Постанова

від 22.04.2014 по справі 915/156/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2014 р.Справа № 915/156/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ярош А.І.,

Суддів: Журавльова О.О., Савицького Я.Ф.,

при секретарі судового засідання: Максіміхіній Ю.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився, повідомлений належним чином;

від відповідача: не з'явився, повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства ім..Т.Г.Шевченка

на рішення господарського суду Миколаївської області від 06 березня 2014 року

по справі № 915/156/14

за позовом Приватного підприємства "Багатогалузева фірма "Агро-мир"

до Приватного сільськогосподарського підприємства ім..Т.Г.Шевченка

про стягнення 25329,24 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Багатогалузева фірма "Агро-мир" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства ім.Т.Г.Шевченка 22989,44 грн. заборгованості за договорами поставки №111114 від 04.01.2012 року та №01/13-03 від 10.01.2013 р. та штрафних санкцій, з яких 1534,30 грн. пені, 367,80 грн. інфляційних втрат та 437,70 грн. процентів річних.

Заявою про зменшення позовних вимог від 06.03.2014 року позивач відмовився від стягнення штрафних санкцій та просив стягнути лише суму основного боргу в сумі 22989,44 грн. та судові витрати.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 06.03.2014 р. (суддя Гриньова-Новицька Т.В.) позов задоволено повністю, стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Т.Г.Шевченка на користь Приватного підприємства "Багатогалузева фірма "Агро-мир" 22989 грн. 44 коп. боргу та 1827 грн. судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновків про те, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 22989 грн. 44 коп. боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки відповідач свої зобов'язання за Договором в частині проведення розрахунків за отриманий товар не виконав.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Приватне сільськогосподарське підприємство ім.Т.Г.Шевченка звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Миколаївської області скасувати в частині стягнення з ПСП ім.Т.Г.Шевченка 22989,44 грн. боргу, в іншій частині рішення залишити без змін.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що представник відповідача в судове засідання 06.03.2014 не мав можливості з'явитися у зв'язку з відсутністю належного повідомлення про дату та час розгляду справи, вказана у рішенні суду ухвала від 13.03.2014 року на адресу відповідача не надходила, а тому, на думку апелянта, оскаржуване рішення не містить жодного підтвердження повідомлення сторін про дату розгляду справи.

Зважаючи на необхідність обов'язкової явки представника відповідача в судове засідання, а також необхідність надання витребуваних судом документів (відзив по суті позовної заяви, витяг з ЄДРПОУ щодо відповідача станом на лютий 2014 року), апелянт вважає, що розгляд справи необхідно було відкласти.

Таким чином, скаржник вважає, що не відклавши розгляд справи на іншу дату, та розглянувши справу без участі сторони господарського процесу, є порушенням судом норм процесуального права, оскільки відповідача позбавлено можливості участі в судовому засіданні, наданні пояснень, доводів та доказів що мають значення для розгляду справи.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, оскільки їх явка не визнавалась обов'язковою, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутністю представників сторін.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.01.2013 між Приватним підприємством "Багатогалузева фірма "Агро-мир" та Приватним сільськогосподарським підприємством ім. Т.Г.Шевченка було укладено договір поставки №01/13-03 (далі - Договір), згідно з яким позивач зобов'язався поставити, а відповідач - прийняти та оплатити запасні частини до сільськогосподарської техніки та автотранспорту.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 22989 грн. 44 коп.:

- 27.02.2013 на підставі видаткової накладної №587 на суму 776,38 грн. за договором №01/13-03 від 04.01.2013 року, товар отримано уповноваженим представником відповідача Волковим С.М. за довіреністю ШВ №30 від 27.02.2013;

- 13.03.2013р. на підставі видаткової накладної №822 на суму 9323,46 грн.,

- 13.03.2013 на підставі видаткової накладної №825 за довіреністю ШВ №39 від 13.03.2013 на суму 355,52 грн.;

- 02.04.2013 на підставі видаткової накладної №1140 на суму 808,17 грн.,

- 04.04.2013 на підставі видаткової накладної №1188 на суму 1206,70 грн.,

- 11.04.2013 на підставі видаткової накладної №1324 на суму 7573,19 грн.,

- 15.04.2013 на підставі видаткової накладної №1376 на суму 211,20 грн.,

- 22.04.2013 на підставі видаткової накладної №1532 на суму 1757,58 грн.,

- 25.04.2013 на підставі видаткової накладної №1641 за довіреністю ШВ №51 від 01.04.2013р. на суму 977,24 грн.

Крім того, уповноваженими представниками сторін (бухгалтерами) підписаний акт звірки взаєморозрахунків станом за період 01.04.2013-06.06.2013 року (а.с.30), згідно якого борг відповідача складає 22989,44 грн..

Відповідно до п. 4.2 Договору оплата за товар повинна бути здійснена на підставі виставленого рахунку-фактури, протягом 30 банківських днів з моменту отримання партії товару.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На підставі ст.ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ч. 1 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки відповідач свої зобов'язання за Договором в частині проведення розрахунків за отриманий товар не виконав, в нього виникла непогашена заборгованість перед позивачем в сумі 22989,44 грн., що підтверджується матеріалами справи та відповідає приписам діючого законодавства України, про що зазначено вище.

Судова колегія відхиляє доводи апеляційної скарги про порушення норм процесуального права, зокрема, про те, що відповідач не був повідомлений про час, дату судового засідання, оскільки в матеріалах справи наявне поштове повідомлення (а.с.73) про вручення представнику відповідача ухвали суду від 13.02.2014 року, в якій вказано про дату та час розгляду справи.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що судом не дотримано право відповідача на участь в судовому засіданні, наданні доказів та пояснень, оскільки суд першої інстанції своїми діями по направленню копії ухвали про порушення провадження у справі від 13.02.2014 року надав сторонам можливість скористатися своїми правами, наданими відповідно до ст.22 ГПК України.

Однак, відповідач своїми законними правами не скористався, жодних клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, як вбачається з матеріалів справи, а тому суд першої інстанції не порушив процесуальне право при винесенні рішення. Більш того, явка представників обов'язковою судом не визнавалась.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу апелянта на приписи ст..75 ГПК України, згідно яких якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст.77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів, тощо.

Судова колегія звертає увагу та наголошує на тому, що відкладення розгляду справи є виключно правом суду , а не обов'язком та залежить від складності справи, обов'язковості присутності сторін, справа не може бути вирішена без наявності якихось доказів, тощо.

А тому посилання скаржника на позбавлення відповідача можливості брати участь в судовому засіданні є необґрунтованим, надуманим, та не підтверджено жодним належним та допустимим доказом в розумінні ст..ст.32-34 ГПК України

Відповідно до ст..43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства ім..Т.Г.Шевченка залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 06 березня 2014 року по справі № 915/156/14 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

Повний текст постанови підписаний 25.04.2014 року

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя О.О. Журавльов

Суддя Я.Ф. Савицький