Рішення

від 22.01.2007 по справі 45/281

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

45/281

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

22.01.07 р.                                                                               Справа № 45/281                               

за позовом: Відкритого акціонерного товариства по виконанню агрохімічних робіт „Райагрохім”, м. Амвросіївка

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю „Мічуріна”, с. Белоярівка

до відповідача 2: Сільськогосподарського виробничого кооперативу „ім. Мічуріна”, с.Белоярівка

про стягнення 21 190 грн. 78 коп.

Суддя     Б.Д. Плотніцький

при секретарі судового засідання Івашури О.А.

Представники:  

Від позивача: не з'явився  

Від відповідача 1: не з'явився.

Від відповідача 2: Стріла Н.І. – довір.

В засіданні суду брали участь  

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство по виконанню агрохімічних робіт „Райагрохім”, м. Амвросіївка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю „Мічуріна”, с. Белоярівка, про стягнення заборгованості у сумі 21 190 грн. 78 коп., в тому числі основний борг – 15 615 грн. 54 коп. та пеня – 5 575 грн. 24 коп.

Ухвалою господарського суду від 21.11.2006р. в якості відповідача 2 залучене Сільськогосподарський виробничий кооператив „ім. Мічуріна”, с.Белоярівка.

В порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач поясненнями №3 від 18.01.2007р. конкретизував позовні вимоги та просить суд стягнути заборгованість з відповідача 1.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем 1 своїх зобов'язань, передбачених договорами №1 від 03.01.2003р., №3 від 15.03.2004р. та №1 від 02.01.2005р.  в частині оплати виставлених рахунків, претензію та рахунки.

Відповідач 1 позовні вимоги не визнає, посилаючись на відсутність підстав для задоволення позовних вимог, про що надав відзив на позовну заяву №100 від 23.10.2006р.

Відповідач 2 відзив не надав, позов не оскаржив.

Згiдно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Представники позивача та відповідача 1 у судове засідання 22.01.2007р. не з'явились.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

Між позивачем та відповідачем 2 був укладений договір про надання тракторних, автомобільних, ремонтно-регуляторних та інших видів послуг на 2003р. №1 від 03.01.2003р.

Між Відкритим акціонерним товариством по виконанню агрохімічних робіт „Райагрохім” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Мічуріна” були укладені договори про надання тракторних, автомобільних, ремонтно-регуляторних та інших видів послуг на 2004р. та 2005р. за №3 від 15.03.2004р. та №1 від 02.01.2005р.

Відповідно до умов даних договорів позивач взяв на себе обов'язок виконати наступні роботи:

-          тракторні послуги;

-          автомобільні послуги;

-          вивезення та внесення органічних добрив;

-          ремонтно-регуляторні роботи.

По договору №1 від 03.01.2003р. відповідач 2 повинен прийняти та сплатити вартість виконаних робіт.

Відповідач 1 повинен прийняти та сплатити вартість виконаних робіт по договорам №3 від 15.03.2004р. та №1 від 02.01.2005р.

Як стверджує позивач, ним були виконані роботи на суму 15 615 грн. 54 коп.

На адресу відповідача 1 позивачем була направлена претензія №192 від 01.08.2006р. на суму 21 190 грн. 78 коп., в тому числі основний борг - 15 615 грн. 54 коп. та пеня – 5 575 грн. 24 коп., яка з боку відповідача 1 залишена без задоволення.

26.09.2006р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Мічуріна” підписаний акт звірки, яким відповідач 1 підтвердив наявність заборгованості у сумі 15 615 грн. 54 коп.

За таких підстав, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості у сумі 21 190 грн. 78 коп., в тому числі основний борг - 15 615 грн. 54 коп. та пеня – 5 575 грн. 24 коп.

Відповідач 1 у відзиві на позов №100 від 23.10.2006р. проти позову заперечує, посилаючись на те, що заборгованість по договору №1 від 03.01.2003р. була сплачена на загальну суму 40 656 грн. 10 коп.

На підставі викладеного, відповідач 1 стверджує, що лист позивача не може бути підставою для стягнення даної заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мічуріна”.

Одночасно, в поясненнях №8 від 10.01.2007р. відповідач 1 стверджує про наявність заборгованості у позивача перед відповідачем 1 у сумі 17 981 грн. 83 коп. та про відсутність заборгованості відповідача 1 перед позивачем.

Крім цього, відповідач 1 зазначає, що на балансі ТОВ „Мічуріна”  заборгованість перед Відкритим акціонерним товариством по виконанню агрохімічних робіт „Райагрохім” відсутня.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю „Мічуріна” згідно з договорами №3 від 15.03.2004р. та №1 від 02.01.2005р. не підтверджує заборгованість Сільськогосподарського виробничого кооперативу „ім.Мічуріна”, с.Белоярівка.

Відповідач 2 заперечень проти позову не надав.

В поясненнях №3 від 10.01.2007р., отриманих судом 22.01.2007р., відповідач 2 пояснює, що заборгованість Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Мічуріна” перед Відкритим акціонерним товариством  по виконанню агрохімічних робіт „Райагрохім” станом на 01.01.2004р. складає 33 597 грн. 37 коп. При цьому, заборгованість СПК „Мічуріна” в ТОВ „Мічуріна” не передавалась.

Господарський суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (враховуючи, що правовідносини між сторонами продовжують існувати після набрання чинності цим Кодексом) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов спірних договорів №1 від 03.01.2003р., №3 від 15.03.2004р. та №1 від 02.01.2005р. позивачем були надані послуги.

Факт надання послуг з боку відповідачів не заперечується.

Господарський суд вважає, що заборгованість у сумі 21 190 грн. 78 коп., в тому числі основний борг – 15 615 грн. 54 коп. та пеня – 5 575 грн. 24 коп. підлягає стягненню з відповідача 2, враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Мічуріна” було створене як самостійне підприємство.

В матеріалах справи наявні копія статуту та свідоцтва про державну реєстрацію. Згідно з якими, Товариство з обмеженою відповідальністю „Мічуріна” зареєстроване 25.03.2004р. та не є правонаступником прав та обов'язків Сільськогосподарського виробничого кооперативу „ім.Мічуріна”.

На запит господарського суду Донецької області, Головним управлінням статистики у Донецькій області був наданий витяг з ЄДРПОУ №22-2/4137 від 28.12.2006р., згідно з яким, в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значаться – Товариство з обмеженою відповідальністю „Мічуріна”, код 32644322 та Сільськогосподарський виробничий кооператив „ім.Мічуріна”, код 00695841.

Відповідач 1 стверджує про відсутність у нього заборгованості перед позивачем та відсутність на його балансі заборгованості Сільськогосподарського виробничого кооперативу „ім.Мічуріна”.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Господарський суд приймає доводи відповідача 1 до уваги.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов до висновку про наявність заборгованості у сумі 15 615 грн. 54 коп. у Сільськогосподарського виробничого кооперативу „ім.Мічуріна” по договорам №1 від 03.01.2003р., №3 від 15.03.2004р.

При цьому господарський судом враховані пояснення відповідача 2 та довідка №3 від 10.01.2007р., згідно з якою заборгованість Сільськогосподарського виробничого кооперативу „ім.Мічуріна” сткладає 33 597 грн. 37 коп.

Умовами договорів (зокрема п. 3.1) замовник повинен здійснити розрахунок на надані послуги грошовими коштами шляхом перерахування грошових коштів по закінченню виконання робіт щомісячно, але не пізніше 5 днів після пред'явлення рахунку.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов до висновку, що свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати грошових коштів всупереч умовам договорів та вимогам ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України відповідач 2 не виконав.

Таким чином, господарський суд дійшов до висновку про наявність заборгованості у відповідача 2 перед позивачем у сумі 15 615 грн. 54 коп.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає випадки, коли боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктами 3.2 спірних договорів передбачено, що за порушення строків оплати, передбачених договорами замовник повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від загальної суми виставлених рахунків за кожен день прострочки до дня повного виконання зобов'язання включно.

За таких підстав, господарський суд дійшов до висновку про правомірність нарахування та пред'явлення позивачем пені у сумі 5 575 грн. 24 коп.

Розрахунок суми санкцій є арифметично вірним, а також такими, що відповідають законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, враховуючи, що позов доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, вимоги щодо про стягнення заборгованості у сумі 21 190 грн. 78 коп., в тому числі основний борг – 15 615 грн. 54 коп. та пеня – 5 575 грн. 24 коп. підлягають задоволенню та стягненню з відповідача 2.

Судові витрати у відповідності із ст.49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на відповідача 2 у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

                                                            ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства по виконанню агрохімічних робіт „Райагрохім”, м. Амвросіївка, до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю „Мічуріна”, с. Белоярівка та відповідача 2 - Сільськогосподарського виробничого кооперативу „ім. Мічуріна”, с.Белоярівка про стягнення заборгованості у сумі 21 190 грн. 78 коп., в тому числі основний борг – 15 615 грн. 54 коп. та пеня – 5 575 грн. 24 коп., задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу „ім. Мічуріна”, с.Белоярівка на користь Відкритого акціонерного товариства по виконанню агрохімічних робіт „Райагрохім”, м. Амвросіївка, основний борг у сумі 15 615 грн. 54 коп. та пеню у сумі 5 575 грн. 24 коп., а всього у сумі 21 190 грн. 78 коп. витрати по сплаті державного мита в сумі 211 грн. 91 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення прийняте в судовому засіданні 22.01.2007р.

Суддя                                                                         Плотніцький Б.Д.