Ухвала

від 03.04.2014 по справі 2а-3927/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3927/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

03 квітня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Карпушової О.В., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕНЕСТРА» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2012 року позивач Приватне акціонерне товариство «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕНЕСТРА» звернулися з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби України про визнання протиправними дії працівників ДПІ у Шевченківському районі міста Києва та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про нарахування грошового зобов'язання.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва 31 травня 2012 року вимоги позивача задоволено частково.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог позивача.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що податковим органом проведено планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕНЕСТРА» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року до 30.09.2011 року, за результатами якої складено акт від 24.02.2012 року №19/2201/21606847.

Згідно з висновками акту перевірки відповідачем, встановлено порушення п. 156.1.1 пункту 156.1 статті 156 Податкового кодексу України, в результаті чого було занижено податок на прибуток від страхової діяльності на загальну суму 258 051,00 грн., у тому числі у 3-му кварталі 2011 року на суму 258 051,00 грн..

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 березня 2012 року № 0000372201 за платежем «податок на прибуток» та визначена сума грошового зобов'язання у розмірі 258 051,00 гривень.

Апелянт обґрунтовує правомірність і законність складання зазначеного акту та прийняття відповідного повідомлення-рішення тим, що контрагент позивача, ЗАТ «Страхова компанія Київська Русь Інвест», визнано банкрутом на підставі рішення Господарського суду Запорізької області від 12.09.2011 року, а тому позивач не мав права в податковій звітності декларувати перестраховочні платежі на зменшення валового доходу від страхової діяльності за 3 квартал 2011 року.

Дослідивши обставини справа, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції щодо неправомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 14 березня 2012 року № 0000372201.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справами підтверджено, що між позивачем та Закритим акціонерним товариством «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕНЕСТРА» був укладений договір квотного факультативно-облігаторного перестрахування від 05.01.2010 року №050110, який набирає чинності з моменту підписання та діє поки одна зі сторін не повідомить іншу про припинення.

Суд звертає увагу апелянта на тому, що на момент укладення вказаного договору діяли норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до яких, для цілей оподаткування страхової діяльності під оподатковуваним доходом слід розуміти суму страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, одержаних (нарахованих) страховиками-резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами, зменшених на суму страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених страховиком за договорами страхування нерезидентом.

Згідно з п.2 ст. 7 вказаного закону, дохід від страхової діяльності юридичних осіб - резидентів не підлягає оподаткуванню за ставкою, встановленою у пункті 10.1 статті 10 цього Закону, та оподатковується: - за ставкою 3 відсотки - при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з інших видів страхування.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті. А п.4 вказаної статті визначає, що податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітний квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.

Зауваження апелянта про банкрутство контрагента позивача з моменту винесення судового рішення по цій справі, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки згідно з п. 7 cт.59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Відповідно до інформації Єдиного державного реєстру щодо юридичних осіб державна реєстрація контрагента позивача припинена з 07.11.2011 року.

Колегія суддів бере до уваги доводи позивача, що він не міг дізнатися про припинення юридичної особи-контрагента, оскільки оголошень в офіційних друкованих виданнях, а саме газетах «Голос України» та «Урядовий кур'єр», про банкрутство ЗАТ СК «Київська Русь Інвест» не було. Тому Позивач об'єктивно не мав можливості реалізувати своє законне право, передбачене п.7 ст.45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: «вимагати повернення частини виплаченої страховику страхової премії пропорційно різниці між строком, на який був укладений договір страхування, і строком, протягом якого фактично діяв договір страхування.

Тому, колегія суддів на підставі повного, всебічного і об'єктивного аналізу матеріалів справи, приходить до висновку про незаконність і безпідставність податкового повідомлення-рішення від 14 березня 2012 року № 0000372201.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення в межах вимог апеляційної скарги ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 10.04.2014 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Оксененко О.М.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Оксененко О.М.

Карпушова О.В.