Ухвала

від 16.04.2014 по справі 826/14637/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14637/13-а(у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

16 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Старової Н.Е., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Текексперт» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Текексперт» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від від 05.09.2013 року № 0004202201.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 16 жовтня 2013 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2013 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду не підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.08.2013 року відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП ТФ «Кріоліт-Плюс» за період з 01.05.2013 року по 31.05.2013 року.

За результатами перевірки складено акт № 623/2201/31841020 від 15.08.2013 року, яким встановлено порушення пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено податок на додану вартість за травень 2013 року на загальну суму 56 638,00 грн.

На підставі акта № 623/2201/31841020 від 15.08.2013 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0004202201 від 05.09.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 70 798,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 14 160,00 грн.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ПП ТФ «Кріоліт-Плюс» за договором № КП-212 від 03.05.2012 року, предметом якого є надання інформаційно-консультаційних послуг в сфері інформатизації, а саме:

- практичне застосування програмних продуктів компанії Microsoft, Windows 2003/2010, Windows XP, Windows Vista, Project, SQL Server, Microsoft Dynamics CRM, Microsoft Business Solutions-Axapta, SharePoint, Forefront Security, Internet Security and Acceleration Server, Office Communications Server, BizTalk Server, Visual Studio, та по програмі Microsoft Sertified Solution Engenier Windows;

- встановлення, налагодження та використання програмного забезпечення «FreeBSD, Oracle, Linux»;

- використання та налагодження обладнання виробників: Cisco, D-Link, Intel, SuperMicro, Tandberg, HP, IBM;

- правила розробки технічної документації, методичних посібників, навчальних курсів та програм за відповідною тематикою;

- інші питання в сфері інформаційних технологій.

На підтвердження факту надання інформаційно-консультаційних послуг за договором № КП-212 від 03.05.2012 року позивачем було надано суду копії договору № КП-212 від 03.05.2012 року, Додатку № 55 від 30.04.2013 року до Договору № КП-212 від 03.05.2012 року, Додаток № 56 КП-212 від 20.05.2013 року до Договору № КП-212 від 03.05.2012 року, актів № 55 від 31.05.2013 року та № 56 від 31.05.2013 року, та роздруківки інформаційних матеріалів.

Факт здійснення позивачем перерахування коштів за послуги надані за договором № КП-212 від 03.05.2012 року підтверджується платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи.

В подальшому отримані від ПП ТФ «Кріоліт-Плюс» за договором № КП-212 від 03.05.2012 року послуги були використані позивачем у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку при взаємовідносинах з контрагентами ПАТ «Науково-Виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», ПАТ КБ «Правекс - Банк», ТОВ «Майкрософт Україна», ПАТ «ЕВРАЗ - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» та ТОВ «Сіклум», що підтверджується відповідними договорами, актами, рахунками - фактурами, технічними завданнями та роздруківками інформаційних матеріалів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав суду доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази. Не надав також, доказів того, що ПП ТФ «Кріоліт-Плюс» не відобразило у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ним не було сплачено податок на додану вартість з вказаних операцій. Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та ПП ТФ «Кріоліт-Плюс».

Що стосується акту № 167/224/31292336 від 20.07.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта ПП ТФ «Кріоліт-Плюс» (код за ЄДРПОУ 31292336) з контрагентами за період травень 2013 року», колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом державної податкової адміністрації України № 236 від 22.04.2011 року у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Таким чином, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання складається не за результатами проведення зустрічної звірки чи перевірки суб'єкта господарювання, а у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, з огляду на що зазначений акт може бути лише носієм інформації щодо наявності фактів, які унеможливлюють проведення зустрічної звірки та не може містити інформацію щодо фінансово - господарських відносин суб'єктів господарювання.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що господарські операції між позивачем та ПП ТФ «Кріоліт-Плюс» за договором № КП-212 від 03.05.2012 року мали реальний характер.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доказано факту порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України та відсутні підстави для висновку про порушення публічного порядку при укладанні спірного правочину, оскільки не вбачається порушення ст. 228 Цивільного кодексу України та не доведено, що метою укладання правочину є настання протиправних наслідків, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 16.04.2014 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Старова Н.Е.