РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2014 року Справа № 902/225/14
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Мамченко Ю.А.
судді Дужич С.П. ,
судді Огороднік К.М.
при секретарі Німчук А.М.
за участю представників сторін:
позивача: Киливницький А.А. (довіреність №б/н від 27 березня 2014 року)
відповідача: ОСОБА_4 (договір про надання юридичної допомоги від 07.06.2014 року)
розглянувши апеляційну скаргу позивача Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" на рішення господарського суду Вінницької області від 22.04.2014 року у справі № 902/225/14 (суддя Стефанів Т.В.)
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5
про стягнення компенсації за порушення авторських майнових прав у розмірі 36540,00 грн.
ВСТАНОВИВ :
Рішенням господарського суду Вінницької області від 22 квітня 2014 року у справі №902/225/14 в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс Медіа груп" (04111, м.Київ, вул.Щербакова, б.49а, оф.91, код ЄДРПОУ 37270009) в особі організації, яка звертається за захистом порушених прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав - Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (02152, м.Київ, вул.Березняківська, 8, код ЄДРПОУ 37396151) (надалі - позивач) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) (надалі - відповідач) про стягнення компенсації за порушення авторських майнових прав у розмірі 36540,00 грн. відмовлено /а.с. 94-97/. Вказане рішення обґрунтовано тим, що з проведеного позивачем відеозапису достовірно не вбачається, що такий запис проводився у приміщенні тратторії "ІНФОРМАЦІЯ_5", розташованій в м.Вінниця, по АДРЕСА_2, оскільки відсутня фіксація входу в приміщення, більша частина відеозйомки сфокусована в одному напрямку (на один стіл), частина приховано (з під столу), а з неї не вбачається, що вона проводиться в приміщенні тратторії "ІНФОРМАЦІЯ_5", оскільки відсутні будь-які ідентифікуючі ознаки; крім того, з відео не вбачається звідки саме лунали спірні музичні твори; також, на відео відсутні будь-які треті особи, зокрема, і представники відповідача; враховуючи те, що відповідач здійснює господарську діяльність відповідно до договору суборенди в межах частини барної стійки, а саме здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями, копія фіскального чеку від 10.08.2013 року не підтверджує, що позивач замовляв у приміщенні тратторії саме алкогольні напої, а відтак позивачем не доведено факт порушення його прав саме відповідачем.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач - Приватна організація "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю /а.с.105-106/. Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт вважає, що рішенням, яке прийняте судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, недоведені обставини, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, порушені і неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права, а висновки, викладені у рішення місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи. Зокрема, апелянт зазначає, що позивачем належними та допустимим доказами доведено (акт фіксації №27/08/13 від 10 серпня 2013 року, диск із відео та аудіо фіксацією зазначених в актів відомостей, розрахунковий документ №01457 від 10.08.2013 року, ліцензія державної податкової служби), що 10.08.2013 року відповідачем було здійснено публічне виконання музичних творів в приміщенні тратторії, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, в якому здійснює господарську діяльність відповідач; відповідачем не спростовано того факту, що відеозапис є безперервним, а в наданих суду дисках із записом контрольного прослуховування за допомогою відеокамери зафіксовані дата і час початку відеозапису, які збігаються з датою і часом зазначеними на розрахунковому документі №01457.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22 травня 2014 року апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено дату судового засідання на 11 червня 2014 року /а.с.104/.
Від відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 надійшли заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до якого остання вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін /а.с.121-124/. В обґрунтування своїх доводів відповідач зазначає наступне: відповідно до пункту 2.1. договору ТОВ «Юніверс Медіа Груп» не надавало право ПО «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» на стягнення збитків чи отриманого доходу; на момент розгляду справи, позивач не надав доказів продовження терміну дії Ліцензійного договору, строк дії якого закінчився 31 березня 2014 року; Ліцензійний договір укладено 14 березня 2013 року, разом з тим, договір про управління майновими авторськими правами укладено 07 вересня 2012 року, тобто за півтора роки до укладення Ліцензійної угоди; перелік в якому було б зазначені музичні твори, вказані в договорів, позивачем не надано до суду, що свідчить про недоведеність факту порушення його прав; позивачем не надано доказів, про наявність між ним та Організацією договірних відносин в момент виявлення та фіксації фактів порушення авторських прав; згідно з інформацією з офіційних джерел, а саме офіційного сайту ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_1) останній не є автором слів до пісні «ІНФОРМАЦІЯ_2»; позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу щодо наявності у нього збитків чи одержання відповідачем доходу в результаті порушення авторських прав, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову; акт правопорушення, наданий відповідачем, не відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про державного інспектора з питань інтелектуальної власності Державної служби інтелектуальної власності» від 17 травня 2002 року №674.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 11 червня 2014 року, у зв'язку з неявкою представника позивача та поданим клопотанням про відкладення розгляду справи, розгляд апеляційної скарги позивача було відкладено на 25 червня 2014 року /а.с.136/.
Розпорядженням Голови Рівненського апеляційного господарського суду від 24 червня 2014 року, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Саврія В.А., внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Дужич С.П., суддя Огороднік К.М. /а.с.142/.
Безпосередньо в судовому засіданні 25 червня 2014 року представники позивача та відповідача повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін. При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 07 вересня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніверс Медіа Груп" та Приватною організацією "Організація управління авторськими та суміжними правами" укладено договір №АВ-01/07 про управління майновими авторськими правами.
Відповідно до пункту 2.1. Договору видавник доручає Організації здійснювати управління на колективній основі його майновими авторськими правами на Твори, перелік яких додається до цього Договору, а саме дозволяти або забороняти від імені Видавника використання Творів Користувачами, а також збирати винагороду (роялті) за їх використання.
Пунктом 3.2.7. Договору передбачено, що у разі виявлення порушень майнових прав, Видавник надає організації необхідні повноваження для захисту прав та здійснення представництва інтересів Правовласника в сумі, а саме: фіксації фактів порушення вищезазначених прав і (або) неправомірного використання Творів з Каталогу; попереднє досудове врегулювання порушень майнових прав Видавника; здійснення представництва інтересів Видавника у суді, а також, за необхідністю, в апеляційній та касаційній інстанції, Верховному Суді України при розгляді справи за позовними заявами, для чого Видавник наділяє Організацію всіма правами передбаченими чинним законодавством України для позивача в процесі, а також правами стягувача, передбачених законодавством України про виконавче провадження.
До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до статті 440 ЦК України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Як передбачено статтею 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон), виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.
Відповідно до частини 3 статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.
Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях (стаття 1 Закону).
Відповідно до пункту 3 статті 426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", з огляду на приписи статті 33 ГПК щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке: позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту публічного виконання відповідачем творів "ІНФОРМАЦІЯ_3", "ІНФОРМАЦІЯ_4" та "ІНФОРМАЦІЯ_2" (автор музики ОСОБА_7, автор текстів ОСОБА_8, виконавець ОСОБА_10) в приміщенні тратторії "ІНФОРМАЦІЯ_5", яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, в якому здійснює господарську діяльність фізична особа - підприємець ОСОБА_5, скаржником надано відеозапис публічного сповіщення на відеокамеру, складений акт фіксації №27/08/13 від 10 серпня 2013 року, а також додана копія фіскального чеку відповідача від 10.08.2013 року, оформленого у приміщенні тратторії.
Як вірно досліджено місцевим господарським судом, з проведеного апелянтом відеозапису достовірно не вбачається звідки саме лунали спірні музичні твори, що є джерелом звуку (який технічний пристрій/засіб). Також, на відео відсутні будь-які треті особи, зокрема, і представники відповідача, що свідчить про відсутність факту публічного виконання відповідачем спірних музичних творів.
Крім того, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що складений акт фіксації фактів прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань №27/08/13 від 10 серпня 2013 року не є належним та допустимим доказом порушення авторських прав, адже він складений односторонньо представником позивача.
Позивач не був позбавлений права, з огляду на пункт 12 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про державного інспектора з питань інтелектуальної власності Державної служби інтелектуальної власності» від 17 травня 2002 року №674 звернутися з письмовим зверненням до державного інспектора з питань інтелектуальної власності для проведення позапланової (раптової) перевірки відповідача. За результатами такої перевірки міг бути складений акт перевірки, який був би підписаний державним інспектором та усіма особами, які брали участь у проведенні перевірки.
Більше того, представником відповідача на підтвердження того, що приміщення в якому проводився відеозапис не належить відповідачу надано Договір суборенди №1/2 від 03.01.2013 року, який укладений між приватним підприємцем ОСОБА_9 та приватним підприємцем ОСОБА_5, останньому передано в суборенду частину приміщення площею 6 метрів квадратних (частина барної стійки), яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2 на першому поверсі, тоді як з відео вбачається, що зйомка проводилась на другому поверсі.
Крім того, позивачем надано суду копію листа вих.№09/09/13 від 09.09.2013 року до ФОП ОСОБА_5 щодо зобов'язання до усунення порушень авторського права та повідомлення протягом 10 днів про результати розгляду даного листа. Однак позивач не надав належних доказів щодо підтвердження направлення зазначеного листа ФОП ОСОБА_5.
В наданих суду копіях списків згрупованих рекомендованих відправлень від 11.09.2013 року не зазначено, які саме документи направлялись на адресу відповідача, а тому суди обох інстанцій не можуть зробити висновок про те, чи отримала ФОП ОСОБА_5 саме лист вих.№09/09/13 від 09.09.2013 року; більше того, в самому листі (2-ий абзац знизу) зазначено іншого суб'єкта господарювання, а саме: кафе-бар "ІНФОРМАЦІЯ_6".
З наданої апелянтом копії фіскального чеку від 10.08.2013 року вбачається, що представником позивача не було замовлено алкогольних напоїв. Враховуючи те, що відповідач здійснює господарську діяльність відповідно до договору суборенди в межах частини барної стійки, а саме здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями, копія фіскального чеку від 10.08.2013 року не підтверджує, що позивач замовляв у приміщенні тратторії саме алкогольні напої.
Як зазначено в пункті 41 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування. Відповідальність за публічне виконання твору несе, зокрема, юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.
Статтею 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 вказаного вище Закону обмежень майнових прав.
Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.
При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення.
Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 04.06.2010 року "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав", згідно частини третьої статті 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому порушником авторських і (або) суміжних прав можуть бути будь-які учасники цивільних відносин, що визначені в статті 2 ЦК, які своїми діями (бездіяльністю) порушують особисті немайнові і (або) майнові права суб'єктів авторських прав і (або) суміжних прав.
У зв'язку з цим суду слід виходити з того, що майнова відповідальність за порушення авторського права і (або) суміжних прав настає за наявності певних, установлених законом, умов: факту протиправної поведінки особи (наприклад, вчинення дій, передбачених статтями 50 та 52 Закону N 3792-XII); шкоди, завданої суб'єкту авторського права і (або) суміжних прав; причинно-наслідкового зв'язку між завданою шкодою та протиправною поведінкою особи; вини особи, яка завдала шкоди.
Позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою і діями відповідача. При цьому суду слід виходити із наявності матеріально-правової презумпції авторства (частина перша статті 435 ЦК, стаття 11 Закону №3792-XII). Зокрема, первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.
Відповідач, який заперечує проти позову, зобов'язаний довести виконання вимог Закону №3792-XII при використанні ним об'єкту авторського права і (або) суміжних прав, а також спростувати передбачену цивільним законодавством презумпцію винного завдання шкоди (статті 614 та 1166 ЦК).
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про те, що позивач належними та допустимими доказами не довів, що 10.08.2013 року відповідачем було здійснено публічне виконання музичних творів "ІНФОРМАЦІЯ_3", "ІНФОРМАЦІЯ_4" та "ІНФОРМАЦІЯ_2" (автор музики ОСОБА_7, автор текстів ОСОБА_8, виконавець ОСОБА_10) в приміщенні тратторії "ІНФОРМАЦІЯ_5", яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, в якому здійснює господарську діяльність фізична особа - підприємець ОСОБА_5.
Інші доводи скаржника не заслуговують на увагу, оскільки їм була надана вичерпна правова оцінка судом першої інстанції на підставі наданих сторонами доказів, які відповідно до статей 33, 34 ГПК України засвідчують певні обставини і на яких ґрунтується висновок суду.
Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Враховуючи вищевикладені обставини справи та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Вінницької області від 22.04.14 р. у справі №902/225/14 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Справу № 902/225/14 повернути господарському суду Вінницької області.
Головуючий суддя Мамченко Ю.А.
Суддя Дужич С.П.
Суддя Огороднік К.М.
Суд | Рівненський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 25.06.2014 |
Оприлюднено | 08.07.2014 |
Номер документу | 39544898 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Рівненський апеляційний господарський суд
Мамченко Ю.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні