Постанова

від 18.04.2014 по справі 826/3378/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2014 року 08:30 № 826/3378/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Саніна Б.В., при секретарі судового засідання Славковій О. О.. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПовного товариства «Золотий ломбард «Фінансовий супермаркет «АРІС в компанія» доНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг провизнання протиправними та скасування постанов ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Повного товариства «Золотий ломбард «Фінансовий супермаркет «АРІС і компанія» (надалі - Позивач/ПТ «АРІС і компанія») до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (надалі - Відповідач/ Нацкомфінпослуг), в якому просить суд:

1. Скасувати постанову Відповідача №06/16/4-ЛБ від 12.02.2014 р.

2. Скасувати постанову Відповідача №07/16/4-ЛБ від 12.02.2014 р.

3. Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.03.2013 р. провадження по справі було відкрито та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання з'явився представник Позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить позовні вимоги задовольнити із підстав викладених в адміністративному позові, зокрема зазначає про порушення Відповідачем положень Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (надалі - Закон №2664), Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (надалі - Закону №877), Правил проведення перевірок (інспекцій) Нацкомфінпослуг, затверджених розпорядженням Нацкомфінпослуг №2422 від 27.11.2012 р. (надалі - Правила №2422), Положення про застосування Нацкомфінпослуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг №2319 від20.11.2009 р. (надалі - Положення №2319) під час проведення перевірки та винесення оскаржуваних постанов.

В судове засідання з'явився представник Відповідача, який щодо позовних вимог заперечує в повному обсязі, просить в задоволенні адміністративного позову відмовити із відстав викладених в письмових запереченнях, зокрема зазначає про дотримання положень чинного законодавства під час винесення оскаржуваних постанов.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Відповідно до положень ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), справа розглядається в письмовому провадженні на підставі наявних в матеріалах справи документів.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення Позивача та Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Повідомленням про планову перевірку (інспекцію №7973 від 21.10.2013 р. Нацкомфінпослуг повідомила Позивача, що відповідно до п Плану перевірок об'єктів нагляду, за якими здійснює нагляд Нацкомфінпослуг, на 4-й квартал 2013 р., затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг №3366 від 26.09.2013 р. заплановано проведення планової виїзної перевірки (інспекції) ПТ «АРІС і компанія». Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового перекладу Позивачем було отримано лист 24.10.2013 р.

На підставі доручення №103/16-4 від 01.11.2013 р. на проведення планової виїзної перевірки та посвідчення №104/16-4 від 01.11.2013 р. на проведення планової виїзної перевірки, виданих Відповідачем, в період з 06.11.2013 р. по 14.01.2014 р. Відповідачем була проведена перевірка Позивача щодо додержання вимог чинного законодавства у сфері фінансових послуг з питань дотримання вимог законодавства про фінансові послуги за період з 01.07.2011 р. по 01.10.2013 р.

За результатами проведеної перевірки Відповідачем було складено Акт планової перевірки ПТ «АРІС і компанія» №4/16-4-ФП від 14.01.2014 р., в якому вказано, що плановою перевіркою встановлені порушення вимог законодавства про фінансові послуги, а саме:

ь ст.14, ст.15 Закону №2664, в частині не ведення Товариством свого обліку у відповідності з вимогами законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та не здійснення внутрішнього аудиту (контролю) результатів поточної фінансової діяльності;

ь п.2.4, п.3.20 та п.4.10 Порядку складання та подання звітності ломбардами до Нацкомфінпослуг, затверджених розпорядженням Нацкомфінпослуг №2740 від 04.11.2004 р. (надалі - Порядок №2740), в частині відображенні Товариством недостовірної інформації у звітності, що подається до Нацкомфінпослуг;

ь п.1.2, п.3.2 Положення №3981 в частині надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів;

ь п.3.1 та п.3.3 р.3 Професійних вимог до керівників та головних бухгалтерів фінансових установ, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №1590 від 13.07.2004 р. (надалі - Розпорядження №1590), щодо невиконання обов'язку пройти підвищення кваліфікації та скласти екзамени на відповідність знань професійним вимогам за типовою програмою підвищення кваліфікації головних бухгалтерів;

ь п.4.4. Положення №3981, в частині не відображення Товариством в реєструючій системі інформації щодо сум до повернення заставодавцю;

ь п.4.5 Положення про надання фінансових послуг ломбардами, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг №3981 від 26.04.2005 р. (надалі - Положення №3981), в частині не відображення в обліковій та реєструючій системах Товариства узагальнюючої інформації щодо наданих та погашених фінансових кредитів, у розрізі способів погашення;

ь п.5.11 Положення №3981, в частині незабезпечення обліковою та реєструючою системами Товариства формування та складання достовірної звітності та інформації;

ь ч.2 ст.12, ст.6 Закону №2664, ст.25 Закону України «Про заставу» (надалі - Закон №2654), п.3.3 та п.5.4 Положення №3981 в частині не ознайомлення клієнта (Позичальника, заставодавця) з механізмом захисту Товариством прав споживачів та порядком урегулювання спірних питань, що виникають у процесі надання фінансової послуги, а саме в частині повернення заставодавцю суми перевищення продажної вартості заставленого майна над сумою витрат ломбарду.

Листом №356/16-8 від 16.01.2014 р. Відповідач направив Позивачу Акт №4/16-4-ФП від 14.01.2014 р.

21.01.2014 р. Відповідача було складено Акт про правопорушення ПТ «АРІС і компанія» №6/16-4-ФП в якому зазначено про виявлені порушення, а саме:

ь ст.14, ст.15 Закону №2664, п.2.4, п.3.2 та п.4.1 Порядку №2740, п.4.5 Положення про надання фінансових послуг ломбардами, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг №3981 від 26.04.2005 р. (надалі - Положення №3981);

ь п.1.2, п.3.2 та п.4.5 Положення №3981 в частині провадження діяльності за рахунок залучених коштів без отримання ліцензії та невідповідності звітних даних реєструючій системі Товариства;

ь п.3.1 та п.3.3 р.3 Розпорядження №1590, щодо невиконання обов'язку пройти підвищення кваліфікації та скласти екзамени на відповідність знань професійним вимогам за типовою програмою підвищення кваліфікації головних бухгалтерів;

ь п.4.4. Положення №3981, в частині не відображення Товариством в реєструючій системі інформації щодо сум до повернення заставодавцю;

ь ч.2 ст.12, ст.6 Закону №2664, ст.25 Закону України «Про заставу» (надалі - Закон №2654), п.3.3 та п.5.4 Положення №3981 в частині не ознайомлення клієнта (Позичальника, заставодавця) з механізмом захисту Товариством прав споживачів та порядком урегулювання спірних питань, що виникають у процесі надання фінансової послуги, а саме в частині повернення заставодавцю суми перевищення продажної вартості заставленого майна над сумою витрат ломбарду.

Листом №480/16-8 від 21.01.2014 р. Відповідач направив даний Акт №6/16-4-АП від 21.01.2014 р. на адресу Позивача. При цьому, листом №964/16-8 від 03.02.2014 р. «Повідомлення про розгляд справ» Відповідач повідомив Позивача про час та місце розгляду справи про правопорушення Товариством законодавства про фінансові послуги.

12.02.2014 р. Відповідачем було винесено Постанови про застування санкцій за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, а саме:

ь №06/16/4-ЛБ, яким до Позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 34 000 грн., в зв'язку із порушенням Товариством: ст.14, ст.15 Закону №2664, в частині невідповідності ведення обліку власних операцій та надання звітності до вимог законів та нормативно-правих актів, а також в частині не створення внутрішнього аудиту з метою перевірки результатів поточної фінансової діяльності; п.2.4, п.3.2 та п.4.1 Порядку №2740 в частині невідповідності даних форм звітності Товариства бухгалтерському обліку та даним облікової і реєструючої системи Товариства; п.4.5 Положення №3981 в чати сні невідповідності облікової та реєстручої системи обробленій та узагальненій щоквартальній інформації; п.5.5 та п.5.1 Положення про внесення інформації щодо фінансових компаній до Державного реєстру фінансових установ та встановлення вимог до облікової та реєструючої системи фінансових компаній, затвердженого розпорядженням Держкомфінпослуг №152 від 05.12.2003 р. (надалі - Положення №152) в частині невідповідності даних облікової та реєструючої систем фінансової компанії, які забезпечують формування інформації та складання звітності фінансової компанії.

ь №07/16/4-ЛБ, яким до Позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 170 000,00 грн., в зв'язку із порушенням Товариством п.1.2 та п.3.2 Положення №3981 в частині провадження діяльності за рахунок залучених коштів без отримання ліцензії.

Листом №1343/16-8 від 13.02.2014 р. «Щодо результатів розгляду справи» Відповідач направив на адресу Позивача постанови про застосування штрафних санкцій за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг №06/16/4-ЛБ та №07/16/4-ЛБ від 12.02.2014 р.

Позивач, не погоджуючись з прийнятими Відповідачем постановами, звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до преамбули Закону №877, цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю)

В ч.1 та ч.2 ст.5 Закону №877 визначено, що планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому. Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності.

Положеннями ч.1 та ч.2 ст.7 Закону №877 передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Крім того, єдиний порядок здійснення Нацкомфінпослуг, нагляду за наданням фінансових послуг і дотриманням чинного законодавства у відповідній сфері шляхом проведення її уповноваженими особами виїзних та безвиїзних перевірок (інспекцій) учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг), їх афілійованих та споріднених осіб, які проводяться самостійно чи разом з іншими уповноваженими органами державної влади встановлено Порядком №2422.

В п.2.3 Порядку №2422 визначено, що планові перевірки проводяться залежно від типу фінансової установи, але не частіше одного разу на рік. Підставою для проведення планової перевірки діяльності об'єкта нагляду є включення його до плану перевірок. Про проведення планової перевірки об'єкт нагляду повинен бути попередньо письмово повідомлений директором департаменту за напрямом здійснення нагляду за окремими ринками фінансових послуг не пізніше ніж за десять календарних днів до початку її проведення.

В п.2.4 Порядку №2422 передбачено, що письмове повідомлення про проведення планової перевірки, а також інші письмові повідомлення Нацкомфінпослуг відповідно до цих Правил надсилаються об'єкту нагляду рекомендованим листом з повідомленням про вручення або об'єкт нагляду повідомляється в інший спосіб, передбачений пп.«а» або «б» п.9.4 р. IX цих Правил. Планова перевірка починається не раніше ніж через десять календарних днів після повідомлення об'єкта нагляду про її проведення, надісланого на адресу об'єкта нагляду відповідно до інформації, яка міститься в Державному реєстрі фінансових установ, інших реєстрах (переліках).

В п.6.2, п.6.4 та п.6.5 Порядку №2422 передбачено, що за результатами перевірки інспекційна група складає акт перевірки. Акт перевірки має містити систематизований виклад виявлених при перевірці фактів порушення законодавства про фінансові послуги, а також фактів невиконання об'єктом нагляду вимог інспекційної групи. В акті перевірки чітко викладаються факти виявлених порушень законодавства про фінансові послуги з посиланням на документи та інформацію об'єкта нагляду, що підтверджують наявність зазначених порушень, а також зазначаються правові норми законодавства про фінансові послуги, які порушено об'єктом нагляду. Не допускається викладати в акті перевірки припущення та факти, не підтверджені документами.

Водночас, ч.1 ст.8 Закону №877 визначено, що орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом.

В той же час, порядок провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, механізм прийняття рішень Нацкомфінпослуг про застосування заходів впливу та їх оскарження визначено в Порядку №2319.

В ст.40 Закону №2664 та п.2.1 Порядку №2319 передбачено, що Нацкомфінпослуг може застосовувати такі заходи впливу як накладання штрафів в розмірах, передбачених ст.41 та ст.43 Закону №2664.

Таким чином, Відповідач наділений повноваженнями проводити планові перевірки та накладати адміністративно-господарські санкції.

В той же час, суд не приймає до уваги посилання Позивача про допущені процедурні порушення Відповідачем до початку проведення перевірки та під час складання документів за результатами проведеної перевірки (зокрема: неналежне повідомлення Позивача про дату проведення планової перевірки; ненадання повідомлення про проведення перевірки Позивача; ненадання Акту планової перевірки ПТ «АРІС і компанія» №4/16-4-ФП від 14.01.2014 р. в строки для його підписання; невчасне повідомлення про дату розгляду справи про правопорушення та інші процедурні порушення).

Так, суд зазначає, що допуск інспекторів до проведення перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та/або проведенні перевірки, у зв'язку з чим за умови такого допуску підставою для скасування рішення (прийнятого за результатами перевірки) може бути лише неправильність його прийняття по суті, а не власне процедурні порушення, на чому наполягає Позивач.

Аналогічна за змістом правова позиція зафіксована в постанові Верховного Суду України №21-25а10 від 24.12.2010 р., ухвалах Вищого адміністративного суду України №К/9991/9687/12 від 05.02.2014 р., №К/800/36909/13 від 27.11.2013 р. та інших.

Водночас, щодо правомірності винесення Відповідачем оскаржуваних постанов суд зазначає наступне.

Так, як вбачається із матеріалів справи, 16.03.2012 р. між Позивачем та ТОВ «Центр Трейд» було укладено Договір доручення №БД/20/1-12, відповідно до якого ТОВ «Центр Трейд» прийняв на себе зобов'язання здійснити за винагороду від імені та за рахунок Позивача послуги щодо купівлі цінних паперів шляхом укладення Договору купівлі-продажу цінних паперів, а саме п'яти простих векселів (емітент - ТОВ «ХАЛ», на загальну суму 12 930 000,00 грн. серія та номер: АА 2134882, АА2134883, АА2134884, АА2134885, АА2134886), при цьому загальна вартість купівлі цінних паперів не повинна бути вище ніж 12 490 000,00 грн.

Водночас, як повідомлено в судовому засіданні Позивачем, 16.03.2012 р. ТОВ «Центр Трейд» безоплатно передало Позивачу один бланк простого векселя номінальною вартістю 12 490 000,00 грн. під +48,71 відсотків річних.

16.03.2012 р. між Позивачем, в інтересах якого діяло ТОВ «Центр Трейд», та Закритим недиверсифікованим венчурним пайовим інвестиційним фондом «Афіна-паллада» (надалі - ЗНВПІФ «Афіна-паллада»), в інтересах якого діяло ТОВ «Компанія з управління активами «Афіна-інвест», було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ/20/1-12/1, відповідно до якого Покупець (Позивач) погодився сплатити та прийняти, а Продавець погодився передати права власності на цінні папери, а саме п'яти простих векселів (емітент - ТОВ «ХАЛ», на загальну суму 12 930 000,00 грн., серія та номер: АА 2134882, АА2134883, АА2134884, АА2134885, АА2134886), при цьому загальна вартість купівлі цінних паперів становить 12 490 000,00 грн. Відповідно до акту прийому-передачі цінних-паперів до Договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ/20/1-12/1 від 16.03.2012 р. вказані цінні папери були передані Покупцю (Позивачу).

24.04.2012 р. між ЗНВПІФ «Афіна-паллада», в інтересах якого діяло ТОВ «Компанія з управління активами «Афіна-інвест» та Позивачем, в інтересах якого діяло ТОВ «Центр Трейд», було укладено Договір №БВ/41-12/1 відповідно до якого, Покупець (ЗНВПІФ «Афіна-паллада») погодився сплатити та прийняти, а Продавець (Позивач) погодився передати права власності на цінні папери, а саме п'яти простих векселів (емітент - ТОВ «ХАЛ», на загальну суму 12 930 000,00 грн., серія та номер: АА 2134882, АА2134883, АА2134884, АА2134885, АА2134886), при цьому загальна вартість купівлі цінних паперів становить 12 490 000,00 грн. Відповідно до акту прийому-передачі цінних-паперів до Договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ/20/1-12/1 від 16.03.2012 р. вказані цінні папери були передані Покупцю (ЗНВПІФ «Афіна-паллада»).

Як вбачається із матеріалів справи, що підтверджено Позивачем, що фактично оплати за векселі грошовими коштами Позивачем проведено не було.

Водночас, 25.04.2012 р. між ЗНВПІФ «Афіна-паллада» та Позивачем було укладено угоду про залік однорідних взаємних вимог, відповідно до яких сторони погоджуються з тим, що загальна заборгованість ЗНВПІФ «Афіна-паллада» перед Позивачем за операціями з купівлі-продажу цінних паперів станом на 25.04.2012 р. складає 12 490 000,00 грн., в заборгованість Позивача перед ЗНВПІФ «Афіна-паллада» за операціями з купівлі-продажу цінних паперів станом на 25.04.2012 р. також складає 12 740 022,42 грн. Як наслідок, в п.3 та п.4 даної угоди сторони дійшли згоди про залік взаємних однорідних вимог в сумі 12 490 000,00 грн., в зв'язку із чим заборгованість за операцією з купівлі-продажу цінних паперів та пред'явленими векселями у Позивача перед ЗНВПІФ «Афіна-паллада» становить 250 022,42 грн.

Водночас, суд погоджується із позицією Відповідача, про невірне ведення Позивачем бухгалтерського обліку господарських операцій за векселями, зокрема в звітності до Націкомфінпослуг було відображено інші рахунки проведення операцій із векселями, аніж було фактично здійснено Позивачем в бухгалтерському обліку (зокрема, після підписання угоди про залік однорідних взаємних вимог від 25.04.2012 р. Позивачем проведено бухгалтерські проводки до по рахунку Дт.352 Кт.6852 - оприбутковано векселі та одночасно Дт.685 Кт.621 «Короткострокові векселі видані в національній валюті», за Дт.621 Кт.685, тоді як в звітності за 1 квартал 2012 р. Товариством відображено по рядку 140 «Векселі видані»). В судовому засіданні представниками Позивача факт проведення вказаних бухгалтерських проводок не спростовується.

Водночас, відповідно до п.3.2 Порядку №2740 у рядку 140 «Векселі видані» звіту ломбарду відображається сума заборгованості, на яку ломбард видав векселі на забезпечення придбаних товарів, робіт та послуг.

Однак, як вбачаться із матеріалів справи, що не заперечується Позивачем в судовому засіданні, ПТ «АРІС і компанія» не є емітентом векселів на суму 12 490 000,00 грн., інформація про які була відображена в звітності ломбарду.

Суд приймає до уваги посилання Відповідача, що відображення Позивачем інформації в рядку 140 «Векселі видані» є порушенням ведення бухгалтерського обліку.

Більше того, Позивачем на рахунку 621 ведеться облік розрахунків за заборгованістю перед постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами з одержану сировину, матеріали, товари на яку підприємством видані векселі.

Однак, як вже було встановлено вище, Позивач не є емітентом векселів на суму 12 490 000,00 грн. Натомість, в результаті укладеної між ЗНВПІФ «Афіна-паллада» та Позивачем угоди про залік однорідних взаємних вимог від 25.04.2012 р. Позивачем було фактично визнано неіснуючу кредиторську заборгованість в розмірі 12 740 022,42 грн., та відображено сальдо на 31.03.2012 р. по рахунку Кт.6822.

При цьому, Позивачем зроблено бухгалтерські проведення по операціям із векселями, що були емітовані іншим суб'єктом, як по векселями, що емітовані самим Позивачем.

Водночас, Позивачем недостовірно відображено показники звітності, що були подані до Нацкомфінпослуг, а саме не вірно відображено інформацію за рядком 030 «Сума погашених фінансових кредитів, у тому числі» у відповідному Звіту ломбарду.

Так, в р.030 «Сума погашених фінансових кредитів, у тому числі» Звіту має відображатись загальна сума погашених фінансових кредитів за відповідний звітний період, а саме оборот за кредитом рахунку, на якому обліковуються розрахунки за наданими кредитами, а саме оборот за кредитом р.377.1, на якому обліковується у Товариства розрахунки за даними кредитами.

Водночас, під час проведення перевірки було виявлено розбіжності між обліком по р.377.1 та р.030 у Позивача.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, зокрема пояснень Позивача, включення до балансу Позивача неіснуючої заборгованості по операціям з векселями, пояснюється неналежним виконанням свої обов'язків головного бухгалтера Позивача. При цьому, Позивач посилається про стронування бухгалтерських проводок та відображення реформації балансу та трансформації бухгалтерського обліку при переході на міжнародні стандарти фінансового обліку.

Таким чином, суд приймає до уваги, що Позивачем визнано факт вчинення порушення, а саме відображення інформації щодо неіснуючої кредиторської заборгованості.

В ст.14 Закону №2664 визначено, що фінансова установа зобов'язана вести облік своїх операцій та надавати звітність відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послу.

Крім того, відповідно до п.1.1 Порядку №2740, порядок визначає вимоги до складання та подання звітності ломбардами до Нацкомфінпослуг, установлює загальні вимоги до заповнення форм звітності та терміни їх подання. При цьому, в п.2.4 Порядку №2740 визначено, що форми звітності заповнюються ломбардами на підставі даних бухгалтерського обліку та даних облікової та реєструючої систем ломбарду за відповідний звітний період у тисячах гривень з одним десятковим знаком.

В п.4.5 Положення №3981 визначено, що програмне забезпечення облікової та реєструючої систем ломбарду повинно здійснювати обробку даних та узагальнювати щоквартальну статистичну інформацію щодо: загальної суми наданих фінансових кредитів у розрізі предметів застави, що їх забезпечують (виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, побутової техніки, іншого майна); загальної суми погашених фінансових кредитів у розрізі способів погашення (погашено грошовими коштами, за рахунок предмета застави); загальної суми отриманих процентів за користування фінансовим кредитом у розрізі способів погашення (погашено грошовими коштами, за рахунок предмета застави); загальної суми сплачених неустойок у розрізі способів погашення (погашено грошовими коштами, за рахунок предмета застави); доходу, отриманого за надання послуг зі зберігання майна; доходу, отриманого за надання послуг з оцінки заставленого майна; доходу за агентськими договорами із страховими компаніями; доходу з реалізації заставленого майна; загальної кількості наданих фінансових кредитів у розрізі предметів застави, що їх забезпечують (виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, побутової техніки, іншого майна).

При цьому, в п.5.5 Порядку №152 (в редакції чинній на момент проведення операцій) визначено, що облікова та реєструюча система фінансової компанії має забезпечувати облік та реєстрацію договорів про надання фінансових послуг у електронному та паперовому вигляді. Реєстрація договорів про фінансові послуги здійснюється шляхом ведення фінансовою компанією журналу обліку укладених і виконаних договорів про надання фінансових та карток обліку укладених та виконаних договорів, відомості яких повинні містити інформацію, необхідну для ведення бухгалтерського обліку відповідних фінансово-господарських операцій. В п.5.11 Порядку №152 передбачено, що облікова та реєструюча система фінансової компанії має забезпечувати формування інформації та складання звітності фінансової компанії.

Крім того, відповідно до пояснень Відповідача, що підтверджується Позивачем в судовому засіданні, в період з 01.01.2012 р. по 30.09.2013 р. Товариством подано Звітність в якій відображено інформацію про надані фінансові кредити (рядом 010 додатку 3) на суму 30 134 100,00 грн., та отримано погашених кредитів (рядом 030 додаток №3) на суму 18 696 200,00 грн.

Водночас, під час проведення перевірки Відповідачем діяльності Позивача встановлено, що інформація яка відображена в звітності не відповідає регістрам бухгалтерському обліку ТП «АРІС і компанія». Так, за період з 01.01.2012 р. по 30.09.2013 р. Товариством зроблені записи в регістрах бухгалтерського обліку на такі суми: по наданим фінансовим кредитам (Дт.3771) на суму 28 347 500,00 грн., та отримано погашених кредитів (Кт.3771) на суму 26 796 000,00 грн.

Таким чином, суд погоджується із доводами Позивача, що загальна сума наданих фінансових кредитів у розрізі предметів застави, що їх забезпечують та загальна сума погашених фінансових кредитів у розрізі способів погашення (погашено грошовими коштами, за рахунок предмета застави), зазначені Товариством у звітності, що подана до Відповідача в період з 01.01.2012 р. по 30.09.2013 р. не відповідає даним реєструючої, облікової системи Товариства та регістрам бухгалтерського обліку.

Крім того, щодо правомірності винесення Відповідачем постанови №07/16/4-ЛБ про застування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг

Так, відповідно до матеріалів справи, що підтверджується поясненнями Відповідача та відображено в Акті планової перевірки ПТ «АРІС і компанія» №4/16-4-ПФ від 14.02.2014 р., Позивачем надано до Відповідача звітність, в якій відображено що станом на 30.09.2013 р. ПТ «АРІС і компанія» має виданих та непогашених кредитів на суму 11 437 900,00 грн., що призвело до збільшення власного кредитного портфеля Позивача на суму 9 791 800,00 грн.

Водночас, як вбачається із матеріалів справи, Позивач не отримував ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг за рахунок залучених коштів при збільшенні кредитного портфеля (за період з 01.01.2012 р. по 30.02.2013 р. на суму 9 791 800,00 грн.).

В п.1.2 Порядку №3981 визначено, що залучені кошти ломбарду це кошти, отримані на зворотній основі від фізичних осіб - учасників ломбарду, юридичних осіб, та кошти, отримані від кредитних установ за кредитними договорами. При цьому, в п.3.2 Порядку №3981 визначено, що діяльність з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.

З огляду на вищевказане, суд погоджується із доводами Відповідача, про обґрунтованість винесення 12.02.2014 р. Відповідачем постанов про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг №06/16/4-ЛБта №07/16/4-ЛБ.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Крім того, в ч.2 ст.72 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення. Ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Позивача.

Відповідно до положень ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Так, ставки сплати судового збору встановлено ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Оскільки сума майнових вимог, з якими Позивач звернувся до суду, складає 204 000,00 грн., то ставка судового збору у відповідності до зазначеної норми становить 4 080,00 грн.

При цьому, згідно з ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Так, відповідно до матеріалів справи вбачається, що Позивачем було оплачено суду 408,00 грн.

Відповідно до положень ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Як наслідок, результат розгляду адміністративної справи в частині майнових вимог та вищезазначені правові норми, з Позивача підлягає стягненню на користь Державного бюджету решта суми судового збору в розмірі 3 672,00 грн.

Керуючись положеннями керуючись положеннями ст.17, ст.71, ст.86, ст.94, ст.158-163, ст.167, ст.254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити в задоволенні позовних вимог Повного товариства «Золотий ломбард «Фінансовий супермаркет «АРІС і компанія» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

2. Стягнути з Повного товариства «Золотий ломбард «Фінансовий супермаркет «АРІС і компанія» (адреса: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 3/7, код ЄДРПОУ 36530657) решту суми судового збору у розмірі 3 672 (три тисячі шістсот сімдесят дві) грн. 00 коп. на розрахунковий рахунок №31218206784007 до ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: «Судовий збір за розгляд Окружним адміністративним судом м. Києва адміністративної справи №826/3378/14».

Контроль за виконанням даного пункту покласти на Державну податкову інспекцію Шевченківського району Головного управління Міндоходів України в м. Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б. В. Санін