Постанова

від 22.04.2014 по справі 904/1201/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2014 року Справа № 904/1201/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання: Губенко Ю.Е.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: представник Лабовкін О.О., довіреність № б/н від 20.03.2014р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРДА-ВІТА" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2014 року у справі № 904/1201/14

за позовом ОСОБА_2, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРДА-ВІТА", м. Дніпропетровськ

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про визнання недійсними рішень загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРДА-ВІТА" від 10.02.2014 року, оформлених протоколом № 1/02-14 від 10.02.2014 року.

27.02.2014 року ОСОБА_2 до господарського суду Дніпропетровської області подано заяву про забезпечення позову шляхом:

накладення арешту на комплекс будівель санаторія-профілакторія, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Отто Брозовського, будинок № 48;

заборони відчужувати комплекс будівель санаторія-профілакторія, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Отто Брозовського, будинок № 48.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2014 року у справі № 904/1201/14 (суддя Ліпинський О.В.) клопотання позивача задоволено частково; заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "ТАРДА-ВІТА" відчужувати 7/100 часток комплексу будівель санаторія-профілакторія, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Отто Брозовського, будинок № 48; в решті клопотання - відмовлено.

Місцевий господарський суд, оцінивши доводи позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з огляду на зміст заявлених позовних вимог (визнання недійсними рішень про звільнення з посади директора ТОВ "ТАРДА-ВІТА" та призначення на цю посаду іншої особи), та враховуючи факт вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження належного товариству майна, дійшов висновку щодо наявності достатніх підстав для часткового задоволення клопотання позивача та вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження у будь-який спосіб частини нерухомого майна, яка згідно доданих у справу доказів належить відповідачеві.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАРДА-ВІТА" подало апеляційну скаргу. Посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАРДА-ВІТА" просить скасувати зазначену ухвалу господарського суду, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Так, відповідач зазначає, що обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Разом з тим, на думку заявника апеляційної скарги, позивач не підтвердив належними доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів забезпечення позову. Надані позивачем докази: об'ява, роздрукована з інтернет сайту, та об'ява в газеті про продаж майна, як вважає відповідач, не можуть бути належними доказами того, що зазначений в ухвалі суду об'єкт нерухомості відчужується чи відповідач має намір здійснити його відчуження, оскільки такі об'яви могли бути розміщені будь-якими особами. Окрім того, за доводами відповідача, вжиття такого заходу забезпечення позову як заборона відчужувати певне нерухоме майно не може впливати на виконання рішення господарського суду у даній справі у разі задоволення позову, у зв'язку з чим вжитий оскаржуваною ухвалою захід забезпечення позову не є адекватним заявленим позовним вимогам. Відповідач в апеляційній скарзі посилається і на ті обставини, що при встановленні відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам господарський суд мав врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності відповідача. Також, за доводами відповідача, відповідно до його статуту до компетенції загальних зборів учасників відповідача віднесено вирішення питання надання згоди на укладення (підписання) директором відповідача правочинів (договорів, контактів тощо) та правочинів, спрямованих на придбання та/чи продаж відповідачем нерухомого майна. Отже, якщо відповідач матиме на меті продаж майна, щодо якого вжито заходи забезпечення позову, то дане питання буде вирішуватись загальними зборами учасників відповідача. Разом з тим, як вважає відповідач, позивач, розмір частки якого у статутному капіталі відповідача становить 20%, навіть за умови голосування ним проти продажу зазначеного об'єкту нерухомості не зможе вплинути на прийняття відповідного рішення, як не зможе впливати на прийняття рішення з приводу відчуження вищенаведеного нерухомого майна і задоволення позовних вимог позивача, а саме скасування протоколу загальних зборів, яким змінено керівника товариства. За наведеного, на думку відповідача, позивачем не доведено обставин, які вказували б на порушення відповідачем інтересів позивача, так само позивачем не доведено обставин, які б слугували підставами для застосування заходів забезпечення позову.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, у судові засідання, призначені для розгляду апеляційної скарги, особисто не з'явився та не забезпечив явку свого повноважного представника. Про дату, час та місце проведення судових засідань позивач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи. До початку судового засідання, призначеного на 08.04.2014 року, від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, яке апеляційний господарський суд не задовольнив, оскільки причини, з яких позивач просив відкласти розгляд апеляційної скарги, не визнав поважними причинами неявки повноважного представника позивача у судове засідання. Разом з тим, враховуючи, у тому числі, неявку у судове засідання представника позивача, розгляд апеляційної скарги було відкладено. Про поважність причин неявки позивача чи його повноважного представника у судове засідання, призначене для розгляду апеляційної скарги на 22.04.2014 року, позивач суд не повідомив.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 року строк розгляду апеляційної скарги продовжено терміном на 15 днів, розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 22.04.2014 року.

У судовому засіданні 22.04.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали оскарження ухвали по справі, заслухавши пояснення представника відповідача, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали по справі, ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про визнання недійсними рішень загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРДА-ВІТА" від 10.02.2014 року, оформлених протоколом № 1/02-14 від 10.02.2014 року. Оспорюваними рішеннями загальних зборів засновників (учасників) відповідача звільнено з посади директора товариства ОСОБА_2 та призначено на посаду директора товариства за сумісництвом іншу особу. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на обставини неповідомлення його, як учасника товариства, розмір частки якого у статутному капіталі товариства складає 20%, про проведення зборів, внаслідок чого останній був позбавлений права прийняти в них участь, вимагати розгляду зборами іншого питання, подати зауваження чи заперечення щодо обрання директора товариства, що є порушенням прав позивача, обумовлених участю в товаристві.

27.02.2014 року позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на комплекс будівель санаторія-профілакторія, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Отто Брозовського, будинок № 48, та шляхом заборони відчужувати зазначений комплекс будівель санаторія-профілакторія.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що будучи учасником товариства та займаючи посаду директора товариства, позивач володів інформацією про бажання іншого учасника товариства здійснити відчуження об'єкту нерухомості: комплексу будівель санаторія-профілакторія, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Отто Брозовського, будинок № 48, у якому товариству належить 7/100 часток. Позивач щодо відчуження вказаного об'єкту нерухомості заперечував, оскільки цей нещодавно придбаний об'єкт здається в оренду, внаслідок чого учасники товариства мають змогу отримати дивіденди за результатами господарської діяльності товариства. Однак, враховуючи ті обставини, що загальні збори учасників товариства проводяться за відсутності позивача, без повідомлення позивача про порядок денний зборів, враховуючи, що позивача звільнили з посади директора товариства, позивач вважає, що його позбавлено права управляти діяльністю товариства, отримувати дивіденди, володіти та користуватися майном товариства, позбавлено можливості перешкодити відчуженню майна. Оскільки умовою для застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно може зникнути, а наміри відповідача здійснити відчуження нерухомого майна підтверджуються оголошеннями про продаж зазначеного вище майна (до заяви про забезпечення позову додані роздруківка об'яви про продаж майна, опублікованої на інтернет сайті 25.02.2014р., та копія об'яви, розміщена в газеті (а.с. 47-49, т. 1)), позивач вбачає необхідність попередження навмисного створення відсутності майна, яке може бути відчужене товариством без інформування про це позивача та отримання від нього відповідної згоди, шляхом вжиття заходів забезпечення позову.

За наслідками розгляду заяви позивача місцевим господарським судом винесена оскаржувана ухвала про часткове задоволення клопотання позивача та вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу відчужувати 7/100 часток комплексу будівель санаторія-профілакторія, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Отто Брозовського, будинок № 48; в решті клопотання - відмовлено.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік заходів забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується накладанням арешту на майно, що належить відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії (стаття 67 ГПК України в редакції на дату прийняття оскаржуваної ухвали).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, наведеною у пункті першому постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову".

Такої ж правової позиції щодо вирішення питання про забезпечення позову дотримується і Верховний Суд України (пункт 45 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Отже, єдиною підставою забезпечення позову статтею 66 Господарського процесуального кодексу України визначено гарантію реального виконання рішення господарського суду. У свою чергу, заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення).

У спірних відносинах предметом позову є вимога про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства про зміну керівника товариства (про звільнення з посади директора товариства ОСОБА_2 та про призначення на посаду директора товариства іншої особи). Відтак, вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони товариству відчужувати певне нерухоме майно не перебуває у зв'язку з предметом заявленої позовної вимоги.

Місцевий господарський суд, приймаючи оскаржувану ухвалу, наведеного не врахував, не дослідив, яким чином невжиття такого заходу забезпечення позову, у випадку задоволення позовних вимог, утруднить виконання або призведе до неможливості виконання рішення суду у справі чи яким чином його вжиття забезпечить фактичне виконання рішення суду.

Разом з тим, вжитий місцевим господарським судом оскаржуваною ухвалою господарського суду захід забезпечення позову жодним чином не спроможний забезпечити фактичне виконання рішення суду у даній справі в разі задоволення позову, оскільки судове рішення про визнання недійсними рішень загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Тарда-Віта" від 10.02.2014 року, оформлених протоколом № 1/02 від 10.02.2014 року, не потребує його фактичного виконання у порядку, передбаченому статтею 115 Господарського процесуального кодексу України.

Посилаючись на пункт 5.7.3. рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин", відповідно до якого, якщо у господарського суду є підстави вважати, що діями виконавчого або іншого органу, рішення про обрання якого оспорюється, може бути погіршено фінансовий стан господарського товариства або доведено його до стійкої неплатоспроможності, суд вправі забезпечити позов шляхом заборони відчуження основних засобів, нерухомого майна та іншого визначеного майна товариства, чітко визначивши в ухвалі про забезпечення позову перелік майна, відчуження якого забороняється, судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не наведено доводів з посиланням на докази в їх підтвердження щодо наявності відповідних обставин, які слугували б підставою дійти висновку про необхідність забезпечення позову шляхом заборони відчуження нерухомого майна.

На наявність обставин, які б свідчили про можливе погіршення фінансового стану відповідача або про доведення його до стійкої неплатоспроможності, не посилався і позивач. Відповідні докази відсутні в матеріалах оскарження ухвали по справі, що надійшли з господарського суду першої інстанції, тобто, були відсутні на дату прийняття оскаржуваної ухвали. Такі докази не були надані позивачем і при здійсненні апеляційного провадження за скаргою відповідача на оскаржувану ухвалу.

Окрім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає підстав вважати належними доказами підтвердження наміру відповідача продати зазначене в оскаржуваній ухвалі нерухоме майно товариства надані позивачем копії об'яв (а.с. 47-49, т. 1), оскільки відсутня можливість встановити особу, якою такі оголошення були розміщені, в оголошеннях зазначено, що продаж здійснюється власником без вказівки на те, хто є власником відповідного майна, відповідно до оголошень до продажу пропонується будівля профілакторію (за оголошенням на інтернет сайті 3000 кв.м), тоді як відповідач є власником частки у розмірі 7/100 у спільній частковій власності на комплекс будівель санаторія-профілакторія, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Отто Брозовського, будинок 48, а 7/100 часток комплексу складаються з грязелікарні Г площею 141, 5 кв.м, сауни Д площею 119, 6 кв.м; загальна площа комплексу 1 704, 4 кв.м (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.12.2013 року, індексний номер 15628480 (а.с. 39-40, т. 1)). Отже, обставини, на які позивач послався в обґрунтування заяви про забезпечення позову, є лише припущеннями щодо потенційної можливості відповідача здійснити відчуження майна товариства.

Зміна керівника товариства, незважаючи на те, що він має право представляти товариство у відносинах з третіми особами та вчиняти юридично значимі дії від його імені без доручення, також не свідчить про наявність ризиків щодо неправомірного відчуження майна, оскільки вирішення питань щодо надання згоди на укладення (підписання) директором Товариства правочинів (договорів, угод, контрактів тощо) та правочинів, спрямованих на придбання та/чи продаж товариством нерухомого майна, становить компетенцію вищого органу управління товариством - загальних зборів учасників (п. 8.2. статуту товариства). Однак, з матеріалів справи не вбачається прийняття загальними зборами учасників відповідача такого рішення, а це рішення не є предметом оспорювання у даній справі.

Отже, виходячи з досліджених апеляційним господарським судом матеріалів оскарження ухвали по справі та наведених вище положень, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у спірних відносинах підстав для застосування статті 66 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРДА-ВІТА" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2014 року у даній справі підлягає частковому задоволенню, а ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2014 року у даній справі підлягає скасуванню в частині задоволення клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову, як така, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В той же час, з огляду на наведене вище, є правомірною та підлягає залишенню без змін ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2014 року у даній справі в частині відмови в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на комплекс будівель санаторія-профілакторія, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Отто Брозовського, будинок № 48.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРДА-ВІТА" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2014 року у справі № 904/1201/14 задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2014 року у справі № 904/1201/14 в частині часткового задоволення клопотання ОСОБА_2 та забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "ТАРДА-ВІТА" відчужувати 7/100 часток комплексу будівель санаторія-профілакторія, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Отто Брозовського, будинок № 48, скасувати.

В цій частині прийняти нове рішення про відмову в задоволені заяви ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову.

В решті ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2014 року у справі № 904/1201/14 залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 (50103, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРДА-ВІТА" (49026, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, буд. 60-62, ідентифікаційний код 38659486) витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Повна постанова складена 28.04.2014р.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко

Суддя А.Є. Чередко