Рішення

від 22.04.2014 по справі 913/626/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

22 квітня 2014 року Справа № 913/626/14

Провадження №5/913/626/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім Український медіа холдінг» в особі Луганської філії, м. Луганськ

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Луганської філії, м. Луганськ

про стягнення 27348 грн. 77 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Вінніков С.В.

Секретар судового засідання Гуленко К.С.

У судовому засіданні брали участь:

від позивача - Конопльова І.Л., адвокат за договором від 17.02.2014 № 17/02;

від відповідача - Шапошнікова О.В., юрисконсульт 1 категорії відділу правового забезпечення, довіреність від 11.12.2013 № 835.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання послуг від 31.07.2009 № 448303-277 в сумі 27348 грн. 77 коп., в тому числі: 25788 грн. 71 коп. - основний борг, 292 грн. 53 коп. - 3% річних, 1267 грн. 53 коп. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати послуг в сумі 25788 грн. 77 коп. відповідно до договору про надання послуг від 31.07.2009 № 448303-277. Крім того, позивачем нараховано пеню в сумі 1267 грн. 53 коп. та 3% річних в сумі 292 грн. 53 коп.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач письмовим відзивом на позовну заяву від 22.04.2014визнав позовні вимоги в частині основного боргу в сумі 25788 грн. 71 коп., проти стягнення пені в сумі 1267 грн. 53 коп. та 3% річних в сумі 292 грн. 53 коп. заперечив з підстав, викладених у відзиві від 31.03.2014 № 448108/2-123, в якому, зокрема, просив застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення пені.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Між Державним підприємством «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств», як замовником, та Державного макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості, як виконавцем, 30.08.2012 укладено договором на закупівлю науково-технічних послуг за державні кошти від 30.08.2012 № 1792034316-270Д/12 (далі за текстом -договір, а. с. 9-12).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець (позивач у справі) зобов'язується у 2012 року надати замовнику «послуги з проведення розслідувань і забезпечення безпеки» ДП 016-97 74.60.12 (дослідження і консультування з питань виробничої чи особистої безпеки) по шахтам «Перевальська», ім. 50-річчя Радянської України, що ліквідуються, а замовник (відповідач у справі) - прийняти і оплатити такі послуги.

Згідно з п. 3.1 договору сума, визначена у договорі згідно з протоколом узгодження договірної ціни науково-технічних послуг становить

94 000 грн. 00 коп.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після надання послуг, пред'явлення і підписання сторонами акта прийому-передач науково-технічних послуг протягом 30 днів від дати підписання акту.

З наданого позивачем Акту № 1 від 09.11.2012 вбачається, що позивач у повному обсязі виконав передбачені умовами договору зобов'язання, а відповідач прийняв виконані послуги без зауважень та претензій.

Отже, відповідач свої обов'язки за договором щодо своєчасної та повної сплати послуг належним чином не виконав, внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість у розмірі 94 000 грн. 00 коп.

Вказану заборгованість позивачем заявлено до стягнення за даним позовом.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань.

Станом на день розгляду справи відповідачем наявність заборгованості у сумі 94 000 грн. 00 коп. визнана, проте доказів про сплату вказаної суми боргу до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У зв'язку з визнанням позову відповідачем, суд, керуючись ст. 78 Господарського процесуального кодексу України приймає рішення про задоволення позову.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 94 000 грн. 00 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Так, заявлені позивачем вимога по стягненню 3% річних у сумі 447 грн. 26 коп. за період з 01.12.2012 по 31.01.2013 підлягає задоволенню повністю, оскільки обґрунтований розрахунок є більшим, ніж заявлено до стягнення.

Оскільки, як зазначив позивач, і це не оспорено відповідачем, останній своєчасно у передбачений договором строк поставлений товар не оплатив, тобто має місце неналежне виконання зобов'язань за спірним договором відповідачем.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 2 та 3 вказаної статті визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В п. 7.3 договору сторони передбачили, що за порушення грошових зобов'язань, передбачених п. 4.1 договору, замовник сплачує виконавцю штрафні санкції у розмірі, передбаченому ст. 231 Господарського кодексу України.

Згідно даної норми штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені за період з 30.11.2012 по 28.01.2013 в сумі 1 158 грн. 90 коп. (при розрахунку позивачем не було враховано, що в 2012 році 366 календарних днів) є обґрунтованою частково та підлягає задоволенню в сумі 1 157 грн. 22 коп.

Заперечення відповідача судом відхиляються оскільки невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати товарів, робіт, послуг за наявності коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік, є порушенням вимог ст. ст. 625,526 Цивільного кодексу України (аналогічна позиція викладена постанова Верховного суду України від 26.12.2011 у справі № 3-138гс11).

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму заборгованості за договором у розмірі 94 000 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 447 грн. 26 коп., інфляційні втрати в сумі 188 грн. 00 коп. та пеню в сумі 1 157 грн. 22 коп. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Щодо віднесення на відповідача адвокатських послуг в сумі 5000 грн. в складі судових витрат, то документально не підтверджено, що дані витрати пов'язані із розглядом даної справи № 913/626/14, оскільки у договорі про надання юридичних послуг від 17.02.2014 № 17/02 немає навіть посилання на договір про надання послуг від 31.07.2009 № 48303-277. Відтак витрати на оплату послуг адвоката в сумі 5000 грн. не стягуються з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4 3 , 22, 33, 34, 43, 49, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім Український медіа холдінг» в особі Луганської філії до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Луганської філії про стягнення 27348 грн. 77 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Луганської філії , м. Луганськ, вул. Коцюбинського, б. 1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 01182820, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім Український медіа холдінг» в особі Луганської філії , м. Луганськ, кв. Молодіжний, б. 2 «А», ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 35790127, заборгованість за договором у сумі 25788 грн. 71 коп., 3% річних у сумі 292 грн. 53 коп., судовий збір в сумі 1742 грн. 41 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

У судовому засіданні 22.04.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 25.04.2014.

Суддя С.В. Вінніков