Ухвала

від 25.04.2014 по справі 915/548/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

25 квітня 2014 року Справа № 915/548/14

за позовом: Приватного підприємства "СТД Агротехніка" /вул. Артеківська, 22, м. Дніпропетровськ, 49026; адреса для листування: вул. ХХІІ Партз'їзду, 42, м. Дніпропетровськ, 49000/

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю СП "Нібулон" /Велика Морська, 63, м. Миколаїв, 54030 /

про стягнення 283131,15 грн.

Суддя Бездоля Д.О.

ПРЕДСТАВНИКИ: не викликались

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 261604,34 грн. основного боргу, 18125,95 грн. 3% річних та 3400,86 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 25.04.2014 провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 26.05.2014 о 16 год. 10 хв.

При зверненні до суду з позовом, позивач заявив на розгляд суду заяву про забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю СП "Нібулон" в межах суми позову та судових витрат;

- накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю СП "Нібулон" в межах суми позову та судових витрат, що знаходяться на розрахункових рахунках № 260030050188 в МФ ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», МФО 326739, код ЄДРПОУ 14291113, та № 26002001031720 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335, код ЄДРПОУ 14305909.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує наступним. Відповідач протягом тривалого часу, а саме з грудня 2011 року, не виконує своє зобов'язання перед позивачем в частині оплати поставленого за договором від 02.12.2011 № 532/2011 товару. Заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним договором має значний розмір. Відповідач є прибутковим підприємством, проте ігнорує багато чисельні звернення та вимоги позивача про оплату товару. У разі не вжиття заходів забезпечення позову є велика ймовірність того, що відповідач продовжуватиме уникати відповідальності та ігноруватиме вимоги позивача про оплату товару.

Згідно з ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Таким чином, зі змісту вищенаведених норм права вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що у разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди при виконанні рішення суду. Тобто, безпосередньою метою вжиття заходів забезпечення позову є гарантія реального виконання судового рішення.

З цього приводу, пленум Вищого господарського суду України у п. 1 постанови від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" роз'яснив, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім цього, у п. 3 вказаної постанови пленум Вищого господарського суду України вказав, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Позивач не подав суду жодного доказу на підтвердження існування обставин можливості відчуження чи вчинення будь-яких інших дій ТОВ СП "Нібулон" щодо його майна, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду з даного спору. Наведені позивачем обставини є лише суто припущеннями про потенційну можливість відмови ТОВ СП "Нібулон" від виконання зобов'язання у разі задоволення позову позивача.

За цих обставин, господарський суд вважає, що на даний час з матеріалів справи не вбачається існування обставин, які потребують застосування визначених позивачем заходів забезпечення позову, що є підставою для відмови позивачу у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Поряд з цим, у разі зміни обставин позивач має право повторно звернутись до суду з заявою про вжиття відповідних заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Приватного підприємства "СТД Агротехніка" про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

2. Судовий збір в сумі 1827 грн. 00 коп. покласти на Приватне підприємство "СТД Агротехніка".

Суддя Д.О.Бездоля