Постанова

від 18.04.2014 по справі 821/908/14

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/908/14 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом'якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобіотек-Україна" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Екобіотек-Україна» (далі - ТОВ «Екобіотек-Україна», позивач) звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 07.10.13 № 0006582200 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 112552 грн. Позивач стверджує про те, що при проведенні перевірки не з'ясовано усіх фактичних обставин здійснення позивачем господарських операцій, односторонньо досліджено первинні документи, що підтверджують придбання товару, невірно застосовано до спірних правовідносин норми чинного законодавства, що призвело до помилкових висновків та визначення позивачу грошових зобов'язань. Позивач не погоджується з доводами податкового органу про нереальність господарських операцій з таким постачальником як ПВКП «СІОЛЛ», оскільки по взаємовідносинам з даним постачальником позивачем виконані всі вимоги чинного законодавства, оформлені всі первинні документи, необхідні для ведення бухгалтерського та податкового обліку. Під час укладення господарських операцій контрагент позивача мав повну господарську правосуб'єктність - був зареєстрований в установленому законом порядку та був платником ПДВ, мав експлуатаційний дозвіл для потужностей (об'єктів) з виробництва, переробки реалізації харчових продуктів за № 54050/06/1 від 17.01.2013, виданий головним управлінням Держсанепідслужби у Миколаївській області на цех по виготовленню та переробці (нормалізації) соняшникової олії та її зберігання за адресою потужностей м. Миколаїв, Радянської Армії, 2/1. Податковий кредит по взаємовідносинам з вказаним контрагентом було сформовано на підставі податкових накладних, отриманих за результатами проведених товариством розрахунків, які оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства. Придбана олія використана у виробництві. Недоліки товарно-транспортних накладних, які не відносяться до первинних бухгалтерських документів, не є доказом нереальності або фіктивності правочинів.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області (відповідач) проти позову заперечує, зазначає, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення є порушення позивачем норми статті 198 Податкового кодексу України, так як взаємовідносини з ПВКП «СІОЛЛ» не спричиняють реального настання правових наслідків, що обумовлені ними, відсутність об'єктів, які підпадають під визначення статей 138, 198 Податкового кодексу України по правочинах і здійснених з постачальником товарно-матеріальних цінностей. Дані висновки відповідача ґрунтуються на відомостях акту Білгород-Дніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області від 08.07.2013 № 01/22-218/26457062 про неможливість проведення зустрічної звірки ПВКП «СІОЛЛ» щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Абамелек» та покупцями за лютий, березень 2013 року, відповідно до якого, встановлено відсутність фактичного відвантаження товару від ПВКП «СІОЛЛ» на користь ТОВ «Екбіотек-Україна» через відсутність документів, що засвідчують транспортування товару, сертифікатів якості на товар, актів приймання-передачі продукції.

Справа розглядається в письмовому провадженні за заявами сторін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ТОВ «Екобіотек-Україна» є юридичною особою, платником податків, в тому числі податку на додану вартість. ТОВ «Екобіотек-Україна» є виробником олії соняшникової рафінованої, дезодорованої, має відповідні виробничі потужності підприємства: основні фонди, виробничі активи, складські приміщення.

У вересні 2013 року головним державним ревізором-інспектором ДПІ у м. Херсоні Задачиною О.В., згідно із пп. 20.1.1., пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20, ст. 75, пп. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Екобіотек-Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПВКП «СІОЛЛ» за березень 2013 року, за наслідками проведення перевірки було складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Екобіотек-Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПВКП «СІОЛЛ» за березень 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення: пп. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 20.2 Декларації) за березень 2013 року на суму ПДВ 112552,34 грн., внаслідок чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24 Декларації з податку на додану вартість за квітень 2013року) на суму 112552,34 грн. До такого висновку податкова інспекція дійшла з огляду на те, що позивачем у березні 2013 року сформовано податковий кредит від ПВКП «СІОЛЛ» на суму 112552,34 грн. за господарською операцією придбання олії соняшникової нерафінованої. При перевірці був використаний отриманий від Білгород-Дніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області акт від 08.07.2013 № 01/22-218/26457062 про неможливість проведення зустрічної звірки ПВКП "СІОЛЛ", щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Абамелек» та покупцями за лютий, березень 2013 року. Відомості даного акту свідчать про відсутність суб'єкта господарювання та його посадових осіб за місцезнаходженням підприємства (юридичною адресою), що унеможливило звірку, ненадання документів для проведення перевірки, відсутність виробничих потужностей та трудових ресурсів, не підтверджено реальність здійснення фінансово-господарської діяльності основного постачальника за лютий-березень 2013 року ТОВ «Абамелек». Оскільки на ПВКП «СІОЛЛ» відсутні трудові ресурси, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснювалися через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Оскільки ПВКП «СІОЛЛ» фактично не здійснювало операцій з придбання ТМЦ, не мало умов для здійснення господарської діяльності, то і реалізувати ТМЦ на адресу ТОВ „Екобіотек-Україна" не мало можливості. Тому, „Екобіотек-Україна" неправомірно включено до податкового кредиту суми по податку на додану вартість, які сплачені в ціні вартості олії.

Перевезення Товару (олії соняшникової) задокументовано згідно ТТН від 26.03.13 №543048, від 22.03.13 №543071, автопідприємство-перевізник ПП Васюк, водій ОСОБА_3, замовник (платник) ПВКП "СІОЛЛ", вантажовідправник - ПВКП "СІОЛЛ", вантажоодержувач ТОВ „Екобіотек- Україна", пункт навантаження м. Миколаїв, вул. Радянської Армії 2/1, пункт розвантаження м. Херсон, вул. Ракетна 110 а. Перевезення здійснено автомобілем РЕНО НОМЕР_1, причеп НОМЕР_2. Перевіркою встановлено не заповнення товарно-транспортних накладних щодо відомостей про вантаж, а саме: графу 6 „Ціна; графу 7 „Сума; графу 8 „З вантажем слідують документи; графу 9 „Вид пакування; графу 10 „Кількість місць; графу 11 „Спосіб визначення маси; графу 12 „Код вантажу; графу 13 „Клас вантажу; рядок „Всього відпущено на суму". Крім того, відсутній та не заповнено дані про посаду особи, яка дозволила відпуск товару; не зазначено даних у рядку „Маса брутто"; відсутній підпис особи, яка здала вантаж; відсутній підпис водія про прийняття та передачу товару. Товарно-транспортна накладна на переміщення товару, яку надано до перевірки ТОВ „Екобіотек- Україна", не дає змогу встановити час прибуття та вибуття на навантаження та розвантаження, а саме: не заповнено пункти 15-23 ТТН (розділу вантажно-розвантажувальні операції). Таким чином, встановлено порушення вимог заповнення первинних документів, а саме первинної транспортної документації - товарно-транспортної накладної, що не дає можливості ідентифікувати та підтвердити факт перевезення вантажів автомобільним транспортом.

З даним актом перевірки ТОВ «Екобіотек-Україна» не було згодне та направило заперечення № 295 від 30.09.2013, на яке надійшла відповідь № 2781/10/31-03-22-01-05 від 07.10.2013, де зазначено, що «висновок акту документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Екобіотек-Україна» в 23.09.13 № 916/21-03-22-01/32125693 викласти в наступній редакції: «Перевіркою встановлено порушення: п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), внаслідок чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 20.2 Декларації) за березень 2013 року на суму ПДВ 112552,34 грн., та відповідно завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24 Декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року) на суму 112552,34 грн.».

За висновками акту перевірки відповідачем сформовано податкове повідомлення-рішення № 0006582200 07.10.2013, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 112552 грн.

Не погоджуючись із направленим на адресу ТОВ «Екобіотек-Україна» податковим повідомленням-рішенням № 0006582200 від 07.10.2013, підприємством було подано скаргу № 356 до Головного управління Міндоходів у Херсонській області, за результатами розгляду було прийнято рішення № 5663/10/21-22-10-02-06 від 20.12.2013, яким залишене без змін податкове повідомлення-рішення, а скаргу без задоволення. Не погоджуючись із рішенням ГУ Міндоходів у Херсонській області ТОВ «Екобіотек-Україна» було подано скаргу № 1 від 03.01.2014 до Міністерства доходів і зборів України, за результатом розгляду якої було прийнято рішення № 4155/6/99-99-10-01-15 від 04.03.2014, яким залишене без змін податкове повідомлення-рішення, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням № 0006582200 від 07.10.2013 позивач звернувся до суду.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Пунктом 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями. Згідно п.201.8 ст.201 Податкового Кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість, в порядку передбаченому ст.183 цього Кодексу.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями

Отже, для бухгалтерського та податкового обліку оформляється податкова накладна, яка має певні обов'язкові реквізити та виписується за першою подією - або при відпуску ТМЦ або при отриманні попередньої плати.

Завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість спричинило необґрунтоване, на думку ДПІ, включення до складу податкового кредиту сум податку за господарськими операціями з ПВКП «СІОЛЛ», за якими податкова інспекція не встановила реальної поставки, а тільки паперове оформлення. Проте такий висновок не можна визнати обґрунтованим, оскільки податкова інспекція не з'ясувала усіх обставин, з якими ПКУ пов'язує виникнення права платника податку на податковий кредит. Розбіжностей у задекларованому податковому кредиті та податкових зобов'язань постачальників податкова інспекція не виявила, заявлена сума податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковим зобов'язанням продавця товарів. Претензій до оформлення податкових накладних в акті перевірки не викладено. Неясно, чи взагалі досліджувались ці податкові накладні. Безпосередній постачальник позивача - ПВКП "СІОЛЛ" отримав оплату за поставлений позивачу товар, у ціні якого був податок на додану вартість, відобразив дані господарські операцій в податковій звітності.

Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом. ДПІ не виявила будь-яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту. Крім того, ДПІ не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди - як-то безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету, або мали ознаки фіктивного підприємництва тощо.

Водночас слід зазначити, що несплата ПДВ продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену разом із ціною товару (послуги) продавцю. Факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти. Відтак, неможливість перевірити цих постачальників до виробника не може слугувати достатньою підставою для відмови позивачеві в одержанні бюджетного відшкодування при відсутності обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача як платника ПДВ.

Відсутність контрагента за юридичною адресою, в період, який наступає значно пізніше періоду вчинення господарських операцій, саме по собі не тягне встановлення факту нікчемності або не реальності правочинів та не позбавляє правового значення виданих за відповідними господарськими операціями податкових накладних.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Правочини придбання олії підтверджені договором поставки № 1112 від 21.03.2013, видатковою накладною № РН-0000185 від 22.03.2013, товарно-транспортною накладною серія 01АА № 543071 від 22.03.2013, податковою накладною № 85 від 22.03.2013; договором поставки № 1116 від 26.03.2013, видатковою накладною № РН-0000192 від 26.03.2013, товарно-транспортною накладною серія 01АА № 543048 від 26.03.2013, податковою накладною № 92 від 26.03.2013. Розрахунки між підприємствами здійснювалися в безготівковій формі, що підтверджується: рахунком-фактурою № СФ-0000185 від 22.03.2013, рахунком-фактурою № СФ-0000192 від 26.03.2013, випискою по рахункам за період з 01.03.2013 по 28.05.2013. Дані фінансово-господарські операції відображені в деклараціях за відповідний період в додатку № 5.

Отриманий від ПВКП «СІОЛЛ» товар (олія соняшникова нерафінована) в подальшому було перероблено і виготовлено готову продукцію, а саме: олію соняшникову рафіновану дезодоровану виморожену, марки «П», який в подальшому було розлито в ПЕТ-пляшки та реалізовано контрагентам-покупцям, що відображені в додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість.

Отже, ТОВ «Екобіотек-Україна» фактично отримано товар від ПВКП «СІОЛЛ», операція з придбання якого була задокументована у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Посилання відповідача на те, що до перевірки не надано паспортів відповідності, актів приймання-передачі товару, документів складського обліку олії нерафінованої, суд не приймає до уваги. Товар було передано на підставі бухгалтерських первинних документів - видаткових накладних, а не актів-приймання передачі. Доказів того, що на перевірку податкова витребовувала документи складського обліку олії, немає, позивач заперечує дану обставину.

Крім того, поставка товару здійснювалася транспортом на замовлення ПВКП «СІОЛЛ», що свідчить про відсутність необхідності у підприємства мати власні транспортні засоби, а власне товар (олію соняшникову нерафіновану) від імені ТОВ «Екобіотек-Україна» отримав менеджер ОСОБА_4, про що свідчить його підпис на видатковій накладній № РН-0000185 від 22.03.2013, товарно - транспортній накладній серія 01АА № 543071 від 22.03.2013, видатковій накладній № РН-0000192 від 26.03.2013, товарно-транспортній накладній серія 01 АА № 543048 від 26.03.2013 .

Недоліки заповнення ТТН не позбавляють можливості ідентифікувати та підтвердити факт перевезення вантажів автомобільним транспортом. Крім того, позивач не є вантажовідправником, який і оформлює ТТН.

На дату укладення договору поставки і здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «Екобіотек-Україна» та ПВКП «СІОЛЛ» та станом на 21.12.2013 ПВКП «СІОЛЛ» зареєстровано в реєстрі платників ПДВ (індивідуальний податковий номер 264570615120, ЄДРПОУ 26457062, номер свідоцтва платника ПДВ 200050683, дата початку дії свідоцтва 01.07.2012). Тобто, на дату вчинення фінансово-господарської операції в березні 2013 року, стосовно ПВКП «СІОЛЛ» на офіційному веб-саті Міністерства доходів і зборів України не було інформації, яка б зазначала про відсутність підприємства місцезнаходженням, або іншої інформації, яка б надавала підстави вважати даного контрагента сумнівним.

На час здійснення фінансово-господарських операцій ПВКП «СІОЛЛ» був наданий позивачу експлуатаційний дозвіл для потужностей (об'єктів) з виробництва, переробки реалізації харчових продуктів за № 54050/06/1 від 17.01.2013, виданий головним управлінням Держсанепідслужби у Миколаївській області, в якому зазначено: найменування оператора потужностей (об'єктів), форма власності, а саме: цех виготовленню та переробці (нормалізації) соняшникової олії та її зберігання приватного виробні комерційного підприємства «СІОЛЛ», поштову адресу оператора потужностей (об'єкту), а саме: 54050, м. Миколаїв, Радянської Армії, 2/1. Саме ця адреса і була зазначена в товарно-транспортних накладних. За таких обставин, доводи відповідача про відсутність ПВКП "СІОЛЛ" за юридичною адресою, що унеможливлює здійснення перевірки останнього, є необґрунтованими.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ «Екобіотек-Україна» мало реальні фінансово-господарські відносини з контрагентом-постачальником товару ПВКП «СІОЛЛ», який на дату вчинення угоди був платником ПДВ, товар був фактично отриманий, тому у ТОВ «Екобіотек-Україна» існували всі підстави формувати податковий кредит за даними операціями.

Суд також приймає до уваги ту обставину, що ТОВ «Екобіотек-Україна» оскаржило в судовому порядку наказ № 352 від 13.09.2013 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Екобіотек-Україна». За результатами розгляду справи Херсонським окружним адміністративним судом прийнято постанову від 26.11.2013 у справі № 821/3627/13-а, якою позов задоволено. У відповідності до ухвали Одеського апеляційного суду від 19.03.2014 у справі № 821/3627/13-а постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 залишена без змін, а апеляційна скарга ДПІ у м. Херсоні без задоволення.

Таким чином, документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Екобіотек-Україна», яка була проведена в вересні 2013 року, є незаконною, і як наслідок, висновки акту не є належним обґрунтуванням завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 20.2 Декларації) за березень 2013 року на суму ПДВ 112552,34 грн., та відповідно завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24 Декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року) на суму 112552,34 грн.

Суд, виходячи з наявних у справі доказів, приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку із чим позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Екобіотек-Україна" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області № 0006582200 від 07.10.2013 р.

Відшкодувати з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Екобіотек-Україна" (вул. Ракетна, 110-а, м. Херсон, код ЄДРПОУ 32125693) витрати по сплаті судового збору в сумі 225 (двісті двадцять п'ять) грн. 10 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.3.3