Рішення

від 29.04.2014 по справі 637/775/13-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29.04.2014

637/775/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

23 квітня 2014 року селище Шевченкове

Шевченківський районний суд Харківської області в складі:

гол-чого судді Стеганцова С.М.,

при секретарі Реуцькій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Шевченкове цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Безм'ятежне» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та передачу незібраного врожаю, зустрічну позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними та повернення земельних ділянок

ВСТАНОВИВ :

23 липня 2013 року ТОВ «Безм'ятежне» (далі ТОВ) звернулося до Шевченківського районного суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та передачу незібраного врожаю.

Ухвалою суду від 03 жовтня 2011 року зазначені позовні заяви були об'єднані в одне провадження (а.с.35).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача по первинному позову пояснив, що 24 червня 2008 року між сторонами по справі було укладено Договори оренди земельних ділянок строком на 5-ть років.

20 травня 2011 року Шевченківським районним відділом Держкомзему було проведено державну реєстрацію Договорів оренди землі, укладених між сторонами по справі, однак з 2011 року орендодавці самовільно визначили межі належних їм земельних ділянок відповідно до державних актів і використовують землю самостійно, порушивши тим самим договірні зобов'язання, в результаті чого орендар був позбавлений можливості реалізувати своє законне право користування земельною ділянкою до закінчення строку дії договору оренди землі і поніс у зв'язку з цим збитки у вигляді не отриманих доходів. Строк дії договорів, як вважає представник ТОВ, повинен закінчитися в 2016 році, так як реєстрація договорів відбулася в 2011 році.

В судовому засіданні представник ТОВ позовні вимоги підтримала.

20 серпня 2013 року до Шевченківського районного суду Харківської області від відповідачів по справі надійшла зустрічна позовна заява до ТОВ, в якій ОСОБА_1, ОСОБА_2 просять визнати спірні Договори оренди землі недійсними, призначити судово-почеркознавчу експертизу і просили повернути їм земельні ділянки.

Відповідачі по первинному позову, вони ж позивачі по зустрічній позовній заяві, пояснили, що договори оренди ними з ТОВ не підписували, ТОВ розраховувалося з ними за фактичне користування їх землею по усній домовленості з директором товариства, останній обіцяв їм повернути земельні ділянки в 2011 році, В 2011 році вони свої земельні ділянки виділили, проти чого ТОВ не заперечувало і на протязі 3-х років ними користуються.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає, що первинний позов не підлягає задоволенню, а зустрічний позов позивачів ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини, пов'язані з орендою землі і набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

Позивачам по зустрічній позовній заяві на праві приватної власності належать земельні ділянки: ОСОБА_1 площею 7,2095 га, кадастровий № 6325781500:04:000:0007 на підставі Державного акту на землю серії ІІІ-РХ № 031906 (а.с.47). ОСОБА_2 площею 7,1551 га, кадастровий № 6325781500:04:000:0005 на підставі Державного акту на землю серії ІІІ-РХ № 031904 (а.с.50), розташовані на території Безмятеженської сільської ради Шевченківського району Харківської області, що підтверджується державними актами, виданими 06.02.2003 року Шевченківською райдержадміністрацією.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення.

Згідно ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Позивачі по зустрічному позову не заперечується той факт, що в 2008 році надали усну згоду ТОВ використовувати їх земельні ділянки, що належать їм на праві особистої власності, до першої їх вимоги.

Представник ТОВ заперечує дані твердження і зазначає, що ОСОБА_2 власноручно підписали з ТОВ договори оренди на 5-ть років, який закінчується в 2016 році, але представник ТОВ не заперечує, що позивачі по зустрічній заяві з 2011 року і по даний час самостійно користуються своїми земельними ділянками, на запитання суду чому ОСОБА_2 користуються земельними ділянками на протязі 3-х років і представник лише зараз звернувся з позовом до ОСОБА_2, мотивованої відповіді надати не зміг.

З пояснень позивачів по зустрічній заяві, даних в судовому засіданні, вбачається ,що ніяких договорів і інших документів, а також доручень на їх реєстрацію ОСОБА_2 не підписували і не давали. Про існування договорів оренди та їх реєстрацію у відповідному органі дізналися лише у 2013 році, після подачі до них позову ТОВ.

Ухвалою Шевченківського районного суду Харківської області від 21 серпня 2013 року по справі було призначено судово-почеркознавчу експертизу, а матеріали справи направлено до ХНДІСЕ імені Бокаріуса (а.с.58).

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 297 від 14.03.2014 року вбачається, що підписи від імені ОСОБА_1, ОСОБА_2 в договорі оренди землі від 24.06.2008 року, акті прийому-передачі земельної ділянки від 24.06.2008 року, акті визначення меж земельної ділянки в натурі від 24.06.2008 року (а.с.86-87) - виконані не ОСОБА_1 і не ОСОБА_2, а ОСОБА_3 (чоловіком ОСОБА_2)

Допитаний в суді в якості свідка ОСОБА_3, пояснив, що він не може пояснити як на даних договорах стоїть його підпис, його ніхто і ніколи не уповноважував підписувати дані договори. Можливо коли він ще робив в ТОВ йому ці договори могли надати для підпису вмісті з іншими документи.

Таким чином, суд приходить до висновку що договори оренди землі позивачами по зустрічному позову ОСОБА_3, не підписувалися, а відповідно, у них не було волевиявлення на використання їх земельних ділянок ТОВ, ОСОБА_3 вони не уповноважував підписувати договори за себе.

З 2011 року вони без заперечень зі сторони ТОВ використовують свої земельні ділянки, що сторонами в суді не заперечується.

Частиною 1 ст.215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

В п.8 постанови ПВС України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що недійсним може бути визнано лише укладений договір. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Враховуючи, що договори оренди між ТОВ і ОСОБА_3 не було укладено, вони їх не підписували і останні про договори нічого не знали, то між сторонами виникають правовідносини внаслідок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

На підставі викладеного, позивач по первинному позову - ТОВ зобов'язаний повернути позивачам ОСОБА_3 самовільно зайняті земельні ділянки, так як право на це майно у ТОВ не виникло і власник може витребувати його в порядку встановленому главою № 83 ЦК України, про що ОСОБА_3 і просили в суді повернути їм земельні ділянки.

В задоволенні клопотання представника ТОВ про застосування строків позовної давності до зазначених договорів оренди також не підлягає задоволенню, так ОСОБА_3 взагалі не знали про існування даних договорів, а про своє порушене право дізналися лише з позову ТОВ до них, так як на протязі 2011-2013 року самостійно обробляли свої земельні ділянки.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на судовий захист оспорюваних або не визнаних прав.

Згідно ч.2 ст.373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України, набувається і здійснюється відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, підписи виконані не відповідачами по справі по первинному позову, а особою, яка не була уповноваженою ними та не мала права здійснювати такі дії.

Тому в частині позову ОСОБА_3 про визнання договорів недійсним також необхідно відмовити, так як недійсним договір може бути визнано лише укладений, в даному випадку ОСОБА_3 договори не укладали і не підписували, тому визнати їх недійсними не можна.

На підставі викладеного, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов до висновку, що в позовних вимогах ТОВ «Безм'ятежне» необхідно відмовити.

Зобовязати ТОВ повернути позивачам по зустрічній позовній заяві - ОСОБА_3 самовільно зайняті земельні ділянки, так як право на це майно у ТОВ не виникло, а власник просить повернути майно.

З ТОВ необхідно стягнути на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, частково судові витрати на кожну по - 975,35 гривень пропорційно до розміру їх задоволених зустрічних позовних вимог відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.10,11,209, 212,214-215 ЦПК України,

ст. ст. 125-126, 152 ЗК України, ст.ст.203, 215, 638 , 1212,1213 ЦК України,

ст.ст.24-25 Закону України "Про оренду землі" ,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Безм'ятежне» - відмовити.

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ТОВ «Безм'ятежне» про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та повернення земельних ділянок - задовольнити частково.

Забов'язати товариство з обмеженою відповідальностю «Безм'ятежне» повернути ОСОБА_1, ОСОБА_2 земельні ділянки, розташовані на території Безмятеженської сільської ради Шевченківського району Харківської області, належні їм на праві приватної власності згідно державних актів серії ІІІ-ХР 031906, серії ІІІ-ХР № 031904, виданих Шевченківською райдержадміністрацією 06.02.2003 року.

В частині позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Безм'ятежне» на користь ОСОБА_1 сплачені судові витрати в розмірі 975,35 гривень.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Безм'ятежне» на користь ОСОБА_2 сплачені судові витрати в розмірі 975,35 гривень.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні, протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: С.М.Стеганцов