Справа № 740/5481/13-ц Провадження № 22-ц/795/594/2014 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції - Марченко М.М. Доповідач - Шевченко В. М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 квітня 2014 року м. Чернігів АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіШевченка В.М. суддів:Лакізи Г.П., Скрипки А.А. при секретарі:Руденко О.М., за участю:представника відповідача Шевченка О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 січня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Комунального підприємства «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» про визнання незаконним наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,
в с т а н о в и в:
В грудні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до КП «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» (далі КП «НУВКГ») про визнання незаконним наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що виданий директором КП «НУВКГ» Арендарем М.І. наказ № 230-к від 06.12.2013 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_6 у вигляді догани за прогули без поважних причин є незаконним, оскільки Профспілковий комітет професійної спілки працівників комунального господарства міста Ніжина розглянувши подання директора КП «НУВКГ» Арендаря М.І., відмовив у наданні згоди про притягнення до дисциплінарної відповідальності головного юрисконсульта ОСОБА_6, при цьому посилається на ст. 252 КЗпП України та положення ч.ч. 2, 3 ст. 41 ЗУ від 15.09.1999 року № 1045-ХІV «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 08.01.2014 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено. Визнано незаконним наказ № 230-К від 06.12.2013 року КП «НУВКГ» про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_6
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду КП «НУВКГ» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Ніжинського міськрайонного суду від 08.01.2014 року, та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Доводи скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення суду постановлене за умов неправильного застосування матеріального та процесуального права.
В скарзі апелянт зазначає, що позивач жодним чином не спростував сам факт власної відсутності на робочому місці 08.11.2013 року, що слугувало підставою видання оскаржуваного наказу.
Вказує, що ОСОБА_6 не є членом виборного органу Професійної спілки працівників комунального господарства міста Ніжина, вирішення питання щодо вжиття до нього заходів дисциплінарної відповідальності власником (уповноваженим органом) взагалі не потребувало згоди профкому.
Посилається на роздруківку з Єдиного реєстру з мережі Інтернет, до якого не включено жодних відомостей щодо складу керівництва центральних статутних органів Професійної спілки працівників комунального господарства міста Ніжина - ані Профспілкового комітету, ані Наглядової Ради. Останні зміни до реєстраційних даних вказаної профспілки відбулися 28.09.2011 року. Відповідно, відомості щодо обрання і перебування ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у складі профспілкового комітету вказаної профспілки не відповідають дійсності.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи і неправильне застосування норм матеріального права.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з незаконності накладення дисциплінарних стягнень на головного юрисконсульта ОСОБА_6, який є головою профспілки працівників комунального господарства міста Ніжина за порушення трудової дисципліни, оскільки притягнення його до дисциплінарної відповідальності суперечить вимогам ч.2 ст. 251 КЗпП України та ч.2 ст. 41 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись апеляційний суд, з таких підстав.
Згідно ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно та точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Згідно ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано, в тому числі, такий захід стягнення як догана.
Відповідно до положень ст.ст. 148-149 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
Виходячи з п. 24 роз»ясень викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.
Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57- 60 ЦПК України, виходячи з норм ч.ч. 1, 3 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно наказу КП «НУВКГ» від 06.12.2013 року № 230 - к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_6» (а.с. 2), вбачається що 08.11.2013 року головний юрисконсульт ОСОБА_6 був відсутній на роботі, як на своєму робочому місці, так і на території підприємства КП «НУВКГ» протягом робочого дня з 08 год. 40 хв. до 12 год. 00 хв.
Дана обставина, відсутність ОСОБА_6 на роботі більше трьох годин безперервно підтверджується зокрема, актом від 08.11.2013 року про відсутність на роботі ОСОБА_6 (а.с.16), поясненнями в суді першої інстанції свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, які були укладачами даного акту та підтвердили, що ОСОБА_6 був відсутній на роботі (як на своєму робочому місці, так і на підприємстві в цілому) протягом робочого дня з 08 -40 до 12 години 08.11. 2013 року.
Окрім особистих письмових пояснень, наданих ОСОБА_6 в порядку передбаченому ст. 149 КЗпП України (ас.17), останнім не надано ніяких належних доказів щодо його присутності на території підприємства КП «НУВКГ» з 08 год.40 хв. до 12 год.00 хв. 08 листопада 2013 року.
Оцінюючи наведені факти, апеляційний суд вважає що ОСОБА_6 не проявляв належної дбайливості при виконанні своїх обов»язків юрисконсульта підприємства, не виконував свої трудові обов»язки без поважних причин, що давало адміністрації відповідача право застосувати за порушення трудової дисципліни до позивача заходи стягнення передбачені ст. 149 КЗпП України.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції послався на правила п. 2 ст. 252 КЗпП України за яким притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.
Оцінюючи протокол засідання профспілкового комітету №19 від 02.12.2013 року головою якого є ОСОБА_6, і яким відмовлено у наданні згоди на притягнення ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності, апеляційний суд вважає таке рішення профспілки щодо ненадання згоди на притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача необґрунтованим. Оскільки, в зазначеному протоколі профспілки, не з»ясовані дійсні обставини відсутності позивача на роботі більше трьох годин протягом робочого дня 08.11.2013 року, і не спростовані наведені в поданні директора КП НУВКГ дані, які з вірогідністю підтверджують відсутність ОСОБА_6 на роботі більше трьох годин протягом робочого дня. Отже. виходячи з протоколу засідання профспілкового комітету, відсутні фактичні дані достовірності висновків, що покладені в основу рішення профспілкового комітету, про відмову у наданні згоди на притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_6
Відповідно до ст. 43 КЗпП України та ст. 39 ЗУ "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.
У зв»язку з наведеним, виходячи з положень п. 8 ст. 8 ЦПК України апеляційний суд вважає можливим допустити застосування аналогії закону і зокрема положення ч. 6 ст. 39 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», та п. 7 ст. 43 КЗпП України у відповідності із якими у разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки. Таким чином, оскільки був зафіксований факт порушення ОСОБА_6 трудової дисципліни, а саме вчинення ним 08 листопада 2013 року з 08 год.40 хв., до 12 год. 00 хв., прогулу без поважних причин, адміністрація відповідача незважаючи на відсутність попередньої згоди профспілкового комітету професійної спілки працівників комунального господарства міста Ніжина (головою якої є сам ОСОБА_6), про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, мала право застосувати до ОСОБА_6 дисциплінарне стягнення у вигляді догани, за грубе порушення ним трудової дисципліни, про що йде мова у наказі №230 -к від 06.12.2013 року.
Крім того, як встановлено, рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 17.02.2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 до КП «НУВКГ» про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, яке набрало чинності, ОСОБА_6 не є членом виборного органу профспілки, і вирішення питання щодо вжиття до нього заходів дисциплінарної відповідальності взагалі не потребувало згоди профкому. У зв»язку з наведеним, апеляційний суд Чернігівської області при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_6 на зазначене рішення суду в ухвалі від 09.04.2014 року зазначив, що позивачем не надано доказів, що протокол засідання профспілкового комітету яким відмовлено у наданні згоди на звільнення головного юрисконсульта та голови профспілки ОСОБА_6 має юридичне значення.
Суд першої інстанції в порушенні вимог ст. ст. 212, 213 ЦПК України на зазначені обставини не звернув уваги і ухвалив необґрунтоване рішення з порушенням застосування норм матеріального права, яке підлягає скасуванню.
Виходячи із встановлених апеляційним судом обставин та правової норми що застосовується, слід в задоволенні позову ОСОБА_6 про визнання незаконним наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності - відмовити.
Оскільки спір, який розглядається судом є трудовим і ОСОБА_6 згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, тому в силу ч. 2 ст. 88 ЦПК України відсутні підстави для стягнення з позивача на користь КП «НУВКГ» понесені судові витрати за розгляд справи в судовому порядку.
Керуючись ст.ст.149, 233 КЗпП України, ст..ст. 303, 307, п.1п4 ст. 309, ст..ст. 313-315,316, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» задовольнити.
Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 січня 2014 року - скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_6 до Комунального підприємства «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» про визнання незаконним наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді:
Суд | Апеляційний суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 18.04.2014 |
Оприлюднено | 29.04.2014 |
Номер документу | 38411570 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Чернігівської області
Шевченко В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні