Ухвала

від 23.04.2014 по справі 812/607/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 року справа №812/607/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Юрко І.В., Блохіна А.А., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року у справі № 812/607/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортні перевезення-2003» до Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, поновлення від'ємного значення у розмірі 187263,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 31.01.2014 року звернувся до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем було проведено виїзну позапланову документальну перевірку правомірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2013 року, за результатами якої складено акт від 21 жовтня 2013 року № 7/12-20-22/32372036. На підставі зазначеного акта відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 30 жовтня 2013 року № 0000152200, № 0000162200, № 0000132200, № 0000142200 про сплату 2251,00 грн. податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкції на суму 562,75 грн. Позивачем було оскаржено вказані податкові повідомлення-рішення до Головного управління Міндоходів у Луганській області. Головним управлінням було зобов'язано відповідача організувати проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Автотранспортні перевезення-2003». 17.12.2013 року відповідачем за результатами перевірки було складено акт № 10/12-20-22/32372036 та збільшено розмір штрафної санкції у ППР від 30.10.2013 року № 0000132200 на 44164,00 грн. На підставі рішення Головного управління Міндоходів у Луганській області про результати розгляду первинної скарги від 24 грудня 2013 року № 12405/12-32-10-04/08 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 27 грудня 2013 року № 0000202200 про сплату штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 44164,00 грн. Просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.10.2013 року № 0000152200, № 0000162200, № 0000132200, № 0000142200 та від 27.12.2013 року № 0000202200; поновити від'ємне значення з податку на додану вартість у сумі 187263,00 грн. на особовому рахунку позивача.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30 жовтня 2013 року № 0000142200 про зменшення ТОВ «Автотранспортні перевезення - 2003» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 187263,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30 жовтня 2013 року № 0000152200 про збільшення ТОВ «Автотранспортні перевезення - 2003» суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 1041,25 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 833,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 208,25 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30 жовтня 2013 року № 0000162200 про збільшення ТОВ «Автотранспортні перевезення - 2003» суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 1772,50 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 1418,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 354,50 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27 грудня 2013 року № 0000202200, про зменшення ТОВ «Автотранспортні перевезення - 2003» суми бюджетного відшкодування за платежем податок на додану вартість за основним платежем у розмірі 176656,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 44164,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати постанову суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на розділ V Податкового кодексу України, ст.ст. 7, 8, 10, 86, 159, 163 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначає, що судом першої інстанції не були досліджені у повній мірі обставини, які мають істотне значення для справи.

Позивачем на адресу суду надіслано заперечення на апеляційну скаргу та лист, в якому він просив розглянути справу без участі представника позивача.

Сторони у судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

За нормами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України суд розглянув дану справу в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Державною податковою інспекцією у Лутугинському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю «Автотранспортні перевезення - 2003» (код за ЄДРПОУ 32372036) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2013 року у сумі 176656,00 грн., відображених у податковій декларації з податку на додану вартість, поданій за відповідний звітний (податковий) період. За результатами перевірки податковим органом складено акт від 21 жовтня 2013 року № 7/12-20-22/32372036 (а.с. 18-26).

У висновках акту перевірки вказано, що ТОВ «Автотранспортні перевезення -2003» порушено:

- п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у червні 2013 року на 187263,00 грн. та занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у червні 2013 року на 833,00 грн.;

- п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України завищено суму залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2013 року у сумі 185845,00 грн.;

- п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду за липень 2013 року у сумі 1418,00 грн.;

- п. 198.3 ст. 198, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у липні 2013 року на 176656,00 грн.

На підставі акта перевірки від 21 жовтня 2013 року № 7/12-20-22/32372036, податковою інспекцією винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 30 жовтня 2013 року № 0000152200, яким ТОВ «Автотранспортні перевезення - 2003» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 1041,25 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 833,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 208,25 грн. (а.с. 13);

- від 30 жовтня 2013 року № 0000132200, яким ТОВ «Автотранспортні перевезення -2003» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 176656,00 грн. (а.с. 14);

- від 30 жовтня 2013 року № 0000162200, яким ТОВ «Автотранспортні перевезення - 2003» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 1772,50 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 1418,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 354,50 грн. (а.с. 15);

- від 30 жовтня 2013 року № 0000142200, яким ТОВ «Автотранспортні перевезення - 2003» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 187263,00 грн. (а.с. 16).

04.11.2013 року позивачем подано до Головного управління Міндоходів у Луганській області скаргу № 37 на податкові повідомлення-рішення (а.с. 47-53).

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Автотранспортні перевезення - 2003» (код за ЄДРПОУ 32372036) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 176656,00 грн., відображених у податковій декларації з податку на додану вартість, поданій за відповідний звітний (податковий) період, за результатами якої складено акт від 17 грудня 2013 року № 10/12-20-22/32372036 (а.с. 33-40).

З висновків акту перевірки від 17 грудня 2013 року № 10/12-20-22/32372036 вбачається, що податковий орган вказав на порушення позивачем:

- п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у червні 2013 року на 187263,00 грн. та занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у червні 2013 року на 833,00 грн.;

- п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України завищено суму залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2013 року у сумі 185845,00 грн.;

- п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду за липень 2013 року у сумі 1418,00 грн.;

- п. 198.3 ст.198, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у липня 2013 року на 176656,00 грн.

Рішенням від 24.12.2013 року № 12405/12-32-10-04/08 про результати розгляду первинної скарги позивача Головним управління Міндоходів у Луганській області залишено скаргу без задоволення, податкові повідомлення-рішення без змін та збільшено розмір штрафної санкції у податковому повідомленні-рішенні від 30.10.2013 року № 0000132200 на 44164,00 грн. (а.с. 54-56).

На підставі акту перевірки від 17 грудня 2013 року № 10/12-20-22/32372036, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 27 грудня 2013 року № 0000202200 (в подальшому - ППР), яким ТОВ «Автотранспортні перевезення - 2003» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 176656,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 44164,00 грн. (а.с. 17).

30 грудня 2013 року позивачем було подано до Міністерства доходів і зборів України скаргу № 46 на зазначені вище податкові повідомлення-рішення, за результатами розгляду якої Міністерством винесено рішення про результати розгляду скарги № 1068/6/99-99-10-01-15 від 22.01.2014 року, яким податкові повідомлення-рішення від 30.10.2013 року № 0000152200, № 0000162200, № 0000132200, № 0000142200 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги (ППР № 0000202200) залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с. 57-65, 66-67).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно визначено коло нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини, повно встановлені обставини у справі.

Відповідно до п.188.1 ст.188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704).

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із статтею 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3); якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4); не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Відповідно до п.п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з п.201.6 ст.201 ПК України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 29 квітня 2013 року між ТОВ «Богдан-Лізинг» та ТОВ «Автотранспортні перевезення - 2003» укладено договори фінансового лізингу № 026/13-АВТ, № 027/13-АВТ, № 027/1/13-АВТ, № 027/2/13-АВТ, предметом яких є надання лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу (ТОВ «Автотранспортні перевезення - 2003») майна для власного користування лізингоодержувачем на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів (а.с. 85-90, 95-100, 104-109, 114-119).

19 червня 2013 року до вказаних договорів фінансового лізингу між ТОВ «Богдан-Лізинг» та ТОВ «Автотранспортні перевезення - 2003» укладено додаткові договори, відповідно до якого предмет лізингу може бути переданий Лізингоодержувачем в оренду, суборенду ТОВ «Луганський міський автобусний парк» (а.с. 92, 102, 111, 121).

На підтвердження виконання умов договору № 026/13-АВТ позивачем надано наступні документи: акт приймання передавання майна від 25 червня 2013 року б/н, відповідно до якого позивач прийняв у володіння та користування новий автобус БАС АО81.10, білого кольору у кількості 2 одиниці; податкову накладну від 25 червня 2013 року № 157 на суму 716830,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 119471,67 грн., яка включена позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за червень 2013 року; платіжні доручення від 18 червня 2013 року № 115 на суму 93185,08 грн., від 25 липня 2013 року № 156 на суму 42901,21 грн., що підтверджує оплату авансового внеску лізингового платежу та лізингового платежу згідно договору від 29 квітня 2013 року № 026/13-АВТ (а.с. 78, 94, 93, 137, 140).

На підтвердження виконання умов договору № 027/13-АВТ позивачем надано наступні документи: акт приймання передавання майна від 25 червня 2013 року б/н, відповідно до якого ТОВ «Автотранспортні перевезення - 2003» прийняло у володіння та користування новий автобус БАС АО81.10, білого кольору у кількості 5 одиниці; податкову накладну від 25 червня 2013 року № 159 на суму 1792075,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 298679,17 грн.; платіжні доручення від 30 квітня 2013 року № 87 на суму 50000,00 грн., від 12 червня 2013 року № 109 на суму 181462,76 грн., від 25 липня 2013 року № 155 на суму 107253,01 грн., які підтверджують оплату авансового внеску лізингового платежу та лізингового платежу згідно договору від 29 квітня 2013 року № 027/13-АВТ (а.с. 80, 103, 133, 134, 139).

На підтвердження виконання умов договору № 027/1/13-АВТ позивачем надано наступні документи: акт приймання передавання майна від 25 червня 2013 року б/н, відповідно до якого позивач прийняв у володіння та користування новий автобус БАС АО81.10, білого кольору у кількості 9 одиниці, новий автобус БАЗ АО79.46, білого кольору у кількості 1 одиниця; податкову накладну від 25 червня 2013 року № 160 на суму 3612959,00 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 602159,83 грн.; платіжні доручення від 12 червня 2013 року № 110 на суму 465352,28 грн., від 25 липня 2013 року № 157 на суму 216218,81 грн., які підтверджують оплату авансового внеску лізингового платежу та лізингового платежу згідно договору від 29 квітня 2013 року № 027/1/13-АВТ (а.с. 81, 112, 135, 141).

На підтвердження виконання умов договору № 027/2/13-АВТ позивачем надано наступні документи: акт приймання передавання майна від 25 червня 2013 року б/н, відповідно до якого позивач отримав у володіння та користування новий автобус БАС АО81.10, білого кольору у кількості 1 одиниця, що підтверджується; податкову накладну від 25 червня 2013 року № 158 на суму 358415,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 59735,83 грн., яка включена позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за червень 2013 року; платіжні доручення від 13 червня 2013 року № 111 на суму 123347,00 грн., від 25 липня 2013 року № 154 на суму 21450,12 грн., які підтверджують оплату авансового внеску лізингового платежу та лізингового платежу згідно договору від 29 квітня 2013 року № 027/2/13-АВТ (а.с. 78, 80, 103, 136, 138).

Транспортування товарно-матеріальних цінностей, які отримані позивачем за вищезазначеними договорами фінансового лізингу, укладеними ТОВ «Автотранспортні перевезення - 2003» з ТОВ «Богдан-Лізинг» підтверджується договором про надання послуг по перегону транспортних засобів від 21 червня 2013 року № 10, розрахунком на надання послуг по перегону транспортних засобів, актом здачі-приймання виконаних робіт (наданих) послуг від 27 червня 2013 року № 1; податковою накладною від 27 червня 2013 року № 28 на суму 53328,60 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 8888,10 грн., яка включена позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за червень 2013 року; платіжним дорученням від 04 липня 2013 року № 124 на суму 53328,60 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 8888,10 грн. (а.с. 78, 123-125, 142, 188).

Використання у подальшому товарно-матеріальних цінностей, які придбані позивачем за вищезазначеними договорами фінансового лізингу, підтверджується договорами оренди транспортних засобів від 02 липня 2013 року № 11, від 30 липня 2013 року № 12, які укладені ТОВ «Автотранспортні підприємства - 2003» з ТОВ «Луганський міський автобусний парк», відповідно до яких, орендатор зобов'язується прийняти тимчасове володіння та користування (оренду) транспортні засоби: нові автобуси марки БАЗ А081.10 і БАЗ Ф079.46 (а.с. 126-132).

Відповідно до податкової декларації від 18 липня 2013 року, до складу податкового кредиту червня 2013 року, згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» позивачем включено по господарським операціям ТОВ «Богдан-Лізинг» податок на додану вартість у розмірі 179207,50 грн., по господарських операціях з ТОВ «Автостар-Луганськ» податок на додану вартість у розмірі 8888,10 грн. (а.с. 68-70).

Крім того, відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2013 року, наданий позивачем у лютому 2014 року згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» позивачем включено по господарських операціях ТОВ «Богдан-Лізинг» податок на додану вартість у розмірі 9009839,00 грн. (а.с. 177-179, 181).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача відсутні підстави для здійснення висновку про неправомірність віднесення позивачем сплачених сум до податкового кредиту, визначення податкових зобов'язань та суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню з податку на додану вартість, оскільки позивачем були надані всі необхідні копії первинних документів, що підтверджують реальність операцій за вказаними договорами. З огляду на що посилання апелянта на відсутність ділової мети при здійснені господарської операції, та відсутності права на формування податкового кредиту, є безпідставними.

Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (ст. 3 ГК України).

З огляду на це, колегія суддів відзначає, що до сфери дії Податкового Кодексу України не належить оцінка правомірності укладених договорів суб'єктів господарювання, методів здійснення господарської діяльності, імовірність ризиків і т.і., тому податковий орган не повинен виходити за межі своєї компетенції при здійсненні контролю за адмініструванням податків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області у справі № 812/607/14 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року у справі № 812/607/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортні перевезення-2003» до Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, поновлення від'ємного значення у розмірі 187263,00 грн. - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді І.В. Юрко

А.А. Блохін