Постанова

від 23.04.2014 по справі 922/1073/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2014 р. Справа № 922/1073/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Шевель О.В.,

при секретарі Фільшиній Н.І.,

за участю представників:

від позивача - Сизова Л.В. - за довіреністю від 31.08.2012р. № 010-01/6998;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (АТ «Укрсімбанк») в особі філії Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» у м. Харкові, м. Харків, (вх. № 844 Х/2)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 24.03.2014р. у справі № 922/1073/14,

за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (АТ «Укрсімбанк») в особі філії Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» у м. Харкові, м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріза», м. Харків,

про зобов'язання вчинити певні дії з приводу суми 2000000,00 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.03.2014р. у справі № 922/1073/14 (суддя Доленчук Д.О.) повернуто позовну заяву (вх. № 1073/14 від 21.03.2014р.) та додані до неї документи Публічному акціонерному товариству «Державний експортно-імпортний банк України» (АТ «Укрсімбанк») в особі філії Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк» в м. Харкові.

Як зазначив господарський суд першої інстанції, при поданні скаржником позовної заяви, яка, на думку господарського суду Харківської області, має майновий характер, не сплачено судовий збір в розмірі, встановленому п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір». Таким чином, порушення позивачем вимог п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України і стало підставою для винесення оскаржуваної ухвали.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (АТ «Укрсімбанк») в особі філії Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк» в м. Харкові, не погоджуючись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. № 844 Х/2), в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті ухвали норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 24.03.2014р. у справі № 922/1073/14 та передати справу на розгляд до господарського суду Харківської області для вирішення по суті.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, скаржник зазначає, що предметом даного позову є визнання кредиторських вимог та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу відповідача, що є вимогами немайнового характеру.

Таким чином, позивач вказує, що господарський суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали неправильно застосував приписи Господарського процесуального кодексу, що є підставою для її скасування.

У судове засідання апеляційного господарського суду 17.04.2014р. з'явився представник позивача, який підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 24.03.2014р. у справі № 922/1073/14, справу передати на розгляд до господарського суду Харківської області.

Представник відповідача у судове засідання апеляційного господарського суду 17.04.2014р. не з'явився, про час та місце проведення судового засідання належним чином повідомлений, про що свідчить відправлена на його адресу належним чином оформлена та засвідчена копія ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження від 04.04.2014р. у справі № 922/1073/14.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

10.12.2013р. в Бюлетені державної реєстрації № 268(33) опубліковано оголошення про припинення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріза». Позивач 07.02.2014р. у порядку статті 112 Цивільного кодексу України, статті 60 Господарського процесуального кодексу України, засобами поштового зв'язку звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріза» з претензією щодо визнання кредиторських вимог та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу в сумі 2000000,00 грн. Відповідне поштове відправлення було повернуто позивачу державним підприємством «Укрпошта» у зв'язку з закінченням терміну його зберігання.

21.03.2014р. позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою щодо включення до реєстру вимог кредиторів та до проміжного ліквідаційного балансу вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в сумі 2000000,00 грн.

Повернення господарським судом першої інстанцію ухвалою від 24.03.2014р. позовної заяви позивача і стало підставою для звернення до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до частини 3 статті 112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.

Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України встановлений вичерпний перелік підстав повернення позовної заяви, зокрема неподання доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлені розміри ставок судового збору за подання заяв (скарг, дій), зокрема до господарського суду.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд першої інстанції дійшов невірного висновку щодо віднесення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до вимог майнового характеру та несплати позивачем судового збору у встановленому порядку та розмірі, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» статтею 55 Господарського процесуального кодексу України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Відповідно до статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюванню за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Враховуючі вказані приписи законодавства, колегія суддів зазначає, що правова природа визнання кредиторських вимог в процедурі ліквідації юридичної особи, шляхом звернення кредитора до суду у встановленому законодавством порядку, свідчить про намір сторони на даному етапі ліквідації господарського товариства встановити в судовому порядку факт наявності заборгованості боржника перед кредитором та включення визнаних кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу.

Подальше ж стягнення кредиторських вимог здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством, в залежності від фактичних обставин подальшого ходу процедури ліквідації господарського товариства.

Таким чином, в даному випадку інтерес позивача спрямований на визнання його права прийняти участь в даних правовідносинах, а саме в процедурі ліквідації юридичної особи з подальшою можливістю захисту його майнових прав, що свідчить про немайновий характер заявлених позивачем вимог.

Судом першої інстанції не було враховано, що заявник просив лише визнати кредиторські вимоги і включити їх до проміжного ліквідаційного балансу, а не звернувся з вимогою про стягнення чи сплату коштів, що є певною ознакою немайнового характеру. За таких обставин, ставка судового збору, що підлягає сплаті визначається, виходячи з предмету позову, які за характером є немайновими, і повинні оплачуватися судовим збором за ставками для немайнових позовів.

Тотожного висновку щодо врегулювання подібних правовідносин дійшов і Вищий господарський суд України, що підтверджується постановою від 16.02.2012р. у справі № 5021/2098/2011.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи чинні норми законодавства та практику розгляду подібних спорів, дійшла висновку про неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм права при визначенні характеру спору у справі № 922/1073/14, як майнового.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлюється в розмірі 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» установлено у 2014 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі - 1218 гривень; у погодинному розмірі - 7,3 гривні.

Як свідчать матеріали справи, зокрема платіжне доручення № 11935 від 20.03.2014р., філією Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» сплачено судовий збір за подання позовної заяви у справі № 922/1073/14 в сумі 1218,00 грн., у встановленому порядку, в розмірі, який відповідає приписам чинного законодавства.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали неправильно застосував норми процесуального права, необґрунтовано та безпідставно повернув скаржнику позовну заяву.

За наведених підстав, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (АТ «Укрсімбанк») в особі філії Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» у м. Харкові підлягає задоволенню, ухвала господарського суду Харківської області від 24.03.2014 р. - скасуванню, а справа № 922/1073/14 відповідно до приписів статті 106 Господарського процесуального кодексу України - передачі на розгляд місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 4 ч.1 ст. 104, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (АТ «Укрсімбанк») в особі філії Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» у місті Харкові задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 24.03.2014р. р. у справі № 922/1073/14 скасувати.

Справу № 922/1073/14 передати на розгляд господарському суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 22.04.2014р.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.В. Шевель