Постанова

від 14.04.2014 по справі 925/1545/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2014 року Справа № 925/1545/13

Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіПрокопанич Г.К., суддівАлєєвої І.В., Євсікова О.О., розглянувши касаційну скаргуАкціонерного сільськогосподарського риболовецько- промислового товариства закритого типу "Вільшанка" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.02.2014 р. (головуючий суддя Мартюк А.І., судді Зубець Л.П., Новіков М.М.) та на рішенняГосподарського суду Черкаської області від 07.11.2013 р. (суддя Анісімова І.А.) у справі№ 925/1545/13 Господарського суду Черкаської області за позовомАкціонерного сільськогосподарського риболовецько- промислового товариства закритого типу "Вільшанка" доПублічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі Черкаського району електричних мереж провизнання недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією, за участю представників: позивачаПолякова О.В., відповідача:Ведмідь П.В., Жукова Л.А.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 07.11.2013 р. у справі №925/1545/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2014 р., в позові Акціонерного сільськогосподарського риболовецько-промислового товариства закритого типу "Вільшанка" до ПАТ "Черкасиобленерго" про визнання недійсним рішення комісії Черкаського РЕМ ПАТ "Черкасиобленерго" з розгляду актів про порушення ПКЕЕ від 13.09.2013 р. відмовлено.

Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд до місцевого суду.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми процесуального та матеріального права, зокрема п. 1.2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. № 562, ст. 43 ГПК України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як зазначено судами попередніх інстанцій, 22.01.2009 р. інспектором ПАТ "Черкасиобленерго" Диченко М.В. в присутності представника позивача - енергетика Доманчука М.І. було проведено пломбування засобів обліку електричної енергії, про що був складений відповідний акт пломбування засобів обліку від 22.01.2009 р.

Серед інших пломб була встановлена на комірці трансформатору струму (ТС) пломба № 1409633.

Між ПАТ "Черкасиобленерго" і ЗАТ "Вільшанка" 29.10.2012 р. був підписаний акт про пломбування розрахункової схеми обліку електричної енергії від 29.10.2013 р., згідно з яким споживач прийняв на себе зобов'язання зі збереження пломб, перерахованих в акті, в тому числі і за збереження пломби № 1409633.

Працівниками Черкаського РЕМ ПАТ "Черкасиобленерго" 02.07.2012 р. за участю головного енергетика ЗАТ "Вільшанка" Доманчука М.І. була проведена технічна перевірка засобів обліку споживача. Перевіркою була встановлена відсутність пломби №1409633 на дверцятах трансформатору струму, що надає споживачу доступ до обліку електричної енергії. За результатами перевірки майстром Толочко Ю.О. був складений акт технічної перевірки засобів обліку від 02.07.2013 р., в якому зафіксований факт відсутності пломби, та акт збереження пломб від 02.07.2013 р. Обидва акти підписані головним енергетиком ЗАТ "Вільшанка" Доманчуком М.І.

На засіданні комісії Черкаського РЕМ ПАТ "Черкасиобленерго" 13.09.2013 р. розглянуто акт № 003660 від 02.07.2013 р. про порушення "Правил користування електричною енергією", затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 (далі - ПКЕЕ). За результатами розгляду акта прийнято наступні рішення: про порушення позивачем пп. 2 п. 2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. № 562 (далі - Методика); встановлення обсягу недооблікованої електричної енергії позивачем за період з 02.01.2013 р. по 02.07.2013 р. у розмірі 2442960,00 кВт/год. на суму 2.768.699,91 грн.

Відмовляючи у позові, суди виходили з того, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог законодавства за наслідком розгляду акта про порушення від 02.07.2013 р. № 003660, яким зафіксований факт вчинення споживачем (позивачем) правопорушення, передбаченого п. 6.40 ПКЕЕ.

Колегія суддів вважає зазначені висновки судів передчасними та такими, що зроблені за неповного з'ясування обставини, які мають значення для справи, а також за невірного застосування норм процесуального та матеріального права, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6.40 ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 р. за N 782/12656.

Згідно з п. 1.2 Методики вона застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Як вбачається з оскаржуваних рішення та постанови, суди жодним чином не досліджували питання визначення спірним рішенням обсягу електричної енергії за період з 02.01.2013 р. по 02.07.2013 р. у розмірі 2442960,00 кВт/год. на суму 2.768.699,91 грн.

Суди не встановили, чи мала місце у даному випадку крадіжка електричної енергії, чи порушення правил користування електричною енергією. Суди також не встановили, яким чином у спірному рішенні визначено період нарахування з 02.01.2013 р. по 02.07.2013 р. та власне саму суму у розмірі 2.768.699,91 грн.

Колегія суддів відзначає, що недоврахована електрична енергія за своєю правовою природою є збитками, які підлягають доказуванню з урахуванням приписів ст. 225 ГК України, ст.ст. 22, 615, 1212, 1213 ЦК України.

Однак судами не досліджувалось питання правомірності та обґрунтованості визначення спірним рішенням вказаного розміру недоврахованої електричної енергії.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 6 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що позовні вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом, обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом в сукупності.

У позовній заяві, поясненнях та апеляційній скарзі позивач стверджував, зокрема, про те, що акт про порушення № 003660 від 02.07.2013 р., на підставі якого прийнято спірне рішення, в дійсності на місці виявлення порушення 02.07.2013 р. не складався, а тому його врахування є неправомірним.

Однак суди попередніх інстанцій оцінку вказаним доводам не надали. При цьому позивачем в ході апеляційного провадження на підтвердження того, що акт фактично не складався, було надано лист Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії від 11.11.2013 р. № 01/11-5428 та лист Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 11.11.2013 р. № 32-01/03-2603. Вказані листи не були надані суду першої інстанції, оскільки були отримані після прийняття оскаржуваного рішення (07.11.2013 р.).

Суд апеляційної інстанції вказані докази до справи долучив, однак жодної оцінки їм не надав, як і не зазначив про їх відхилення в порядку ст. 101 ГПК України.

Таким чином, ані місцевий суд, ані суд апеляційної інстанції обставин складання акта про порушення № 003660 від 02.07.2013 р. належним чином не дослідили, оцінки доказам, наданим на під підтвердження відповідних обставин, не надали. Судами не наведено правового обґрунтування і не зазначено фактичних обставин, з огляду на які вищенаведені доводи або докази не взято до уваги судом.

Як встановлено ст. 111-5 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Невстановлення судами попередніх інстанцій відповідних фактичних обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення спорів у справі, входять до предмету доказування, а отже підлягають обов'язковому дослідженню, і ненадання їм належної правової оцінки в сукупності є порушенням вимог ст. 43 ГПК України, що виключає можливість висновку суду касаційної інстанції про правильність застосування судами норм матеріального права при вирішенні спору.

Керуючись ст. ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Акціонерного сільськогосподарського риболовецько-промислового товариства закритого типу "Вільшанка" задовольнити повністю.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 07.11.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2014 р. у справі № 925/1545/13 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич суддіІ.В. Алєєва О.О. Євсіков