Ухвала

від 17.04.2014 по справі 822/557/14

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/557/14

Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Ватаманюка Р.В., Мельник-Томенко Ж.М.

при секретарі: Копійчук О.В.

за участю представників сторін:

представника позивача - Місяць А.П.

представника відповідача (апелянта) - Шевчук В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Славута-Юнікс" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Славута-Юнікс" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.02.2014 року адміністративний позов задоволено, а саме, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України від 03 лютого 2014 року №0000262201 та №0000272201.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.02.2014 року з підстав її невідповідності вимогам процесуального та матеріального права.

Представник відповідача (апелянта) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив колегію суддів їх задовольнити.

Представник позивача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, посилаючись на їх безпідставність та просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, за результатом проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства "Славута-Юнікс" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року складено акт від 21.01.2014 року №31/22/3545118. На підставі акта перевірки та встановленого під час перевірки порушення п.198.3 ст.198, п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення від 03 лютого 2014 року №0000262201 та №0000272201.

Позивач, не погоджуючись із прийнятими податковим органом рішеннями, звернувся до суду з даним позовом.

В свою чергу, суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, прийшов до висновку, що орган владних повноважень, яким є Славутська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області, діяв не у відповідності до вимог Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, що затверджений Наказом Міністерства фінансів України № 395 від 14.03.2013 року. Зокрема, суд першої інстанції вважає, що відповідачем не доведено факт порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваних рішень податкового органу, були викладені в акті перевірки від 21.01.2014 року висновки відповідача що Приватне підприємство "Славута-Юнікс" завищило валові витрати та податковий кредит за рахунок віднесення до податкового кредиту сум ПДВ по операціях з контрагентами ТОВ "Будівельне управління 26", ТОВ "Збудпроект-1" та ПП "Унісон Дизайн".

Встановлено, що на підтвердження реальності господарських операцій з вказаними контрагентами позивачем надано всі необхідні та достатні докази, а саме:

- на підтвердження господарських операцій з ТОВ "Будівельне управління 26"надано належним чином завірені копії первинних бухгалтерських документів, а саме: договори підряду, додаткові угоди до договорів, податкові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акти приймання виконаних будівельних робіт, локальні кошториси на ремонтно - будівельні та монтажні роботи, акти контролю за виконанням робіт субпідрядниками;

- на підтвердження господарських операцій з ТОВ "Збудпроект-1", надано належним чином завірені копії первинних бухгалтерських документів, а саме: договір купівлі - продажу, видаткову накладну, податкову накладну, платіжне доручення, товаро - транспортну накладну, подорожній лист, акт приймання - передачі ТМЦ, акт списання ТМЦ;

- на підтвердження господарських операцій з ПП "Унісон Дизайн", надано належним чином завірені копії первинних бухгалтерських документів, а саме: договори підряду, локальні кошториси, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні, платіжні доручення.

В свою чергу, податковий орган прийшов до висновку, про відсутність реального товарного характеру господарських операцій, а відтак, і відсутність реального виконання вищезазначених договорів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначений статтею 198 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Приписами ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом першої інстанції встановлено, що первинні документи, які підтверджують факт реального здійснення господарських правовідносин позивача з контрагенти ТОВ "Будівельне управління 26", ТОВ "Збудпроект-1" та ПП "Унісон Дизайн" оформлені належним чином, з дотриманням вимог, визначених чинним законодавством України, що засвідчує про правомірність формування податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що вищенаведені документи відповідають вимогам первинних документів, містять усі визначені законом необхідні реквізити, що дає підстави для врахування їх при формуванні податкового кредиту платника податків.

Що стосується посилань відповідача на окремі недоліки в первинних документах позивача та відсутність окремих документів, колегія суддів вважає вірною позицію суду першої інстанції, що враховуючи фактичне здійснення господарських операцій позивача з контрагентом, первинні бухгалтерські документи, які надавались позивачем під час проведення перевірки можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності певних недоліків.

За результатом апеляційного розгляду, колегія суддів вважає вірним висновки суду першої інстанції, що відповідачем не доведено факт порушення позивачем вимог податкового законодавства, і, як наслідок, наявність підстав для визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області від 03 лютого 2014 року №0000262201 та №0000272201.

Враховуючи зазначене, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини даної справи, правильно визначив правове регулювання спірних правовідносин та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування рішення суду першої інстанції спростовується матеріалами адміністративної справи та законодавчим регулюванням спірних правовідносин.

Згідно з ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 28 квітня 2014 року.

Головуючий Сторчак В. Ю.

Судді Ватаманюк Р.В.

Мельник-Томенко Ж. М.