Рішення

від 24.04.2014 по справі 924/452/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" квітня 2014 р.Справа № 924/452/14

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., розглянувши матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтранс-Поділля", м. Кам'янець-Подільський

про звернення стягнення на предмет іпотеки

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - виробничо-комерційна фірма приватне підприємство "Сота - С", м. Кам'янець-Подільський.

учасники процесу:

від позивача - Гнідий О.М. за довіреністю

від відповідача - не з'явився

від третьої особи - не з'явився

встановив:

Позивач у позовній заяві просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: не житлове приміщення павільйон площею 420, 1 кв. м., за адресою: Хмельницька область, Кам'янець - Подільський район, с. Жванець, вул. Тернопільське шосе, 5, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю фірма „Інтранс - Поділля" (32300, Хмельницька область, м. Кам'янець - Подільський, вул. Вокзальна, будинок 2, ідентифікаційний код 21338269), та яке передано в іпотеку ПАТ „Промінвестбанк" згідно іпотечного договору № 89. 2007 від 29 листопада 2007 року для погашення заборгованості виробничо - комерційної фірми приватне підприємство „Сота - С" (32300, Хмельницька область, м. Кам'янець - Подільський, вул. Грушевського, 46 кім. 503, ідентифікаційний код 33108642) перед публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, ідентифікаційний код 00039002) по кредитному договору № 2.43.07 від 29 листопада 2007 року в розмірі 270 506, 85 грн. в тому числі заборгованість по процентах за користування кредитом на суму 260 102, 74 грн. та по комісії за управління кредитом на суму 10 404, 11 грн., з визначенням способу продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України „Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 р. № 606 - ХІУ, за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій .

Обгрунтовуючи позов позивач вказує на порушення позичальником умов кредитного договору щодо строків повернення кредиту та сплати процентів і комісії. Звернення ж стягнення на предмет іпотеки обґрунтовується наявністю відповідного іпотечного договору, який укладено на забезпечення кредитного договору, наявність заборгованості за яким підтверджується рішенням суду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не подав, причин невиконання вимог суду не повідомив. Повідомляючи відповідача про судовий розгляд справи, йому направлено ухвалу про порушення провадження у справі за вказаною у позові адресою. Вказана кореспонденція повернута поштою з відміткою - „За зазначеною адресою не знаходиться". Проте, згідно спеціального витягу з ЄДРПОУ, вказана у позові адреса відповідача є його реєстраційною адресою, повідомлення за якою є належним повідомленням учасника процесу про судовий розгляд справи. За таких обставин, суд виходить з того, що відповідач належним чином повідомлений про судовий розгляд справи.

Належність повідомлення відповідача про розгляд справи судом в такий спосіб підтверджується також правовою позицією, викладеною в п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18, де вказано, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною , а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою зазначеною в ЄДРПОУ ) і не повернуто підприємством зв'язку, або повернуто з посиланням на відсутність адресата , відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи.

Третя особа свого представника в судове засідання також не направила, причин неявки суду не повідомила.

Таким чином суд, у порядку ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними матеріалами.

З наданих матеріалів вбачається.

29 листопада 2007 року між ЗАТ Акціонерним комерційним промислово - інвестиційним банком (в подальшому ПАТ „Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" згідно наданого статуту) - позивачем та виробничо - комерційною фірмою Приватне підприємство „Сота - С" - третьою особою укладено договір № 2.43.07 за яким банк (позивач) за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів надає позичальнику (третій особі) кредит у сумі 500 000 грн., на умовах, передбачених договором (п. 2.1.). Дата повернення кредиту - 27 листопада 2008 року, з погашенням кредиту згідно графіка, який є невід'ємною частиною договору (п. 2.2.).

Відповідно до п. 3.1. проценти за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 16 процентів річних. Комісія за управління кредитом та обслуговування позичкового нараховується банком щомісячно в останній робочий день місяця в розмірі 1% річних від суми фактичної заборгованості по кредиту за період з останнього робочого дня місяця, що передує звітному, по передостанній робочий день звітного місяця та сплачується в день нарахування (п. 3.6.). Обов'язок своєчасно сплачувати проценти та комісію передбачений п. 4.2.2. договору.

10 вересня 2009 року сторони уклали також договір про внесення змін до вищевказаного кредитного договору, в якому, серед іншого внесено зміни у п. 4.3. та викладено його в такій редакції: банк має право вимагати дострокового погашення всіх наданих групі споріднених позичальників кредитів у випадку невиконання самим позичальником або його спорідненою структурою зобов'язань за принаймні одним кредитним договором в частині погашення сплати процентів (комісії), погашення кредиту або його частини.

Основний договір та договір про внесення змін підписані обома сторонами та скріплені їх печатками.

29 листопада 2007 року між позивачем (іпотекодержателем) та відповідачем (іпотекодавцем) укладено договір № 89. 2007, який забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору № 2.43.07 від 29 листопада 2007 року, укладеного між іпотекодержателем та ВКФПП „Сота - С", за умовами якого останній зобов'язаний в порядку, передбаченому кредитним договором повернути іпотеклдержателю до 27 листопада 2008 року кредит у розмірі 500 000 грн., відсотки за користування ним у розмірі 16% річних (сплатити неустойку, пеню, штрафи), а також відшкодувати іпотекодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання іпотекодавцем умов договору про надання кредиту у розмірі і у випадках, передбачених договором про надання кредиту.

Предметом іпотеки є не житлове приміщення павільйон площею 420.1 кв. м., що знаходиться за адресою: Хмельницька область, Кам'янець - Подільський район, с. Жванець, Тернопільське Шосе, буд.. 5 (п. 1.2.). Згідно п. 1.3. оціночна вартість приміщення згідно експертної оцінки становить 657 471 грн. За п. 1.4. сторони договору оцінюють предмет іпотеки у 625 000 грн. - загальна договірна вартість предмету іпотеки, що буде також використовуватись в разі звернення стягнення на заставлене майно.

Відповідно п. 3.1.5. за умови настання, зокрема - невиконання іпотекодавцем зобов'язань за цим договором, в тому числі щодо вжиття заходів, необхідних для збереження предмету іпотеки, його належної експлуатації та страхування предмету іпотеки, та уразі невиконання ВКФ ПП „Сота - С" зобов'язань за кредитним договором іпотекодержатель має право достроково звернути стягнення на предмет іпотеки та реалізувати його з метою задоволення своїх вимог по договору про надання кредиту в розмірі всієї суми, обов'язкових до сплати відсотків за користування контр - гарантіями та гарантіями, сум неустойки (пені), штрафу) та інших вимог іпотекодержателя, що забезпечуються цим договором відповідно до п. 5.2.3 цього договору; та / або вимагати від ВКФ ПП „Сота - С" дострокового виконання зобов'язань, що випливають із договору про надання кредиту

За п. 5.1. іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію у випадках:

- якщо у момент настання строку виконання ВКФ ПП „Сота - С" зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані повністю та / або в частині, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до договору про надання кредиту суми; та / або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум відсотків за користування кредитом; та /або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (штрафу, пені), що передбачені кредитним договором;

- незалежно від настання строку виконання ВКФ ПП „Сота - С" будь - яких зобов'язань за кредитним договором - при виникненні підстав, вказаних п. 3.1.5. договору.

Звернення стягнення на предмет іпотеки може відбуватися будь - яким із наступних способів на вибір іпотекодержателя, зокрема, шляхом позасудового врегулювання (продажу іпотекодержателем предмета іпотеки будь - якій особі на підставі договору купівлі - продажу у порядку, встановленому ст. 38 Закону України „Про іпотеку" чи продажу предмета іпотеки іпотекодавцем третій особі на користь іпотекодержателя або продажу предмета іпотеки на біржі) або іпотекодержатель може безпосередньо звернутись до нотаріуса для вчинення виконавчого напису або до господарського суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки (п. 5.2., 5.2.1., 5.2.2.).

За рахунок коштів, що отримані внаслідок реалізації предмету іпотеки, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги, що випливають із договору про надання кредиту, у повному обсязі на момент фактичного задоволення (п. 5.2.3.).

Договір підписаний обома сторонами, скріплений їх печатками та нотаріально посвідчений.

До справи, крім того, додано:

- копії витягів про реєстрацію у держреєстрі іпотек № 15750191 та 15750157, з відомостями про те, що не житлове приміщення, павільйон у Хмельницькій області, Кам'янець - подільському районі, с. Жванець, вул. Тернопільське шосе, 5 є об'єктом обтяження, іпотекодавцем якого є ТОВ „Інтранс - Поділля", іпотекодержателем - Акціонерно комерційний промислово - інвестиційний банк, тип обтяження - заборона на нерухоме майно;

- копію рішення господарського суду області від 7 грудня 2009 року у справі № 12/1982 за позовом ПАТ „Акціонерно комерційний промислово - інвестиційний банк" в особі філії до ВКФ ПП „Сота - С" про стягнення заборгованості за договором № 2.43.07 від 29.11.2007 року, яким позов задоволено (відмовлено в частині пені), та копію наказу на виконання вказаного рішення;

- копії листів позивача, адресованих третій особі та відповідачу від 18 та 17. 02.2014 року з вимогою про погашення заборгованості за кредитним договором до 15 березня 2014 року.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарських договорів, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, між учасниками судового процесу укладено договори кредиту та іпотеки. При цьому, сторони визначили умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них.

В силу ч. 1 ст. 1094 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.

З позовних матеріалів вбачається, що позивач на виконання умов договору кредиту від 29 листопада 2007 року № 2.43.07 надав ВКФ ПП „Сота - С" кредит у розмірі 498 923 грн. Вказаний договір позичальник виконував не належним чином, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 479 427, 63 грн., з яких: 350 000 грн. заборгованості по кредиту, 5 513, 70 грн. строкових процентів, 73 333, 89 грн. прострочених процентів, 2 608, 21 грн. простроченої комісії, 220, 55 грн. строкової комісії, 40 715, 07 грн. пені по кредиту, 6 988, 86 грн. пені по відсотках, 47, 35 грн. пені по комісії. Вказане підтверджується рішенням суду від 7 грудня 2009 року в справі № 12/1982.

Відповідно до п. 2.6. постанови Пленуму ВГС України № 18 від 26 грудня 2011 року не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій). Таке ж значення для господарського суду має вирок суду у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Що ж до рішення суду з цивільної справи, яке набрало законної сили, то встановлені ним факти, які мають значення для вирішення спору, не підлягають доведенню перед господарським судом незалежно від суб'єктного складу сторін даної цивільної справи.

Таким чином наявність заборгованості за кредитним договором від 29 листопада 2007 року № 2.43.07 є доведеним фактом, який приймається судом при розгляді даної справи. Враховуючи дану заборгованість та невиконання рішення суду щодо її погашення, позивач, у період з 14 квітня 2011 року по 4 квітня 2014 року нарахував проценти за користування кредитом на суму 270 506, 85 грн., з яких: 260 102, 74 заборгованість за користування кредитом та 10 404, 11 грн. заборгованість за комісію. Розмір підтверджується розрахунком.

Всі вимоги банку за кредитним договором забезпечені договором іпотеки від 29 листопада 2007 року № 89. 2007. від 7 березня 2008 року (розділи 1, 5 договору), за яким відповідач виступив поручителем позичальника за договором кредиту (третьої особи).

Згідно ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. У договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору (ст. 584 ЦК України). У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст. 589 ЦК України). Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом ( ч. 2 ст. 590 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України „Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України „Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються (окрім іншого) початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Такий же обов'язок суду передбачений і у п. 9.12 постанови Пленуму ВГС України від 23.03.12р. № 6 „Про судове рішення".

Згідно п. 3.1.5. та розділу 5 договору іпотеки наявність заборгованості за кредитним договором (уразі невиконання ВКФ ПП „Сота - С" зобов'язань за кредитним договором іпотекодержатель має право достроково звернути стягнення на предмет іпотеки та реалізувати його з метою задоволення своїх вимог по договору про надання кредиту; іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію у випадку якщо у момент настання строку виконання ВКФ ПП „Сота - С" зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані повністю та / або в частині) є підставою для одержання банком задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

З огляду на вказані законодавчі вимоги та положення договору іпотеки, вимоги позивача як іпотекодержателя з приводу звернення стягнення на предмет іпотеки, враховуючи наявність прострочення виконання зобов'язання позичальником за кредитним договором, є обґрунтованими.

При цьому, судом приймається до уваги обставини щодо відсутності у позові відомостей про початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Так, згідно ч. 1 ст. 39 Закону України „Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються (окрім іншого) початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Такий же обов'язок суду передбачений і у п. 9.12 постанови Пленуму ВГС України від 23.03.12р. № 6 „Про судове рішення".

Судом враховується, що визначення ціни предмета іпотеки, відповідно до вищевказаних законодавчих положень є обов'язком суду що також підтверджується ч. 2 ст. 43 Закону України „Про іпотеку", в якій вказано, що початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем , а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Отже, згідно наведеної норми встановлення ціни продажу предмета іпотеки за згодою сторін можливе у разі позасудового врегулювання цього питання. В разі ж звернення до суду, питання встановлення ціни продажу предмета іпотеки законодавчо покладено на суд. Наведені обставини свідчать про те, що вказана у позові вимога про визначення ціни об'єкта іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна не може бути задоволена (оскільки має бути вказана конкретна ціна).

Як вбачається з умов договору іпотеки сторони погодили, що загальна договірна вартість предмета іпотеки, що буде також використовуватись в разі звернення стягнення на заставлене майно становить 625 000 грн. Зазначена ціна і приймається судом при прийнятті рішення, оскільки спір про вартість предмета іпотеки при розгляді справи відсутній.

Дана обставина є підставою для задоволення позову частково, оскільки позовні вимоги, в частині встановлення ціни предмета іпотеки корегуються судом (вказівка на конкретну ціну).

Судовий збір (з урахуванням часткового задоволення позову) покладається на відповідача в повному обсязі, враховуючи що кількісні показники розміру зазначеної у позові заборгованості, яка погашається за рахунок предмета іпотеки незмінні.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: не житлове приміщення павільйон площею 420, 1 кв. м., розташоване за адресою: Хмельницька область, Кам'янець - Подільський район, с. Жванець, вул. Тернопільське шосе, 5, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю фірма „Інтранс - Поділля" (32300, Хмельницька область, м. Кам'янець - Подільський, вул. Вокзальна, будинок 2, ідентифікаційний код 21338269), та яке передано в іпотеку ПАТ „Промінвестбанк" згідно іпотечного договору № 89. 2007 від 29 листопада 2007 року для погашення заборгованості виробничо - комерційної фірми приватне підприємство „Сота - С" (32300, Хмельницька область, м. Кам'янець - Подільський, вул. Грушевського, 46 кім. 503, ідентифікаційний код 33108642) перед публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, ідентифікаційний код 00039002) по кредитному договору № 2.43.07 від 29 листопада 2007 року в розмірі 270 506, 85 грн. в тому числі заборгованість по процентах за користування кредитом на суму 260 102, 74 грн. та по комісії за управління кредитом на суму 10 404, 11 грн., з визначенням способу продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України „Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 р. № 606 - ХІУ, за початковою ціною 625 000 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Інтранс - Поділля" (32300, Хмельницька область, м. Кам'янець - Подільський, вул. Вокзальна, будинок 2, ідентифікаційний код 21338269) на користь публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, ідентифікаційний код 00039002) 5 410, 14 грн. судового збору.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 4 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу

3 - відповідачу (32300, м. Кам'янець-Подільський, вул. Вокзальна, 2),

4 - третій особі - 32300, м. Кам'янець-Подільський, вул. Грушевського, 46, кім. 503).