Постанова

від 25.04.2014 по справі 820/5574/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

25 квітня 2014 р. справа № 820/5574/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Сагайдак В.В.,

при секретарі судового засідання - Ромащенко М.П.,

за участю:

представника позивача - Малахової Н.В.,

представника відповідача - Полежаки О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Виробничо-комерційного підприємства "Форпост" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Виробничо-комерційне підприємство "Форпост" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому з урахуванням уточнень просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000762201 від 17.03.2014 р., згідно якого підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 246338,50 грн., № 0000752201 від 17.03.2014 р., згідно якого підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 327478,0 грн., та № 0000482201 від 18.02.2014 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 164037,00 грн., з яких за основним платежем - 109358 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 54679,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі акту перевірки від 29.01.2014 р. № 117/20-34-22-01-05/24278734 "Про результати документальної виїзної позапланової перевірки ВКП "Форпост" у формі ТОВ з питання дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Гранітні технології» (податковий номер 31644520) за період з 01.09.2013 р. по 30.09.2013 р., їх реальності та повноти відображення в обліку та подальшої участі отриманих ТМЦ (робіт, послуг) у фінансово-господарських операціях підприємства", відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 18.02.2014 р. № 0000482201. На підставі акту перевірки від 27.02.2014 р. № 361/20-34-22-01-05/24278734 "Про результати планової виїзної перевірки Виробничо-комерційного підприємства "Форпост" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (податковий номер 24278734) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р.", відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення від 17.03.2014 р. № 0000752201 та № 0000762201. Позивач вважає висновки актів перевірки неправомірними, а вказані податкові повідомлення - рішення такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в актах перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах, просив у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

ВКП «Форпост» у формі ТОВ зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради 21.07.1997 р., перебуває на обліку в ДПІ у Московському районі м. Харкова з 01.08.1997 р. за № 493, є платником ПДВ, згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 09.03.2004 р. № 29285588, індивідуальний податковий номер 242787320341.

Згідно довідки Головного управління статистики у Харківській області серії АА № 742435, ВКП «Форпост» у формі ТОВ має наступні види діяльності за КВЕД-2010: виробництво металевих дверей і вікон, формування й оброблення листового скла, виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі, установлення та монтаж машин і устаткування, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, неспеціалізована оптова торгівля (т. 1 а.с. 10).

Фахівцями ДПІ у Московському районі м. Харкова була проведена документальна виїзна позапланова перевірка ВКП "Форпост" у формі ТОВ з питання дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Гранітні технології» за період з 01.09.2013 р. по 30.09.2013 р., їх реальності та повноти відображення в обліку та подальшої участі отриманих ТМЦ (робіт, послуг) у фінансово-господарських операціях підприємства.

Результати перевірки оформлені актом від 29.01.2014 р. № 117/20-34-22-01-05/24278734 (т. 1 а.с. 142-157). В акті зазначено про порушення ВКП «Форпост» у формі ТОВ п. 198.6, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, та встановлено заниження податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Гранітні технології» за період з 01.09.2013 р. по 30.09.2013 р. у сумі 109358,00 грн., у т.ч. за вересень 2013 року на суму 109358,00 грн.

На підставі висновків вказаного акту відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 18.02.2014 р. № 0000482201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 164037,00 грн., з яких 109358,00 грн. - за основним платежем, 54679,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а.с. 158).

Фахівцями ДПІ у Московському районі м. Харкова була проведена документальна планова виїзна перевірка ВКП «Форпост» у формі ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р.

Результати перевірки оформлені актом від 27.02.2014 р. № 361/20-34-22-01-05/24278734 (т. 1 а.с. 14-119). В акті зазначено про порушення ВКП «Форпост» у формі ТОВ, зокрема:

- п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, чим завищено валові витрати у загальній сумі податку на прибуток у розмірі 1394930,00 грн., за 1 квартал 2011 року на суму 332115,00 грн., за 2 квартал 2011 року на суму 675290,00 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 166275,00 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 221250,00 грн., та відповідно занижено суму податку на прибуток на 320834,00 грн., у т.ч. за 1 квартал 2011 року на суму 76386,00 грн., за 2 квартал 2011 року на суму 155317,00 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 38243,00 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 50888,00 грн.;

- п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, ВКП «Форпост» у формі ТОВ занижено податок на додану вартість на загальну суму 232160,00 грн., у т.ч. за лютий 2011 року - 36296,00 грн., за березень 2011 року - 23100,00 грн., за квітень 2011 року - 36697,00 грн., за травень 2011 року - 33345,00 грн., за червень 2011 року - 65017,00 грн., за липень 2011 року - 11577,00 грн., за серпень 2011 року - 21678,00 грн., за вересень 2011 року - 1160,00 грн., за листопад 2011року - 290,00 грн. (т. 1 а.с. 117-188).

На підставі висновків вказаного акту відповідачем 17.03.2014 р. прийнято податкове повідомлення - рішення від № 0000762201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 246338,50 грн., з яких 229130,00 грн. - за основним платежем, 17208,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, та податкове повідомлення - рішення № 0000752201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 327478,00 грн., з яких 327477,00 грн. - за основним платежем, 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т. а.с. 128, 129).

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу про порушення контрагентами позивача ТОВ «Гранітні технології», ТОВ «Палітра 94», ТОВ «ТК Укрпостачання» своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад).

В основу висновку ДПІ у Московському районі м. Харкова покладено відомості довідки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.06.2011 р. № 35/224/36639562 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «ТК Укрпостачання» (код ЄДРПОУ 36639562) щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Аксіома» (код 20251135) за січень, лютий 2011 року, ТОВ «Інтер-Крок» (код 33252447) за квітень 2011 року, ТОВ «Автом Сервіс Плюс» (код 35178051) за травень 2011 року, ПП «Ферзь-Транс» (код 36285433) за червень 2011 року, ТОВ «Аксент-Трейд» (код 36483267) за липень 2011 року», акту ДПІ у Московському районі м. Харкова від 20.01.2014 р. № 14/20-34-22-01-05/31644520 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Гранітні технології» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.09.2013 р. по 30.09.2013 р.», акту ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 15.11.2012 р. № 5267/2305/34758684 «Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Палітра 94» з питань перевірки відносин з платниками податків ТОВ «Ліга» (код ЄДРПОУ 24483948), ТОВ «АРКАДА-Т» (код ЄДРПОУ 33676769), ТОВ «АКПД ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 34756876), ПП «Рест-Профі» (код ЄДРПОУ 35860329), ПП «Райком» (код ЄДРПОУ 36036555), ТОВ «Інтако» (код ЄДРПОУ 36371642) за період вересень 2011 року - травень 2012 року». Вказаними актами та довідкою встановлено, що ТОВ «Гранітні технології», ТОВ «Палітра 94» та ТОВ «ТК Укрпостачання» мають ознаки нереальності здійснення господарської діяльності в перевіряємих періодах.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що фінансово-господарські операції, які проводились позивачем з ТОВ «Гранітні технології», ТОВ «Палітра 94», ТОВ «ТК Укрпостачання» в перевіряємих періодах, мають ознаки нереальності здійснення.

Судом встановлено, що в перевіряємому періоді (вересень 2013 року) позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Гранітні технології». Між ВКП «Форпост» у формі ТОВ (Покупець) та ТОВ «Гранітні технології» (Продавець) був укладений договір купівлі-продажу № 000003 від 01.09.2011 р. (т. 2 а.с. 34-36).

На виконання умов вказаного договору контрагентом була поставлена позивачу продукція (комплектуючі та запчастини для виготовлення металевих конструкцій, а саме замок врізаний, утеплювач, пластик, ручки, клей та ін.) на адресу позивача на загальну суму 656146,00 грн, у т.ч. ПДВ - 109358,00 грн.

Транспортування товарно-матеріальних цінностей здійснювалось автотранспортом ВКП «Форпост» у формі ТОВ, відповідно до товарно-транспортних накладних (т. 2 а.с. 66-86).

Товар був поставлений на складське приміщення за адресою: м. Харків, вул. Жовтневої Революції, б. 167, літ. 1, яке позивач орендує згідно договору оренди нерухомого майна № 01.01/13 від 01.01.2013 р.

Факт отримання ТМЦ підтверджується видатковими накладними, виписаними контрагентом: №Гт09/02/01 від 02.09.2013 року на суму 59918,38 грн.; №Гт09/04/02 від 04.09.2013 року на суму 59858,76 грн.; №Гт09/06/05 від 06.09.2013 року на суму 59588,66 грн.; №Гт/09/09/03 від 09.09.2013 року на суму 59734,98 грн.; №Гт/09/11/02 від 11.09.2013 року на суму 59675,84 грн.; №Гт/09/18/04 від 18.09.2013 року на суму 59134,25 грн.; №Гт09/24/02 від 24.09.2013 року на суму 59592,79 грн.; №Гт/09/26/05 від 26.09.2013 року на суму 59743,46 грн.; №Гт/09/27/02 від 27.09.2013 року на суму 59409,06 грн.; №Гт/09/27/03 від 27.09.2013 року на суму 59845,76 грн.; №Гт/09/30/02 від 30.09.2013 року на суму 59644,0 грн. (т. 2 а.с. 37-47).

Постачальником товару були виписані податкові накладні на кожну окрему партію товару: №2 від 02.09.2013 року на суму 59918,38 грн., у т.ч. ПДВ - 9986,40 грн.; №4 від 04.09.2013 року на суму 59858,76 грн., у т.ч. ПДВ - 9976,46 грн.; №10 від 06.09.2013 року на суму 59588,66 грн., у т.ч. ПДВ - 9931,44 грн.; №13 від 09.09.2013 року на суму 59734,98 грн., у т.ч. ПДВ - 9955,83 грн.; №16 від 11.09.2013 року на суму 59675,84 грн., у т.ч. ПДВ - 9945,97 грн.; №31 від 18.09.2013 року на суму 59134,25 грн., у т.ч. ПДВ - 9855,71 грн.; №36 від 24.09.2013 року на суму 59592,79 грн., у т.ч. ПДВ - 9932,13 грн.; №44 від 26.09.2013 року на суму 59743,46 грн., у т.ч. ПДВ - 9957,24 грн.; №46 від 27.09.2013 року на суму 59409,06 грн., у т.ч. ПДВ - 9901,51 грн.; №47 від 27.09.2013 року на суму 59845,76 грн., у т.ч. ПДВ - 9974,29 грн.; №49 від 30.09.2013 року на суму 59644,0 грн., у т.ч. ПДВ - 9940,67 грн. (т. 2 а.с. 55-65).

Суми ПДВ по вказаним податковим накладним були включені позивачем до складу податкового кредиту відповідно у вересні 2013 року в сумі 109358,00 грн.

Придбані товари були в повному обсязі оплачені через розрахунковий рахунок підприємства, що підтверджується виписками банку на загальну суму 656146,00 грн. (т. 2 а.с. 87-91).

В перевіряємому періоді (вересень, листопад 2011 року) позивач мав взаємовідносини з ТОВ „Палітра 94". Між ВКП «Форпост» у формі ТОВ (Покупець) та ТОВ „Палітра 94" (Постачальник) було укладено договір поставки № 04/01 від 04.01.2011 р. (т. 4 а.с. 6). На виконання умов договору, ТОВ „Палітра 94" поставило ВКП «Форпост» у формі ТОВ товарно-матеріальні цінності (круг торцевий) на загальну суму 8700,00 грн., в тому числі ПДВ - 1450,00 грн.

Факт поставки товару підтверджується наступними видатковими накладними: від 07.09.2011 р. №РН-0001050 на суму 3480,00 грн.; від 19.09.2011 р. №РН-0001084 на суму 3480,00 грн., від 24.11.2011 р. №РН-0001322 на суму 1740,00 грн. (т. 4 а.с. 7-9).

Постачальником товару були виписані податкові накладні на кожну окрему партію товару: від 06.09.2011 р. №20 на суму 3480,00 грн., в т.ч. ПДВ - 580,00 грн.; від 16.09.2011 р. №64 на суму 3480,00 грн., в т.ч. ПДВ - 580,00 грн.; від 24.11.2011 р. №81 на суму 1740,00 грн., в т.ч. ПДВ - 290,00 грн. (т. 4 а.с. 10-12). Придбані товари були оплачені позивачем, що підтверджується виписками з особового рахунку (т. 4 а.с. 13-15).

Суми ПДВ по вказаним податковим накладним були включені позивачем до складу податкового кредиту відповідно у вересні 2011 року в сумі 1160,00 грн., та у листопаді 2011 року в сумі 290,00 грн.

ТМЦ були оприбутковані на складі підприємства, що підтверджується карткою рахунку: 22: ТМЦ: круг торцевий лепестковий ф.125*22 з-40 (т. 4 а.с. 16-23).

В перевіряємому періоді (січень-серпень 2011 року) позивач мав взаємовідносини з ТОВ «ТК Укрпостачання». Між ВКП «Форпост» у формі ТОВ (Покупець) та ТОВ «ТК Укрпостачання» (Продавець) було укладено договір купівлі - продажу № 000022 від 05.01.2011 р. (т. 4 а.с. 31-32). На виконання умов договору, ТОВ «ТК Укрпостачання» поставило, а ВКП «Форпост» у формі ТОВ отримало товарно-матеріальних цінностей (нерж. сталь, глазок телескопічний, доводчик дверний, ручка-трубка, лист перфорований, пластик, замок врізний, секрет, засов дверний, утеплювач фольгований, клей акриловий, арматура, фанера та ін.).

Факт поставки товару підтверджується наступними видатковими накладними: №УП01/05/05 від 05.01.11 р., №УП01/10/12 від 10.01.11 р., №УП01/12/06 від 12.01.11 р., №УП01/14/07 від 14.01.11 р., №УП01/17/04 від 17.01.11р., №УП02/01/12 від 01.02.11 р., №УП02/03/04 від 03.02.11 р., №УП02/07/09 від 07.02.11 р., №УП02/11/06 від 11.02.11 р., №УП03/01/05 від 01.03.11 р., №УП03/03/08 від 03.03.11 р., №УП03/09/02 від 09.03.11 р., №УП03/11/06 від 11.03.11 р., №УП04/01/13 від 01.04.11 р., №УП04/04/09 від 04.04.11 р., №УП04/06/09 від 06.04.11 р., №УП04/08/02 від 08.04.11 р., №УП05/04/07 від 04.05.11 р., №УП05/10/08 від 10.05.11 р., №УП05/12/03 від12.05.11 р., №УП05/13/02 від 13.05.11 р., №УП06/01/08 від 01.06.11 р., №УП06/03/07 від 03.06.11 р., №УП06/07/03 від 07.06.11 р., №УП06/09/08 від 09.06.11 р., №УП07/01/11 від 01.07.11 р., №УП07/05/05 від 05.07.11 р., №УП07/07/08 від 07.07.11 р., №УП07/11/05 від 11.07.11 р., №УП07/13/06 від 13.07.11 р., №УП08/01/12 від 01.08.11 р., №УП08/03/05 від 03.08.11 р., №УП08/05/03 від 05.08.11 р., №УП08/08/11 від 08.08.11 р. (т. 4 а.с. 33-67).

Транспортування товарно-матеріальних цінностей відбувалося автотранспортом ВКП «Форпост» у формі ТОВ, що підтверджується товарно-транспортними накладними та подорожніми листами (т. 4 а.с. 102-135). Товар від контрагента був поставлений на складське приміщення за адресою: м. Харків, вул. Жовтневої Революції, б. 167, літ. 1, яке позивач орендує згідно договорів оренди нерухомого майна.

Постачальником товару були виписані податкові накладні на кожну окрему партію товару: №9 від 05.01.11 р. на суму 11946,17 грн., №20 від 10.01.11 р. на суму 14306,26 грн., №33 від 12.01.11 р. на суму 8749,70 грн., №44 від 14.01.11 р. на суму 3762,42 грн., №48 від 17.01.11 р. на суму 3396,30 грн., №11 від 01.02.11 р. на суму 55979,94 грн., №20 від 03.02.11 р. на суму 55969,08 грн., №36 від 07.02.11 р. на суму 64351,90 грн., №59 від 11.02.11 р. на суму 41475,54 грн., №5 від 01.03.11 р. на суму 32197,80 грн., №21 від 03.03.11 р. на суму 39176,75 грн., №31 від 09.03.11 р. на суму 39839,59 грн., №49 від 11.03.11 р. на суму 27384,56 грн., №12 від 01.04.11 р. на суму 57636,78 грн., №20 від 04.04.11 р. на суму 55897,94 грн., №33 від 06.04.11 р. на суму 78949,37 грн., №43 від 08.04.11 р. на суму 27695,59 грн., №9 від 04.05.11 р. на суму 60913,49 грн., №23 від 10.05.11 р. на суму 56742,59 грн., №35 від 12.05.11 р. на суму 46988,48 грн., №38 від 13.05.11 р. на суму 35425,04грн., №8 від 01.06.11р. на суму 80959,84 грн., №19 від 03.06.11 р. на суму 106852,25 грн., №28 від 07.06.11 р. на суму 84219,29 грн., №47 від 09.06.11 р. на суму 118068,37 грн., №11 від 01.07.11 р. на суму 20543,34 грн., №21 від 05.07.11 р. на суму 11380,66 грн., №37 від 07.07.11 р. на суму 6781,42 грн., №48 від 11.07.11 р. на суму 4174,50 грн., №64 від 13.07.11 р. на суму 26584,74 грн., №11 від 01.08.11 р. на суму 35545,76 грн., №20 від 03.08.11 р. на суму 28275,73 грн., №27 від 05.08.11 р. на суму 26584,74 грн., №36 від 08.08.11 р. на суму 39660,36 грн. (т. 4 а.с. 68-101).

Суми ПДВ по вказаним податковим накладним були включені позивачем до складу податкового кредиту відповідно у січні - серпні 2011 року в загальній сумі 234737,00 грн.

Придбані товари були оплачені позивачем, що підтверджується виписками з особового рахунку (т. 4 а.с. 136-173).

ТМЦ були оприбутковані на складі підприємства, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку: 201 ТМЦ; місця зберігання: склад (т. 4 а.с. 174-185).

Обсяг та цільове призначення придбаних товарів повністю відповідає меті здійснення господарської діяльності ВКП «Форпост» у формі ТОВ та виду діяльності. Так, основним видом діяльності позивача відповідно витягу з ЄДР та довідки статистики є виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі, виробництво металевих дверей і вікон. На балансі у підприємства рахуються основні засоби вартістю 928 тис. грн., 5 транспортних засобів, а також обладнання, інструменти, прилади, інвентар та інші оборотні засоби, чисельність працівників на підприємстві - 42 особи. Підприємство орендує нежитлове приміщення під виробництво загальною площею 621 кв.м.

У подальшому придбані комплектуючи та запчастини були використані в господарської діяльності позивача при виготовленні металевих дверей та вікон. Так, придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «ТК Укрпостачання» та ТОВ „Палітра 94" було обумовлено необхідністю виконання договорів підряду (по проведенню робіт з виготовлення та монтажу певних конструкцій, вікон куля стійких, касових бар'єрів, лотків захисних куля стійких, броньованих дверей та ін.), укладених між позивачем та основними замовниками.

Подальша реалізація виготовленого з комплектуючих товару підтверджується договорами, видатковими накладними, довіреностями на отримання ТМЦ, актами здачі-приймання робіт (т. 3, 6, 8), податковими накладними (т. 7).

Таким чином, суд вважає необґрунтованою позицію відповідача, що правочини між ВКП «Форпост» у формі ТОВ та ТОВ «Гранітні технології», ТОВ «Палітра 94», ТОВ «ТК Укрпостачання» здійснені без мети настання реальних наслідків з огляду на наступне.

Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Отже, згідно вказаної норми Закону, первинні документи по відображенню господарських операцій, є основою для податкового обліку. Порядок формування валових витрат платниками податку на прибуток визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.8 ст. 138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загально виробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 138 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Матеріалами справи встановлено, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача, які надані ним в підтвердження формування валових витрат, відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Доказів зворотнього судовим розглядом справи не встановлено.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування валових витрат від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання формування валових витрат поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

В даному випадку виконання угод між позивачем та ТОВ «Гранітні технології», ТОВ «Палітра 94», ТОВ «ТК Укрпостачання» підтверджується податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, які містяться в матеріалах справи, отже, можливо зробити висновок, що витрати з придбання товарів вірно віднесено до валових витрат позивача.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України. Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України).

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

З огляду на встановлені обставини у справі, враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України, суд зазначає, що у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків (в даному випадку, ВКП «Форпост» у формі ТОВ) права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання (сплатив ПДВ у ціні замовлених та фактично отриманих товарів) та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

З наведених норм законодавства та досліджених матеріалів справи, суд зазначає, що ВКП «Форпост» у формі ТОВ виконало вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні придбаних товарів контрагентів ТОВ «Гранітні технології», ТОВ «Палітра 94», ТОВ «ТК Укрпостачання», які в свою чергу, виконали вимоги діючого законодавства, видавши позивачу належним чином оформлені податкові накладні на сплачені суми податку.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин повинен відповідати вимогам, зазначеним у ст. 203 ЦК України. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Слід зазначити, що притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ покладається на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства контрагентами.

Якщо контрагент можливо не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що досліджені первинні документи в сукупності свідчать про реальність виконання укладених між ВКП «Форпост» у формі ТОВ та ТОВ «Гранітні технології», ТОВ «Палітра 94», ТОВ «ТК Укрпостачання» правочинів, та як наслідок, правомірність віднесення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту та правомірність формування позивачем валових витрат.

Виконання договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, договори між позивачем і контрагентами мали реальний характер. Судом не встановлені факти, які б свідчили, що зміст договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отримані позивачем від контрагентів зазначені податкові накладні не мають недоліків, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, що спричиняють втрату нею статусу первинного документа.

Оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, суд приходить до висновку, що правочини відповідають положенням чинного законодавства України. Фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентами і правомірність включення до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді сум ПДВ по отриманим податковим накладним та формування у відповідних звітних періодах валових витрат.

З огляду на викладене, доводи відповідача щодо нікчемності угод є безпідставними і судом до уваги не приймаються, оскільки укладені договори виконані з боку позивача в повному обсязі, на момент розгляду справи є чинними і в установленому законодавством порядку судом недійсними не визнавались, а податкові накладні в установленому законодавством порядку недійсними не визнані, є чинними на момент розгляду справи і в сукупності з іншими доказами у справі дають суду підстави для висновку про достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, сплати податку на прибуток та податку на додану вартість і його сум.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам, вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень. За таких умов, оскаржувані позивачем податкові повідомлення - рішення від 18.02.2014 р. № 0000482201 та від 17.03.2014 р. № 0000752201 і № 0000762201 не відповідають вимогам закону, що є підставою для їх скасування.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення документально підтверджених судових витрат з держбюджету на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Виробничо-комерційного підприємства "Форпост" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000482201 від 18.02.2014 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 164037,00 грн., з яких за основним платежем - 109358,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 54679,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000762201 від 17.03.2014 р., згідно якого підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 246338,50 грн.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000752201 від 17.03.2014 р., згідно якого підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 327478,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31217206784011) на користь Виробничо-комерційного підприємства "Форпост" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (61118, м. Харків, пр-т 50-річчя ВЛКСМ, буд. 59-В, кв. 57, код ЄДРПОУ 24278734) судові витрати у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 25.04.2014 р.

Суддя Сагайдак В.В.