Ухвала

від 16.04.2014 по справі 826/14880/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14880/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

16 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-менеджмент Груп» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Форум-менеджмент Груп» (далі по тексту - позивач) звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.09.2013 року № 0007592220, № 0007582220 та № 0007602220.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 03 жовтня 2013 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2013 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду не підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Форум-менеджмент Груп» (код ЄДРПОУ 35847749) з питань достовірності нарахування та своєчасності сплати сум податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з контрагентами ТОВ «Дельта-Поліграф» (код ЄДРПОУ 36843085) та ТОВ «Альтаріон» (код ЄДРПОУ 37194316) за період 01.01.2010 року по 31.12.2011 року.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 06 серпня 2013 року № 309/26-54-22-02-10/35847748.

За наслідками висновків вищевказаного Акта перевірки відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 04 вересня 2013 року № 0007592220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 448 316,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1,0 грн., загалом 448 317,00 грн.;

- від 04 вересня 2013 року № 0007582220 про збільшення суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 749 175,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1,00 грн., загалом 749 176,00 грн.;

- від 04 вересня 2013 року № 0007602220 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 189 280,00 грн.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, в якості єдиного обґрунтування висновків про порушення позивачем вказаних вимог податкового законодавства, а також висновків про нікчемність правочинів між позивачем та контрагентами ТОВ «Дельта-Поліграф» та ТОВ «Альтаріон», відповідачем в Акті перевірки позивача зазначено про наявність вироку Печерського районного суду міста Києва по кримінальній справі № 1-610/12 від 10.12.2012 року відносно засновника ТОВ «Альтаріон» - ОСОБА_2, яким останнього визнано винним у скоєні злочину, передбаченого ст. 205 ч. 1 КК України (придбання суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності), та звільненого від відповідальності на підставі Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року, а також про наявність в матеріалах досудового слідства по іншій кримінальній справі (в якій відсутній вирок суду) пояснень директора ТОВ «Дельта-Поліграф» - ОСОБА_3, в яких останній повідомив, що до діяльності вказаного підприємства не має відношення.

На думку податкового органу, наявність в матеріалах справи зазначених відомостей - є достатнім для висновку про фіктивну діяльність контрагентів позивача ТОВ «Дельта-Поліграф» та ТОВ «Альтаріон», а саме те, що такі контрагенти позивача здійснювали фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, взаємовідносини ТОВ «Дельта-Поліграф» та ТОВ «Альтаріон» з іншими контрагентами були вчинені без наміру створення реальних правових наслідків, а тому є фіктивними, внаслідок чого в даному випадку не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і валові витрати та податковий кредит.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідачем не було доведено завдання будь-якої шкоди Державному бюджету внаслідок здійснення правовідносин між позивачем та ТОВ «Дельта-Поліграф», ТОВ «Альтаріон.

Ухвалою суду першої інстанції від 20.09.2013 р. про відкриття провадження у справі № 826/14880/13-а, було зобов'язано відповідача ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у місті Києві надати до матеріалів справи на підтвердження його правової позиції (викладеної в Акті перевірки позивача та запереченні на позовну заяву) докази. Однак, як підтверджується наявними матеріалами справи, витребовуваних судом в ухвалі про відкриття провадження у справі документів, щодо податкової звітності контрагентів позивача ТОВ «Дельта-Поліграф» та ТОВ «Альтаріон», а також їх матеріальної та трудової бази, відповідачем ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надано не було, та не пояснено причин невиконання вимог ухвали суду.

Невиконання відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, вимог ухвали суду щодо надання доказів на підтвердження нормативно-правової позиції (зокрема щодо звітності того чи іншого підприємства), є ухиленням податкового органу від виконання його прямого обов'язку щодо документального доказування своєї правової позиції, а відповідно обов'язку надання документів на вимогу суду, що встановлено ч. 1 ч. 2 та ч. 4 ст. 71 КАС України, оскільки всіма податковими органами ДПС України при їх роботі застосовується Автоматизована інформаційна система (АІС) «Податки», яка створена для зручнішого, оперативного та всебічного обліку нарахування, надходження податкових платежів та контролю за виконанням податкового законодавства в Україні, та надає змогу податковим органам оперативно надавати суду витребовувані документи щодо податкової звітності підприємств, зважаючи на встановлення ч. 1 ст. 122 КАС України скороченого місячного строку розгляду адміністративної справи.

Таким чином, завдяки функціонуванню зазначеної інформаційної системи АІС «Податки», в податкових органів всіх рівнів ДПС України є можливість вільно отримувати та відповідно надавати на вимогу суду необхідну інформацію щодо стану визначення та сплати суб'єктами господарювання податкових зобов'язань до Державного бюджету, та звітування суб'єктами господарювання до податкових органів щодо наявності матеріальних та трудових ресурсів для здійснення задекларованих видів діяльності.

Зважаючи на наведене, вся вищезазначена та витребовувана ухвалою суду про відкриття провадження у справі інформація, міститься в АІС «Податки» та має надаватися податковим органом на вимогу суду для всебічного і повного дослідження фактичних обставин справи та вирішення справи по суті.

Також, відповідачем не було роз'яснено та доведено суду, яким саме чином та на підставі яких нормативних актів позивач має нести відповідальність за порушення, встановлені по його контрагентах вже після здійснення господарських правовідносин із позивачем, про які позивач відповідно знати не міг з об'єктивних причин (відсутність встановлення таких порушень станом на час здійснення правовідносин - відсутність судових рішень, вироку суду), оскільки, як підтверджується наявними матеріалами справи, та не було жодними допустимими доказами по справі спростовано відповідачем, станом на час здійснення таких правовідносин та складання відповідних первинних документів зазначені контрагенти позивача (ТОВ «Дельта-Поліграф» та ТОВ «Альтаріон») були у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстровані платниками податку на додану вартість; установчі документи таких контрагентів не були визнані в судовому порядку недійсними; та були відсутні вироки суду щодо посадових осіб таких товариств.

Як підтверджується наявними у справі доказами, та не було спростовано відповідачем, під час укладення таких правовочинів позивача з контрагентами ТОВ «Дельта-Поліграф» та ТОВ «Альтаріон», та виконання сторонами своїх зобов'язань за договірними відносинами, останні відбувалися на підставі договорів, належне та повне виконання зобов'язань за якими підтверджується відповідними Актами здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) та податковими накладними, а сплата коштів за такими правовідносинами, що відбувалася у безготівковій формі на рахунок контрагентів, підтверджується виписками з банку по рахунках позивача, а також не заперечувалась відповідачем під час здійснення перевірки та в судовому засіданні.

З приводу встановлених порушень засновником ТОВ «Альтаріон» вимог чинного законодавства щодо реєстрації та діяльності суб'єктів господарювання, які закріплені у вироку Печерського районного суду міста Києва по кримінальній справі № 1-610/12 від 10.12.2012 року (ст. 205 ч. 1 КК України, придбання суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності), то з даного приводу колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Такі обставини були встановлені та юридично закріплені судом тільки із винесенням вироку по кримінальній справі № 1-610/12 від 10.12.2012 року, але, в той же час, відносини між позивачем та ТОВ «Альтаріон» відбувалися у 1 та 2 кварталі 2011 року (тобто більше ніж за рік до винесення вироку Печерським районним судом міста Києва відносно засновника ТОВ «Альтаріон», про що позивач на час здійснення таких правовідносин із ТОВ «Альтаріон» відповідно знати не міг з об'єктивних причин), а отже в даному випадку за аналогією права має діяти принцип відсутності зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, що закріплений ст. 58 Конституції України (та підтверджений у рішенні Конституційного суду України від 09.02.1999 року по справі № 1-7/99), крім випадків коли останні пом'якшують або скасовують відповідальність.

ТОВ «Форум-Менеджмент Груп» (код ЄДРПОУ 35847749) уклало з ТОВ «Дельта Поліграф» (код ЄДРПОУ 36843085) договір № 139 від 01.12.2009 року про надання рекламно-маркетингових послуг (реклама на сіті-боксах, розтяжках, сіті-лайтах, банерах та інше) на загальну суму 3 738 938,90 грн. та договір № 145 від 30.12.2009 року про надання юридичних послуг (консультації по діючому законодавству, супроводження договорів та інше) на загальну суму 355 337,00 грн.

На підставі вищевказаних договорів позивачем від ТОВ «Дельта Поліграф» на протязі січня, лютого 2010 року були отримані послуги на загальну суму 4 094 275,90 грн. (в т.ч. ПДВ та податок з реклами).

На виконання умов зазначених договорів, сторонами були підписані Акти здачі-прийняття виконаних робіт, та ТОВ «Дельта Поліграф» на адресу позивача були виписані податкові накладні, на підставі яких позивачем формувалися валові витрати та податковий кредит у перевіряємому періоді.

Також, ТОВ «Форум-Менеджмент Груп» (код ЄДРПОУ 35847749) уклало з ТОВ «Альтаріон» (код ЄДРПОУ 37194316) договір № 01/03/11-005 від 01.03.2011 року про надання послуг з технічного обслуговування систем вентиляції та кондиціювання по вул. Куренівська, 12 у м. Києві (офісний центр), договір № 01/03/11-003 від 01.03.2011 року про надання послуг з технічного обслуговування систем вентиляції та кондиціювання по вул. Героїв Космосу, 4 у м. Києві (офісний центр), та договір № 01/03/11-002 від 01.03.2011 року про надання послуг з технічного обслуговування систем вентиляції та кондиціювання по вул. Пимоненка, 13 у м. Києві (офісний центр).

На підставі вищевказаних договорів позивачем від ТОВ «Альтаріон» на протязі березня-червня 2011 року були отримані послуги на загальну суму з ПДВ 3 825 575,32 грн.

На виконання умов зазначених договорів сторонами були підписані Акти здачі-прийняття виконаних робіт, та ТОВ «Альтаріон» на адресу позивача були виписані податкові накладні, на підставі яких позивачем формувалися валові витрати та податковий кредит у перевіряємому періоді.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

Матеріалами справи підтверджується те, що ТОВ «Форум-Менеджмент Груп» використовувало результати послуг в сфері зовнішньої реклами, що були надані контрагентом Дані послуги формували інтерес та попит на послуги позивача з боку потенційних клієнтів. Використання зовнішньої реклами передбачає отримання додаткового прибутку, та використання послуг з технічного обслуговування систем вентиляції та кондиціювання на об'єктах позивача, що є необхідним для нормального використання таких офісних приміщень.

Відповідач в Акті перевірки не заперечував факт, що зазначені контрагенти позивача ТОВ «Дельта Поліграф» та ТОВ «Альтаріон» фактично могли надавати позивачу такі послуги, з урахуванням наявності в останніх відповідних трудових ресурсів та матеріально технічної бази.

З даного приводу, відповідно до вимог ч. 3 ст. 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Що стосується висновку відповідача про недійсність укладених між позивачем та ТОВ «Дельта Поліграф», ТОВ «Альтаріон» правочинів, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). До оспорюваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).

Оскільки відповідачем не надано допустимих доказів визнання укладених позивачем та ТОВ «Дельта Поліграф», ТОВ «Альтаріон» правочинів недійсними, посилання на їх фіктивність є безпідставним.

Також, відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного га всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Враховуючи викладене, та зважаючи на наявні у справі докази, колегія суддів вважає, що позивачем було доведено реальність здійснення господарських операцій із контрагентами ТОВ «Дельта Поліграф» та ТОВ «Альтаріон», що в подальшому були використані позивачем у своїй господарській діяльності, та рух активів у процесі здійснення зазначених господарських операцій підтверджується наявними матеріалами справи.

Згідно п.п. 7.4.1, п.п 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями, (що також з 2011 р. кореспондується із відповідними нормами Податкового кодексу України), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Правовий аналіз наведених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що суб'єкт господарювання може розраховувати на податковий кредит, якщо в нього є в наявності податкові накладні та вони виписані особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку.

Також, відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 112 11 13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», вбачається тенденція до індивідуалізації кваліфікації дій платників податків з формування податкового кредиту з ПДВ з огляду на добросовісність такого платника. У разі якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника ПДВ його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу. У такому разі достатньо встановити необізнаність платника податку, що заявляє право на податковий кредит, про факт припинення або недобросовісний характер діяльності контрагента. При цьому обізнаність платника податку щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів, необхідно з'ясувати з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР).

Так, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на час здійснення позивачем правовідносин із контрагентами ТОВ «Дельта Поліграф» та ТОВ «Альтаріон», останні були зареєстровані, як суб'єкти підприємницької діяльності, не були ліквідованими та не перебували у стані припинення підприємницької діяльності, а також згідно наявних матеріалів справи були належним чином зареєстрованими платниками ПДВ та станом на час здійснення таких правовідносин були відсутні вироки судів щодо посадових осіб таких контрагентів, а факту завдання будь-якої шкоди Державному бюджету внаслідок таких правовідносин позивача з ТОВ «Дельта Поліграф» та ТОВ «Альтаріон» - відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду допустимими по справі доказами доведено не було.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні підстави для висновку про порушення публічного порядку при укладанні спірного правочину, оскільки не вбачається порушення ст. 228 Цивільного кодексу України та не доведено, що метою укладання правочину є настання протиправних наслідків, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 22.04.2014 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Мєзєнцев Є.І.