Постанова

від 28.04.2011 по справі 2а-1865/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 квітня 2011 року 11:53 № 2а-1865/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Чупринко Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд» доДержавної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва провизнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 29.11.2010р. в частині 7 565 000,00грн. та визнання недійсним збільшення суми податкового зобов'язання, за участю:

позивача -ОСОБА_1

відповідач -ОСОБА_2

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28 квітня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Скайд»(далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва (далі по тексту - відповідач) з урахуванням уточнених позовних вимог про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 29.11.2010р. №0000492210/0 про визнання податкового зобов'язання за платежем платника податків ВАТ «СК «Скайд»по податку на прибуток від реалізації цінних паперів ВАТ «Промислово-будівельна компанія»всього в розмірі 1 050 000,00грн. (у тому числі 875 000,00грн. -основний платіж, 175 000,00грн. -штрафні санкції) та визнання нечинним безпідставне збільшення суми податкового зобов'язання на суму 1 556,00грн. застосованого податковим повідомленням-рішенням від 09.02.2011р. №0000052210.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно встановлено порушення п.п. 4.1.6. п. 4.1. статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок від іншої діяльності у сумі 875 000грн., у тому числі за півріччя 2010 року - 875 000грн. (2 квартал 2010 року - 875 000грн.) та п.п. 7.6.1., п.п. 7.6.3, п.п. 7.6.4. п. 7.6. статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого зменшено від'ємний фінансовий результат операцій з цінними паперами, корпоративними правами та деривативами за 2010 рік на суму 7 590 726,21грн., у тому числі за: 1 квартал 2010р. - 7 565 000,00грн., 2 квартал 2010р. -25 726,21грн., а також збільшення (донарахування) позивачу суми штрафної санкції в розмірі 1556грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що податкове повідомлення -рішення від 29.11.2010р. №0000492210/0 прийнято обґрунтовано та правомірно, а також правомірно збільшено (донараховано) позивачу суми штрафної санкції в розмірі 1556грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва проведено перевірку Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд»за результатами якої 16 листопада 2010 року складений акт №93/22-10/16295210 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 30.06.2010р. (далі по тексту -Акт перевірки).

Перевіркою встановлені порушення: п.п. 7.2.1. п. 7.2. статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток від страхової діяльності за: 2009 рік на суму 13750грн., у тому числі за 2009 рік -13750грн. (4 квартал 2009 року -13750грн.); 2010 рік на суму 7991грн., у тому числі за 1 квартал 2010 року -7991грн.; п.п. 4.1.1. п. 4.1. статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого несвоєчасно задекларовано податок на прибуток від іншої діяльності у сумі 5188грн., а саме: податок на прибуток за 4 квартал 2008 року у сумі 5188грн. був задекларований у 1 кварталі 2009 року; п.п. 4.1.6. п. 4.1. статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок від іншої діяльності у сумі 875 000грн., у тому числі за півріччя 2010 року - 875 000грн. (2 квартал 2010 року - 875 000грн.) ; п.п. 7.6.1., п.п. 7.6.3, п.п. 7.6.4. п. 7.6. статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого зменшено від'ємний фінансовий результат операцій з цінними паперами, корпоративними правами та деривативами за 2009 рік на суму 36 758 044грн., у тому числі за: 1 квартал 2009р. -113087грн., півріччя 2009р. -7748589грн. (2 квартал 2009р. -7635502грн.), 3 квартал 2009р. -7638502грн. (3 квартал 2009р. -3000грн.), 2009р. -36644987грн., (4 квартал 2009р. -29 006 485грн.), за 2010 рік на суму 7 590 726,21грн., у тому числі за: 1 квартал 2010р. - 7 565 000,00грн., 2 квартал 2010р. -25 726,21грн.; п.п. 4.2.1. п. 4.2. статті 4, п. 8.1 статті 8, п.19.2 «а»статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003р. №889-ІV, внаслідок чого донараховано податку з доходів фізичних осіб на суму 319,04грн., в тому числі грудень 2008 року -11,40грн., січень 2009 року -8,25грн., липень 2009 року -299,39грн.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки позивач 19.11.2010р. подав заперечення №583, відповідно до якого просив податкову інспекцію переглянути висновки Акту перевірки в частині: п.п. 4.1.6. п. 4.1. статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок від іншої діяльності у сумі 875 000грн., у тому числі за півріччя 2010 року - 875 000грн. (2 квартал 2010 року - 875 000грн.) та п.п. 7.6.1., п.п. 7.6.3, п.п. 7.6.4. п. 7.6. статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого зменшено від'ємний фінансовий результат операцій з цінними паперами, корпоративними правами та деривативами за 2010 рік на суму 7 565 000,00грн., у тому числі за: 1 квартал 2010р. - 7 565 000,00грн.

На підставі Акту перевірки та з урахуванням заперечень відповідачем винесено податкове повідомлення -рішення від 29.11.2010р. №0000492210/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання усього на суму 1 082 232грн., у тому числі 896 741грн. - основний платіж, 185 491грн. -штрафні (фінансові) санкції.

7 грудня 2010 року позивачем подано скаргу №565 на зазначене податкове повідомлення -рішення, в якій просив відповідача на підставі листа Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №11/02/22924 від 13.12.2010р. скасувати податкове повідомлення -рішення від 29.11.2010р. №0000492210/0 в частині порушення: п.п. 4.1.6. п. 4.1. статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок від іншої діяльності у сумі 875 000грн., у тому числі за півріччя 2010 року - 875 000грн. (2 квартал 2010 року - 875 000грн.) та п.п. 7.6.1., п.п. 7.6.3, п.п. 7.6.4. п. 7.6. статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого зменшено від'ємний фінансовий результат операцій з цінними паперами, корпоративними правами та деривативами за 2010 рік на суму 7 565 000,00грн., у тому числі за: 1 квартал 2010р. - 7 565 000,00грн.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва №962/10/25-007 від 28.01.2011р. податкове повідомлення - рішення від 29.11.2010р. №0000492210/0 залишено без змін; збільшено суму податкового зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні -рішенні від 29.11.2010р. №0000492210/0 на суму 1556,00грн. застосованої штрафної санкції, скарга позивача залишена -без задоволення.

9 лютого 2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення №0000052210, яким згідно з рішенням про результати розгляду первинної скарги від 28.01.2011р. позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток страхових організацій на загальну суму 1 556,00грн.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В перевіряємому періоді відповідачем встановлено відображення у окремому податковому обліку витрат по акціям, емітент яких визнаний банкрутом.

Так, судом встановлено, що позивач здійснював операції купівлі-продажу акцій, після дати винесення постанови про банкрутство від 28.03.2008р. №43/267 по ВАТ «Промислово-будівельна компанія», а саме: акції придбано 22.02.2010р. у сумі 7 565 000,00грн. (кількість 300000шт.) відповідно до угоди №Б150210/04 від 15.02.2010р. з ТОВ «Літа Лайф»(код: 36095694); кошти сплачено 22.02.2010р.; акції продано 30.06.2010р. у сумі 3 500 000грн. (кількість 138778шт.) відповідно до угоди №Д-32-9/10 від 30.06.2010р. з ТОВ «ФК»Сіріус-Брок»(код: 36845281); станом на 30.06.2010р. розрахунки не проведено.

Пунктом 1.4. статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що цінний папір - документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери.

Відповідно до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»цінні папери -документи встановленої з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам; акція -іменний цінних папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Пунктом 1 статті 20 Закону України «Про акціонерні товариства» визначено, що акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Статтею 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Згідно з статтею 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Згідно з статтею 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів.

Отже, корпоративні права акціонера (право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації тощо) щодо товариства, стосовно якого судом прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, не можуть бути реалізовані через їх обмеження вимогами кредиторів, інших учасників провадження у справі про банкрутство та процедурами, визначеними Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до п.п. 7.6.1. п. 7.6. статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Відповідно до п.п.17.1.3. п. 17. 1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

У зв'язку з викладеним, судом вбачаються обґрунтованими висновки Акту перевірки в частині: порушення п.п. 4.1.6. п. 4.1. статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок від іншої діяльності у сумі 875 000грн., у тому числі за півріччя 2010 року - 875 000грн. (2 квартал 2010 року - 875 000грн.) та п.п. 7.6.1., п.п. 7.6.3, п.п. 7.6.4. п. 7.6. статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого зменшено від'ємний фінансовий результат операцій з цінними паперами, корпоративними правами та деривативами за 2010 рік на суму 7 565 000,00грн., у тому числі за: 1квартал 2010р. - 7 565 000,00грн. та правомірним оскаржуване податкове повідомлення -рішення від 29.11.2010р. №0000492210/0 про визнання податкового зобов'язання за платежем платника податків ВАТ «СК «Скайд»по податку на прибуток від реалізації цінних паперів ВАТ «Промислово-будівельна компанія»всього в розмірі 1 050 000,00грн. (у тому числі 875 000,00грн. -основний платіж, 175 000,00грн. -штрафні санкції).

Щодо додаткового донарахування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 556,00грн., суд зазначає наступне.

Актом перевірки встановлено порушення п.п. 4.1.1. п. 4.1. статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого несвоєчасно задекларовано податок на прибуток від іншої діяльності у сумі 5188грн., а саме: податок на прибуток за 4квартал 2008 року у сумі 5188грн. був задекларований у 1кварталі 2009 року.

Відповідно до п.п. 4.1.1. п. 4.1. статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Відповідно до п.п.17.1.3. п. 17. 1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, суд погоджується з висновком відповідача про збільшення (донарахування) позивачу суми штрафної санкції відповідно до рішення про результати розгляду первинної скарги від 28.01.2011р. №962/10/25-007 в розмірі 1556грн., на підставі чого, 09.02.2011р. ДПІ у Подільському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення -рішення №0000052210.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 29.11.2010р. №0000492210/0 про визнання податкового зобов'язання за платежем платника податків ВАТ «СК «Скайд»по податку на прибуток від реалізації цінних паперів ВАТ «Промислово-будівельна компанія»всього в розмірі 1 050 000,00грн. (у тому числі 875 000,00грн. -основний платіж, 175 000,00грн. -штрафні санкції) та збільшення (донарахування) ВАТ «СК «Скайд»суми штрафної санкції в розмірі 1556грн., а тому адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд»вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Публічному акціонерному товариству «Страхова компанія «Скайд»відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 05.05.2011р.

Суддя В.В. Амельохін