Рішення

від 22.04.2014 по справі 915/195/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2014 року Справа № 915/195/14

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Кондратовій О.В..,

з участю представників сторін:

від позивача: Клюєва І.С., довіреність № 5 від 06.06.2012 р.;

від відповідача: представник не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/195/14

За позовом: Колгосп "Прометей", 54001, м. Миколаїв, вул. Садова,1,оф.206

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Логитранс-Групп", 54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 65,

про: стягнення заборгованості у розмірі 27603,13 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Колгосп "Прометей" звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Логитранс-Групп" про стягнення заборгованості у розмірі 27603,13 грн. за договором № 12/13 від 28.02.2013 р.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем зобов'язання за договором поставки від 28.02.2013 року за № 12/13 в частині поставки позивачу відходів карбаміду ТУ 113-03-37 в біг - бег в кількості 24 тони на загальну суму 109 500,00 грн.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі; відповідач позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення позивача, суд встановив наступне:

28 лютого 2013 року між Колгоспом «Прометей» (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Логитранс - групп» (далі -відповідач) укладено договір постачання № 12/13, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця товар згідно додатків, які є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

У відповідності до п.3.9 договору відповідач зобов'язався передати відповідачеві наступні документи: видаткові накладні, підписані та скріплені печаткою відповідача; податкові накладні; сертифікат (паспорт) якості (на вимогу позивача) .

Приймання товару здійснюється позивачем згідно п.3.14 наступним чином:

- по якості у відповідності з документами, що підтверджують якість товару та відповідно до «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товару народного споживання за якістю», затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р.№П-7, із змінами та доповненнями;

- по кількості у відповідності з товаросупроводжувальними документами та відповідно до «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю», затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. № П-6,із змінами та доповненнями.

Розділом четвертим сторони визначили ціну та порядок проведення розрахунків. Так, у відповідності до п. 4.1 договору, ціна за одиницю товару, що постачається за цим договором, встановлюється в національній валюті України, в гривнях, та узгоджується сторонами в додатках до цього договору по кожній партії окремо.

Пунктом 4.3 договору, розрахунок за товар здійснюється шляхом 100 % передоплати. Оплата за товар має бути здійснена протягом трьох робочих днів з моменту виставлення рахунку-фактури.

Відповідно до додатку № 1 від 28.02.2013 р. відповідач мав поставити позивачу селітру аміачну ТУ біг - бег у кількості 30 тон на загальну суму 109 500,00 грн., а відповідно до додатку № 2 від 05.04.2013 р. відходи карбаміду ТУ 113-03-37 в біг - бег в кількості 24 тони на загальну суму 109 500,00 грн.

На виконання умов договору відповідно до платіжного дорученням № 23983487 позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 109 500,00 грн. з призначенням платежу «за селітру аміачну з г. рах. № 11 від 28.02.2013 р. в т.ч. ПДВ 18250,00 грн.».

Відповідач на виконання договірних зобов'язань 04.03.2013 року поставив позивачу селітру аміачну неналежної якості, в зв'язку з чим 12.03.2013 р. позивач повернув, а відповідач прийняв селітру аміачну в кількості 30 тон., що підтверджується накладною № 23.

Також, в рахунок сплачених 109 500,00 грн., відповідач поставив позивачу відходи карбоміду в кількості 17,95 тон. (на 10 кг менше, ніж зазначено в видатковій та товарно - транспортній накладній), що підтверджується актом від 05.04.2013р. та на 6,05 тони менше, ніж зазначено в додатку № 2 до договору.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач, на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України, провів зарахування сплачених платіжним дорученням № 23983487 від 28.02.2013 р. з призначенням платежу «за селітру аміачну зг. рах. № 11 від 28.02.2013 р. в т.ч. ПДВ 18250.00 грн.» грошових коштів в сумі 81 896,87 грн. в рахунок оплати відходів карбаміду ТУ 113-03-37 в біг - бег в кількості 17,95 тон, поставлених відповідачем згідно видаткової накладної № 4 від 05.04.2013 р., про що направив відповідачу листа (а. с. 15).

Судом було встановлено, що відповідач, у відповідності до акту від 05.04.2013 року, поставив позивачу товару в кількості 19, 950 т., що на 10 кг менше ніж як зазначено у видатковій накладній № 4 від 05.04.2013 року, згідно якої відповідач відвантажив відходів карбаміду ТУ 113-03-37 в біг - бег в кількості 17,96 т.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що залишок грошових коштів, сплачених позивачем відповідачу за платіжним дорученням № 23983487 від 28.02.2013 р. в сумі 27 557,50 грн. підлягає поверненню, оскільки товар на вказану суму не поставлявся.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характер) відносин сторін.

Відповідно до приписів сі. ст. 662, 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товар, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, поставку товару позивачу (відходів карбоміду) на суму 27 557,50 грн. у відповідності до умов договору № 12/13 від 28.02.2013р. не здійснив.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Логитранс-Групп" не виконані зобов'язання за укладеним сторонами договором, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 27557,50 грн. підлягають задоволенню повністю.

Судом відхиляється заперечення відповідача відносно того, що умовами договору транспортні витрати на доставку товару до місця призначення покладаються на відповідача, а позивач відмовляється від отримання недопоставленої партії товару, внаслідок чого відповідач не має можливості виконати умови договору щодо повної поставки, оскільки не підтверджено належними та допустимими доказами у відповідності до ст. ст. 33. 34 ГПК України.

Судом також відхиляється твердження відповідача, що транспортні витрати на доставку товару несе відповідач, оскільки ні договір постачання № 12/13 від 28.02.2013 р., ні додаток № 2 від 05.04.2013 р. не містять умов щодо поставки товару за рахунок постачальника.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором, відповідач, у порушення приписів ст. 33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують неналежне виконання відповідачем вимог договору, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані чинним законодавством, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 82 1 , 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Логитранс-Групп", (54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 65, ідентифікаційний код 37385897) на користь Колгоспу "Прометей", (54001, м. Миколаїв, вул. Садова,1,оф.206, ідентифікаційний код 02126484) заборгованість у розмірі 27 557,50 грн. (двадцять сім тисяч п'ятсот п'ятдесят сім грн. 50 коп.) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1823,97 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять три грн. 97 коп.).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Коваль

Рішення підписано 25.04.2014р.