Постанова

від 28.04.2014 по справі 815/2060/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2060/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

за участю секретаря Борцової С.І.

за участю сторін:

від позивача: Фірсов Д.О. (за довіреністю);

від відповідача: Кочура Ю.О. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Обслуговуюча компанія «ІМПЄРІЯ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.03.2014 року № 0000812206 та № 0000822206, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Обслуговуюча компанія «ІМПЄРІЯ» (далі - ТОВ «ОК «ІМПЄРІЯ») до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області), в якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 27.03.2014 р. № 0000812206, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток всього у розмірі 16707 грн. та податкове повідомлення-рішення від 27.03.2014 р. № 0000822206, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість всього у розмірі 20625 грн.

У своєму позові позивач зазначив та у судовому засіданні представник позивача пояснив, що підставою для висновків податкового органу, що ТОВ «ОК «ІМПЄРІЯ» порушено податкове законодавство України стало те, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області фактично визнало нікчемним договір поставки від 30.07.2012 р., укладений між позивачем та ТОВ «Яні Вест» та договір поставки від 22.10.2012 р., укладений між позивачем та ТОВ «Авалон М», оскільки відповідач вважає, що ці договори не направлені на реальне настання правових наслідків обумовлених ними.

Проте позивач вказує, що всі документи по господарським операціям з ТОВ «Яні Вест» та ТОВ «Авалон М» були надані до перевірки податковому органу, але проігноровані останнім з незрозумілих причин.

Більш того, вказані договори не містять ознак нікчемності, не були оскаржені та визнані недійсними у судовому порядку.

Таким чином, позивач вважає безпідставними та необгрунтованими винсовки зазначені в акті перевірки ДПІ, на підставі якого було складено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі і просив задовольнити адміністративний позов повністю.

Відповідач надав до суду заперечення (а.с. 57-60), в яких зазначив, що на підставі повідомлення від 25.02.2014 р. № 128/10/22-6, виданого ДПІ у Приморському районі ГУ Міндоходів в Одеській області головним державним ревізором-інспектором відділу спеціальних перевірок управління податкового аудиту ДПІ у Приморському районі ГУ Міндоходів в Одеській області Авіловою Л.О., згідно з вимогами пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДПІ у Приморському районі ГУ Міндоходів в Одеській області від 25.02.2014 р. № 429 проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ОК «ІМПЄРІЯ» (код ЄДРПОУ - 34737958) з питань підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Яні Вест» (код ЄДРПОУ - 37999476) за липень 2012 р. та ТОВ «Авалон М» (код ЄДРПОУ - 38277691) за жовтень 2012 р. та визначення впливу на податковий облік за відповідний податковий період, за результатами якої складено акт від 13.03.2014 р. № 1524/15-53-22-06/34737958.

Відповідач вказує, що до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області надійшли акт Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 10.10.2012 р. № 468/22-417/37999476 «Про неможливість проведення зусттрічної звірки ТОВ «Яні Вест» (код ЄДРПОУ - 37999476) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2012 р. по 31.07.2012 р.» та акт Західної ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 19.12.2012 р. № 644/15-314/38277691 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Аквалон М» (код ЄДРПОУ - 38277691) щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків, їх реальності та відображення в обліку за період вересень-листопад 2012 р.». З наведених актів перевірки підприємств вбачається, що у вказаних підприємств не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з постачальниками та покупцями за періоди, що перевіряються, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме, встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість здійснення платником податків операцій в силу відсутності умов та ресурсів для цього.

Таким чином, відповідач робить висновок, що відсутність реально вчиненої господарської операції між ТОВ «ОК «ІМПЄРІЯ» та ТОВ «Яні Вест», ТОВ «Аквілон М» не дозволяє позивачу формувати дані податкового обліку щодо визначення податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по зазначеним господарським операціям у зв'язку з тим, що діяльність контрагентів позивача не є господарською діяльністю в розумінні пп.. 14.1.36 Податкового кодексу України.

З урахуванням вищенаведеного, відповідач вважає доводи та вимоги позивача, викладені у позовній заяві, безпідставними та необґрунтованими.

Суд, заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши доводи адміністративного позову та заперечень на нього, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступні факти та обставини.

Відповідно до п. 2.3 акту перевірки ТОВ «ОК «ІМПЄРІЯ» зареєстровано Одеським міським управлінням юстиції 22.11.2006 р., свідоцтво про державну реєстрацію № 1 556 102 0000 023773.

Згідно з пунктами 2.5, 2.6 зазначеного акту перевірки підприємство підприємство взято на податковий облік в органах Державної податкової служби 24.11.2006 р. за № 22458, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 28.04.2007 р. № 100038506.

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст. 78 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Так, у період з 27.02.2014 р. по 05.03.2014 р. головним державним ревізором-інспектором відділу спеціальних перевірок управління податкового аудиту ДПІ у Приморському районі ГУ Міндоходів в Одеській області Авіловою Л.О., згідно з вимогами пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДПІ у Приморському районі ГУ Міндоходів в Одеській області від 25.02.2014 р. № 429 проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ОК «ІМПЄРІЯ» (код ЄДРПОУ - 34737958) з питань підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Яні Вест» (код ЄДРПОУ - 37999476) за липень 2012 р. та ТОВ «Авалон М» (код ЄДРПОУ - 38277691) за жовтень 2012 р. та визначення впливу на податковий облік за відповідний податковий період, за результатами якої складено акт від 13.03.2014 р. № 1524/15-53-22-06/34737958 (а.с. 8-29).

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення ТОВ «ОК «ІМПЄРІЯ» п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження р. 25 декларації «Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного (звітного) податкового періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду» у сумі 16500 грн., у т.ч. за липень 2012 р. - 900 грн., жовтень 2012 р. - 7500 грн.; пп.. 14.1.36, пп.. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на прибуток всього у сумі 11138 грн., в т.ч. за 2012 р. на 9713 грн., за 2013 р. на 1425 грн.

На підставі згаданого акта перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Мін доходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.03.2014 р. № 0000812206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 11138 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 5569 грн. (а.с. 6) та податкове повідомлення-рішення від 27.03.2014 р. № 0000822206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 16500 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 4125 грн. (а.с. 7).

Як вбачається з акту перевірки позивача, господарські відносини між ТОВ «ОК «ІМПЄРІЯ» та ТОВ «Яні Вест», ТОВ «Аквілон М», не мали мети настання реальних наслідків, оскільки не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання.

Судом встановлено, що у липні 2012 р. ТОВ «ОК «ІМПЄРІЯ» (покупець) було укладено договір поставки з ТОВ «Яні Вест» (продавець) від 30.07.2012 р., згідно з яким продавець зобов'язується передати у власність покупцеві товар в асортименті і в кількості, встановлених договором, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і оплатити за нього певну грошову суму. Асортимент, кількість, ціна одиниці товару і загальна сума угоди визначаються в додатку 1 (специфікації), що є невід'ємною частиною цього договору (а.с. 30, 48).

На підтвердження фактичного виконання цього договору позивачем надано видаткову накладну від 31.07.2012 р. № РН-0000907 на загальну суму 54000 грн., в т.ч. ПДВ - 9000 грн. (а.с. 31), податкову накладну від 31.07.2012 р. № 907 на загальну суму 54000 грн., в т.ч. ПДВ - 9000 грн. (а.с. 32).

Також судом встановлено, що у жовтні 2012 р. між ТОВ «ОК «ІМПЄРІЯ» (покупець) та ТОВ «Аквілон М» (продавець) було укладено договір поставки від 22.10.2012 р., відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві товар в асортименті і в кількості, встановлених договором, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і оплатити за нього певну грошову суму. Асортимент, кількість, ціна одиниці товару і загальна сума угоди визначаються в додатку 1 (специфікації), що є невід'ємною частиною цього договору (а.с. 33, 35).

На підтвердження реального здійснення цього договору позивачем надано видаткову накладну від 26.10.2012 р. № ЛНА-000252 на загальну суму 45000 грн., в т.ч. ПДВ - 7500 грн. (а.с. 34), акт приймання-передачі товару від 26.10.2012 р. (а.с. 36) та податкову накладну від 26.10.2012 р. № 252 на загальну суму 45000 грн., в т.ч. ПДВ - 7500 грн. (а.с. 37).

Крім того, на підтвердження здійснення вищевказаних операцій позивачем також надано акти приймання-передачі (внутрішнього) переміщення основних засобів (а.с. 49-51), оборотно-сальдові відомості по рахунку 10, 152, 201 (а.с. 52-54).

В ході офіційного з'ясування обставин справи суд прийшов до висновку про правомірність прийнятих податковим органом податкових повідомлень-рішень з огляду на наступне.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» № 742/11/13-11 від 02.06.2011р., з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають, зокрема, обставини, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

В судовому засіданні досліджені надані представником позивача копії первинних документів по спірним взаємовідносинам, надані позивачем.

Суд зазначає, що досліджені докази не підтверджують належним чином здійснення господарських операцій між ТОВ «ОК «ІМПЄРІЯ» та ТОВ «Яні Вест», ТОВ «Аквілон М» відповідно до укладених у липні, жовтні 2012 р. договорів.

Так, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч.2 ст.3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Як зазначено в ст.9 Закону №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції та під час здійснення господарської операції.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 кодексу визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Крім того, відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 цього кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Проте, надані до суду ТОВ «ОК «ІМПЄРІЯ» податкові накладні на підтвердження господарських операцій з ТОВ «Яні Вест», ТОВ «Аквілон М» (а.с. 54-56) не містять ПІБ, а також посаду особи, що складала податкову накладну, у зв'язку з чим суд не може прийняти до уваги ці докази по справі як належні.

Крім того, позивачем не надано до суду журналу обліку довіреностей на отримання товару представником ТОВ «ОК «ІМПЄРІЯ» у контрагентів позивача ТОВ «Яні Вест», ТОВ «Аквілон М», які знаходяться у м. Харкові.

Поряд з цим, як зазначає відповідач, відповідно до акту Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 10.10.2012 р. № 468/22-417/37999476 «Про неможливість проведення зусттрічної звірки ТОВ «Яні Вест» (код ЄДРПОУ - 37999476) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2012 р. по 31.07.2012 р.» (а.с. 67-70) та акту Західної ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 19.12.2012 р. № 644/15-314/38277691 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Аквалон М» (код ЄДРПОУ - 38277691) щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків, їх реальності та відображення в обліку за період вересень-листопад 2012 р.» (а.с. 65-66) ТОВ «Яні Вест», ТОВ «Аквілон М» не знаходяться за юридичною та фактичною адресою та не мають матеріальних ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів для здійснення економічної діяльності. Таким чином, зазначені підприємства фізично не могли продавати та зберігати ТМЦ.

Разом з цим, суд зауважує, що позивачем не надано також документів, які б підтверджували оплату товарів, придбаних у ТОВ «Яні Вест» та ТОВ «Аквалон М».

Отже, суд приходить до висновку, що позивач не підтвердив належним чином господарські операції з ТОВ «Яні Вест», ТОВ «Аквілон М» і не мав права відносити суми податку на додану вартість по операціям з цим контрагентом до податкового кредиту у перевіряємому періоді, а також зазначати валові витрати по цим операціям.

Крім того, наявність податкової накладної дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, на що посилається позивач, але не вичерпною обставиною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

З урахуванням зазначеного на платника податку на додану вартість покладається обов'язок довести фактичність та реальність здійснюваної ним господарської операції, за наслідками якої він формує податковий кредит.

Проте, з урахуванням вищенаведених обставин, ТОВ «ОК «ІМПЄРІЯ» не було доведено фактичність та реальність господарських операцій з ТОВ «Яні Вест» та ТОВ «Аквалон М», та документально не підтверджено належним чином такі операції.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Надані до суду докази не підтверджують належним чином фактичність та реальність господарських операцій ТОВ «ОК «ІМПЄРІЯ» з ТОВ «Яні Вест» та ТОВ «Аквалон М» оскільки податкові накладні за цими операціями складені з помилками, не надано документів, підтверджуючих оплату товарів, а також представником позивача не надано пояснення стосовно того, як ТОВ «Яні Вест» та ТОВ «Аквалон М», не маючи відповідних матеріальних ресурсів, здійснювали операції купівлі-продажу, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ОК «ІМПЄРІЯ».

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2,4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Обслуговуюча компанія «ІМПЄРІЯ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.03.2014 року № 0000812206 та № 0000822206 - відмовити повністю.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 28 квітня 2014 року.

Суддя П.П. Марин