Рішення

від 24.04.2014 по справі 668/16679/13-ц

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХЕРСОНА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №668/16679/13-ц

Пров. №2/668/314/14

24.04.2014 року Суворовський районний суд м. Херсона в складі:

головуючого: судді Гонтар Д.О.

при секретарі: Остапенко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Укр Фін Стандарт» про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення грошових коштів, мотивуючи свої вимоги тим, що в листопаді 2013 року вона звернулась до ТОВ «Укр Фін Стандарт» з приводу швидкого отримання коштів під низький відсоток. Під час розмови з консультантом, їй було пояснено, що вона може отримати потрібну грошову позику у розмірі 200000,00 грн. Також консультант повідомив, що вона може понести певні витрати у зв'язку з оплатою першого внеску. Це пояснюється тим, що перший внесок є гарантією платоспроможності перед фірмою, яка кредитує. Консультант до оплати першого внеску з договором ознайомлюватись не давала, пояснюючи це тим, що робота з договором буде проводитись під час його підписання в тому випадку, якщо керівництво компанії надасть право на отримання кредиту та після оплати першого внеску. 28.11.2013 року між нею та представником ТОВ «Укр Фін Стандарт» було укладено договори № 002026 та № 002027. Цього ж дня, було підписано Додатки № 1 та Додатки № 2 до вказаних договорів, та було розяснено, що оплативши суму першого внеску, вона стане учасником системи «Укр Фін Стандарт», що дасть змогу отримати гроші у позику. Підтвердження оплати є квитанція, яка, як зазначив позивач, нею була надана представнику ТОВ «УКР Фін Стандарт». Грошові кошти їй пообіцяли перерахувати на банківський рахунок впродовж 3-5 днів. В обумовлений термін гроші на рахунок не поступили. При зверненні до офісу ТОВ «Укр Фін Стандарт» позивачу було роз'яснено, що треба і надалі чекати перерахунку, а також розяснили, що вона зобов'язана оплачувати чергові платежі згідно додатку № 2 до 20 числа поточного місяця незалежно від того, коли їй видадуть позику. На її вимогу видати грошову позику, працівником відповідача було чітко сказано, що треба сплачувати як можна більше платежів і чекати від них повідомлення про дату отримання грошей. Крім того позивач посилається на те, що в умовах договору вбачаються ознаки здійснення відповідачем нечесної підприємницької діяльності. Так, з умов оскаржуваних Договорів та Додатків до них випливає, що Відповідач ТОВ «Укр Фін Стандарт» формує групу учасників системи, надалі створює фонд даної групи за рахунок чистих щомісячних платежів, сплачених учасниками групи, тобто за кошти учасників самої системи, в подальшому один раз на місяць розподіляє фонд даної групи за рахунок чистих щомісячних платежів, сплачених учасниками системи, але право на одержання позики отримують не всі учасники системи, а тільки ті, які зробили найбільшу кількість авансових чистих платежів. Отже, розподіл фонду групи проходить по пірамідальній схемі, що порушує вимоги п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» , коли один учасник програми за свої власні кошти без інвестування коштів Відповідача, оплачує товар іншим учасникам програми. При цьому, надання визнання права на одержання товару учасником програми у приватну власність є компенсацією за рахунок коштів інших учасників Програми. На підставі вищевикладеного позивач вважає, що договори були укладені під впливом обману та з застосуванням нечесної підприємницької практики і є нікчемними.

В зв'язку з чим просить суд стягнути з ТОВ "УкрФінСтандарт" на її користь грошові кошти у сумі 20200,00 грн. сплачені відповідно до договорів № 002026 та № 002027 від 28.11.2013 року.

В судове засідання з'явився представник позивача, який наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з'явився про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надіслав на адресу суду заперечення на позовну заяву, за змістом яких просив в задоволенні позовних вимог просив відмовити.

З матеріалів справи вбачається, що 28 листопада 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ "УкрФінСтандарт" було укладено договори № 002026 та № 002027, також були підписані додатки №1 та № 2 до вказаних договорів, відповідно до яких позивачу було роз'яснено, що оплативши суму першого внеску вона стане учасником "Укрфінстандарт", що дасть їй змогу отримати гроші у позику у розмірі 200000,00 грн.

На виконання умов зазначених договорів, відповідно до квитанцій № 12790.659.1, № 12790.659.2, № 12790.659.3, позивач сплатила вступний внесок у розмірі 20200,00 грн.

Відповідно до тексту заперечень наданих ТОВ "УкрФінСтандарт" позивачем згідно вимог договорів був укладений договір добровільного страхування від нещасного випадку з ПАТ "Страхова компанія "ВУСО".

Однак, відповідно до повідомлення №461 від 03.04.2014 року ПАТ " СК "ВУСО" ОСОБА_1 станом на 03.04.2014 року договорів страхування із страховою компанією "ВУСО" не укладала, страхових внесків не вносила, в базі клієнтів не значиться.

Як вбачається з п.1.1 договорів №№002026,002027, ТОВ "УкрФінСтандарт" як Виконавець послуг за згодою Замовника зобов'язується вчинити від імені та за рахунок Замовника певні дії, спрямовані на надання безвідсоткової позики, зазначеної у Додатках №1 до даних договорів, на умовах діяльності Системи «Укрфінстандарт», що містяться в Додатках №2 до даних договорів, і які є невід'ємними частинами цих Договорів, у тому числі:

а) забезпечити обслуговування Замовника за умовами Договору;

б) повідомити Замовника про реєстрацію Договору;

в) організувати та проводити розподіл грошового фонду Замовників, здійснити надання безвідсоткової позики на користь Замовників за рахунок грошового фонду Замовників;

г) надавати інші послуги і здійснювати інші правочини, погоджені Сторонами у порядку та в строки, передбачені цим Договором та Додатками до нього.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до положень, закріплених у ч.1, п.7 ч.3, ч.6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», забороняється здійснення нечесної підприємницької практики. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Зокрема, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 19 цього Закону забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини здійснені і використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Аналіз п. 7 ч. З ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів дає підстави для висновку, що поняття "пірамідальна схема" у розумінні цієї норми має такі обов'язкові ознаки: а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару.

Таким чином для кваліфікації «пірамідальної схеми» необхідна наявність усіх зазначених ознак.

Відсутність вищевказаних ознак виключає можливість визнання схеми як "пірамідальної", тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України.

При цьому у п. 4.5 вказаних договорів зазначено, що учасник програми своїм підписом засвідчує, що отримав усі пояснення від Виконавця, уважно прочитав та зрозумів всі положення цих договорів та додатків до них.

За умовами вказаних договорів позивач щомісячно сплачує внески за товар, який передається йому після одержання дозволу на його отримання, відтак, споживач в рамках укладених договорів сплачує за товар, а не за можливість його отримання (п.2.1 договору, ст.ст.3,4 додатку№2).

Законом України від 2 червня 2011 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг» (введено в дію з 9 січня 2012 року) внесено зміни до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг» та доповнено її п.111, яким до фінансових послуг віднесено послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

Так як, укладений сторонами правочин передбачає одержання споживачем необхідного йому товару, визначає умови, за яких такий товар може бути одержаний то суд приходить до висновку про відсутність ознак обману та ознак «пірамідальної схеми» у діях ТОВ "УкрФінСтанадрт" під час укладення договорів.

В зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Керуючись,ст.ст.10, 15, 30, 60, 210-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Укр Фін Стандарт» - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги.

СуддяД. О. Гонтар