Рішення

від 22.04.2014 по справі 902/225/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 квітня 2014 р.

Справа № 902/225/14

Господарський суд Вінницької області у складі судді Стефанів Т. В.,

при секретарі судового засідання Незамай Д. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс Медіа груп" 04111, м. Київ, вул. Щербакова, б. 49а, оф. 91 в особі організації, яка звертається за захистом порушених прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав - Приватної організації "Організація колективного управління

авторськими і суміжними правами", 02152, м. Київ, вул. Березняківська, 8

до : Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3,

АДРЕСА_1

про стягнення компенсації за порушення авторських майнових прав

у розмірі 36 540, 00 грн.

за участю представників:

Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами": Киливницький А. А. - за довіреністю;

відповідача: ОСОБА_5 - за договором;

присутні: ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В :

03.03.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Медіа Груп" в особі Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 36 540, 00 грн. компенсації за порушення майнових авторських справ.

Ухвалою від 05.03.2014 р. порушено провадження у справі №902/225/14 з призначенням судового засідання на 20.03.2014 р.

Ухвалою від 20.03.2014 р. розгляд справи відкладено на 08.04.2014 р. у зв'язку з неявкою представника позивача, неподанням останнім витребуваних судом доказів та необхідністю витребування нових доказів.

Ухвалою від 08.04.2014 р. розгляд справи відкладено на 22.04.2014 р. з підстав неподання витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів.

В судове засідання 22.04.2014 р. прибули представник позивача, який позов підтримав в повному обсязі та представник відповідача, який проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву.

В судовому засіданні від представника позивача надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 08.04.2014 р., в яких останній, крім іншого повідомляє, що розмір заявленої компенсації складає 36 540, 00 грн., та просить суд вважати це пояснення заявою про виправлення технічної помилки в попередньо зазначеній сумі компенсації. Одночасно від представника відповідача також надійшли письмові пояснення по суті спору.

Вищевказані документи були оглянуті судом та долучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи вимоги чинного законодавства, в тому числі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд встановив наступне.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив майнові авторські права позивача на музичні твори, які відповідно до ч.1 ст. 420 та п. 1. ч. 1 ст. 433 ЦК України належать до об'єктів права інтелектуальної власності.

Відповідно до п. «в» ст. 45 Закону N 3792-ХІІ «Про авторське право і суміжні права», суб'єкти авторського права можуть управляти своїми правами через організацію колективного управління.

Між Організацією та Позивачем 07 вересня 2012 р. укладений Договір № АВ-01/07 про управління майновими авторськими правами (далі - «Договір»).

Відповідно до п. 2.1 Договору, Позивач доручає Організації здійснювати управління на колективній основі його майновими авторськими правами на твори, а саме: дозволяти або забороняти від імені Позивача використання творів, а також збирати винагороду (роялті) за їх використання.

Згідно з п. 3.2.7 Договору, у разі виявлення порушень майнових прав, Позивач надає Організації необхідні повноваження для захисту прав та здійснення представництва інтересів Позивача в суді.

Відповідно до умов п. 4.1.2 Договору, Позивачем Організації надана декларація №2 від 14.03.2013 р. щодо музичних творів, майнові права на які передані в управління Організації, а саме: музичні твори "ІНФОРМАЦІЯ_1", "ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_3" (автор музики ОСОБА_7, автор текстів ОСОБА_8, виконавець ОСОБА_10).

Згідно зазначеної декларації, Позивач отримав майнові права на зазначені твори в частині прав автора тексту ОСОБА_8 на підставі договору № 14/03/13 від 14.03.2013 р. та набув статусу суб'єкта авторського права відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 2 ст. 15 Закону про авторське право. Факт набуття Позивачем статусу суб'єкта авторського права підтверджується договором про передачу авторських і суміжних прав № 14/03/13 від 14.03.2013 р. та заявленою Позивачем декларацією музичних творів № 2 від 14.03.2013 р.

Позивач підтверджує факт порушення майнових прав суб'єкта авторського права відповідачем актом фіксації № 27/08/13 від 10 серпня 2013 р., складеним уповноваженим представником організації колективного управління авторськими та суміжними правами. Відповідно до акту, в результаті перевірки встановлено, що в приміщені тратторії "ІНФОРМАЦІЯ_4", яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, в приміщенні якого здійснює господарську діяльність Відповідач, за допомогою наявного в закладі обладнання публічно виконувались наступні музичні твори: "ІНФОРМАЦІЯ_1", "ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_3" (автор музики ОСОБА_7, автор текстів ОСОБА_8, виконавець ОСОБА_10).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує, що використання відповідачем вищевказаних музичних творів у власній господарській діяльності відбулося без дозволу належного правовласника та без сплати авторської винагороди, чим порушено авторські права, передбачені вимогами п. "а", статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Позивач зазначає, що відповідач здійснив неправомірне використання 3 (трьох) музичних творів, кожен з яких складається з двох самостійних об'єктів авторського права - музики та тексту.

Відповідно до Договору між Позивачем та автором тексту вищезазначених музичних творів, позивачу належать майнові права на текст кожного музичного твору. Тому позивач вважає, що відповідач здійснив порушення майнових прав позивача на 3 (три) об'єкти авторського права (три тексти музичних творів).

Загальний розмір заявленої позивачем компенсації складає 36 540,00 грн.

Представник відповідача у своїх запереченнях вх.канц.№ 08-46/2607/14 від 20.03.2014 р. та вх.канц.№08-46/3258/14 від 08.04.2014 р. вважає позовну заяву необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволення з наступних підстав:

1) Ліцензійний договір №14/063/13 укладено 14.03.2013 р., разом з тим, Договір про управління майновими авторськими правами АВ-01/07 укладено 07.09.2012 р., тобто на момент укладення договору управління у Позивача були відсутні будь-які права на музичні твори, зазначені в позові. Також позивач не надав жодних документів в підтвердження того, що дані договори зареєстровані в державному реєстрі майнових авторських прав та суміжних прав. Строк дії вказаного Ліцензійного договору закінчився 31.03.2014 р., а на момент розгляду справи позивач не надав докази продовження терміну дії Ліцензійного договору, що свідчить про недоведеність факту порушення прав ТОВ "Юніверс Медіа Груп";

2) акт №27/08/2013 від 10.03.2013 р. укладений в одному примірнику та не вручений ФОП ОСОБА_3. Більше того, такий акт складено з порушенням порядку проведення перевірок суб'єктів господарювання, який визначений Постановою КМУ "Про затвердження Положення про державного інспектора з питань інтелектуальної власності Державної служби інтелектуальної власності" від 17.05.2002 р. № 674. Вказаний акт складений без залучення державного інспектора з питань інтелектуальної власності Державної служби інтелектуальної власності та представників відповідача, що вказує на неналежність та недопустимість акту правопорушення в якості джерела доказу;

3) на відео, наданому позивачем, відсутні будь-які особи, тому відповідач вважає що аудіо записи, які слугують об'єктом авторського права не піддавались публічній демонстрації, а тому дії відповідача не містять складу правопорушення;

4) згідно з п. 9.1. Договір управління діє до 01.06.2013 р., позивачем надано додаткову угоду №5 від 12.12.2013 р. за якою строк дії Договору управління продовжено до 31.12.2014 р., однак акт фіксації порушення авторських прав складено 10.08.2013 р..

Також відповідачем наголошено на тому, що позивачем не надано доказів, про наявність між ним та Організацією договірних відносин в момент виявлення та фіксації фактів порушення авторських прав та доказів щодо наявності у позивача збитків чи одержання відповідачем доходу в результаті порушення авторських прав, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до ст. 440 ЦК України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Як передбачено ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон), виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях (стаття 1 Закону).

Відповідно до п. 3 ст. 426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", з огляду на приписи статті 33 ГПК щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача.

Як встановлено судом вище, на підтвердження факту публічного виконання відповідачем творів "ІНФОРМАЦІЯ_1", "ІНФОРМАЦІЯ_2" та "ІНФОРМАЦІЯ_3" (автор музики ОСОБА_7, автор текстів ОСОБА_8, виконавець ОСОБА_10) в приміщенні тратторії "ІНФОРМАЦІЯ_4", яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, в якому здійснює господарську діяльність фізична особа - підприємець ОСОБА_3, позивачем надано відеозапис публічного сповіщення на відеокамеру, складений акт фіксації № 27/08/13 від 10 серпня 2013 р., а також додана копія фіскального чеку відповідача від 10.08.2013 р., оформленого у приміщенні тратторії.

У судовому засіданні 22.04.2014 р. судом здійснено дослідження наданих представниками сторін письмових та речових доказів, зокрема, відеозапису фіксації факту порушення відповідачем авторських прав на публічне сповіщення творів, з приводу чого суд встановив наступне.

З проведеного позивачем відеозапису достовірно не вбачається, що такий запис проводився у приміщенні тратторії "ІНФОРМАЦІЯ_4", розташованому в АДРЕСА_2, оскільки відсутня фіксація входу в в приміщення, більша частина відеозйомки сфокусована в одному напрямку (на один стіл), частина приховано (з під столу), а з неї не вбачається, що вона проводиться в приміщенні тратторії "ІНФОРМАЦІЯ_4", оскільки відсутні будь-які ідентифікуючі ознаки

Крім того, з відео не вбачається звідки саме лунали спірні музичні твори. Також, на відео відсутні будь-які треті особи, зокрема, і представники відповідача.

Вищенаведене позбавляє суд можливості дійти до беззаперечного висновку, що наданий позивачем відеозапис здійснювався у приміщенні тратторії "ІНФОРМАЦІЯ_4", розташованому в АДРЕСА_2, в якому здійснює господарську діяльність фізична особа - підприємець ОСОБА_3 та не доводить факт публічного виконання відповідачем спірних музичних творів.

Також суд зазначає, що позивач не був позбавлений права провести відео фіксацію такого порушення належним чином, у випадку існування такого, з огляду на положення пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. N 71 "Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань", за яким суб'єкти комерційного використання повинні, зокрема, не перешкоджати представникам уповноважених організацій колективного управління фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації.

Більше того, представником відповідача на підтвердження того, що приміщення в якому проводився відеозапис позивачем не належить відповідачу надано договір суборенди №1/2 від 03.01.2013 р., який укладений між приватним підприємцем ОСОБА_9 та приватним підприємцем ОСОБА_3, останньому передано в суборенду частину приміщення площею 6 метрів квадратних (частина барної стійки), яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2 на першому поверсі, тоді як з відео вбачається, що зйомка проводилась на другому поверсі, а на першому в той час лунала інша музика.

Крім того, позивачем надано суду копію листа вих. № 09/09/13 від 09.09.2013 р. до ФОП ОСОБА_3 щодо зобов'язання до усунення порушень авторського права та повідомлення протягом 10 днів про результати розгляду даного листа. Однак позивач не надав належних доказів щодо підтвердження направлення зазначеного листа ФОП ОСОБА_3

В наданих суду копіях списків згрупованих рекомендованих відправлень від 11.09.2013 р. не зазначено, які саме документи направлялись на адресу відповідача, а тому суд не може зробити висновок про те, чи отримала ФОП ОСОБА_3 саме лист вих. № 09/09/13 від 09.09.2013 р..

Більше того, в самому листі (2-ий абзац знизу) зазначено іншого суб'єкта господарювання - кафе-бар "Олімпіада", якому і ймовірно був направлений лист.

З наданої позивачем копії фіскального чеку від 10.08.2013 р., оформленому у приміщенні тратторії, неможливо встановити найменування товару, який був замовлений відповідачем.

Враховуючи те, що відповідач здійснює господарську діяльність відповідно до договору суборенди в межах частини барної стійки, а саме здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями, копія фіскального чеку від 10.08.2013 р. не підтверджує, що позивач замовляв у приміщенні тратторії саме алкогольні напої.

Як зазначено в пункті 41 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування. Відповідальність за публічне виконання твору несе, зокрема, юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

Статтею 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 вказаного вище Закону обмежень майнових прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення.

Пунктом 12 постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 04.06.2010 р. "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав", згідно частини третьої статті 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому порушником авторських і (або) суміжних прав можуть бути будь-які учасники цивільних відносин, що визначені в статті 2 ЦК, які своїми діями (бездіяльністю) порушують особисті немайнові і (або) майнові права суб'єктів авторських прав і (або) суміжних прав.

У зв'язку з цим суду слід виходити з того, що майнова відповідальність за порушення авторського права і (або) суміжних прав настає за наявності певних, установлених законом, умов: факту протиправної поведінки особи (наприклад, вчинення дій, передбачених статтями 50 та 52 Закону N 3792-XII); шкоди, завданої суб'єкту авторського права і (або) суміжних прав; причинно-наслідкового зв'язку між завданою шкодою та протиправною поведінкою особи; вини особи, яка завдала шкоди.

Позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою і діями відповідача. При цьому суду слід виходити із наявності матеріально-правової презумпції авторства (частина перша статті 435 ЦК, стаття 11 Закону N 3792-XII). Зокрема, первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.

Відповідач, який заперечує проти позову, зобов'язаний довести виконання вимог Закону N 3792-XII при використанні ним об'єкту авторського права і (або) суміжних прав, а також спростувати передбачену цивільним законодавством презумпцію винного завдання шкоди (статті 614 та 1166 ЦК)

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач належними та допустимими доказами не довів, що 10.08.2013 року відповідачем було здійснено публічне виконання музичних творів "ІНФОРМАЦІЯ_1", "ІНФОРМАЦІЯ_2" та "ІНФОРМАЦІЯ_3" (автор музики ОСОБА_7, автор текстів ОСОБА_8, виконавець ОСОБА_10) в приміщенні тратторії "ІНФОРМАЦІЯ_4", яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, в якому здійснює господарську діяльність фізична особа - підприємець ОСОБА_3. Таким чином, враховуючи вищевикладене, та те, що позивачем не доведено факт порушення його прав відповідачем, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 25 квітня 2014 р.

Суддя Стефанів Т.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніверс Медіа груп", 04111, м. Київ, вул. Щербакова, б. 49а, оф. 91;

3 - Приватна організація "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами", 02152, м. Київ, вул. Березняківська, 8;

4 - Фізична особа - підприємець ОСОБА_3, АДРЕСА_1.