Рішення

від 25.04.2014 по справі 907/238/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.04.2014р. Справа № 907/238/14

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз", м. Ужгород

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Беркут Ужгород", м. Ужгород

про стягнення загальної суми 11 535,05грн. (в тому числі сума 10 956,03грн. - основний борг, сума 452,65грн. - нарахована пеня, сума 104,46грн. - три проценти річних та сума 21,91грн. - інфляційні втрати).

Суддя В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: Бочкор А.П. - провідний юрисконсульт відділу претензійно - позовної роботи за дов від 21.11.2013р.

від відповідача: явка на власний розсуд

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз", м. Ужгород (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Беркут Ужгород", м. Ужгород (далі - відповідач) про стягнення загальної суми 11 535,05грн. (в тому числі сума 10 956,03грн. - основний борг, сума 452,65грн. - нарахована пеня, сума 104,46грн. - три проценти річних та сума 21,91грн. - інфляційні втрати).

На виконання вимог ухвали суду від 09.04.2014р. представник позивача у даному судовому засіданні подав супровідний лист від 25.04.2014р., яким долучено до матеріалів справи витяг з ЄДРЮО та ФОП, як доказ у підтвердження статусу відповідача, як юридичної особи станом на день подання позову та підтвердження його юридичної адреси місцязнаходження, якою є: м. Ужгород, вул.Фединця,14, яка є ідентичною адресі зазначеній позивачем у позовній заяві (а.с.34-35).

Представник позивача у даному судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві (а.с. 7-9) та з посиланням на підтвердження позовних вимог долученими до матеріалів справи доказами та додатково зазначив про відсутність доказів сплати відповідачем на користь позивача заявленої до стягнення суми позовних вимог, в тому числі зявленої позивачем до стягнення суми 10 956,03грн. основного боргу.

Відповідач повторно, при наявності, письмовий відзив на позов з доказами в його обґрунтування не подав та свого уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не направив. Ухвала суду від 09.04.2014р. про відкладення розгляду справи №907/238/14, була надіслана судом на юридичну адресу відповідача, зазначену позивачем у позовній заяві: м. Ужгород, вул. Фединця, 14 та яка поштовою установою повернута на адресу суду з поміткою „за зазначеною адресою не знаходиться".

Суд зазначає, що ухвала від 09.04.2014р. про відкладення розгляду справи №907/238/14 також була надіслана судом відповідачеві на адресу місцязнаходження об"єкта по якому було поставлено позивачем природній газ, відповідно до укладеного Договору №ТП-ПРк - 1912 - у/2013 від 03.01.2013р. - м. Ужгород, вул. Корзо, 4 на адресу суду не поверталась, що може засвідчувати обставину її (даної ухвали суду) отримання відповідачем.

Дана обставина свідчить про належне виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій по даній справі. Про причини повторного неподання до матеріалів справи, при наявності, письмового відзиву на позов з доказами в його обгрунтування та незабезпечення явки уповноваженого представника для участі в судовому засіданні, при наявності бажання, відповідачем суду не повідомлено.

Отже, відповідач мав можливість скористатись правами, передбаченими ст.22 ГПК України, що ним зроблено не було.

За вищенаведених обставин, судом вжито достатніх заходів щодо повідомлення учасників судового процесу (в тому числі і відповідача) про вчинення вищезазначених процесуальних дій по даній справі, в тому числі щодо належного повідомлення відповідача про дане судове засідання, а тому спір по даній справі у даному судовому засіданні вирішується, з урахуванням вимог ч.1 ст.69 ГПК України, на підставі наявних у справі матеріалів в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі доказові матеріали та заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача , суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз", м. Ужгород, як Постачальником (далі - позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Беркут Ужгород", м. Ужгород, як Споживачем (далі - відповідачем) було укладено Договір №ТП-ПРк - 1912 - у/2013 від 03.01.2013р. на постачання природного газу за регульованим тарифом (далі - Договір, а.с.18-19).

Відповідно до п.п.1.1 р. 1 Договору, Постачальник постачає природний газ Споживачу в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором. Відповідно до р.2 даного Договору послуги з постачання газу підтверджуються підписаним Сторонами актом приймання - передачі газу.

Відповідно до розрахунку витрат газу за жовтень 2013р. позивачем було поставлено відповідачеві природного газу у кількості 2357,00 куб. м., з урахуванням передбаченого коефіцієнту 1,02, по об"єкту споживання за адресою м. Ужгород, вул. Корзо, 4 на загальну суму 10 956,03грн. та факт прийняття відповідачем від позивача вищезазначеної кількості поставленого газу, підтверджується Актом №7896 від 07.10.2013р. приймання - передачі природного газу, підписаним у двосторонньому порядку та скріпленим печатками сторін (а.с. 22).

Підпунктом 4.7 розділу 4 Договору передбачено, що оплата за газ здійснюється Покупцем шляхом 100% передоплати вартості запланованих місячних обсягів до 25 числа місяця попереднього місяця поставки. Остаточний розрахунок за звітний місяць здійснюється на підставі двохстороннього акту приймання-передачі газу до 5 числа місяця, наступного за звітним місяцем поставки газу.

Відповідачем у вищезазначений термін не було здійснено оплату отриманого природного газу у вищезазначеній кількості, а тому у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 10 956,03грн..

Суд зазначає, що позивачем вживалися заходи щодо можливості погашення відповідачем наявної суми 10 956,03грн. боргу, шляхом надсилання відповідачеві 23.01.2014р. претензії від 22.01.2014р. №07/229, що підтверджується матеріалами справи (а.с.13-14), яка залишена відповідачем без задоволення.

Відповідачем не було погашено дану заборгованість, тому на день подання позивачем позову є наявна заборгованість у сумі 10 956,03грн..

Докази, які б засвідчували факт погашення відповідачем заявленої позивачем до стягнення суми 10 956,03грн. основного боргу, на день вирішення судом спору по суті, у даному судовому засіданні - відсутні.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За вищенаведених обставин, у відповідача наявна перед позивачем заборгованість у сумі 10 956,03грн. основного боргу, тому, з урахуванням вищезазначених норм ЦК України та ГК України, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 10 956,03грн., є такими, що належним чином відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами, не спростовані відповідачем, а тому вказана сума боргу підлягає до стягнення з відповідача в примусовому порядку на користь позивача.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв"язку з вищенаведеною нормою, є правомірним нарахування позивачем відповідачеві трьох процентів річних у сумі 104,46грн., яка зазначена у позовній заяві та обґрунтований розрахунок якої наведено у розрахунку (а.с.16) та суми 21,91 грн. інфляційних втрат, яка також зазначена у позовній заяві та обґрунтований розрахунок якої наведено у розрахунку (а.с.15) , та які перевірено судом, а тому дані суми також підлягають стягненню з відповідача у примусовому порядку на користь позивача.

Вимогами п.1 ст.546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком та у ст.549 цього ж Кодексу наведено поняття неустойки (штрафу, пені) та штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (п.1 ст.549 ЦК України) та пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п.2 ст.549 ЦК України).

Відповідно до вимог п.2 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки (штрафу, пені), встановлюється Договором.

Вимогами п.п. 6.2.2 Договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивачем заявлена до стягнення з відповідача нарахована пеня у сумі 452,65грн., яка зазначена у позовній заяві та обґрунтований розрахунок якої, відповідно до вимог п. 6.2.2 Договору, наведено у розрахунку (а.с.17) та який перевірено судом, а тому дана сума також підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку на користь позивача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача відшкодування на користь позивача суми 1 827,00 грн. понесених витрат по оплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193, 232 п.6 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 546 п.1, 551 п.2, 549, 625 ч.2 Цивільного кодексу України та ст.ст. 4, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 77, 82 - 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Беркут Ужгород" / м. Ужгород, вул. Фединця, 14, код ЄДРПОУ 38015495, р/р 26000356956 в „Райфайзен Банк Аваль", МФО 380805/ на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз" /м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2, код ЄДРПОУ 05448610/ загальну суму 11 535,05грн. (в тому числі сума 10 956,03грн. - основний борг, сума 452,65грн. - нарахована пеня, сума 104,46грн. - три проценти річних та сума 21,91грн. - інфляційні втрати) та суму 1 827,00 грн. у відшкодування витрат по сплаченому судовому збору.

Видати наказ.

3. Рішення суду набирає законної сили в порядку встановленому відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені вимогами ст. 93 ГПК України.

Суддя В.І. Карпинець