Постанова

від 07.04.2014 по справі 826/2176/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 квітня 2014 року 14:30 № 826/2176/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі судового засідання Пасічнюк С.В.,

за участю сторін:

представника позивача - Кліщ А.О.,

представника відповідача - Руда Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест» (далі - позивач, ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест») до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.02.2014 року № 19026552208.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач не погоджується з висновками акту перевірки, прийнятим податковим повідомленням-рішенням, враховуючи їх невідповідність фактичним обставинам та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає прийняте рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Позивач зазначив, що при формуванні податкового кредиту позивач діяв у відповідності до вимог податкового законодавства і податковий кредит сформував з дотриманням вимог статті 198 Податкового кодексу України та цілком правомірно включено до податкового кредиту витрати по сплаті податку, що підтверджені податковими накладними, виписаними контрагентом ФГ «Агро-Макс і Ко».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та зазначив, що результати перевірки відповідають фактичним обставинам справи, а оскаржене податкове повідомлення-рішення винесене у відповідності з вимогами чинного законодавства України, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест» зареєстроване в Печерській районній в м. Києві державній адміністрації відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 16.02.2006 р. за № 10701020000017886, код суб'єкта господарювання в ЄДРПОУ: 34047146.

Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ в Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві з 17.02.2006 року за № 40412.

В період з 14.01.2014 р. по 22.01.2014 р. ДПІ в Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з Фермерським господарством «Агро-Макс і Ко» за період з 01.05.2013 р. по 31.05.2013 р.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 50/26-55-22-08/34047146 від 23.01.2014 р. (далі - акт від 23.01.2014 р.).

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог п. 185.1 ст.185, п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит в деклараціях з податку на додану вартість на загальну суму 10 837 500 грн., в тому числі, за травень 2013 року у розмірі 10 837 500 грн.

Позивач, не погоджуючись з висновками акту від 23.01.2014 р., подав заперечення на акт від 30.01.2014 р. вих.№27/-2.

Листом від 06.02.2014 р. № 3653/10/НОМЕР_1 ДПІ в Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві висновки акту від 23.01.2014 р. залишені без змін, а заперечення позивача без задоволення.

На підставі висновків акту від 23.01.2014 р. ДПІ в Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.02.2014 року № 19026552208, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 13 546 875 грн., в тому числі, 10 837 500 грн. - за основним платежем та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 709 375 грн.

Позивач, вважаючи, що податкове повідомлення - рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства, звернувся до суду з вимогою про його скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Як встановлено судом, підставою для визначення податковим органом податкових зобов'язань у спірному податковому повідомленні-рішенні стало те, що позивачем відображено в бухгалтерському обліку операції, які мають безтоварний характер, зокрема, позивачем включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачених по господарських операціях з ФГ «Агро-Макс і Ко» (код ЄДРПОУ 34416995) за травень 2013 року на суму 10 837 500 грн.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України від 02.12.2010 pоку №2755-VT та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6. ст.201 Податкового кодексу України).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Отже, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші операції платника податків, які відповідно до статті 185 Податкового кодексу України визначені як об'єкт оподаткування.

Згідно з п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Позивач у позовній заяві зазначив про те, що відповідач необґрунтовано дійшов висновку про відсутність у нього правових підстав для формування податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ФК «Агро-Макс і Ко» за договором поставки, оскільки вони мали реальний характер та за ними було сплачено та отримано товар використаний ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, що підтверджується первинним документами.

Крім того, позивачем надано до матеріалів справи копію заяви (пояснення) директора ФГ «Агро - Макс і Ко» ОСОБА_3, якою він підтверджує здійснення ним фінансово-господарської діяльності з ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест».

Так, з матеріалів справи встановлено, що основним видом діяльності позивача є, зокрема, організація будівництва будівель; діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами.

Як встановлено податковим органом під час перевірки та вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест» (Покупець), в особі генерального директора ОСОБА_4, та Фермерським господарством «Агро-Макс і Ко» (Постачальник), в особі голови ОСОБА_3 укладено договір №2374 від 27.05.2013 р. поставки, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язувався передати у власність продукцію, цукор-пісок білий, а Покупець - прийняти та оплатити продукцію.

Відповідно до умов Договору, строк поставки, умови поставки та місце поставки погоджується та визначаються сторонами у Специфікаціях до Договору.

Якість продукції повинна відповідати вимогам ДСТУ (ГОСТ) і показникам та повинна підтверджуватися якісним посвідченням на кожну партію продукції, сертифікатом відповідності, гігієнічним висновком МОЗ України та іншими документами, які Постачальник зобов'язаний передати Покупцеві разом з продукцією. Документи, що посвідчують якість товару повинні бути завірені печаткою Постачальника.

Продукція повинна поставлятись в тарі (упаковці), яка забезпечує її зберігання. Кожен мішок повинен мати додаткову вкладнику. Кожна упакована частина продукції повинна мати маркування на тарі, упаковці або бирці згідно з відповідними технічними умовами.

Отже, первинними документами, які належним чином засвідчують факт здійснення поставки товару за договором №2374 від 27.05.2013 р. є податкові накладні, видаткові накладні, документи оплати, якісні посвідчення на кожну партію продукції, сертифікати відповідності, гігієнічні висновки МОЗ України.

Як вбачається з акту перевірки, на виконання умов зазначеного договору ФК «Агро-Макс і Ко» виписано видаткові накладні та податкові накладні, які підписані головою ОСОБА_3 на загальну суму 65 025 000 грн., в тому числі, податку на додану вартість - 10 837 500 грн.

На підтвердження факту реального існування фінансово - господарських правовідносин за вказаним договором позивачем якісних посвідчень на кожну партію продукції, гігієнічних висновків МОЗ України, сертифікатів відповідності суду надано не було.

Окрім того, відповідно до умов Договору поставки (п.1.6), Покупець доручає Постачальнику додаткову послугу - організувати зберігання товару, на складах у відповідних санітарних умовах, у зв'язку з чим сторони укладають договір зберігання одночасно із цим Договором.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до Специфікації №1 до Договору вищевказана продукція передавалась Покупцеві (ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест») зі складу Продавця (ФГ «Агро-Макс і Ко»).

Відповідно до виписаних податкових накладних відвантаження товару (цукор-пісок білий) відбувалося зі складів за адресою: за видатковою накладною № РН-052703 від 27.05.2013 р. - 23853, Вінницька область, с. Удич, вул. Заводська, вул. 1; за видатковою накладною № РН-052702 від 27.05.2013 р. - 23853, Вінницька область, с. Удич, вул. Заводська, буд. 1; за видатковою накладною № РН-052803 від 28.05.2013 р. - 13516, Житомирська область, смт. Корнин, вул. Мічуріна, 7; за видатковою накладною № РН-052804 від 28.05.2013 р. - 13516, Житомирська область, смт. Корнин, вул. Мічуріна, 7; за видатковою накладною № РН-052903 від 29.05.2013 р. - 19200, Черкаська область, смт. Жашків, вул. Совхозна, 7; за видатковою накладною № РН-052904 від 29.05.2013 р. - 19200, Черкаська область, смт. Жашків, вул. Совхозна, 7; за видатковою накладною № РН-052905 від 29.05.2013 р. - 19200, Черкаська область, смт. Жашків, вул. Совхозна, 7.

На підтвердження зазначеного, позивачем надано до суду копії договору зберігання №2375 від 27.05.2013 р., договір зберігання № 142 від 27.05.2013 р., акти приймання-передачі.

Разом з цим, як встановлено з матеріалів справи, які надані представником відповідача, в провадженні СВ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32013110030000134 за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «А-Трія» (код ЄДРПОУ 36564105) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України та за фактом придбання невстановленими особами, в тому числі, Фермерського господарства «Агро-Макс і Ко» (код ЄДРПОУ 34416995).

В ході здійснення досудового розслідування, слідчим відділом фінансових розслідувань з'ясовано наявність вказаних складських приміщень та підтвердження договірних відносин позивача, його контрагента з вказаними підприємствами, яким належать складські приміщення.

Так, як свідчать матеріали справи, складське приміщення, розташоване за адресою: 23853, Вінницька обл., Теплицький район, с. Удич, вул. Заводська, буд. 1 належить ПАТ «Банк Форум» на праві власності відповідно свідоцтва про право власності №204 від 05.04.2013 року (номер запису про право власності 978076).

На письмовий запит слідчого СВ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 10.01.2014 року №9032/13-134, ПАТ «Банк Форум» надано відповідь, в якій зазначив, що ПАТ «Банк Форум» не володіє жодною інформацією та документами щодо можливості реалізації цукру з об'єкту нерухомості за адресою 23853, Вінницька обл., Теплицький район, с Удич, вул. Заводська, буд. 1 від ФГ «Агро-Макс і Ко» на користь ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест». Також, листом проінформовано, що банк не здійснював реалізацію цукру з даного об'єкту в адресу ФГ «Агро-Макс і Ко» та ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест».

Складське приміщення за адресою: 13516, Житомирська область, смт. Корнин, вул. Мічуріна, 7 належить ВАТ «Корнинський цукровий завод» на праві власності відповідно до свідоцтва про право власності САА №550874 від 23.02.2004 року.

На письмовий запит слідчого СВ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 10.01.2014 року №9031/13-134, ВАТ «Корнинський цукровий завод» надано відповідь, в якій зазначив, що фінансово - господарські операції з ФГ «Агро-Макс і Ко» та ТОВ «Ренесанс кепітал інвест» не проводились, цукор - пісок на протязі 2013 року не відвантажувався жодному підприємству, у зв'язку з тим, що ВАТ «Корнинський цукровий завод» в 2012-2013 p.p. не працював.

Складське приміщення за адресою: 19200, Черкаська область, смт. Жашків, вул, Совхозна (Родгоспна), 7 належить ТОВ «ВІГ - Жашківський цукровий завод».

На письмовий запит слідчого СВ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 10.01.2014 року №9043/13-134, ТОВ «ВІГ - Жашківський цукровий завод» надано відповідь, якою повідомив, що жодних фінансово-господарських відносин між ТОВ «ВІГ - Жашківський цукровий завод» та ФГ «Агро-Макс і Ко» і ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест» не здійснювались. А також ТОВ «ВІГ - Жашківський цукровий завод» звернуло увагу, що протягом 2013 року договори щодо оренди нежитлових приміщень які належать підприємству не укладались, та цукор з території підприємства жодним підприємствам в кількості більш 300 тон не відвантажувався.

З урахуванням викладеного, вбачається, що операції з отримання цукру - піску зі складів: 23853, Вінницька область, с. Удич, вул. Заводська, вул. 1; 13516, Житомирська область, смт. Корнин, вул. Мічуріна, 7; 19200, Черкаська область, смт. Жашків, вул. Совхозна, 7; відповідно видаткових накладних ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест» не підтверджені належними та допустимими доказами.

Стосовно наявності транспортних засобів у позивача, а також отримання транспортних послуг з постачання товару від складу Продавця та подальше транспортування товару, позивачем інформацію не надано до податкового органу під час проведення перевірки, ні до суду.

Окрім того, доказів на підтвердження використання товару, який за твердженням позивача був ним отриманий від ФГ «Агро-Макс і Ко» у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку позивачем суду надано не було, як і не було надано доказів на підтвердження здійснення за нього оплати на користь ФГ «Агро-Макс і Ко».

Більш того, відповідачем в ході проведення перевірки отримано акт від Жмеринської ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області від 02.12.2013 року № 50/22/34416995 про неможливість проведення зустрічної звірки ФГ «Агро-Макс і Ко».

Як вбачається з вказаного акту, податковим органом здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.11.2011 р. по 31.10.2013 р., однак зустрічну звірку неможливо було провести у зв'язку з відсутністю підприємства за місцезнаходженням.

Станом на 04.11.2013 року стан платника « 8» внесено до ЄДР запис про відсутність за місцезнаходженням, а 06.11.2013 року Жмеринською ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість.

Між тим, ФГ «Агро - Макс і Ко» до закінчення проведення зустрічної звірки посадовим особам Жмеринської ОДПІ на запит від 25.09.2013 року №1987/7/22-011 первинних документів, а також документів, які б підтверджували ведення бухгалтерського обліку не надано.

Жмеринською ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області направлялись листи до Управління агропромислового розвитку у Жмеринському районі, Жмеринського ВРЕР, на які було надано відповіді, згідно яких Управління агропромислового розвитку Жмеринської райдержадміністрації листом №04-2/568 від 23.10.2013 року повідомило, що ФГ «Агро - Макс і Ко» протягом 2010-2013 років не звітувало в управління агропромислового розвитку, а згідно листа Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Жмеринка, Жмеринського, Шаргородського та Барського районів від 25.10.2013 року №765, повідомлено, що за ФГ «Агро - Макс і Ко» автотранспорт не реєструвався та на обліку не значиться. Також, згідно листа технічного нагляду сільського господарства управління у Жмеринському районі від 24.10.2013 року зазначено, що сільськогосподарська техніка ФГ «Агро - Макс і Ко» не реєструвалась та на обліку не перебуває.

Відповідно до проведеного аналізу подання звітності ФГ «Агро - Макс і Ко» до податкової інспекції, Жмеринською ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області встановлено, що починаючи з 4 кварталу 2012 року по 3 квартал 2013 року звітність не подавалась.

Враховуючи встановлені обставини, податковим органом зроблено висновок, що у зв'язку з непідтвердженням задекларованих податкових зобов'язань, відсутністю первинних документів, основних засобів та відсутністю за юридичною адресою, у ФГ «Агро - Макс і Ко» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з постачання товарів (надання послуг) підприємствам-покупцям в розумінні ст.ст.22, 44, 185, 187 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд погоджується з висновком податкового органу, що договори укладені між ФГ «Агро - Макс і Ко» та його контрагентами здійсненні без мети настання реальних правових наслідків.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем в ході проведення перевірки отримано протокол допиту свідка ОСОБА_3, директора та засновника ФГ «Агро - Макс і Ко», який був допитаний в межах проведення досудового розслідування СВ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «А-Трія» (код ЄДРПОУ 36564105) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України та за фактом придбання невстановленими особами ряду підприємств.

Під час допиту, ОСОБА_3 пояснив, що у червні 2012 року до нього звернулась особа на ім'я Вова з проханням зареєструвати за грошову винагороду на його ім'я ФГ «Агро - Макс і Ко». Він погодився на вказану пропозицію з метою отримання за це грошових коштів та без наміру займатись господарською діяльністю, про формування статутного капіталу підприємства йому не відомо. При реєстрації на прохання вказаної особи ним була виписана довіреність на ім'я ОСОБА_5, який, на його думку, і являвся фактичним директором підприємства. Після оформлення довіреності жодних документів не підписував, про наявність будь-яких бухгалтерських та установчих документів йому не відомо. ОСОБА_3 зазначив, що з посадовими особами ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест» він не знайомий, жодних документів, договорів з вказаним підприємством не укладав та не підписував.

Крім того, в ході судового розгляду справи судом допитано в якості свідка ОСОБА_3, який підтвердив, що зареєстрував ФГ «Агро - Макс і Ко» за грошову винагороду, мети займатись фінансово-господарською діяльністю не мав, чим займалось підприємство йому не відомо, про ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест» йому також невідомо, жодних документів та договорів з ним не підписував.

Крім того, свідок зазначив, що жодних заяв (пояснень) не підписував та не засвідчував нотаріально, і не надавав таких заяв ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест».

Виходячи з того, що операції фактично не виконувались контрагентом та не могли бути виконані внаслідок відсутності ресурсів та можливостей, податковий орган прийшов до висновку про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей та відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

Із наведеного можна зробити висновок про те, що господарські операції, в тому числі, поставка є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків.

Якщо фактичного здійснення господарської операції не відбулося, відповідні підтверджуючі документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Однак, як уже зазначено вище, представником позивача не надано суду доказів на підтвердження реальності та фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та ФГ «Агро - Макс і Ко», зокрема, первинних документів, які мають засвідчувати факт здійснення поставки за укладеним договором, як і доказів на підтвердження перерахування коштів на користь ФГ «Агро - Макс і Ко» та використання отриманого, за твердженням позивача, товару у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, хоча про необхідність їх надання судом зазначалось у судових засіданнях.

З огляду на вищевикладене, реальність господарської операції з придбання товарів має підтверджуватись також документами про транспортування придбаних товарів та документами про зберігання придбаних товарів. В матеріалах справи не міститься жодного документа, що свідчив би про переміщення товарно-матеріальних цінностей та їх зберігання.

З приводу зазначеного, позивач вказує у позовній заяві, що первинні документи по взаємовідносинам з ФГ «Агро - Макс і Ко» відсутні у зв'язку з витребуванням їх слідчим з ОВС СУ ФР ГУ Міндоходів у Вінницькій області.

Однак, суд звертає увагу, що позивачем не надано доказів на підтвердження здійснення виїмки первинної документації підприємства правоохоронними органами, а з наданих позивачем документів вбачається, що він самостійно підготував відповідь на запит слідчого ОВС СУ ФР ГУ Міндоходів у Вінницькій області та надав відповідні документи. Зазначене не позбавляє права позивача виготовити копії вказаних документів та зберігати їх на підприємстві.

Більш того, позивач, вказуючи на факт реальності здійснення фінансово-господарської діяльності з контрагентом та складення всіх первинних документів, міг звернутись до контрагента про надання відповідних документів, зокрема, по господарській операції з поставки товару.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що позивачем не доведено товарності та реальності господарських правовідносин з контрагентом, а наявні первинні документи позивача не підтверджують реальний характер здійснення господарської операції, тому не є належними документами на підтвердження права позивача на податковий кредит по даній господарській операції.

Відтак, податковим органом доведено факт безтоварності господарської операції позивача, висновки податкового органу про неправомірне формування позивачем податкового кредиту знайшли підтвердження в ході судового розгляду, а тому податкове повідомлення-рішення від 10.02.2014 року № 19026552208, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 13 546 875 грн. прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачених чинним законодавством.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 10 837 500 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2 709 375 грн., здійснено відповідачем правомірно та у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, враховуючи ту обставину, що органом державної податкової служби доведено законність та обґрунтованість винесення оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 11.04.2014 року.

Суддя В.П. Шулежко