Постанова

від 22.04.2014 по справі 812/1456/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.3.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/1456/14

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача - Константинова Ю.В. (довіреність від 16.01.2014 № 04-05/45-04)

від відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Інженерно-виробничого підприємства «Сєвєродонецький МЦ ОРГМІН» товариства з обмеженою відповідальністю

про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2012 році та пені за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 13596,86 грн.,

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2014 року Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Інженерно-виробничого підприємства «Сєвєродонецький МЦ ОРГМІН» товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2012 році у розмірі 12780,22 грн. та пені у розмірі 816,64 грн. за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що згідно із статтею 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до Указу Президента України від 06 квітня 2011 року № 386/2011 «Про затвердження Положення про Державну інспекцію України з питань праці» на Державну інспекцію з питань праці покладено обов'язок щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі, громадськими організаціями інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, законодавства про зайнятість та працевлаштування інвалідів та проведення перевірок.

Актом територіальної державної інспекції з питань праці у Луганській області від 28 серпня 2013 року № 12-14-114/0066 встановлено, що Інженерно-виробниче підприємство «Сєвєродонецький МЦ ОРГМІН» товариство з обмеженою відповідальністю в порушення вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України» не виконало норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, у відділенні Фонду підприємство не зареєстровано, звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік форми № 10-ПІ до відділення Фонду на надавало.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі, спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечити інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач зауважив, що відповідно до статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з незалежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до листа Сєвєродонецького міського центру зайнятості від 24 грудня 2013 року № 13/04-3642 інформація про наявність вільних робочих місць для осіб з обмеженими фізичними можливостями за формою № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій» від Інженерно-виробничого підприємства «Сєвєродонецький МЦ ОРГМІН» товариства з обмеженою відповідальністю протягом 2012 року до центру зайнятості не надходила. Звіт до Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів форми № 10-ПІ «Про зайнятість та працевлаштування інвалідів» підприємством не надавався.

В порушення вимог статті 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» у 2012 році на Інженерно-виробничому підприємстві «Сєвєродонецький МЦ ОРГМІН» товаристві з обмеженою відповідальністю працювало три інваліда при нормативі 4 робочих місця для працевлаштування інвалідів. Таким чином, відповідач до 16 квітня 2013 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 12780,22 грн. за 1 робоче місце, яке повинно бути призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідами. Оскільки сума адміністративно-господарських санкцій у встановлений законом строк відповідачем не сплачена, позивач просить стягнути її з відповідача разом із нарахованою пенею в сумі 816,64 грн. Усього сума заборгованості підприємства перед Державним бюджетом складає 13596,86 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. справи 23, 30, 32, 35, 42, 43). Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.

Відповідно до частини 6 статті 71 та частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за відсутності відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з огляду на таке.

Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14 квітня 2011 року № 129 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2011 року за № 528/19266 (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Державною службою з питань інвалідів та ветеранів.

Відповідно до покладених завдань (пункт 5 цього Положення) цей Фонд, серед іншого, координує та контролює роботу територіальних відділень Фонду соціального захисту інвалідів, у тому числі щодо: збору сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; обліку зазначених сум адміністративно-господарських санкцій та пені і використання шляхом надання фінансової допомоги, цільової позики, дотацій на створення спеціальних робочих місць для працевлаштування інвалідів, забезпечення функціонування всеукраїнських, державних, міжрегіональних центрів професійної реабілітації інвалідів і державних центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів, фінансування заходів, спрямованих на фізкультурно-спортивну реабілітацію інвалідів, фінансування витрат на професійну підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку інвалідів та інші заходи, визначені законом; обліку заборгованості по сплаті сум адміністративно-господарських санкцій і пені, які нараховані підприємствам, установам, організаціям, у тому числі підприємствам, організаціям громадських організацій інвалідів, фізичним особам, які використовують найману працю; ведення претензійно-позовної роботи у судах різних інстанцій.

Згідно із пунктом 6 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14 квітня 2011 року № 129 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2011 року за № 528/19266 (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) Фонд, серед іншого, має право: 1) здійснювати перевірку цільового використання коштів, наданих підприємствам у вигляді фінансової допомоги, цільової позики та дотації; 2) залучати підприємства, установи та організації незалежно від форми власності для виконання завдань Фонду у сфері соціального захисту інвалідів; 3) одержувати в установленому законодавством порядку від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій необхідні для виконання покладених завдань інформацію, документи і матеріали; 4) залучати спеціалістів органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції.

Відповідно до пункту 1 Положення про Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Фонду соціального захисту інвалідів від 26 травня 2011 року № 81 (далі - Положення від 26 травня 2011 року № 81), Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом бюджетної установи Фонду соціального захисту інвалідів (надалі Фонду) (арк. справи 5-9).

Згідно з пунктом 4 Положення від 26 травня 2011 року № 81 основними завданнями відділення Фонду є: 1) участь, у межах своєї компетенції, в реалізації на території Луганської області заходів щодо забезпечення зайнятості та працевлаштування інвалідів; 2) виконання програм щодо соціального захисту інвалідів.

Відділення Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює, у тому числі, реєстрацію підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю; організацію та прийом звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць, їх аналіз та перевірку правильності розрахунків; облік підприємств установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю; збір сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; облік заборгованості по сплаті сум адміністративно-господарських санкцій і пені, які нараховані підприємствам, установам, організаціям, у тому числі підприємствам, організаціям громадських організацій інвалідів, фізичним особам, які використовують найману працю; претензійно-позовну роботу у судах різних інстанцій (підпункт 1 пункту 5 Положення від 26 травня 2011 року № 81).

Частина перша статті 20 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) встановлює, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Частина дев'ята цієї статті визначає, що спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

З огляду на викладене та відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3, пункту 5 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України справи за позовами суб'єктів владних повноважень - відділень Фонду соціального захисту інвалідів до роботодавців про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним, є адміністративними.

Відповідно до вимог статті 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин):

- для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця (частина 1 статті 19);

- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (частина 2 статті 19);

- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону (частина 3 статті 19);

- виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним (частина 5 статті 19);

- порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України (частина 7 статті 19);

- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування (частина 8 статті 19);

- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів (частина 9 статті 19);

- керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку (частина 10 статті 19).

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», серед іншого, затверджені Порядок реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, та Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, якими визначено процедуру реєстрації підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (далі - роботодавці), у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) та подання звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів - центру зайнятості.

Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 386/2011 затверджено Положення про Державну інспекцію України з питань праці (далі - Положення № 386/2011), пунктом 1 якого визначено, що Державна інспекція України з питань праці (Держпраці України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України (далі - Міністр). Держпраці України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Підпунктом 4 пункту 4 Положення № 386/2011 визначено, що Держпраці України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд та контроль за дотриманням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі громадськими організаціями інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, законодавства про зайнятість та працевлаштування інвалідів у частині: реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів; подання звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів; виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, що, в свою чергу, кореспондується з положеннями частини 8 статті 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час судового розгляду, 27 серпня 2013 року посадовими особами територіальної державної інспекції з питань праці у Луганській області проведено позапланову перевірку додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування щодо Інженерно-виробничого підприємства «Сєвєродонецький МЦ ОРГМІН» товариства з обмеженою відповідальністю, за результатами якої складено акт від 28 серпня 2013 року № 12-14-114/0066 (арк. справи 12-13).

Актом перевірки від 28 серпня 2013 року № 12-14-114/0066, серед іншого, встановлено порушення Інженерно-виробничим підприємством «Сєвєродонецький МЦ ОРГМІН» товариством з обмеженою відповідальністю вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України», а саме: роботодавець не зареєстрований у Фонді соціального захисту інвалідів; роботодавець не подає звіти про зайнятість та працевлаштування інвалідів; на підприємстві не виконується норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Середньооблікова кількість працівників за 2012 рік, згідно із звітом форми 1-ПВ (січень-грудень 2012 року) складала 91 особа. Відповідно до вимог частини 1 статті 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Тобто, середньооблікова кількість інвалідів за 2012 рік на підприємстві повинна складати не менше ніж 4 інваліди. Фактично протягом року безперервно працювали 3 інваліди (арк. справи 13).

Розрахунок територіальної державної інспекції з питань праці у Луганській області, що середньооблікова кількість інвалідів за 2012 рік на підприємстві відповідача складає 4 інваліди, відповідає основним методологічним положенням щодо визначення середньої кількості працівників, закріпленим пунктами 3.1 - 3.3 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року № 286 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 листопада 2005 року за № 1442/11722. З зазначених положень Інструкції слідує, що при розрахунку кількості робочих місць необхідно використовувати штатну чисельність працівників за основним місцем роботи. Звітним періодом для обрахування чисельності працівників є календарний рік. Показники кількості працівників у формах державних статистичних спостережень відображаються у цілих одиницях (пункт 1.9 зазначеної Інструкції). Тому слід визначати середньооблікову чисельність працівників та чисельність працівників за встановленим Законом України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» нормативом у цілих числах, округлюючи дробові числа відповідно до встановлених правил математики.

Акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування щодо Інженерно-виробничого підприємства «Сєвєродонецький МЦ ОРГМІН» товариства з обмеженою відповідальністю від 28 серпня 2013 року № 12-14-114/0066 підписаний посадовою особою відповідача без зауважень та заперечень (арк. справи 13 на звороті).

Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07 листопада 2013 року у справі № 428/8055/13-п, яка набрала законної сили, за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює директором Інженерно-виробничого підприємства «Сєвєродонецький МЦ ОРГМІН» товариства з обмеженою відповідальністю, визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 188-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в доход Держави у розмірі 170 (сто сімдесят) грн. (арк. справи 17-18).

Згідно з частиною 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, в питаннях невиконання Інженерно-виробничим підприємством «Сєвєродонецький МЦ ОРГМІН» товариством з обмеженою відповідальністю нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів постанова Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07 листопада 2013 року у справі № 428/8055/13-п відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для адміністративного суду при розгляді даної адміністративної справи.

Крім того, листом від 24 грудня 2013 року № 13/04-3642 Сєвєродонецький міський центр зайнятості повідомив Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, що інформація про наявність вільних робочих місць для осіб з обмеженими фізичними можливостями за формою № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій» від Інженерно-виробничого підприємства «Сєвєродонецький МЦ ОРГМІН» товариства з обмеженою відповідальністю протягом 2012 року не надходила. Працевлаштованих осіб з інвалідністю за направленням центру зайнятості не було (арк. справи 15).

Згідно форми державних статистичних спостережень зі статистики праці № 1-ПВ (місячна) «Звіт з праці» за січень-грудень 2012 року, Інженерно-виробниче підприємство «Сєвєродонецький МЦ ОРГМІН» товариство з обмеженою відповідальністю зазначило середньооблікову кількість штатних працівників осіб - 91, Фонд оплати праці штатних працівників, тис. грн. - 1163,0 (арк. справи 14, 14 на звороті).

Згідно із частиною 1 статті 20 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

За розрахунком позивача (арк. справи 16) Інженерно-виробниче підприємство «Сєвєродонецький МЦ ОРГМІН» товариство з обмеженою відповідальністю повинно було працевлаштувати у 2012 році 4 інваліда (норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів на підприємства, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб), фактично протягом року безперервно працювало 3 особи, про що свідчить акт перевірки від 28 серпня 2013 року № 12-14-114/0066. З огляду на вищевикладене та на підставі вимог статті 20 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємство відповідача мало перерахувати адміністративно-господарські санкції за одне нестворене робоче місце для працевлаштування інвалідів за 2012 рік в сумі 12780,22 грн. (1 незайняте інвалідом робоче місце х 12780,22 грн. - середня річна заробітна плата штатного працівника).

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина 2 статті 20 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин)).

У відповідності із Порядком нарахування пені та її сплати, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 року № 223 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 травня 2007 року за № 552/13819, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій на 319 календарних днів відповідачу нарахована пеня в сумі 816,64 грн. Розмір нарахованої пені відповідає вимогам частини 2 статті 20 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів не сплатив, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій в сумі 12780,22 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 816,64 грн.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 18 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 22 квітня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 28 квітня 2014 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Інженерно-виробничого підприємства «Сєвєродонецький МЦ ОРГМІН» товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2012 році та пені за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 13596,86 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Інженерно-виробничого підприємства «Сєвєродонецький МЦ ОРГМІН» товариства з обмеженою відповідальністю (ідентифікаційний код 21821729, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Жовтнева, буд. 25, кв. 17) в доход Державного бюджету України (р/р 31212230700080 в ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, одержувач - УДКСУ у м. Сєвєродонецьку Луганської області, код одержувача 37944909, код бюджетної класифікації платежу 50070000) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2012 році в сумі 12780,22 грн. (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят гривень двадцять дві копійки) та пеню за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 816,64 грн. (вісімсот шістнадцять гривень шістдесят чотири копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 28 квітня 2014 року.

Суддя Т.І. Чернявська