ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"02" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/39063/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., за участю секретаря судового засідання - Іванова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2014 року
у адміністративній справі № 826/2176/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс-Кепітал Інвест»
до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю ««Ренесанс-Кепітал Інвест»» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 квітня 2014 року в задоволені позовних вимог відмовлено. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2014 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 19026552208 від 10.02.2014 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 13546875 грн., в тому числі 10837500 грн. - за основним платежем, 2709375 грн. - за штрафними санкціями.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з Фермерським господарством «Агро-Макс і Ко» за період з 01.05.2013 р. по 31.05.2013 р., за результатами якої складено акт № 50/26-55-22-08/34047146 від 23.01.2014 р., в якому відображено про порушення позивачем вимог п. 185.1 ст.185, п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 10837500 грн., в тому числі, за травень 2013 року у розмірі 10 837 500 грн.
На підставі висновків акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.02.2014 року № 19026552208, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 13546875 грн., в тому числі, 10837500 грн. - за основним платежем та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2709375 грн.
Судами встановлено, що ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест» уклало з Фермерським господарством «Агро-Макс і Ко» договір поставки № 2374 від 27 травня 2013 р. Предметом поставки є цукор-пісок білий.
На підтвердження фактичного виконання договору під час перевірки та суду були надані: специфікації, видаткові та податкові накладні. Договір та всі первинні документи зі сторони ФК «Агро-Макс і Ко» підписані ОСОБА_1
Відмовляючи в задоволені позовних вимог суд першої інстанції, дослідивши надані документи, а також допитавши безпосередньо в судовому засіданні свідка ОСОБА_1, який спростував укладення договору та складання первинних документів, прийшов до висновку, що укладена угода позивача з ФК «Агро-Макс і Ко» реально не виконувалась, а тому позивач не мав права на формування податкового кредиту за наслідками фінансово-господарських відносин з цим контрагентом.
Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає такі висновки правильними, які ґрунтуються на повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин по справі. Так, позивачем не надано товаро-транспортних накладних на перевезення товару, не надано сертифікатів та гігієнічних висновків МОЗ України. Також судом встановлено, що операції з отримання цукру - піску зі складів: 23853, Вінницька область, с. Удич, вул. Заводська, вул. 1; 13516, Житомирська область, смт. Корнин, вул. Мічуріна, 7; 19200, Черкаська область, смт. Жашків, вул. Совхозна, 7; відповідно до видаткових накладних ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест» не підтверджені належними та допустимими доказами, оскільки власники цих складів спростували будь-які взаємовідносини з позивачем та ФК «Агро-Макс і Ко». Також не надано доказів використання товару у власній господарській діяльності та підтвердження здійснення за нього оплати на користь ФГ «Агро-Макс і Ко». Крім того, податковим органом з'ясовано, що починаючи з 4 кварталу 2012 року по 3 квартал 2013 року ФГ «Агро-Макс і Ко» звітність до ДПІ не подавалась.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції помилково зазначив про безпідставність висновків податкового органу, оскільки під час перевірки та суду не були надані первинні, розрахункові та інші документи, які повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Крім того, показання ОСОБА_1 суду повністю спростували наявність будь-яких первинних документів.
Згідно з п.п.14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно зі п.п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
У відповідності до п.п. 198.6 цього кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Згідно з пунктом 201.4 статті 201 ПК України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.
Відтак, позивачем не надано належних та необхідних доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог, та в судовому засідання знайшло своє підтвердження, що позивачем не були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на формування податкового кредиту.
Суд апеляційної інстанції помилково прийшов до висновку про відсутність порушень, зазначених в акті перевірки та податковому повідомленні - рішенні.
Враховуючи встановлені обставини та наведені вище положення Податкового кодексу України - юридично правильним є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до положень статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції., яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2014 року - скасувати, та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 квітня 2014 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: В.П.Юрченко
Н.Є.Блажівська
М.В.Сірош
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 02.10.2014 |
Оприлюднено | 20.11.2014 |
Номер документу | 41429344 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Юрченко В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні