Рішення

від 22.04.2014 по справі 13/145

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

22 квітня 2014 року Справа № 13/145

За позовом Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ

до приватного акціонерного товариства "Універмаг "Росія", м. Луганськ

про стягнення 328 642 грн. 75 коп.,

Суддя Яресько Б.В.

Секретар судового засідання Чех Т.М.

У засіданні брали участь:

Від позивача: Бєлкіна О.М., юрисконсульт юридичного відділу, довіреність № 143-д від 19.12.2013;

Від відповідача - Маліборська К.О., довіреність б/н від 13.02.2013.

У судовому засіданні 17.04.2014 р. була оголошена перерва до 22.04.2014 року.

Обставини справи: позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за договором на постачання теплової енергії № 707 від 17.09.2007 року в сумі 300 728 грн. 78 коп. за період з листопада 2004 р. по березень 2009 року, інфляційних збитків в сумі 12 287грн. 64 коп. за серпень 2008 - січень 2009 року, трьох відсотків річних в сумі 1 772 грн. 68 коп. за серпень 2008 - лютий 2008 року, пені в сумі 13 853 грн. 65 коп. нарахованої з 19.08.2008 р. по 10.04.2009 року.

Ухвалою від 25.05.2009 зупинено провадження у справі №13/145 до набрання законної сили рішенням по справі № Л-391/09р за позовом Відкритого акціонерного товариства "Універмаг "Росія", Державного закладу "Луганський Національний Університет імені Тараса Шевченка" до Виконавчого комітету Луганської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень.

11.03.2014 року провадження у справі було поновлено.

Від позивача до суду 19.08.2013 р. надійшла заява б/д №15/42-4 про збільшення позовних вимог, відповідно до якої Луганське міське комунальне підприємство "Теплокомуненерго" збільшило розмір позовних вимог та просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Універмаг "Росія" заборгованість за договором на постачання теплової енергії №1279 від 05.06.2002 в сумі 333 221 грн. 73 коп., інфляційні збитки в сумі 46 116 грн. 26 коп. 3% річних 35 025 грн. 30 коп.

17.09.2013 року позивачем подана заява № 15/42-4 про виправлення помилки в заяві б/д №15/42-4 відповідно до якої позивач просить суд:

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Універмаг "Росія" на користь ЛМКП "Теплокомуненерго" заборгованість за договором на постачання теплової енергії № 1279 від 05.06.2002 року в сумі 633950 грн. 51 коп., інфляційні збитки 58403 грн. 90 коп., 3 % річних - 36797 грн. 98 коп., пеню в сумі 13853 грн. 65 коп.

В зв'язку з тим, що сторонами не було виконано в повному обсязі вимоги суду, ухвалою від 20.03.2014 розгляд справи відкладено на 10.04.2014 на 10 год. 10 хв.

У судовому засіданні, яке відбулось 10.04.2014, відповідачем надано відзив на позов б/н та б/д. З підстав викладених у відзиві відповідач заперечує щодо позовних вимог.

Відповідачем заявлено клопотання від 10.04.2014 про зупинення провадження у справі до вирішення Вищим адміністративним судом України справи №К/800/15460/14 (2а-93/13/437) за позовом ПАТ "Універмаг "Росія" та ТДВ "Одяг" до Виконавчого комітету Луганської міської ради про визнання протиправними дій та скасування рішень суб'єкта владних повноважень.

З огляду на те, що постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року по справі № 2а-93/13/437 набрала законної сили відсутні підстави для зупинення провадження у справі відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з чим суд не задовольняє зазначене клопотання.

У судовому засіданні 17.04.2014 р. позивач надав заперечення на відзив відповідача, відповідачем надані додаткові заперечення на позов.

Представник позивача позов підтримав в повному обсязі, та просить суд стягнути з приватного акціонерного товариства "Універмаг "Росія" на користь ЛМКП "Теплокомуненерго" заборгованість за договором на постачання теплової енергії № 1279 від 05.06.2002 року в сумі 633950 грн. 51 коп., інфляційні збитки 58403 грн. 90 коп., 3 % річних - 36797 грн. 98 коп., пеню в сумі 13853 грн. 65 коп.

Відповідач позов не визнає повністю посилаючись зокрема на те, що відповідач не довів факт постачання теплової енергії, необґрунтовано розраховує вартість поставленої теплової енергії за тарифом якій не встановлений договором, за частиною вимог позивача сплив строк позовної давності.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, суд

в с т а н о в и в:

між сторонами по справі 05.06.2002 року був укладений договір № 1279 на поставку теплової енергії за умовами якого позивач - Луганське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго» зобов'язалося надавати відповідачу - ВАТ «Універмаг «Росія» теплову енергію, а останній, відповідно до п. 6.3 оплачувати її щомісячно не пізніше 10 числа наступного місяця за розрахунковим.

Згідно п. 3 додатку № 1 до договору № 1279 від 05.06.2002 року вартість теплової енергії , яка поставляється відповідачу у поточному році складає 1 Гкал - 142 грн. 524 коп., або 3,63 грн. за 1 м2.

Відповідно до зазначеного договору позивач здійснював поставку теплової енергії відповідачу протягом 2004 - 2010 років.

Факт постачання теплової енергії підтверджується актами на підключення/відключення опалення укладеними сторонами та рахунками на оплату поставленої теплової енергії.

Позивач звернувся 05.05.2009 року з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію за спірним договором в сумі 300728 грн. 78 коп. за період з листопада 2004 року по березень 2009 року, пені в сумі 13853 грн. 65 коп. нарахованої відповідно до п. 7.2.3 договору, та втрат від інфляції в сумі 12287 грн. 64 коп., 3% річних - 1772 грн. 68 коп. нарахованих відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Заявою одержаної судом 19.08.2013 року позивач збільшив позовні вимоги, а саме заявив до стягнення заборгованість за поставлену теплову енергію за період з квітня 2009 року по травень 2010 року в сумі 333221 грн. 73 коп., втрати від інфляції в сумі 46116 грн. 26 коп., та 3% річних в сумі 35025 грн. 30 коп. нараховані відповідно до ст.. 625 Цивільного кодексу України саме на заборгованість, що виникла за період з квітня 2009 року по травень 2010 року.

Відповідач позов не визнає повністю посилаючись на те, що він в повному обсязі оплачував спожиту теплову енергію за листопад 2008 року - березень 2009 року відповідно до тарифів встановлених у договорі. Відповідач не погоджується з вимогами позивача щодо оплати спожитої теплової енергії за тарифами встановленими органом місцевого самоврядування, оскільки сторонами не були внесені зміни до договору.

Відповідачем заявлене клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності до вимог позивача відносно стягнення боргу за листопад 2004 року в сумі 11 грн. 51 коп. що містяться в позовної заяві поданої 05.05.2009 року, та по вимогам про стягнення заборгованості, втрат від інфляції та 3 % річних за теплову енергію поставлену в з квітня 2009 року по травень 2010 року, вимоги про стягнення боргу за яку позивачем були заявлені 19.08.2013 року.

Судом встановлено, що фактично спір виник в наслідок того, що відповідач наполягає на застосуванні до теплової енергії поставленої за договором в період 2004, 2008-2010 роках тарифу зазначеному в договорі, в той час як позивач розраховує вартість поставленої теплової енергії виходячи з тарифів встановлених на спірний період за рішеннями органу місцевого самоврядування.

Як встановлено судом рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 24.06.2008 року № 188 «Про встановлення (затвердження) та погодження тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води та пари» були змінені тарифи на опалення з 01.08.2008 року. У подальшому тарифи змінювалися відповідно до рішень виконавчого комітету Луганської міської ради № 303 від 13.10.2008 року з 15.10.2008 року; рішення № 51 від 24.02.2009 року з 01.01.2009 року.

Зазначені рішення виконавчого комітету Луганської міської ради були оскаржені відповідачем по справі, але відповідно до постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.02.2014 року № 2а-93/13/437 в позові було відмовлено.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору № 1279 на поставку теплової енергії, а саме п. 3 додатку № 1 до договору № 1279 від 05.06.2002 року вартість теплової енергії, яка поставляється відповідачу була погоджена сторонами лише на поточний рік, тобто 2002. Порядок встановлення вартості теплової енергії на наступні роки дії договору сторони не встановили.

За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача щодо визначення вартості теплової енергії, що поставлялася за спірним договором, виходячи з тарифів, які були встановлені органом місцевого самоврядування в межах його компетенції.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

За таких обставин вимоги позивача щодо стягнення 300717 грн. 27 коп. заборгованості за серпень-березень 2009 року, втрат від інфляції в сумі 12287 грн. 64 коп., 3% річних - 1772 грн. 68 коп., пені - 13853 грн. 65 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На момент подання позивачем позову 05.05.2009 року сплив трьохрічний строк позовної давності за його вимогою щодо стягнення боргу за поставлену теплову енергію в листопаді 2004 року в сумі 11 грн. 51 коп. Також на момент звернення з заявою про збільшення позовних вимог 19.08.2013 року сплив строк позовної давності з стягнення оплати за теплову енергію з квітня 2009 року по травень 2010 року в сумі 333221 грн. 73 коп.

Відповідачем заявлене клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Згідно ст. 266 зі спливом позовної давності до основною вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні вимог щодо стягнення боргу за листопад 2004 року в сумі 11 грн. 51 коп., за квітень 2009 - травень 2010 в сумі 333221 грн. 73 коп., та нараховані на останню суму втрати від інфляції в сумі 46116 грн. 26 коп., та 3 % річних - 35025 грн. 30 коп.

Судові витрати відповідно до ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Універмаг «Росія» вул. 16-лінія б. 48 м. Луганськ 91011 ідентифікаційний код 01557513 на користь Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» вул. Куракіна 23-а м. Луганськ 91055 ідентифікаційний код 24047779 борг в сумі 300717 грн. 27 коп., втрати від інфляції 12287 грн. 64 коп., 3% річних - 1772 грн. 68 коп., пеню в сумі 13853 грн. 65 коп., 5171 грн. 23 коп. судових витрат, наказ видати.

3. В решті вимог відмовити.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Суддя Б.В.Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

25 квітня 2014 року