Постанова

від 22.04.2014 по справі 826/20821/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 квітня 2014 року № 826/20821/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Вєкуа Н.Г., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Саната ЛТД»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного

управління Міндоходів у м. Києві

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Саната ЛТД» (надалі - ТОВ, позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 02 жовтня 2013 року № 61826552201.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 лютого 2014 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, якими збільшено позивачеві суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 529 348 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 264 674 грн., так як перевірка проведене з грубим порушенням вимог ПК України, підзаконних нормативно-правових актів України, що регламентують порядок проведення перевірок. Позивачем зазначено, що у акті перевірки № 377/26-55-22-01/37242610 від 13.09.2013 року перераховується та перевіряється діяльність не ТОВ «Саната ЛТД», а діяльність суб'єктів господарювання , а саме ТОВ «Шоковіта» (код ЄДРПОУ 33421689), БПП «СУРА» (код ЄДРПОУ 30668399), ТОВ «КОМПАНІЯ «ХІМАГРОСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 37237904) тощо, містяться помилкові висновки, які базуються на невірному застосуванні норм матеріального права. Як слід, Рішення ДПІ, складене на підставі акту, також є незаконним, необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що під час перевірки було встановлено порушення позивачем пункту 198.3, п.198.6 статті 198, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п.2.4, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 529 348 грн.

Не зважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи відповідач явку своїх представників у судове засідання 07 квітня 2014 року не забезпечив, натомість подав до канцелярії суду заперечення, у яких просив відмовити у задоволені позову у повному обсязі, з урахуванням чого адміністративна справа відповідно до ч. ч. 4, 6 ст. 128 КАС України розглядається у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Саната ЛТД» код ЄДРПОУ 37242610 зареєстровано 22.09.2010 року Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією.

Позивач узятий на податковий облік в органах державної податкової інспекції в ДПІ у печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

З 09 вересня 2013 року по 12 вересня 2013 року Державною податковою інспекцією у печерському районі районі Головного управління Міндоходів у місті Києві проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Саната ЛТД»(код ЄДРПОУ 37242610)з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведені господарських відносин із платниками податків ТОВ «Шоковіта», код за ЄДРПОУ 33421689 та ПП «Алкіона», код за ЄДРПОУ 30601203 за період вересень - грудень 2012 року, про що складено акт № 377/26-55-22-01/37242610 від 13.09.2013 року.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.198.3, п.198.6 ст.198, 201.6, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 529 348 грн., в т.ч. за періоди: вересень 2012 року - 79407 грн., жовтень 2012 року - 84 480 грн., листопад 2011 року - 224 414 грн., грудень 2011 року - 141 047 грн.

На підставі цього акту перевірки відповідачем прийнято 02 жовтня 2013 року податкове повідомлення - рішення №61826552201, яким збільшено позивачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 529 348грн., застосовані штрафні санкції в сумі 264 674 грн.

Не погодившись з податковим повідомленням - рішенням, позивач просить визнати його протиправними та скасувати.

Підставою для висновку податкового органу про наявність порушень були наступні обставини, які відображені в акті, а саме: актом ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.12 року №7206/229/33421689 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України» ТОВ «Шоковіта» (код ЄДРПОУ 33424689)під час здійснення господарських відносин з БПП «СУРА» (код ЄДРПОУ 30668399) за період вересень 2011р., ТОВ «КОМПАНІЯ «ХІМАГРОСЕРВІС» за період листопад 2011 р., встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів підприємствам - покупцям у період 2011р . - 2012 р. Крім того в ході перевірки податковим органом не встановлено факту поставок товарів по ланцюгу, а тому зроблений висновок , що товариство здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Також, актом ДПС у Полтавській області від 10.04.2013 р. №432/22.5/30601203 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Алкіона" (код ЄДРПОУ 30601203) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за грудень 2012 р., січень, лютий 2013 р. встановлено неможливість підтвердження реальності проведених господарських відносин із платниками податків за період грудень 2012 р. та документально не підтверджено господарські відносини із покупцями та постачальниками за період 2012 року.

На підставі викладеного відповідач дійшов висновку, що перевіркою не підтверджується реальність проведення господарських операцій між ТОВ «Саната ЛТД», ТОВ «Шоковіта» та ТОВ «Алікіона», оскільки перевіркою вищезазначених постачальників встановлено відсутність фактичної поставки товарів (робіт, послуг) на адресу позивача за період вересень - грудень 2012 року.

На підставі викладеного відповідач дійшов висновку, що угоди позивача з контрагентами ТОВ «Шоковіта» та ТОВ «Алікіона» не створюють реальних наслідків.

Листом Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11 визначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом".

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування (Постанова Верховного Суду України від 8 вересня 2009 року, додаток до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 22 квітня 2010 року № 568/11/13-10).

Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду України у справах, пов'язаних із отриманням права на податковий кредит та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. Встановлення факту здійснення господарської операції.

2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. Включенню до складу податкового кредиту підлягають лише суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку (пункт 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5. Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, вимоги чинного станом на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства та фактичні обставини даної справи, для правильної юридичної кваліфікації змісту спірних правовідносин встановленню підлягає факт реальності господарських операцій за спірним договором.

Як зазначено в Довідці про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України "Про податок на додану вартість" від 15 квітня 2010 року, вирішення спорів, пов'язаних із правомірністю формування платниками податку податкового кредиту, а також сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, потребує встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту або бюджетного відшкодування. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Відтак, враховуючи викладене, доказове значення для підтвердження факту реальності поставки та отримання (оплати) товару за вказаними договорами поставки має не лише наявність податкових накладних, а й документи, які засвідчують факт транспортування та передачі Товару.

Судом встановлено, що між ТОВ «Саната ЛТД» (покупець) та ТОВ «Шоковита» (продавець) укладений договір поставки № 0109 від 01.09.2012 року,згідно якого Продавець зобов'язується поставляти, Покупець приймати та сплачувати поставки товарів на умовах дійсного Договору. Відповідно до зазначеного договору, конкретна кількість, асортимент та вартість товару вказуються в видаткових накладних, що є невід'ємною частиною дійсного договору.

Також між позивачем та ТОВ «Шоковита» укладено договір про надання послуг № 04009 від 04.09.2012 року, згідно якого Виконавець зобов'язується надавати послуги щодо переробки та розфасовки ягоди замороженої в поліетиленові пакети по 5,0 кілограм, замовник приймати та сплачувати отримані послуги на умовах дійсного Договору.

Відповідно до зазначеного договору, конкретна кількість, асортимент та вартість товару вказуються в видаткових накладних, що є невід'ємною частиною дійсного договору.

Суд зазначає, що позивачем були надані до перевірки письмові пояснення та їх документальне підтвердження щодо проведених взаємовідносин з ТОВ «Шоковита», код 33421689 за вересень - листопад 2012 року.

На підтвердження реального виконання поставок позивачем надано видаткові накладні № 126 від 03.09.2012 року, № 127 від 03.09.2012 року, № 418 від 07.09.2012 року, №690 від 12.09.2012 року, №1612 від 26.09.2010 року, №71 від 01.10.2012 року, №72 від 01.10.2012 року, №105 від 02.10.2012 року, №538 від 10.10.2012 року, №1052 від 19.10.2012 року, №1516 від 29.10.2012 року, № 88 від 01.11.2012 року, № 89 від 01.11.2012 року, № 677 від 14.11.2012 року, №1119 від 22.1.11 2010 року, податкові накладні №126 від 03.09.2012 року, №127 від 03.09.2012 року,№418 від 07.09.2012 року, №690 від 12.09.2012 року, №1612 від 26.09.2010 року , №№71 від 01.10.2012 року, №72 від 01.10.2012 року, №105 від 02.10.2012 року , №538 від 10.10.2012 року, №1052 від 19.10.2012 року, №1516 від 29.10.2012 року, № 88 від 01.11.2012 року , № 89 від 01.11.2012 року , №196 від 05.11.2012 року, № 412 від 08.11.2012 року , № 677 від 14.11.2012 року, № 1119 від 22.11.2012 року, які залучені до матеріалів справи

На підтвердження реального виконання надання послуг позивачем надано: акти здачі - прийняття робіт № 203, №1475, № 1476, № 1497, № 1498, № 1499, №73,№106, №170, №452, №453, №90, №91,№92,№93, №94, №95,№ 153, №863, №867, №868, №869, №1701,податкові накладні №203 від 04.09.2012 року, №1475 від 24.09.2012 року, № 1476 від 24.09.2012 року, № 1476 від 25.09.2012 року, № 1497 від 25.09.2012 року, № 1498 від 25.09.2012 року, № 1499 від 25.09.2012 року, №73 від 01.10.2012 року, №106 від 02.10.2012 року, №170 від 03.10.2012 року, №452 від 08.10.2012 року, №453 від 08.10.2012 року, № 90 від 01.11.2012 року, № 91 від 01.11.2012 року, № 92 від 01.11.2012 року, № 93 від 01.11.2012 року, № 94 від 01.11.2012 року, № 95 від 01.11.2012 року, № 153 від 02.11.2012 року, № 195 від 05.11.2012 року, № 863 від 18.11.2012 року, № 867 від 18.11.2012 року, № 868 від 18.11.2012 року, № 869 від 18.11.2012 року, № 1701 від 30.11.2012 року, які залучені до матеріалів справи.

Також суд зазначає, що позивачем долучено до матеріалів справи копії виписок з рахунку.

Судом встановлено, що між позивачем та ПП «Алкіона», укладено договір про надання послуг від 03 грудня 2012 року № 0312-2, відповідно до якого виконавець зобов'язується надавати послуги, зобов'язується надавати послуги щодо переробки та розфасовки ягоди замороженої в поліетиленові пакети по 5,0 кілограм, замовник приймати та сплачувати отримані послуги на умовах дійсного Договору.

Відповідно до зазначеного договору, конкретна кількість, асортимент та вартість товару вказуються в видаткових накладних, що є невід'ємною частиною дійсного договору.

Також між позивачем та ПП «Алкіона», укладений договір поставки № 0312-1 від 03.12.2012 року, згідно якого Продавець зобов'язується поставляти, Покупець приймати та сплачувати поставки товарів на умовах дійсного Договору. Відповідно до зазначеного договору, конкретна кількість, асортимент та вартість товару вказуються в видаткових накладних, що є невід'ємною частиною дійсного договору.

На підтвердження реального виконання поставок позивачем надано копії актів здачі - прийняття робіт (надання послуг), видаткових та податкових накладних, копії виписок з рахунку, які долучено до матеріалів справи.

Крім того з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Торгово - Логістичний комплекс «АРКТИКА» укладено договір про надання послуг № 01/08/12-1 від 01.08.2012 року, відповідно до якого виконавець зобов'язується за завданням Замовника надати за плату послуги: з переміщення, сортування, завантаження, розвантаження товару Замовника з застосуванням механічних засобів (навантажувачів) , та/або без застосування механічниз засобів, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги.

Також між вищезазначеними сторонами укладений договір № 01/08/12-3 від 01.08.2013 року з надання послуг відповідального зберігання, відповідно до якого виконавець зобов'язується за винагороду приймати та зберігати на умовах, встановлених договором, передані йому замовником товари та повертати в встановлені Договором строки Замовнику або уповноваженій особі Замовника.

За наслідками надання послуг складено акти надання послуг, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг).

Крім того судом встановлено, що між позивачем та п.п. ОСОБА_2, укладено договір надання транспортних послуг № 15/01-09 від 01 вересня 2012 року, предметом якого є надання транспортних послуг.

За наслідками надання послуг складено акт здачі - прийняття робіт від 24 вересня 2012 року № 218 та договір - заявку від 18 вересня 2012 року на перевезення 20 тон нетто заморожених ягід.

Як вбачаться з матеріалів справи, в подальшому товар проданий ТОВ «Перший столичний хлібозавод», ТОВ «Морська Зірка» відповідно до договорів, та наданих позивачем копій видаткових та товаротранспортних - накладних.

З огляду на встановлені факти в ході розгляду справи, суд приходить до висновку, що зобов'язання за договорами між позивачем та ТОВ «Шоковіта» та ТОВ «Алкіона», виконувались сторонами у повному обсязі.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у ПК України та Законі №168/97-ВР передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в встановленому порядку.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України, п. 9.8 ст. 9 Закону №168/97-ВР реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21.12.2010, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1401/18696 (далі - Порядок №969), п. 2 Порядку № 165 податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства.

Податкові накладні за своєю формою та змістом відповідають ст. 7 Закону №168/97-ВР, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Порядку №165, зокрема, містять такі обов'язкові реквізити як порядковий номер податкової накладної та дату її виписки, точне найменування юридичних осіб, їх індивідуальні податкові номери, назву товару, його ціну та вартість.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Як свідчать з матеріали справи, на момент підписання відповідних договорів, актів здачі-приймання наданих послуг та податкових накладних, юридичні особи ТОВ «Шоковіта» та ТОВ «Алікіона», не були припинені.

З огляду на викладені обставини, слід зауважити, що вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), саме по собі по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару входить до предмету доказування у справі. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.03.2011 у справі №К-12509/08.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес"АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

З урахуванням всього вищенаведеного, формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ТОВ «Шоковіта» та ТОВ «Алікіона», " податкових накладних, за висновком суду, є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Відтак з огляду на встановлені судом в ході розгляду спору обставини, викладений в акті перевірки висновок податкового органу про порушення п 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6, п. 201.10, ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету в сумі 529 348 грн. необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 02 жовтня 2013 року № 61826552201 безпідставним та неправомірним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем доведено факт правомірності формування податкового кредиту о взаємовідносинам з ТОВ «Шоковіта» та ТОВ «Алікіона»,, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Саната ЛТД" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, а саме, рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження безтоварності здійсненої позивачем господарської операції. Отже, відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Саната ЛТД " задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.10.2013 року № 61826552201.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Саната ЛТД» судовий збір в розмірі 458, 80 грн. ( чотириста п'ятдесят вісім гривень 80 коп.)

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа