Постанова

від 22.07.2014 по справі 915/195/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2014 р.Справа № 915/195/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів : Ярош А.І., Савицького Я.Ф.

(відповідно до розпорядження голови суду від 21.07.2014р. №372 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Логитранс-Групп"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 22 квітня 2014 року

у справі №915/195/14

за позовом Колгоспу "Прометей"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Логитранс-Групп"

про стягнення 27603,13 грн.

В С Т А Н О В И В:

Колгосп "Прометей" звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до ТОВ "Логитранс-Групп" про стягнення 27603,13 грн.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22 квітня 2014 року у справі №915/195/14 (суддя Коваль С.М.) позовні вимоги Колгоспу "Прометей" задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 27557,50 грн. заборгованості та 1823,97 грн. судового збору. Приймаючи рішення господарський суд першої інстанції прийшов до висновку, що залишок грошових коштів, сплачених позивачем відповідачу за платіжним дорученням № 23983487 від 28.02.2013 р. в сумі 27 557,50 грн. підлягає поверненню, оскільки товар на вказану суму не поставлявся.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач (ТОВ "Логитранс-Групп") звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Колгоспу "Прометей" у повному обсязі, з посиланням при цьому на невідповідність висновків місцевого господарського суду обставинам справи, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача (Колгоспу "Прометей") у судові засідання не з'явився, про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчать відповідні поштові повідомлення від 16.05.2014р., 29.05.2014р. та 06.06.2014р.

Представник відповідача (ТОВ "Логитранс-Групп") у судові засідання не з'явився, про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчать відповідні поштові повідомлення від 16.05.2014р., 29.05.2014р. та 06.06.2014р.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ТОВ "Логитранс-Групп" за відсутністю представників сторін у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, апеляційний господарський суд дійшов до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 28 лютого 2013 року між Колгоспом "Прометей" (позивач, покупець) та ТОВ "Логитранс - групп" (відповідач, постачальник) було укладено договір постачання №12/13 (надалі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця товар згідно додатків, які є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

За п. 2.1 договору найменування, асортимент, одиниця виміру, кількість товару, вид пакування зазначається у додатках, які є невід'ємною частиною даного договору.

У відповідності до п.3.9 договору постачальник зобов'язався передати покупцю наступні документи: видаткові накладні, підписані та скріплені печаткою відповідача; податкові накладні; сертифікат (паспорт) якості (на вимогу покупця) .

Згідно з п.3.14 договору приймання товару здійснюється покупцем наступним чином:

- по якості у відповідності з документами, що підтверджують якість товару та відповідно до "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товару народного споживання за якістю", затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р.№П-7, із змінами та доповненнями;

- по кількості у відповідності з товаросупроводжувальними документами та відповідно до "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю", затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. № П-6,із змінами та доповненнями.

Розділом четвертим сторони визначили ціну та порядок проведення розрахунків. Так, за п. 4.1 договору, ціна за одиницю товару, що постачається за цим договором, встановлюється в національній валюті України, в гривнях, та узгоджується сторонами в додатках до цього договору по кожній партії окремо.

Пунктом 4.3 договору встановлено, що розрахунок за товар здійснюється шляхом 100 % передоплати. Оплата за товар має бути здійснена протягом трьох робочих днів з моменту виставлення рахунку-фактури.

За п.5.1 даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту його остаточного виконання, але в будь-якому разі до 31.12.2013р.

Відповідно до додатку №1 від 28.02.2013р. до договору відповідач мав поставити позивачу селітру аміачну ТУ біг - бег у кількості 30 тон на загальну суму 109500 грн., а відповідно до додатку № 2 від 05.04.2013 р. відходи карбаміду ТУ 113-03-37 в біг - бег в кількості 24 тони на загальну суму 109500 грн.

На виконання умов договору відповідно до платіжного дорученням №23983487 позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 109500 грн. з призначенням платежу "за селітру аміачну зг. рах. № 11 від 28.02.2013 р. в т.ч. ПДВ 18250,00 грн.".

Відповідач на виконання договірних зобов'язань 04.03.2013 року поставив позивачу селітру аміачну на загальну суму 109500 грн., в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №1 від 04.03.2013р.

12.03.2013р. позивач повернув, а відповідач прийняв селітру аміачну в кількості 30 тон., яка була поставлена відповідачу 04.03.2013р. у зв'язку з тим, що вказана селітра була неналежної якості, факт повернення товару підтверджується накладною № 23 від 12.03.2013р.

В подальшому, в рахунок сплачених 109500 грн. відповідач поставив позивачу відходи карбаміду в кількості 17,96 тон., що підтверджується видатковою накладною №4 від 05.04.2013р.

Водночас відповідач отримуючи товар за видатковою накладною №4 від 05.04.2013р. прийшов до висновку, що фактично було поставлено 17,95 тон карбаміду, тобто на 10 кг менше ніж зазначено у видатковий накладній №4 від 05.04.2013р., про що було складено відповідний акт.

Матеріалами справи встановлено, що позивач, на підставі ст. 601 ЦК України, провів зарахування сплачених платіжним дорученням №23983487 від 28.02.2013р. з призначенням платежу "за селітру аміачну зг. рах. № 11 від 28.02.2013р. в т.ч. ПДВ 18250 грн." грошових коштів в сумі 81896,87 грн. в рахунок оплати відходів карбаміду ТУ 113-03-37 в біг - бег в кількості 17,95 тон, поставлених відповідачем згідно видаткової накладної № 4 від 05.04.2013р., про що направив відповідачу листа (а. с. 15).

Таким чином, як стверджує позивач, недопоставленими залишились 6,05 тон карбаміду на суму 27603,13 грн.

Вищенаведене стало підставою для звернення Колгоспу "Прометей" до господарського суду першої інстанції з відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов до наступних висновків.

Статтею 175 ГК України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду та не приймає до уваги акт від 05.04.2013р., складений відповідачем про те, що за спірною поставкою фактично було поставлено 17,95 тон карбаміду, тобто на 10 кг менше ніж зазначено у видатковий накладній №4 від 05.04.2013р., оскільки з вказаного акту неможливо встановити, у зв'язку з чим відповідач прийшов до висновку про невідповідність фактично поставленого товару заявленому у видатковій накладній, чи проводилось переважування спірного товару, чи був запрошений належний представник позивача на таке переважування, тощо.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що позивачем на виконання умов спірного договору було внесено передоплату на рахунок відповідача у розмірі 109500 грн., а відповідачем поставлено позивачу 17,96 т відходів карбаміду на загальну суму 81942,50 грн.

Як вже було зазначено вище, відповідно до додатку №2 від 05.04.2013 р. до спірного договору відповідач зобов'язався поставити позивачу відходи карбаміду ТУ 113-03-37 в біг - бег в кількості 24 тони на загальну суму 109500 грн.

За вимогами ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що твердження відповідача, стосовно того, що транспортні витрати на доставку товару несе відповідач, оскільки ні договір постачання №12/13 від 28.02.2013 р., ні додаток №2 від 05.04.2013р. не містять умов щодо поставки товару за рахунок постачальника.

Колегія суддів зауважує, що відповідачем не надано жодних доказів, в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України, на підтвердження виконання відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором у повному обсязі.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач свої зобов'язання за спірним договором в частині поставки позивачу товару (відходів карбаміду) на суму 27557,50 грн. (6,04 тон) належним чином не виконав.

За частиною 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги Колгоспу "Прометей" підлягають частковому задоволенню на суму 27557,50 грн., з огляду на їх обґрунтованість, правомірність та доведеність.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції обґрунтовано та на законних підставах було частково задоволено позовні вимоги Колгоспу "Прометей".

Таким чином, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи не спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

За таких обставин оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Логитранс-Групп" - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 22 квітня 2014 року у справі №915/195/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Логитранс-Групп" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 24 липня 2014 року.

Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов Я.Ф. Савицький А.І. Ярош