номер провадження справи 8/61/13-34/2/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.04.2014 Справа № 908/2030/13
Господарський суд Запорізької області у складі колегії суддів: Науменка А.О. (головуючий), Хуторного В.М., Мірошниченка М.В., при секретарі Яровенко А.В.
За участю представників сторін: від позивача - Курилін В.О., довіреність № 03 від 01.03.2014 р.; Бондаренко О.О., довіреність № 06 від 15.04.2014 р.; від відповідача 1 - не з'явився; від відповідача 2 - Луцик Т.В., довіреність № 01/02-17/02653 від 02.09.2013 р. .
Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/2030/13
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Віталайн - Плюс" (69032, м. Запоріжжя, вул. Виборзька, 16, скорочено ТОВ "Віталайн - Плюс");
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько - Ізраїльське підприємство "ДБС Групп" (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 17, скорочено ТОВ "УІП "ДБС Групп");
до відповідача 2: Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206, скорочено ЗМР);
про визнання припиненим договору оренди землі
Сутність спору:
Постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2013 р. скасовано рішення від 12.08.2013 р. господарського суду Запорізької області та постанову від 01.10.2013 р. Донецького апеляційного господарського суду у справі № 908/2030/13, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 2-1 ГПК України справу № 908/2030/13 передано на новий розгляд судді Науменку А.О.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.01.2014 р. справа № 908/2030/13 прийнята до провадження, якій присвоєно номер провадження 8/61/13-34/2/14, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 29.01.2014 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.01.2014 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 05.02.2014 р.
Первинно позивачем було заявлено позовні вимоги про припинення договору оренди землі, укладеного Запорізькою міської радою та ТОВ "УІП "ДБС Групп", зареєстрований 15.09.2004 р. за № 1283.
24.01.2014 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій ТОВ "Віталайн - Плюс" просить визнати припиненим в силу закону з 18.04.2013 р. договір оренди землі площею 0,5712 га кадастровий № 2310100000:06:011:0051, укладений між Запорізькою міською радою та ТОВ "УІП "ДБС Групп" (зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 1283 від 15.09.2004), на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва - житловий будинок АДРЕСА_1.
В судовому засіданні 05.02.2014 р. заява позивача про зміну предмету позову була прийнята судом до розгляду, про що зазначено в протоколі судового засідання від 05.02.2014 р. по справі № 908/2030/13. Оскільки, дана заява була подана у відповідності до ст. 22 ГПК України, в судовому засіданні 05.02.14 р. розглядались змінені позовні вимоги про визнання припиненим в силу закону з 18.04.2013 р. договору оренди землі площею 0,5712 га кадастровий № 2310100000:06:011:0051, укладеного між Запорізькою міською радою та ТОВ "УІП "ДБС Групп" (зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 1283 від 15.09.2004 р.), на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва - житловий будинок АДРЕСА_1.
На підставі ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 05.02.2014 р. оголошувалась перерва до 19.02.2014 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.02.2014 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 12.03.2014 р.
12.03.2014 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Віталайн-Плюс" надійшло клопотання, в якому позивач по справі, посилаючись на складність справи, а саме: кількість учасників судового процесу, значний обсяг доказів, які підлягають збиранню та оцінці, відсутність прямого законодавчого врегулювання певних правовідносин, просить вирішити питання щодо колегіального розгляду справи № 908/2030/13.
Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області Немченка О.І. від 12.03.2014 р. № 01-04/22/14 справу № 908/2030/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Науменка А.О. (головуючий), Хуторного В.М., Мірошниченка М.В.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.03.2014 р. колегією суддів справа № 908/2030/13 прийнята до провадження, судове засідання призначено на 16.04.2014 р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження", на підставі Акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, затвердженого Хортицьким відділом ДВС Запорізького МУЮ 17.04.2013 р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_8, позивачу було видано Свідоцтво від 18.04.2013 р. (зареєстрованого в реєстрі за № 523) про належність на праві власності ТОВ "Віталайн-Плюс" об'єкта нерухомого майна, а саме об'єкта незавершеного будівництва, житлового будинку, який знаходиться за поштовою адресою: АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці площею 0,5712 га з кадастровим номером 2310100000:06:011:0051. Даний об'єкт нерухомого майна був зареєстрований 18.04.2013 р. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що свідчить витяг № 2590194. Позивачу стало відомо, що на сьогоднішній час щодо даної земельної ділянки існує договір оренди землі укладений у 2004 році між Запорізькою міською радою та ТОВ "УІП "ДБС Групп", який був зареєстрований у відповідності до вимог діючого на той час законодавства, а саме у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 1283 від 15.09.2004 (надалі - Договір оренди землі). Як вбачалось з Договору оренди землі, відповідачу, відповідно до рішення Запорізької міської ради № 39 від 09.06.2004 р. було надано в строкове платне користування земельну ділянку для розташування житлового будинку з вбудовано - прибудованими приміщеннями, яка знаходиться в м. Запоріжжя, проспект Ювілейний, 3. Відповідно до Акта прийому-передачі земельної ділянки від 15.09.2004 р. орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку кадастровий № 2310100000:06:011:0051 загальною площею 0,5712 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, проспект Ювілейний, 3, для розташування житлового будинку з вбудовано - прибудованими приміщеннями, яка знаходиться в м. Запоріжжя, проспект Ювілейний, 3). Таким чином, об'єкт нерухомості, який ТОВ "Віталайн-Плюс" набув у власність, є тим самим об'єктом нерухомості, який раніше перебував у власності відповідача 1. Крім того, об'єкт нерухомості - незавершене будівництво 16-поверхового монолітного житлового будинку, що належить позивачу, знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:06:011:0051 (відповідно до свідоцтва про право власності на об'єкт незавершеного будівництва від 18.04.2013 р. та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.04.2013 р.). Кадастровий номер земельної ділянки, на якій знаходиться об'єкт нерухомості, що належить ТОВ "Віталайн-Плюс", такий самий, як і у земельної ділянки, що була передана в оренду ТОВ "УІП "ДБС Групп" разом з об'єктом незавершеного будівництва для розташування житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями. Позивач звернувся до відповідача 1 з пропозицією ініціювати припинення укладеного із Запорізькою міською радою договору оренди землі, на яку ТОВ "УІП "ДБС Групп" відмовив та наголосив, що ТОВ "Віталайн-Плюс" повинно сплачувати йому певну плату за користування земельною ділянкою що перебуває у нього в оренді. Відповідно до норм діючого законодавства вбачаться, що оскільки процедура відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, кінцевим результатом якої є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, то право користування земельною ділянкою у відповідача 1 в частині оренди ним земельної ділянки площею 0,5712 га було припинено саме з 18.04.2013 (моменту проведення позивачем державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна). Таким чином, враховуючи дії відповідача 1 та бездіяльність відповідача 2 є протиправними, такими що порушують права позивача, а договір оренди землі підлягає визнанню припиненим в судовому порядку. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст. ст. 1, 12, 22, 16, 27, 54-57 ГПК України, ст.ст. 14, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 15,16, 377 ЦК України, ст.ст. 120, 141, 152 ЗК України, ст. ст. 2, 7, 31 ЗУ "Про оренду землі", пункт 35 Договору оренди землі від 15.09.2004 року, Постанову Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних з відносин".
Представники позивача в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги, відповіли на поставлені судом питання.
Представник відповідача 2 в судовому засіданні не заперечила проти задоволення позовних вимог, з підстав зазначених в поясненнях, які надійшли до канцелярії господарського суду Запорізької області від Запорізької міської ради 04.02.2014 р., в яких відповідач 2 вказує, що рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 09.06.2004 р. № 39 "Про передачу в оренду ТОВ "УІП "ДБС Групп" земельної ділянки по пр. Ювілейному, 3 для розташування житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями" передано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,5712 га по пр. Ювілейному, 3 для розташування житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями. На виконання зазначеного рішення між Запорізькою міською радою та ТОВ "УІП "ДБС Групп" був укладений договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано за № 1283 від 15.09.2004 р. у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах". В свою чергу, ТОВ "Українсько-ізраїльське підприємство "ДБС Груп" протягом тривалого часу не сплачується орендна плата за договором оренди землі, тобто, орендарем не виконуються обов'язки, передбачені п. 30 договору оренди землі. Невиконання землекористувачами обов'язків згідно договорів оренди землі призводить до неефективного використання земельних ресурсів, а також недоотримання бюджетом міста коштів за сплату орендної плати. Сплата орендних платежів та земельного податку за користування землями територіальної громади є джерелом поповнення місцевого бюджету, тому є доцільним здійснення відповідних заходів, які б дозволили поповнити місцевий бюджет зі сплати за землю, в тому числі і до припинення права користування землею. ТОВ "Віталайн-Плюс" є власником нерухомого майна - об'єкта незавершеного будівництва, житлового будинку, що розташований на земельній ділянці загальною площею 0,5712 га у м. Запоріжжя, що унеможливлює користування на праві оренди зазначеною земельною ділянкою ТОВ "УІП "ДБС Групп". Пунктами "д", "е" ч. 1 ст. 141 ЗК України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, у тому числі, систематична несплата земельного податку або орендної плати та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці. До того ж ч. 2 ст. 120 ЗК України визначено, що у випадку, коли жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Таким чином, саме ТОВ "Віталайн-Плюс" є на теперішній час повноправним землекористувачем земельної ділянки по пр. Ювілейному, 3 у м. Запоріжжі.
Представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 05.02.2014 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області надійшли письмові пояснення ТОВ "Українсько-Ізраїльське підприємство "ДБС Груп", в яких відповідач 1 повністю заперечує проти заявлених вимог, вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне. У постанові Вищого господарського суду України від 18.12.2013 р. встановлено, що клопотати про припинення договору оренди земельної ділянки у випадках, встановлених ст. 152 ЗК України, з підстав, визначених у ст. 143 ЗК України, може сторона договору або власник землі. Проте, ТОВ "Віталайн-Плюс" не є ні стороною спірного договору оренди землі від 09.06.2004 р. за № 39, ні власником цієї землі. Зі змісту позовної заяви та долучених до неї документів вбачається, що відповідно до свідоцтва від 18.04.2013 (зареєстрованого в реєстрі за № 523) виданого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_8, позивач є власником нерухомого майна - об'єкта незавершеного будівництва, житлового будинку, який знаходиться за поштовою адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,5712 га з кадастровим номером 2310100000:06:011:0051. Таким чином, об'єкт нерухомості, який ТОВ "Віталайн-плюс" набув у власність, є тим самим об'єктом нерухомості, який раніше набув у власність відповідач. Із зазначеного вище, та доданих до матеріалів справи документів, слідує, що позивач 18.04.2013 р. набув у власність об'єкт нерухомості - незавершене будівництво 16-поверхового монолітного житлового будинку, що знаходиться у АДРЕСА_1. Право власності позивача на об'єкт незавершеного будівництва виникло 18.04.2013 р., проте обґрунтовуючи свої вимоги щодо припинення дії договору оренди, позивач посилається на норми ст. 377 Цивільного кодексу України (а саме на ч. 1 ст. 377 ЦК України), в редакції, яка діяла до 05.11.2009 р. Тобто, фактично позивач, на обґрунтування своїх вимог, послався на скасовану ще 05.11.2009 р. норму Цивільного кодексу України. Із зазначеної вище норми закону слідує, що ця норма не застосовується до земельних правовідносин, в яких особа набула право власності на багатоквартирний житловий будинок, у зв'язку з чим посилання позивача, який є власником недобудованого 16-поверхового будинку (тобто багатоповерхового будинку), є безпідставними. Крім цього, відповідач вважає, що позивач безпідставно ототожнює поняття "житловий будинок" та "об'єкт незавершеного будівництва житлового багатоповерхового будинку". Усі норми, на які посилається позивач, - власник об'єкту незавершеного будівництвом 16-поверхового житлового будинку, стосуються виключно "житлового будинку". Під житловим будинком, згідно з ч. 1 ст. 380 ЦК України, розуміється будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Що стосується об'єкту незавершеного будівництвом 16-поверхового житлового будинку, власником якого є позивач, то це не є споруджена будівля, яка не призначена для постійного у ній проживання. За таких обставин, ТОВ "Українсько-Ізраїльське підприємство "ДБС Груп" вважає безпідставними вимоги позивача, оскільки він не набув права власності на житловий будинок. Разом з цим, із положень, зазначених у ч. 2 та ч. 3 ст. 413 Цивільного кодексу України слідує, що у випадку переходу права власності на будівлю та споруди, що розміщені на такій земельній ділянці, право користування земельною ділянкою, наданою для забудови, може буди відчуженим. Таким чином, відповідач 1 вважає, що спроба ТОВ "ВІТАЛАЙН-ПЛЮС" припинити дію спірного договору оренди земельної ділянки від 15.09.2004 р. за № 1283 у судовому порядку, є нічим іншим, як протиправним намаганням позивача позбавити ТОВ "Українське-Ізраїльське підприємство "ДБС-Груп" свого законного права на відчуження права користування земельною ділянкою, наданою для забудови, що є комунальною власністю громади м. Запоріжжя, у порядку, передбаченому ч. 2 та ч. 3 ст. 413 Цивільного кодексу України.
За клопотанням представників учасників процесу, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.
У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників учасників процесу, суд
ВСТАНОВИВ:
15.09.2004 р. Запорізькою міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українсько-Ізраїльське підприємство "ДБС Груп" (орендар) укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Запорізькій регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 15.09.2004 р. № 1283. Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер № 2310100000:06:011:0051 (далі - договір оренди землі).
Відповідно до п. 1 договору оренди землі, орендодавець відповідно до рішення сімнадцятої сесії двадцять четвертого скликання Запорізької міської ради № 39 від 09.06.2004 р. надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями, яка знаходиться в м. Запоріжжя, пр. Ювілейному, 3.
Згідно п. п. 2, 3 договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,5721 га. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: об'єкт незавершеного будівництва.
Пунктом 8 договору оренди землі встановлено, що договір укладається строком на 10 років.
Відповідно до Акту прийому-передачі земельної ділянки за договором оренди землі від 15.09.2014 р. № 1283, орендодавець передав земельну ділянку кадастровий № 2310100000:06:011:0051 загальною площею 0,5712 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, 3, а орендар прийняв вищевказану земельну ділянку в оренду. В даному Акті прийому-передачі зазначено, що земельна ділянка знаходиться у стані придатному для розташування житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями. На земельній ділянці знаходиться об'єкт незавершеного будівництва т. 1 а.с. 18).
17.04.2013 р. державним виконавцем Хортицького відділу ДВС Запорізького МУЮ складно акт про реалізацію предмета іпотеки, а саме - об'єкта незавершеного будівництва - житловий будинок за адресою АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером № 2310100000:06:011:0051 (літ. А-16 за планом земельної ділянки площею 497,7 кв.м., що представляє собою незавершене будівництво шістнадцятиповерхового за проектом монолітного залізобетонного житлового будинку, побудовані фундамент та стіни з перекриттям до рівня восьмого поверху. Згідно вказаного акту об'єкт незавершеного будівництва - житловий будинок - належав на праві приватної власності ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу від 25.10.2007 р. (зареєстровано в ОП ЗМБТІ 14.11.2007 р.). В даному акті зазначено, що переможцем прилюдних торгів, проведених 10.04.2013 р., визначено ТОВ "Віталайн-Плюс" (т. 1 а.с. 65).
18.04.2013 р. відповідно до ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" та на підставі акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, затвердженого Хортицьким відділом ДВС Запорізького МУЮ 17.04.2013 р., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_8 видано ТОВ "Віталайн-Плюс" свідоцтво про право власності на придбаний об'єкт незавершеного будівництва та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який свідчить про реєстрацію права власності ТОВ "Віталайн Плюс" на придбаний об'єкт незавершеного будівництва (т. 1 а.с. 19, 20).
Листом № 2244 від 09.07.2013 р. Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради повідомило ТОВ "Віталайн Плюс", що позивач повинен звернутись листом до міської ради з приводу оформлення земельної ділянки, а ТОВ "Україно-Ізраїльське підприємство "ДБС Груп" в свою чергу до міської ради з приводу припинення права оренди земельної ділянки. Отже, передача позивачу земельної ділянки можлива на підставі листа землекористувача - ТОВ "Україно-Ізраїльське підприємство "ДБС Груп" або у випадку припинення права оренди земельної ділянки згідно установленого порядку.
Таким чином, позивач просить визнати припиненим в силу закону з 18.04.2013 р. договір оренди землі площею 0,5712 га кадастровий № 2310100000:06:011:0051, укладений між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Україно-Ізраїльське підприємство "ДБС Груп" (зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 1283 від 15.09.2004), на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва - житловий будинок АДРЕСА_1.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників учасників процесу, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до п. 2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у вирішенні спорів, пов'язаних з укладанням, зміною, розірванням, припиненням учасниками земельних відносин договорів оренди земельних ділянок, загальні положення глави 20 ГК України застосовуються, якщо відповідні відносини не врегульовано спеціальними нормами ЗК України, Закону України «Про оренду землі».
Згідно ч. 8 ст. 93 Земельного кодексу України, відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 р. № 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із призначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (стаття 15 Закону).
Частинами 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду , припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду , що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.
Відповідно до п. 2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 6 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Згідно Витягу з Державного земельного кадастру від 16.07.2013 р. земельна ділянка (кадастровий номер № 2310100000:06:011:0051), на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва - 16-поверховий житловий будинок, має адресу: м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, 3. Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що об'єкт незавершеного будівництва 16-поверхового житлового будинку знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером - № 2310100000:06:011:0051.
17.04.2013 р. державним виконавцем Хортицького відділу ДВС Запорізького МУЮ складено акт про реалізацію предмета іпотеки, а саме - об'єкта незавершеного будівництва - житловий будинок за адресою АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером № 2310100000:06:011:0051 (літ. А-16 за планом земельної ділянки площею 497,7 кв.м., що представляє собою незавершене будівництво шістнадцятиповерхового за проектом монолітного залізобетонного житлового будинку, побудовані фундамент та стіни з перекриттям до рівня восьмого поверху. В акті зазначено, що переможцем прилюдних торгів визначено ТОВ «Віталайн-плюс», у відповідності до протоколу про проведення прилюдних торгів від 15.04.13 р.
Оскільки переможцем прилюдних торгів, проведених 10.04.2013 р., визначено товариство "Віталайн-Плюс", останньому 18.04.2013 р. приватним нотаріусом видано свідоцтво про право власності на придбаний об'єкт незавершеного будівництва та зареєстровано право власності товариства 18.04.2013 р., про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином. Враховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (ст.ст. 203, 215 ЦК України, постанова Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 р. у справі № 6-116цс12).
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що на підставі ст. 7 Закону України "Про оренду землі" та згідно п. 7 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі припинив свою дію з дня внесення в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запису про право власності за ТОВ "Віталайн-Плюс" на об'єкт незавершеного будівництва - 16-поверховий житловий будинок, який знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер № 2310100000:06:011:0051., тобто з 18.04.2013 р.
Безпідставними є посилання відповідача-1 на приписи ст. 413 ЦК України, оскільки нормами цієї статті регулюються підстави виникнення права та відносини щодо користування чужою земельною ділянкою для будівництва житлових та інших споруд і будівель - суперфіций.
Пунктом 2.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" передбачено, що відповідно до частини другої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на житловий будинок (будівлю, споруду), що знаходяться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача. Отже, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я в установленому законом порядку, в тому числі з додержанням вимог згаданих Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень" і статті 125 ЗК України, яка пов'язує виникнення права на земельну ділянку з моментом державної реєстрації відповідного права". Він за необхідності може звернутися до господарського суду також з позовом про визнання за ним права користування земельною ділянкою. При цьому необхідно враховувати також приписи: - статті 120 ЗК України, зокрема її другої частини, та статті 126 названого Кодексу; - статті 377 ЦК України; - статті 50 Закону України "Про землеустрій".
Відповідно до п. 2.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у вирішенні спорів щодо переходу права власності на земельну ділянку внаслідок переходу права власності на житлові будинки, будівлі, споруди, що на них розміщені, судам необхідно досліджувати умови договору купівлі-продажу зазначеного нерухомого майна, наявність у продавця визначених законом документів, що посвідчують право на земельну ділянку, відповідність нерухомого майна, розміщеного на відповідних земельних ділянках, ознакам житлового будинку (будівлі, споруди), здійснення державної реєстрації права власності особи, яка придбала відповідне нерухоме майно, з урахуванням положень статей 331, 376 ЦК України, статей 116, 123, 124, 126 ЗК України. Правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. Новий власник будинку (будівлі, споруди) у зв'язку з цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень". Таке оформлення здійснюється з урахуванням законодавчих приписів, зазначених в абзацах другому - п'ятому підпункту 2.12 пункту 2 цієї постанови, і положень постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2009 р. № 439 "Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку".
Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 р. № 898-IV визначено, що об'єкт незавершеного будівництва - об'єкт будівництва, на який видано дозвіл на будівництво, понесені витрати на його спорудження та не прийнятий в експлуатацію відповідно до законодавства.
Ознаками нерухомості речі є:
1) ці об'єкти розташовані на земельній ділянці та нерозривно пов'язані з землею, тобто вони не можуть існувати без землі;
2) переміщення зазначених об'єктів є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Позивач є власником об'єкта нерухомого майна - незавершеного будівництва житлового будинку, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером № 2310100000:06:011:0051.
Аналізуючи правову природу об'єкта незавершеного будівництва, його ознаками, зокрема є: міцний (ґрунтовний) характер об'єкта будівництва, що зводиться, який дає можливість зробити висновок, що такий об'єкт створюється на довгий період експлуатації, утворюючи при цьому єдине ціле із земельною ділянкою, та відмежовуючи вказаний об'єкт від малих архітектурних форм, тимчасових споруд тощо; будівництво здійснюється на підставі дозвільних документів, виданих відповідно до законодавства у сфері регулювання містобудівної діяльності; відсутність стовідсоткової готовності об'єкта незавершеного будівництва, що унеможливлює використання його за призначенням та введення відповідно до законодавства в експлуатацію.
Таким чином, спірний об'єкт незавершеного будівництва відноситься до будівель і споруд, статус багатоквартирного житлового будинку він набуде після введення його в експлуатацію, тому колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача з приводу застосування нової редакції ст. 377 ЦК України.
Таким чином, у зв'язку з тим, що фактичне користування земельною ділянкою та нерухомістю (будівлями і спорудами) на ній здійснює новий власник - ТОВ «Віталайн-Плюс», нормами чинного законодавства передбачено, що договір оренди земельної ділянки, на якій знаходиться об'єкт нерухомості, автоматично припиняється в силу закону.
Але, при розгляді даної справи колегія суддів враховує вказівки Вищого господарського суду України.
Згідно ч. 1 ст. 111 12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Скасовуючи судові рішення по даній справі, якими визнано припиненим з 18.04.2013 р. договір оренди земельної ділянки, укладений 15.09.2004 р. Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українсько-Ізраїльське підприємство "ДБС Груп", зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 15.09.2004 р. за №1283, та направляючи справу на новий судовий розгляд Вищий господарський суд України, зокрема вказав, що: «Частиною 2 ст. 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом (ст. 31 Закону України "Про оренду землі"). Отже, у визначених вище випадках клопотати про припинення договору може сторона договору або власник землі».
Позивач по справі не є стороною договору оренди землі, який він просить визнати припиненим. Отже, судом не можуть бути задоволені позовні вимоги ТОВ "Віталайн - Плюс".
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати залишаються за позивачем.
Згідно п. 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.13 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Коли ж приймається нове судове рішення апеляційної інстанції після скасування судового рішення місцевого господарського суду, або судом касаційної інстанції після скасування судових рішень судів нижчих інстанцій, то розподіл сум судового збору здійснюється постановою відповідно апеляційної або касаційної інстанцій, який прийняв нове рішення.
Суд покладає судові витрати за подання апеляційної та касаційної скарги ТОВ "Українсько - Ізраїльське підприємство "ДБС груп" в сумі 1376 грн. 40 коп., сплачених квитанцією № к18/U/55 від 30.08.13 р. та квитанцією № 1906 від 17.10.13 р., на ТОВ "Віталайн - Плюс", з урахуванням відмови у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віталайн - Плюс" (69032, м. Запоріжжя, вул. Виборзька, 16, ідентифікаційний код юридичної особи: 35888434) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько - Ізраїльське підприємство "ДБС груп" (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 17, ідентифікаційний код юридичної особи: 31230290) 1376 (одна тисяча триста сімдесят шість) грн. 40 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 22.04.2014 р.
Головуючий А.О. Науменко
Судді М.В. Мірошниченко
В.М. Хуторной
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2014 |
Оприлюднено | 29.04.2014 |
Номер документу | 38405150 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Науменко А.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні