідачу податкові декларації: з податку на додану вартість за липень 2010 року та з прибутку за перше півріччя 2010 року.

Листом №27533/10/28-04 від 30.09.2010р. відповідачем повідомлено, що податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2010 року не визнана податковою декларацією на підставі «декларація заповнюється таким чином, що забезпечує вільне читання тексту (цифр) та збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (друкованим способом, чорнильними або кульковими ручками у синьому або чорному кольорі). Заповнення олівцем не дозволяється»та запропоновано подати нову декларацію з податку на додану вартість.

Листами №28892/10/28-011 від 14.10.2010р. та №288893/10/28-011 від 14.10.2010р. відповідачем повідомлено, що декларація з податку на прибуток підприємств за перше півріччя 2010 року та з податку на додану вартість за липень 2010 року не визнані як податковий звіт на підставі «без заповнення або прокреслень всіх рядків декларації»та запропоновано подати нові декларації.

19 жовтня 2010 року позивачем надіслано на адресу відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року.

Листом №29848/10/28-011 від 21.10.2010р. відповідач повідомив, що податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2010 року не визнана податковим звітом на підставі «без заповнення або прокреслення всіх рядків декларації»та запропоновано подати нову декларацію з податку на додану вартість.

27 жовтня 2010 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності, в результаті чого складено акт перевірки №8299-15/36972432 від 27.10.2010р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п. 4.1.4. п. 4.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(із змінами та доповненнями) від 21.12.2000р. №2181; п. 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(із змінами та доповненнями) від 28.12.1994р. №334/94-ВР, а саме неподання (несвоєчасне подання) декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2010 року.

5 листопада 2010 року позивачем надіслано до відповідача податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2010 року.

Листом №37780/10/28-011 від 10.11.2010р. відповідач повідомив про невизнання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2010 року на підставі «декларація заповнюється таким чином, що забезпечує вільне читання тексту (цифр) та збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (друкованим способом, чорнильними або кульковими ручками у синьому або чорному кольорі). Заповнення олівцем не дозволяється»та запропоновано подати нову декларацію з податку на додану вартість.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.4.1.2. п.4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Разом з тим, відповідно до п. 4.1.7. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.

Подані позивачем податкові декларації з податку на додану вартість за липень-вересень 2010 року, з податку на прибуток за перше півріччя 2010 року та за 9 місяців 2010 року містили всі обов'язкові реквізити, підписані відповідними посадовими особами та скріплені печаткою платника податків, що підтверджується копіями зазначеної звітності, наданими позивачем.

Аналіз норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. №166 дозволяє стверджувати, що податковий орган при прийнятті податкової декларації здійснює формальну перевірку наявності обов'язкових реквізитів, підписів відповідальних посадових осіб і відтиску печатки підприємства.

Нормами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість та Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств визначено лише один критерій заповнення декларацій -відповідність даним податкового обліку підприємства.

У зв'язку з викладеним, судом вбачаються обґрунтованими посилання позивача на невідповідність дій відповідача щодо неприйняття декларації з податку на додану вартість за липень-вересень 2010 року, з податку на прибуток за перше півріччя 2010 року та за 9 місяців 2010 року вимогам чинного законодавства.

Судом вбачається, що згідно з нормами підпункту 4.1.2. п.4.1. ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", до податкової декларації поданої повторно, мають застосовуватися загальні правила подачі декларацій, встановлені зазначеним Законом.

Згідно з пунктом 2.6 Примірного порядку взаємодії органів державної податкової служби, затвердженого Наказом ДПА України від 18 квітня 2008 року № 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів", при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів працівник підрозділу ведення та захисту податкової звітності після реєстрації податкової звітності з ПДВ переносить інформацію з первинних звітних документів платника ПДВ на паперових носіях та звітних документів, наданих платниками ПДВ у електронному вигляді, до електронної бази податкової звітності органу ДПС.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про державну податкову службу України»- «органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, Законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень».

Частиною першою статті 2 Закону України «Про державну податкову службу України»встановлено, що одним з головних завдань державної податкової служби є «здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством. Вказане завдання реалізується через функції державної податкової служби, зокрема функції контролю за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів. З метою здійснення такого контролю, частиною першою статті 11 Закону України «Про державну податкову службу України»податковим органам надано право «у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі) ... своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)». Виходячи з аналізу наведених норм - невиїзна документальна перевірка проводиться на підставі поданих декларацій. Таким чином, невиїзна документальна перевірка не може проводитися з підстав того, що податкова декларація не подана. В той же час, в акті перевірки відповідач вказує, що податкову декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2010 року позивачем не було подано. Отже, відповідачем було проведено перевірку на підставі податкових декларацій, які на його думку не було подано.

Крім того, в судовому засіданні представник позивача пояснив, що при проведенні перевірки відповідач не вимагав первинних документів, які свідчать про своєчасність подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за перше півріччя 2010 року.

На підставі вищенаведеного, судом вбачаються протиправними дії ДПІ у Дніпровському районі м. Києва при проведенні невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності від 27.10.2010р.

Суд під час вирішення питання правомірності рішення суб'єкта владних повноважень перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що податкові декларації з податку на додану вартість за липень-вересень 2010 року та з податку на прибуток за перше півріччя 2010 року та за 9 місяців 2010 року заповненні позивачем правомірно, а тому у відповідача відсутні підстави неприйняття податкових декларацій з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств Товариства з обмеженою відповідальністю «Максітрейд», крім того ДПІ у Дніпровському районі м. Києва протиправно проведено невиїзну перевірку позивача.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Максітрейд»задовольнити повністю.

1. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (місцезнаходження: вул. Верховної Ради 24-Б, м. Київ, 02094, ідентифікаційний код 26088819) з невизнання податкової декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2010 року (від 03.08.2010р.), податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року (від 17.08.2010р.), податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року (від 20.09.2010р.), податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року (від 19.10.2010р.), податкової декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2010 року (від 27.09.2010р.), податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року (від 27.09.2010р.), податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2010 року (від 27.10.2010р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Максітрейд»як податкової звітності протиправними.

2. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі м. Києва визнати податкові декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Максітрейд», а саме: податкову декларацію з прибутку за перше півріччя 2010 року (від 03.08.2010р.), податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року (від 17.08.2010р.), податкову декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2010 року (від 27.09.2010р.), податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року (від 27.09.2010р.), податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року (від 20.09.2010р.), податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року (від 19.10.2010р.), податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2010 року (від 27.10.2010р.) як податкову звітність.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Максітрейд»судові витрати у розмірі 13,60грн. (тринадцять гривень шістдесят копійок).

4. Визнати дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва з відмови від прийняття податкових декларацій з податку на додану вартість за: серпень 2010 року (від 20.09.2010р.), вересень (від 19.10.2010р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Максітрейд»протиправними.

5. Визнати дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва з проведення невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності від 27.10.2010р. протиправними.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 25.11.2010р.

Суддя В.В. Амельохін