Ухвала

від 08.04.2014 по справі 823/871/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08 квітня 2014 року справа № 823/871/14

м. Черкаси

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 823/871/14

за позовом відділення Міжнародного Німецько-Українського Благодійного Фонду «ТАВІФА» (надалі - позивач)

до Черкаської митниці Міністерства доходів і зборів України (надалі - відповідач)

про визнання незаконними вимог та стягнення зайво сплачених коштів, прийнято ухвалу.

Відділення Міжнародного Німецько-Українського Благодійного Фонду «ТАВІФА», звернувшись до суду з адміністративним позовом до Черкаської митниці Міністерства доходів і зборів України, просить:

- визнати незаконною вимогу Черкаської митниці Міністерства доходів та зборів України щодо відшкодування витрат за зберігання товарів на складах митних органів;

- визнати незаконною відмову Черкаської митниці Міністерства доходів та зборів України у поверненні зайво сплачених коштів в якості оплати витрат Черкаської митниці Міністерства доходів та зборів України на зберігання товару у сумі 104880 грн. 22 коп.;

- стягнути з Черкаської митниці Міністерства доходів та зборів України на користь відділення Міжнародного Німецько-Українського Благодійного Фонду «ТАВІФА» гроші в сумі 104880 грн. 22 коп., зайво сплачені кошти в якості оплати витрат Черкаської митниці Міністерства доходів та зборів України на зберігання товару.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 106 цього Кодексу. Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя встановив, що вона не відповідає вимогам ст. 106 КАС України.

Згідно ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI (надалі - Закон №3674) за подання до адміністративного суду позову майнового характеру встановлюється ставка у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. За подання до адміністративного суду позову немайнового характеру встановлюється ставка у розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати. Відповідно ч. 3 ст. 4 Закону №3674 під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. Згідно ч. 3 ст. 6 Закону №3674 за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16 січня 2014 року № 719-VII визначено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня 2014 року - 1218 гривень. Позивачем у додатках до позовної заяви додано квитанцію k12/7/58 від 07.04.2014 у сумі 1827 грн. 00 коп., що є доказом сплати 10 відсотків розміру ставки судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру. Суддя зазначає, що позовна заява також містить вимоги немайнового характеру - «визнати незаконною вимогу» та «визнати незаконною відмову», проте доказу сплати судового збору за вимоги немайнового характеру не надано.

Відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно ч. 2 зазначеної статті для звернення до адміністративного суду у справах за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач зазначає, що своєчасно звернувся з заявою до Мінсоцполітики про визнання товару гуманітарною допомогою, але не надано жодних доказів звернення - коли і чим це підтверджується, не надано пояснення поважності причин пропуску строку на звернення до суду, оскільки на адресу позивача надійшов вантаж гуманітарної допомоги з 30.05.13 по липень 2013.

Згідно ч. 2 ст. 106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а у разі неможливості - зазначає докази, що не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості надання таких доказів. Позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, зокрема: заяви від 21.03.2014р. вх. №3109/01-44 про повернення надмірно сплачених сум платежів за зберігання товарів на складі, митні декларації від 28.02.2014р та 12.03.2014р. за накладними від 24.04.2013, 24.05.2013, 28.05.2013, митні квитанції від 12.03.2014 та від 13.03.2014.

Позивачем не визначено як відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області та/або інший відповідний орган казначейства.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з ч. 4 і ч. 5 ст. 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а у разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Згідно ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Вимоги щодо стягнення сформовано не до належної особи щодо зайво сплачених коштів і надано як доказ на підтвердження зайво сплачених коштів за квитанціями, що не завірено банківською установою, зокрема щодо вимоги про стягнення з бюджету суми надмірно сплачених митних платежів з огляду на ч.2 ст.19 Конституції України і наказу МФУ від15.06.12 №731 «Порядок відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів».

Відповідно до частини третьої статті 239 Митного кодексу України від 13 березня 2012 р. № 4495-VI з метою встановлення механізму організації роботи складів митних органів затверджено Порядок роботи складу митного органу. Згідно ст. 946 ЦК України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Не надано відомостей чи вирішувався спір щодо зазначених договорів №34/20134 МД, 39/2013 ЧМД, №41/2013 ЧМД, №46/2013 ЧМД, за договорами зберігання і встановлювався факт: які речі та коли передав позивач на зберігання відповідачу та коли ці речі були повернуті позивачем і чи був спір про право, тому у контексті сформованих вимог необхідно надати докази щодо дійсності (підтвердження виконання і оплати послуг) та/ або недійсності договорів відповідального зберігання товарів, що наведено у додатках до позову: власники складів повинні забезпечити схоронність товарів і можливість проведення митного контролю щодо товарів, а також виключити доступ до них сторонніх осіб (тобто осіб, які не є працівниками митного складу або представниками власника товарів). Згідно з ч. 5 ст. 168 Митного кодексу, митниця несе відповідальність за втрату або пошкодження товару, що знаходиться на митному складі. Повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Згідно Бюджетного кодексу України податкові, митні та інші органи державної влади, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів та інших надходжень є органами стягнення. Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав та інтересів суб'єктів публічно - правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 301 МКУ, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів. Позивачем не надано відомостей(доказів) про звернення із відповідною заявою до відповідних державних органів.

Позивачу необхідно уточнити позовні вимоги щодо митниці та казначейської служби згідно вимог КАСУ з конкретизацією № і дати рішення (дії, бездіяльності), оскільки про яку вимогу і яку відмову йдеться з'ясувати неможливо - дати не зазначено.

Постановою КМУ від 30.11.2011 №1242, затверджено Типову інструкцію з діловодства, де передбачено порядок видачі копій документів (далі - Інструкція). Зокрема, згідно п. 76 Інструкції установа може засвідчувати копії лише тих документів, що створюються в ній, а також у випадках, передбачених в абзаці другому цього пункту. Копія документа виготовляється і видається тільки з дозволу керівника установи, його заступників або керівника структурного підрозділу. У разі підготовки документів для надання судовим органам, під час вирішення питань щодо прийняття громадян на роботу, навчання, засвідчення їх трудових, житлових та інших прав у взаємовідносинах з установою, а також під час формування особових справ працівників установа може виготовляти копії документів, виданих іншими установами (копії дипломів, свідоцтв про одержання освіти тощо). Пунктом 77 Інструкції визначено, що напис про засвідчення документа складається із слів «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту документа «Підпис».

Суддя зазначає, що позивачем до позовної заяви надано ксерокопії/фотокопії документів, не засвідчені у встановленому порядку.

Позивач відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України не зазначив, які саме права, свободи або інтереси, було порушено рішеннями, діями чи бездіяльністю органу владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку до 12 травня 2014 року для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 106, 108 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву відділення Міжнародного Німецько-Українського Благодійного Фонду «ТАВІФА» до Черкаської митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання незаконними вимог та стягнення зайво сплачених коштів залишити без руху.

Надати позивачеві строк до 12 травня 2014 року для усунення недоліків позовної заяви.

Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.В.Трофімова