Постанова

від 17.04.2014 по справі 2а/1770/2150/2011

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/2150/2011

17 квітня 2014 року 12год. 40хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Почапська М.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився,

відповідача: представник Довгалюк І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомленння-рішення, ВСТАНОВИВ :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005391745/0 від 31.12.2010.

В обґрунтування позову вказує на неправомірність висновків податкового органу щодо нездійснення господарських операцій з ПП "Харлем". Зазначає, що податковим органом не перевірялась наявність у ФОП ОСОБА_2 податкових накладних та використання у господарській діяльності товарів, придбаних у ПП "Харлем". Про проведення перевірки позивач не був повідомлений, акт за результатами перевірки не отримував. Зазначає, що всі суми податкового кредиту з ПДВ сформовані на підставі отриманих податкових накладних по оподатковуваних операціях та у межах господарської діяльності. Згідно з даними сайту ДПА України свідоцтво платника податку на додану вартість ПП "Харлем" анульовано 29.09.2010, тобто після здійснення господарських операцій з позивачем. Зазначив, що позивач не може нести відповідальність за діяння контрагента, якщо той не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету.

Представник позивача в ході судового розгляду адміністративної справи адміністративний позов підтримав з наведених у ньому підстав та просив задовольнити в повному обсязі.

Позивач в судове засідання, призначене на 17.04.2014, не прибув без повідомлення причин. Суд здійснював заходи щодо повідомлення позивача про дату, час та місце судового розгляду справи, а саме на адресу ФОП ОСОБА_2, зазначену в позовній заяві, що відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, надсилалась повістка про виклик до суду, яка була повернута відправнику відділенням поштового зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч.1 ст.40 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою. Згідно з ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. На підставі вищевикладеного позивач вважається належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Суд не визнавав обов'язковою участь позивача в судовому засіданні.

За таких обставин суд вважає можливим закінчити судовий розгляд справи за відсутності позивача.

Відповідач Державна податкова інспекція у м. Рівне позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.180 т.1). Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що в ході досудового слідства по кримінальній справі встановлено ознаки фіктивності діяльності ПП "Харлем", що могло вплинути на формування податкового кредиту ФОП ОСОБА_2 У зв'язку з чим було проведено документальну невиїзну перевірку СПД ОСОБА_2 щодо різкого збільшення податкового кредиту по декларації з ПДВ за липень 2010 року та достовірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ПП "Харлем". В ході перевірки встановлено, що операції з поставки товарів для СПД ОСОБА_2 від ПП "Харлем" не здійснювались, у зв'язку з чим позивачем завищено податковий кредит в податкових деклараціях з ПДВ по взаємовідносинах з ПП "Харлем" на 200489,33 грн.

З наведених підстав спірне рішення про визначення грошового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій представник відповідача вважає правомірним, в задоволенні позову просив відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Відповідно до ст.55 КАС України суд допустив заміну відповідача Державна податкова інспекція у м. Рівне правонаступником - Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області.

Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов до задоволення не підлягає з таких підстав.

Матеріалами справи стверджено, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець Виконавчим комітетом Рівненської міської ради 13.08.2004 (а.с.8 т.1), є платником податку на додану вартість згідно зі свідоцтвом серія НОМЕР_3 від 12.10.2004 (а.с.25 т.1); види діяльності за КВЕД: виробництво машин та устаткування для перероблення сільгосппродуктів; монтаж машин та устаткування для перероблення сільгосппродуктів; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; діяльність автомобільного вантажного транспорту (а.с.32-33 т.2).

Суд встановив, що відповідно до наказу ДПА України №34 від 25.01.2010 "Про організацію комплексного відпрацювання сум податкового кредиту з податку на додану вартість" та дозволу заступника начальника ДПІ у м. Рівне від 03.11.2010, відповідно до статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" уповноваженою особою ДПІ у м. Рівне проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість СПД ОСОБА_2 (іпн. НОМЕР_1) з питань різкого збільшення податкового кредиту по декларації з ПДВ за липень 2010 року та достовірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ПП "Харлем" (код ЄДРПОУ 36524554).

За результатами перевірки складено акт № 400 від 05.11.2010, відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на подану вартість" та Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", в результаті чого збільшується сума, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету, на 200489,33 грн. (а.с.9-11 т.1)

Державною податковою інспекцією у м. Рівне на підставі акта перевірки № 400 від 05.11.2010 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005391745/0 від 31.12.2010, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 210513,80 грн., в тому числі за основним платежем на 200489,33 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 10024,47 грн. (а.с.7 т.1).

Позивач використав процедуру адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, за результатами якої Державною податковою адміністрацією України скарга платника податків залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с.12-14 т.1).

Враховуючи доводи та заперечення сторін, в ході судового розгляду справи підлягали до перевірки фактичні обставини щодо реальності господарських операцій ФОП ОСОБА_2 з контрагентом ПП "Харлем", правомірності формування позивачем податкового кредиту від таких взаємовідносин, підставності висновку податкового органу щодо допущених позивачем порушень податкового законодавства, що мали наслідком заниження податкового зобов'язання.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Господарський кодекс України в статті 3 визначає господарську діяльність як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

З викладеного слідує, що неодмінною характерною ознакою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на одержання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Суд встановив, що СПД ОСОБА_2 в перевіреному періоді сформував податковий кредит з податку на додану вартість на суму 200489,33 грн. по операціях з придбання товарно-матеріальних цінностей від ПП "Харлем", а саме:

на загальну суму 370442,00 грн., ПДВ 61740,33 грн. за накладною №9 від 14.10.2009, податкова накладна від 14.10.2009 №9 (а.с.27-28 т.1);

на загальну суму 187440,00 грн., ПДВ 31240,00 грн. за накладною №2 від 15.10.2009, податкова накладна від 15.10.2009 №2 (а.с.37-38 т.1);

на загальну суму 30840,00 грн., ПДВ 5140,00 грн. за накладною №4 від 09.11.2009, податкова накладна від 09.11.2009 №4 (а.с.41-42 т.1);

на загальну суму 58320,00 грн., ПДВ 9720,00 грн. за накладною №17 від 12.03.2010, податкова накладна від 12.03.2010 №17 (а.с.47-48 т.1);

на загальну суму 9120,00 грн., ПДВ 1520,00 грн. за накладною №18 від 12.03.2010, податкова накладна від 12.03.2010 №18 (а.с.51-52 т.1);

на загальну суму 3360,00 грн., ПДВ 560,00 грн. за накладною №55 від 31.03.2010, податкова накладна від 31.03.2010 №55 (а.с.55-56 т.1);

на загальну суму 4032,00 грн., ПДВ 672,00 грн. за накладною №2/2 від 01.04.2010, податкова накладна від 01.04.2010 №2 (а.с.57-58 т.1);

на загальну суму 40368,00 грн., ПДВ 6728,00 грн. за накладною №42 від 29.04.2010, податкова накладна від 29.04.2010 №2 (а.с.61-62 т.1);

на загальну суму 91596,00 грн., ПДВ 15266,00 грн. за накладною №2/1 від 05.05.2010, податкова накладна від 03.05.2010 №2 (а.с.65-66 т.1);

на загальну суму 9720,00 грн., ПДВ 1620,00 грн. за накладною №06/01-15 від 01.06.2010, податкова накладна від 01.06.2010 №06/01-15 (а.с.71-72 т.1);

на загальну суму 375620,00 грн., ПДВ 6260,00 грн. за накладною №06/24-1875 від 24.06.2010, податкова накладна від 24.06.2010 №06/24-18 (а.с.76-77 т.1);

на загальну суму 16440,00 грн., ПДВ 2440,00 грн. за накладною №06/29-19 від 29.06.2010, податкова накладна від 29.06.2010 №06/29-19 (а.с.78-79 т.1);

на загальну суму 112908,02 грн., ПДВ 18818,00 грн. за накладною №07/01-25 від 01.07.2010, податкова накладна від 01.07.2010 №07/01-25 (а.с.82-83 т.1);

на загальну суму 48240,34 грн., ПДВ 8040,06 грн. за накладною №07/05-26 від 05.07.2010, податкова накладна від 05.07.2010 №07/05-26 (а.с.89-90 т.1);

на загальну суму 65190,12 грн., ПДВ 10865,02 грн. за накладною №07/14-28 від 14.07.2010, податкова накладна від 14.07.2010 №07/14-28 (а.с.91-92 т.1);

на загальну суму 115200,00 грн., ПДВ 19200,00 грн. за накладною №07/22-31 від 22.07.2010, податкова накладна від 22.07.2010 №07/22-31 (а.с.93-94 т.1);

на загальну суму 18600,00 грн., ПДВ 31600,00 грн. за накладною №08/02-4 від 02.08.2010, податкова накладна від 02.08.2010 №07/02-4 (а.с.95-96 т.1).

Вищевказані податкові накладні ПП "Харлем" підписані від постачальника ОСОБА_5, ОСОБА_6, відображені позивачем в реєстрах отриманих та виданих накладних (а.с.131-148 т.1), сума сплаченого ПДВ відображена у податковій звітності та віднесена до складу податкового кредиту відповідного періоду (а.с.149-179, 203-209 т.1).

На підтвердження використання у власній господарській діяльності товару, придбаного у ПП "Харлем", позивачем надано видаткові та податкові накладні на реалізацію (а.с.29-36,39-40,43-46,49-50,53-54,59-60,63-64,67-70,73-75,80-81,84-88,97-110, 126-127 т.1).

Оплата здійснена у безготівковій формі шляхом перерахування позивачем грошових коштів на рахунок ПП "Харлем" № 2600935142, що підтверджується звітами про дебіторські і кредиторські операції по рахунку НОМЕР_4 ОСОБА_2 (а.с.113-125 т.1).

Вказані операції відображені ФОП ОСОБА_2 в книзі обліку доходів і витрат (а.с.210-222 т.1).

Слідчим відділом УБОЗ в Рівненській області УМВС України в Рівненській області 04.10.2010 було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 за фактом вчинення фіктивного підприємництва, тобто придбання суб'єкта підприємницької діяльності Приватного підприємства "Харлем", з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, вчиненого за попередньою змовою осіб, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.82, ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України (а.с.181 т.1).

З акта перевірки, пояснень представника відповідача в судовому засіданні встановлено, що, враховуючи характер взаємовідносин сторін, обсяги виконаних операцій, дані податкової звітності контрагента, податковий орган за результатами перевірки дійшов висновку про відсутність у постачальника необхідних умов для виконання договірних зобов'язань та вказав, що поставка товарів між ФОП ОСОБА_2 та ПП "Харлем" не здійснювалась.

10.12.2013 Рівненський міський суд Рівненської області виніс вирок у кримінальній справі №1-413/11 про обвинувачення ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (а.с.15-24 т.2).

Зазначеним вироком в кримінальній справі встановлено, що в грудні 2008 року ОСОБА_7, діючи як організатор та керівник створеної та очоленої ним злочинної групи, до складу якої увійшли ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9, відповідно до попередньо узгодженого плану дій і розподілу ролей, маючи на меті отримання незаконних доходів на постійній основі, шляхом створення в м. Рівне фіктивного підприємства, для прикриття незаконної діяльності по конвертації безготівкових коштів у готівку, їх легалізації та мінімізації податкових зобов'язань для ряду підприємств і організацій на території України, наказав ОСОБА_9 з числа малозабезпечених громадян - жителів м. Рівне підшукати особу, яку за грошову винагороду в сумі 1200 грн. схилити до вчинення дій по реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - Приватного підприємства "Харлем", а в подальшому формально виконувати обов'язки директора вказаного підприємства.

В кінці квітня 2009 року у м. Рівне ОСОБА_9 відповідно до попередньо узгодженого плану дій та розподілу ролей, не повідомляючи про злочинну мету, запропонував своєму знайомому ОСОБА_5 зареєструвати в органах державної влади приватне підприємство та одночасно виступити його директором, пообіцявши винагороду в розмірі 1200 грн. в місяць, на що останній погодився.

19.10.2009 в Рівненському відділенні ПАТ Акціонерно-комерційного банку "Львів" ОСОБА_7 від імені ОСОБА_5 відкритий для ПП "Харлем" розрахунковий рахунок № НОМЕР_2, який обслуговувався в системі електронних платежів з використанням програмно-технічного комплексу "Клієнт-Банк". В подальшому вказаний розрахунковий рахунок ПП "Харлем" ОСОБА_7, а також за його наказом ОСОБА_10, використовували для проведення конвертації коштів шляхом перерахування на поточний рахунок ОСОБА_7, а в подальшому на картковий рахунок в РФ ПАТ КБ "ПриватБанк" фізичної особи - підприємця ОСОБА_7, де через банкомати вказаного банку у м. Рівне кошти знімали готівкою.

В грудні 2009 року ОСОБА_7, діючи як керівник створеного злочинного угрупування, з відома всіх учасників групи, вживаючи заходів конспірації, переслідуючи мету укриття незаконної діяльності підприємства, наказав ОСОБА_9 змінити юридичну адресу ПП "Харлем" та підшукати особу з числа малозабезпечених громадян - жителів м. Рівне, яку за грошову винагороду схилити до вчинення дій по реєстрації та формального виконання обов'язків директора вказаного підприємства.

На початку січня 2010 року ОСОБА_11, діючи як виконавець, відповідно до попередньо узгодженого плану дій та розподілу ролей, переслідуючи спільну злочинну мету, не повідомляючи про незаконну діяльність створеного підприємства у м. Рівне запропонував своєму знайомому ОСОБА_6 зареєструвати в органах державної влади ПП "Харлем" та виступити директором вказаного підприємства. Того ж дня, в січні 2010 року, ОСОБА_11, реалізовуючи свою частину спільного з ОСОБА_9 і іншими учасниками організованої злочинної групи плану злочинних дій, з відома та вказівкою ОСОБА_7, переконали ОСОБА_6 зареєструвати ПП "Харлем", пообіцявши винагороду в розмірі 400 гривень в місяць, на що останній погодився.

02.02.2010 ОСОБА_6 та ОСОБА_5, під контролем ОСОБА_9 та ОСОБА_11, з відома інших учасників злочинної групи, знаходячись в приміщенні нотаріальної контори, підписали договір купівлі - продажу корпоративних прав Приватного підприємства - фірми "Харлем", згідно з яким ОСОБА_5 передав у власність ОСОБА_6 корпоративні права ПП "Харлем".

З моменту проведення державної реєстрації ПП "Харлем" будь-якою господарською діяльністю не займалося, за юридичною адресою не знаходилося, а відповідно печатка та документи використовувалися створеною та очоленою ОСОБА_7 злочинною групою для оформлення безтоварних операцій.

За період часу з 23.10.2009 до 04.10.2010 на розрахунковий рахунок ПП "Харлем" з метою конвертації у готівку незаконно надійшли від різних суб'єктів підприємницької діяльності грошові кошти в сумі 13080457,26 грн., яким надавався легальний вигляд як оплата наче б за товарно-матеріальні цінності, надані послуги, виконані роботи.

Упродовж зазначеного періоду часу ОСОБА_7, переслідуючи спільну злочинну мету, з відома підлеглих йому учасників злочинної групи, використовуючи програмно-технічний комплекс "Клієнт-Банк", під виглядом проведення легальних господарських операцій, з зазначенням "передплата згідно договору доручення", перерахував на розрахунковий рахунок НОМЕР_5 та в подальшому на картковий рахунок НОМЕР_6 фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 в РФ ПАТ КБ "Приватбанк" кошти в сумі 7 394 672 грн., які знаходилися на вказаному розрахунковому рахунку ПП "Харлем". Зазначені кошти ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 зняли готівкою через банкомати вказаного банку у м. Рівне та повернули замовникам конвертації, отримавши винагороду у розмірі 2-10 відсотка від замовленої суми конвертації, якою ОСОБА_7 розпорядився на власний розсуд, розподіливши між членами злочинного угрупування.

Крім того, упродовж незаконної діяльності ПП "Харлем" по конвертації, мінімізації податкових зобов'язань для інших суб'єктів підприємницької діяльності, ОСОБА_8 переслідуючи злочинну мету, з відома всіх учасників злочинної групи, створеної та очоленої ОСОБА_7 підшуковував замовників конвертації коштів, вів облік взаєморозрахунків із замовниками конвертації коштів та спільно із ОСОБА_10 склали та передали замовникам конвертації коштів фіктивні бухгалтерські та податкові документи про проведені господарські операції з надання послуг, виконання робіт та поставки товарно-матеріальних цінностей, завірені печаткою ПП "Харлем" та підписами від імені керівників ОСОБА_5 і ОСОБА_6 Крім того, ОСОБА_10, використовуючи програмно-технічний комплекс "Клієнт-Банк", встановлений на її робочому комп'ютері, контролювала надходження коштів на розрахунковий рахунок ПП "Харлем", подальше їх перерахування для конвертації в готівку на розрахункові рахунки фізичної особи - підприємця ОСОБА_7

Таким чином, за період часу з жовтня 2009 року по жовтень 2010 року стійкою злочинною групою в результаті злочинної діяльності, пов'язаної з конвертацією коштів та мінімізації податкових зобов'язань для інших суб'єктів підприємницької діяльності, ПП "Харлем" створено податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 2142398,12 грн., тобто спричинено ненадходження до бюджету обов'язкових податкових платежів, чим завдано державним інтересам шкоди у великому розмірі.

Крім того, вищевказаним вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 10.12.2013 встановлено, що ОСОБА_12 на виконання вказівок ОСОБА_7 здійснювалися всі операції по банківському рахунку ПП ОСОБА_2

В судовому засіданні підсудні свою вину в скоєнні інкримінованих злочинів визнали.

Вироком Рівненського міського суду від 10.12.2013, який набрав законної сили, ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.200 КК України, ОСОБА_11 за ч.3 ст.28, ч.2 ст.205; ч.3 ст.28, ч.3 ст.357; ч.3 ст.28, ч.2 ст.366 КК України та ОСОБА_13 за ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 358 КК України.

Крім цього, судом встановлено, що постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 21.10.2013 у кримінальній справі №1-413/11, ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених за 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 , ч. 2 ст. 205 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки і кримінальну справу відносно ОСОБА_2 провадженням закрито (а.с.25-26 т.2).

Вказаною постановою встановлено, що ОСОБА_2, будучи засновником та директором ППФ "Промтек" (код за ЄДРПОУ 31211262, юридична адреса: м. Рівне, вул.Д.Галицького,9а, кв.206) в середині червня 2011 року продав вказане підприємство ОСОБА_7, усвідомлюючи злочинний умисел останнього при придбанні підприємства, який був спрямований на прикриття незаконної діяльності по конвертації грошових коштів та проведення фіктивних безтоварних операцій.

В подальшому, ОСОБА_2, 25 чи 26 жовтня 2011 року знаходячись в кафе "Ланч", що на розі вул. Київської та С.Крушельницької в м. Рівне підписав договір купівлі-продажу корпоративних прав на юридичну особу ППФ "Промтек" із ОСОБА_15 будучи обізнаним з тим, що останній є "підставною" особою та будь-якого відношення до діяльності ППФ "Промтек" в майбутньому мати не буде, тим самим сприяючи ОСОБА_7 у придбанні юридичної особи - ППФ "Промтек" з метою прикриття незаконної діяльності. Тому договір був датований 08.07.2011 до початку проведення ППФ "Промтек" безтоварних (удаваних) господарських операцій.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позивач ФОП ОСОБА_2 був обізнаний з протиправною поведінкою членів організованої злочинної групи, засуджених за вчинення фіктивного підприємництва, та був безпосередньо причетний до такої протиправної діяльності зазначених осіб.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.4 ст.72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд враховує, що господарська операція (тобто дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні") є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань. Аналіз реальності господарських операцій здійснюється на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків та інших обставин. Оцінка господарських операцій та їх змісту може здійснюватися окремо від застосування положень про цивільні правочини чи господарські зобов'язання, оскільки дотримання норм цивільного чи господарського права не означають автоматично реальності вчинення господарської операції, і навпаки - недотримання вимог цивільного чи господарського законодавства не тягне за собою автоматичної зміни відображення господарських операцій у податковому обліку.

Таким чином, вирок Рівненського міського суду від 10.12.2013 є обов'язковим для адміністративного суду в даній справі, оскільки він безпосередньо стосується правових наслідків дій осіб, засуджених за вчинення фіктивного підприємництва, у зв'язку з протиправною діяльністю контрагента позивача - ПП "Харлем".

За встановлених обставин суд вважає, що здійснення ПП "Харлем" фіктивного підприємництва, відсутність будь-якої господарської діяльності в цілому, виписування фіктивних документів бухгалтерського та податкового обліку по безтоварних господарських операціях з метою мінімізації податкових зобов'язань для інших суб'єктів підприємницької діяльності за період 2009-2010 років, з моменту державної реєстрації такої юридичної особи до моменту припинення її злочинної діяльності правоохоронними органами, підтверджене належними й допустимими доказами, сумнівів у суду не викликає.

В тому числі, суд вважає доведеним, що задекларовані господарські операції щодо поставки для позивача товарів (робіт, послуг) не відповідають вимогам закону, оскільки діяльність ПП "Харлем" носила фіктивний характер, в даного підприємства були відсутні господарські можливості на виконання господарських зобов'язань, а документи фінансово-господарської діяльності підписувалися посадовими особами - членами організованої злочинної групи без наміру реального проведення операцій, що в них зазначені.

Статтею 9 Закону України № 996-XIV від 16.07.1999 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

За змістом частини другої статті 3 Закону України № 996-XIV від 16.07.1999 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Суд вважає, що оскільки вироком суду в кримінальній справі встановлено, що діяльність ПП "Харлем" була фіктивною, а бухгалтерські та податкові документи складалися за відсутності факту здійснення господарських операцій, то такі документи контрагента позивача є протиправними по суті, а тому не є первинними бухгалтерськими документами, що підтверджують господарські операції в розумінні закону.

Суд вважає, що контролюючим органом при прийнятті спірного рішення було вичерпно з'ясовано відсутність належних доказів реального вчинення операцій з поставки товарів (робіт, послуг) позивачу ПП "Харлем" через відсутність у контрагента економічних можливостей на виконання господарських зобов'язань. Висновки, наведені в акті перевірки позивача щодо відсутності реального вчинення господарських операцій, в повній мірі підтверджені вироком Рівненського міського суду від 10.12.2013 в кримінальній справі №1-413/11, та не спростовані позивачем в ході судового розгляду даної адміністративної справи. За таких обставин суд вважає, що відповідач дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у ПП "Харлем".

Адже згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", чинного на момент виникнення правовідносин, не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними. Однак, фіктивність операцій, відсутність їх реального вчинення виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ. Відповідно, суд критично оцінює надані позивачем видаткові накладні та податкові накладні на подальшу реалізацію товарів, позаяк судом достовірно встановлено, що обумовлені товари не були придбані позивачем у постачальника ПП "Харлем".

З врахуванням викладеного, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами порушення позивачем пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість, а відтак податкове зобов'язання для ФОП ОСОБА_2 донараховано правомірно та обґрунтовано застосовано штрафні (фінансові) санкції за їх заниження.

За результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що спірне рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у відповідності до приписів закону, обґрунтовано та розсудливо, з урахуванням всіх необхідних обставин, що мали значення для його прийняття. Доводи позивача не спростовують правомірності спірного рішення та не дають підстав для його скасування, а відтак адміністративний позов до задоволення не підлягає.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 94 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 в позові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005391745/0 від 31 грудня 2010 року відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дорошенко Н.О.