Ухвала

від 23.04.2014 по справі 820/12663/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 р.Справа № 820/12663/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Старостіна В.В. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2014р. по справі № 820/12663/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ростехізоляція"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Ростехізоляція", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0004042201 від 28.11.2013 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2014р. по справі № 820/12663/13-а адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0004042201 від 28.11.2013 року.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а саме пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, пп.138.2, 138.8, пп. 138.10.2, 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, та ст.ст. 69, 70, 72, 86, 159 КАС України. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2014р. по справі № 820/12663/13-а та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачем було проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Ростехізоляція" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., про що було складено акт № 982/20-31-22-01-07/33205837 від 14.11.2013 року.

Під час перевірки були встановлені порушення позивачем вимог: пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 138.2, п.138.8, пп. 138.10.2, пп. 138.10.3 п.138.10 ст.138, пп.139.1.6. п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 250346 грн., в тому числі: за ІІ квартал 2011р. - 811 грн.; за ІІІ квартал 2012р. 119771 грн.; за ІV квартал 2012р. - 129764 грн.

На підставі вищезазначеного акту відповідачем 28.11.2013 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004042201, яким позивачу було нараховане податкового зобов'язання у сумі 320729,75 грн. з яких 250346 грн. за основним платежем та 62383,75 грн. за штрафними санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно відображені адміністративні витрати щодо взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1 згідно положень Податкового кодексу України та всі витрати, які були включені позивачем до складу валових витрат по операціях з ФОП ОСОБА_1, підтверджені документально належним чином та були здійснені позивачем в своій господарській діяльності, а податкове повідомлення - рішення № 0004042201 від 28.11.2013 року прийнято відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до пп. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно пп. 135.5.4 ст. 135 Податкового кодексу України встановлено, що до складу доходу включається вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

У відповідності пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України до доходу включається суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

Положення цього пункту не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання.

Операції з отримання/надання фінансової допомоги між платником податку та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, не приводять до зміни їх витрат або доходів.

Висновками акту перевірки № 982/20-31-22-01-07/33205837 від 14.11.2013 року встановлено заниження показників у рядку 03 Декларацій "Інші доходи", а саме до складу інших доходів, у ІV кварталу 2012р. підприємством не включено до доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, кредиторську заборгованість, по якій строк позовної давності минув, в загальній сумі 123911,62 грн., а саме по взаємовідносинах з наступними суб'єктами господарювання: Интеграл Техно Систем - 81394,00 грн., ФОП ОСОБА_2 - 4250,00 грн., ОСОБА_3 - 4700,00 грн., Скайспед Украина ТОВ - 8620,00 грн., Скіфія сервіс ТОВ - 12136,00 грн., Техностар (Атос) - 5566,00 грн., ТСК ГРУП - 7245,62 грн., що призвело до порушення ТОВ "Ростехізоляція" пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового Кодексу України, тобто занижено суму доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в розмірі 123912 грн. за ІV квартал 2012 року.

З матеріалів справи встановлено, що вказані суми були відображені позивачем у рядку 02 зазначеної вище Декларацій "Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)), тому колегія суддів вважає, що висновок відповідача щодо порушення з боку ТОВ "Ростехізоляція" пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового Кодексу України, а саме заниження суми доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в розмірі 123912 грн. за ІV квартал 2012 року є необґрунтованим. Доказів на спростування зазначеної обставини відповідачем суду не надано.

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо порушення ТОВ «Ростехізоляція» п. 138.2. ст.138 ПК України по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 у III та IV кварталах 2012 року, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 138.2. ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У відповідності до п. 138.8 ст.138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Як вбачаться з матеріалів справи, між позивачем та ЗАТ "Гермаст" є угода щодо поставки герметику.

ЗАТ "Гермаст" у липні 2012 року змінило форму упакування герметику та матеріали упакування. Приймаючи партії продукції у ІІ півріччі 2012 року, ТОВ "Ростехізоляція" було встановлено пошкодження упакування вказаної продукції, що підтверджено Актами робочої комісії. Враховуючи необхідність додаткового упакування отриманої продукції, ТОВ "Ростехізоляція", звернулася відповідно до умов контракту до ЗАТ "Гермаст", які, в свою чергу, надали відповідь про нетотожність випадків недоліків упакування з невідповідністю якості самого товару.

Враховуючи вигідні взаємовідносини з ЗАТ "Гермаст" та ексклюзивні дилерські умови, ТОВ "Ростехізоляція" вимушено звернулося за додатковими послугами з упакування продукції, оскільки подальша реалізація товару та його транспортування вимагали додаткової упаковки.

В апеляційній скарзі викладені обставини, які самим відповідачем спростовані під час розгляду справи у першій інстанції, а саме: відповідач не заперечував факт наявності товару та того факту, що контрактом між позивачем та ЗАТ «Гермаст» не передбачено наявність конкретного пакування товару, а лише передбачена кількість, якість, крім того, на спростування позиції відповідача, позивачем було доведено факти звернення до ЗАТ «Гермаст» для виклику представника.

Таким чином, посилання відповідача на відсутність з боку позивача виклику повноважного представника ЗАТ «Гермаст» з питання упакування товару не відповідає дійсності, оскільки вказані повідомлення про виклик були зроблені вчасно, однак пошкодження упакування не зобов'язувало ЗАТ «Гермаст» замінити товар.

Таким чином, позивач правомірно відніс витрати щодо пакування товару до витрат операційної діяльності (собівартості придбаних та реалізованих послуг), що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, що у встановленому законом порядку та в повному обсязі підтверджено судом першої інстанції.

Як свідчать матеріали справи, що 10.01.2012 року між позивачем (замовником) та ФОП ОСОБА_1 (виконавцем) укладено договір на виконання робіт №1001/2012, згідно якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботи по упаковці та порізці товару замовника, результатом виконання робіт за даним договором є акти прийому-передачі виконаних робіт. Так, на виконання умов вказаного договору, між сторонами були підписані акти прийому-передачі виконаних робіт, які були долучені позивачем до матеріалів справи. Також колегія суддів зазначає, що 13.01.2012 року між позивачем (замовником) та ФОП ОСОБА_1 (виконавцем) було підписано додаткову угоду №1, якою сторони детально погодили порядок виконання робіт та умови здачі приймання її результатів. Крім того, сторонами у подальшому було укладено протокол погодження ціни, за яким погоджено вартість виконання робіт.

У зв'язку з викладеним спростовуються у повному обсязі висновки відповідача щодо завищення задекларованих ТОВ «Ростехізоляція» показників у рядку 06.2 «Адміністративні витрати» в сумі 25646 грн., в тому числі у IV кварталі 2012р. в сумі 25646 грн., які стосувалися взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1, оскільки позивач діяв згідно з пп. 138.10.2 п. 138.10 ст.138 Податкового кодексу України, які закріплюють, що до складу адміністративних витрат входять, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: а) загальні корпоративні витрати, в тому числі організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати; б) витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством (у тому числі витрати на оплату праці адміністративного апарату) та іншого загальногосподарського персоналу; в) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності; ґ) витрати на оплату послуг зв'язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв'язок та інші подібні витрати); д) амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; е) витрати на врегулювання спорів у судах; є) плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків; ж) інші витрати загальногосподарського призначення.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що позивач правомірно відобразив адміністративні витрати щодо взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1 у дотриманні положень Податкового кодексу України.

Що стосується посилання у апеляційній скарзі на визнання ДПІ у Київському районі протиправним обліку отриманих позивачем від ТОВ «ЗРОБИ САМ Україна» маркетингових послуг згідно рамкового контракту поставки №1089 від 07.08.2009 р., які у II кварталі 2011 р. були включені до витрат на збут на загальну суму 3526 грн. разом з ПДВ, то з зазначеним висновком відповідача колегія суддів не погоджується, оскільки згідно з пп.139.1.6. п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: суми податку на прибуток, а також податків, установлених пунктом 153.3 статті 153 та статтею 160 цього Кодексу; податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів згідно з розділом IV цього Кодексу.

З матеріалів справи встановлено, що вказана сума була відображена позивачем, саме як витрати на збут, яке ТОВ "Ростехізоляція" понесло під час здійснення господарської діяльності.

Враховуючи викладене, оскільки позивачем належним чином було підтверджено правомірність віднесення до валових витрат наданими до перевірки належно оформленими документами, зібрані по справі докази підтверджують виконання зобов'язань між сторонами господарських операцій, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість висновків податкового органу щодо збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток позивачу у перевіреному періоді, а тому суд першої інстанції правомірно скасував податкове повідомлення - рішення № 0004042201 від 28.11.2013 року.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності свого рішення.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2014р. по справі № 820/12663/13-а суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2014р. по справі № 820/12663/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М. Судді (підпис) (підпис) Старостін В.В. Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 24.04.2014 р.